ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” (для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів) Харків 2003


Скачати 469.72 Kb.
Назва ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” (для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів) Харків 2003
Сторінка 3/5
Дата 06.04.2013
Розмір 469.72 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5



Заняття № 2 (2 год., семінарсько-практичне)

Тема: "Деонтологічний кодекс педагога, його призначення"



Завдання заняття:

  • осмислення сутності офіційних документів, що регламентують поведінку педагога в галузі його професійної діяльності;

  • розвиток пізнавального інтересу студентів до проблеми створення та існування офіційних документів, що регламентують поведінку педагога в галузі його професійної діяльності у взаєминах з іншими учасниками педагогічного процесу;

  • формування орієнтації на дотримання Деонтологічного кодексу педагога.


Етапи проведення заняття:

  1. Визначення цілей заняття.




  1. Перевірка домашнього завдання: виділення професійно значущих якостей педагога, виділення тих якостей, якими, на думку кожного студента, він володіє. Самооцінка наявності в кожного студента визначених особистісних професійно значущих якостей (див. додаток Г).




  1. Огляд літератури за темою.




  1. Обговорення питань:

  • характеристика деонтологічних принципів, визначення їх ролі в регулюванні професійної поведінки педагога;

  • норми поведінки педагога, характеристика видів норм у професійній діяльності педагога;

  • офіційні витоки деонтології;

  • характеристика та обговорення Деонтологічного кодексу педагога (див. додаток А).




  1. Бесіда-дискусія на тему: "В чому призначення Деонтологічного кодексу педагога?"




  1. Ділова гра: "Створимо корпоративний кодекс учителя школи".




  1. Виконання практичних завдань:

Завдання № 1. Як ви ставитесь до таких слів античного філософа Піррона (ІІІ ст. до н.е.):

Не можна досягти загальної згоди щодо того, що є добрим і що поганим, що є бажаним, що небажаним. І нашим правилом повинно бути стримування від усякого судження й оцінки.
Завдання № 2. Висловіть свою точку зору і доведіть її:

Моральних норм неможливо дотримуватися: вони забороняють, наприклад, брехати і дозволяють неправду. У моралі на кожну норму знайдеться антинорма і людина лише губиться від цього.
Завдання № 3. Проаналізуйте точку зору

“Ще древні філософи замислювалися над питанням: чому існують учителя музики, гімнастики, математики, співу й інших наук, але немає вчителів чесноти? Справді, чому? Навіть в умовах сучасної тонкої диференціації видів діяльності суспільство не виділило зі своєї сфери людей, професійно закріплених і покликаних забезпечувати моральне здоров'я. Воно не створило якихось особливих установ для здійснення морального виховання. Великий давньогрецький філософ Протагор зробив досить точне узагальнення: не існує особливих учителів чесноти, тому що вчителі музики, гімнастики, математики і т. ін. повинні одночасно бути і вчителями чесноти. Всякий вид суспільної діяльності, будь-яка сфера життя має свої, щораз конкретні можливості морального виховання” (Гусейнов А. Золотое правило нравственности. – М., 1979. – С.209.)
Завдання № 4. Проранжуйте всі пункти «комплексу чеснот» у тому порядку, у якому вони важливі для вас, починаючи із найголовнішого. Складіть свій перелік правил, що відбивають ваш власний «Образ-Я».

Бенджамін Франклін (1706-1790) - видатний американський просвітитель і державний діяч, один з авторів декларації незалежності США, у молодості, спираючись на моральні цінності свого часу, склав для себе «комплекс чеснот» з відповідними наставляннями і наприкінці кожного тижня відзначав випадки їхнього порушення. От цей комплекс:

  • Помірність. Потрібно їсти не до пересичення і пити не до сп'яніння.

  • Мовчання. Потрібно говорити тільки те, що може принести користь мені чи іншим; уникати порожніх розмов.

  • Порядок. Слід утримувати всі свої речі на своїх місцях; для кожного заняття мати своє місце і час.

  • Рішучість. Потрібно зважуватися виконувати те, що повинно бути зроблено; неухильно виконувати те, що вирішено.

  • Працьовитість. Не можна гаяти час дарма; потрібно бути завжди зайнятим чимось корисним; варто відмовлятися від усіх непотрібних дій і контактів.

  • Щирість. Не можна обманювати, потрібно мати чисті та справедливі думки і помисли.

  • Справедливість. Не можна завдавати комусь шкоди; не можна уникати добрих справ, що входять до твоїх обов'язків.

  • Помірність. Варто уникати крайнощів; стримувати, наскільки ти вважаєш доречним, почуття образи від несправедливостей.

  • Чистота. Потрібно не допускати тілесного бруду; дотримуватися охайності в одязі та житлі.

  • Спокій. Не слід хвилюватися через дрібниці.

  • Скромність і т. ін.

«Але в цілому, - так Франклін підбивав підсумок в кінці життя, - хоча я дуже далекий від тієї досконалості, на досягнення якої були спрямовані мої честолюбні задуми, старання зробили мене кращим і щасливішим, ніж я був би без цього досвіду…» (Франклин Б. Избранные произведения. - М., 1956. - С.482-483).
Завдання № 5. Порівняйте правила Франкліна з правилами особистої поведінки, складені великим російським педагогом К.Ушинським у юнацтві. Чи всі правила Ви приймаєте для себе? Якщо ні, то чому? Хотіли б Ви доповнити запропонований список? Якщо так, то чим? Якими правилами Ви завжди керуєтеся в житті? Які з пунктів найбільш близькі категоріям деонтології?

  1. Спокій, принаймні, зовнішній, у будь-яких обставинах.

  2. Прямота в словах і вчинках.

  3. Обдуманість дії.

  4. Рішучість із правом відповідальності за вчинок.

  5. Не говорити про себе без необхідності жодного слова.

  6. Робити те, що хочеться, а не те, що трапиться.

  7. Витрачати свої сили тільки на необхідне чи приємне, а не на пристрасті витрачати.

  8. Щовечора сумлінно давати звіт у своїх вчинках.

  9. Ні разу не вихвалятися ні тим, що було, ні тим, що є, ні тим, що буде (Ушинский К.Д. Собрание сочинений. - М.-Л., 1952. - Т.11. - С.27).




  1. Домашнє завдання: Скласти перелік правил, що відбивають Ваш власний “Образ-Я”. Ознайомитися з клятвою Сократа (див. додаток Б) та проаналізувати її з точки зору Деонтологічного кодексу педагога.



Заняття № 3 (2 год., практичне)
Тема: "Формування умінь та навичок поведінки в різноманітних ситуаціях професійної діяльності педагога"
Завдання заняття:

  • осмислення сутності педагогічної ситуації, складної педагогічної ситуації в професійній діяльності педагога;

  • розвиток пізнавального інтересу студентів до проблеми вирішення різноманітних ситуацій професійної поведінки педагога в процесі його взаємовідносин з іншими учасниками педагогічного процесу;

  • осмислення необхідності тренінгу поведінки в складних педагогічних ситуаціях для успішного здійснення власної нормативної поведінки в професійній діяльності;

  • формування умінь вирішення ситуацій ризику, морального вибору на основі деонтологічних принципів, норм.


Етапи проведення заняття:

  1. Визначення цілей заняття.




  1. Перевірка домашнього завдання: Аналіз положень клятви Сократа. Порівняння переліку правил, складених студентами.




  1. Обговорення питань:

  • поняття педагогічної ситуації, складної педагогічної ситуації в професійній діяльності педагога з позицій педагогічної деонтології;

  • характеристика ситуації ризику в діяльності педагога, її значення, шляхи вирішення;

  • характеристика ситуації морального вибору, класифікація типів рішення в ситуаціях морального вибору;

  • особливості формування вмінь вирішення складних педагогічних ситуацій в професійній діяльності педагога.




  1. Робота з аналізу ситуацій, їх характеристики


Завдання №1. Заповніть пропущене варіантами співвідношення мотиву і наслідків (1, 2, 3, 4). Обґрунтуйте Ваші рішення. Проілюструйте їх практичними ситуаціями.

Можливе співвідношення мотиву і наслідку можна представити у вигляді наступної схеми:

  1. моральний мотив – наслідки корисні

  2. моральний мотив – наслідки шкідливі

  3. аморальний мотив – наслідки корисні

  4. аморальний мотив – наслідки шкідливі

Цілісним, гармонійним вчинком, що заслуговує на позитивну моральну оцінку, є ... варіант. Іноді можлива позитивна оцінка ... варіанту вчинку.
Завдання № 2. Яке визначення Ви вважаєте вірним? Висловіть свою точку зору щодо поведінки педагога.

Такт – це вміле застосування норми відповідно до ситуації, що виникла. В такті завжди є щось від імпровізації, від інтуїтивної оцінки ситуації, що склалася. Інтуїція ж дається загальною культурою, високою моральністю людини, досвідом (Якубсон Я.Г. О педагогической этике. – Л., 1973. – С.36).

Такт – це неписана угода не помічати чужих помилок і не займатися їхнім виправленням. Тобто жалюгідний компроміс (Ремарк Э.М. Три товарища).


  1. Вирішення різноманітних ситуацій

Ситуація 1. Як Ви будете діяти в даній ситуації, яке найбільш прийнятне рішення Ви знайдете, якими нормами будете керуватися.

Ви ведете урок. Лунає стукіт у двері, вони відкриваються, і в клас заглядає мама Вашої учениці. Просить відпустити дочку на хвилинку з уроку.
Ситуація 2. Проаналізуйте ситуацію, що відбулася на уроці. Яку помилку допустив учитель? Які наслідки помилкової реакції вчителя на уроці? Якими нормами повинен був керуватися педагог у даній ситуації.

Урок історії. Учитель захоплено розповідає про історичну подію, читає уривки з книг; рекомендує школярам прочитати книги, з яких цитувалися уривки, і диктує для запису в зошитах назви. В цей час учень піднімає руку.

  • Слухаю тебе, - говорить учитель.

  • А от ще одна цікава книга, - говорить хлопчик.

  • Сідай і помовчи, - обриває його вчитель.


Ситуація 3. Як би Ви повелися в даній ситуації? Що б відповіли батьку? Яких деонтологічних принципів, норм би дотримувалися?

  • Кому я тут знадобився? - високий чоловік обвів поглядом присутніх у вчительській.

  • Ви Андрій Іванович? - назустріч йому піднялася жінка похилого віку.

  • Здрастуйте. Я класний керівник Вашого Слави. Запросила Вас, щоб порадитися, як допомогти Славі ліквідувати двійки з математики.

  • Вибачте. Ви учитель. Математика - це Ваша робота. Я із своєю роботою справляюся і нікого на підмогу не кличу.


Ситуація 4. Проаналізуйте оцінку ученицею дій учителя. Про дотримання яких принципів Деонтологічного кодексу педагога свідчить така поведінка? У чому секрет успіху педагога в реалізації власної поведінки ?

«Він якось так будував уроки, що сам не виділявся як людина всезнаюча. Ніхто не боявся сказати щось своє, якщо навіть не був упевнений, що сказане буде правильним. Ми завжди виходили з класу з почуттям поваги до себе. І нам іноді здавалося, що він тільки є присутнім на уроці, а ведемо його - ми. Якщо ми не праві, він направляє, переконує, доводить, вимагає. Він не грає в «педагогічну прозорливість», а живе з нами», - пише про улюбленого вчителя учениця.
Ситуація 5. Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Яке рішення педагога в даному випадку, на Вашу думку, буде нормативним? Які норми взаємин в системі “педагог-колега” слід враховувати?

В кінці навчального року класний керівник 9 класу підійшов до молодого вчителя, що викладав математику. Після бесіди про взаємодопомогу колег класний керівник запропонував вчителю розглянути список учнів з проставленими ним (класним керівником) оцінками з математики, які вчитель математики повинен виставити учням.
Ситуація 6. “Впровадження передового досвіду» - як Ви це собі уявляєте? Оцініть позицію директора школи. Які вимоги можна висунути до поведінки директора в даній ситуації?

  • Чому Ви не працюєте, як Галина Іванівна? Ми два роки впроваджуємо її досвід, а Ви його не використовуєте! - говорить директор учительці.

  • А я вважаю, можна інакше і ... краще! - ледь чутно вимовила вчителька і настільки переконано, що будь-які сумніви в причині її «несприйнятливості до передового досвіду», відпали. Це підтвердив і її власний урок, що разюче відрізнявся від впроваджуваного еталону. Тим часом директору не терпілося підкреслити слабкості словесника.

  • Ви не помітили, наскільки вона невпевнено почуває себе в класі? А як вона затягнула початок уроку, і його компоненти втратили доцільність. І ця воля суджень! - продовжував директор атаку.


Ситуація 7. Приміть і обґрунтуйте рішення, уявивши себе на місці директора, вчителя. Реалізуйте їх в поведінці кожного з учасників ситуації.

Під час іспиту в класі сидять декілька учнів, що отримали білети і міркують над питаннями. Вчитель-екзаменатор на декілька хвилин вийшов із класу. Учні вирішили “продуктивно” використати ситуацію, що склалася, повитягували всі приготовлені ними “засоби”. Раптом до класу заходить директор.


  1. Визначення мотивації на придбання деонтологічних знань про поведінку педагога в сфері його практичної діяльності, рівня спрямованості на удосконалення особистої професійної поведінки.




  1. Домашнє завдання: Підібрати приклади ситуацій з власного досвіду або літератури, в яких учитель здійснював вибір. Визначити нормативний чи ненормативний тип поведінки педагога в ситуаціях. Класифікувати за типом прийняття морального рішення педагогом в кожній з ситуацій.


Заняття № 4 (2 год., практичне)

Тема: Формування вмінь та навичок вирішення конфліктних ситуацій
Завдання заняття:

  • осмислення сутності ситуації конфлікту в професійній діяльності педагога;

  • розвиток пізнавального інтересу студентів до проблеми вирішення ситуацій конфлікту з позицій професійної деонтології;

  • формування умінь вирішення ситуацій конфлікту на основі деонтологічних принципів, норм та вимог.


Етапи проведення заняття:

  1. Визначення цілей заняття.




  1. Перевірка домашнього завдання: Аналіз і характеристика ситуацій морального вибору, ризику, підібраних студентами.




  1. Обговорення питань:

  • види конфліктів в професійній діяльності педагога;

  • конфліктна ситуація та поведінка педагога в конфліктній ситуації;

  • стилі вирішення конфліктної ситуації;

  • формування умінь вирішення ситуацій конфлікту.




  1. Дискусія на тему: “Чим відрізняються конфлікти педагогів з учнями від конфліктів педагогів з дорослими людьми (батьками, колегами і т. ін.)?”




  1. Робота з формування навичок здійснювати поведінку в конфліктній ситуації

Завдання № 1. Програйте ситуацію у ролях:

Ситуація 1. Учень зробив провину, справжні причини якої відомі вчителю (зрив у поведінці через неврівноваженість, через сімейні причини і т. ін.), але невідомі керівництву, що збирається застосовувати санкції до учня. Очікувані міри покарання учня вкрай небажані та чреваті конфліктною ситуацією. Учитель (класний керівник), що добре знає учня, розуміє всю небажаність санкцій, але разом з тим перед ним постає питання: як їх попередити?
Ситуація 2. Директор школи ставить в обов’язки вчителя додаткові види діяльності (поливати квіти в школі під час літніх канікул). Якщо вчитель відмовиться від виконання цього обов’язку, то виникне адміністративний конфлікт. Як слід повестися педагогу, щоб попередити конфлікт, або щоб розв’язати конфлікту ситуацію, якщо вона виникне?
Ситуація 3. Два вчителя-колеги, що викладають літературу, застосовують різні методики, форми навчання учнів. Після проведення атестації знань учнів були отримані приблизно однакові результати. Однак учні, що навчаються у одного з вчителів, і їх батьки вимагають від нього, щоб він перейняв досвід колеги. Як слід повестися вчителю, до якого висуваються вимоги, в конфліктній ситуації? Якими будуть дії його колеги?

Ситуація 4. Під час уроку хімії до рук учителя потрапила записка, якою обмінювалися учні на уроці, відволікаючи всіх присутніх на уроці. Як слід повестися вчителю?
6. Тренінг поведінки педагога в конфліктних ситуаціях.

Інструкція. Кожному учаснику запропоновано описати на окремому аркуші конфлікт із учителем, що було пережито ним, його батьками, знайомими, або конфлікт, свідком якого він був, конфлікт між учителями, вчителем і керівництвом у шкільному житті. Ці анонімні описи конфліктів нумеруються і розмножуються відповідно до кількості учасників групи. Кожен учасник повинен оцінити запропоновані конфліктні ситуації знаками «+», «-» чи «0» у залежності от того, у якому ступені він їх вважає значущими для колективного обговорення. Таким чином виявляється “найпопулярніша” конфліктна ситуація.

Учасники поділяються на дві дискусійні групи, кожній з яких пропонується наступний план:

  1. Виберіть одну з запропонованих конфліктних ситуацій, на прикладі якої можна конкретизувати істотні аспекти конфлікту.

  2. Проаналізуйте мотиви конфліктної поведінки сторін.

  3. Визначте дійсні мотиви конфлікту.

  4. Які можливості врегулювання конфлікту Ви бачите?

  5. Інсценуйте ситуацію, використовуючи всі можливості врегулювання конфлікту.

  6. Підведіть підсумки і критично проаналізуйте групову роботу. Які чинники (чи хто) впливали на неї як позитивно, так і негативно?


7. Рольова гра «Моє друге «Я».

Інструкція: За одного, декількох чи всіх учасників рольової гри встає другий студент, що повинен виражати «дійсні» (здебільшого приховувані) почуття, установки і думки того, що стоїть перед ним.

Ситуація 1.

До вчителя перед початком уроку підходить учень і звертається з несподіваним для педагога проханням: “Наталя Іванівно! Не могли б Ви відпустити мене з урока, бо я сьогодні щось не в гуморі займатися”. При цьому учень, дивлячись в очі вчителя, весело посміхається.
Ситуація 2.

На уроці вчитель запропонував учням відкрити підручники і самостійно ознайомитися з конкретним питанням. Спостерігаючи за самостійною роботою учнів, учитель помітив, що один із них, Іваненко, читає не підручник, а художній твір, що не має ніякого відношення до уроку. Коли час самостійного ознайомлення було вичерпано, вчитель починає опитування учнів. “До дошки піде Іваненко”.
8. Ознайомлення з доповідями за темами рефератів.
Література основна:


  1. Белухин Д.А. Учитель: от любви до ненависти…(техника профессионального поведения). Книга для учителя. - М.: Народное образование, 1994.

  2. Васильєва М.П. Теорія педагогічної деонтології. – Х.:Нове слово. – 216 с.

  3. Васянович Г.П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект). Монографія. - Львів, 1997. - 163 с.

  4. Гришин Э.А. Педагогическая этика. – Грозный:Чечено-Ингуш.кн.изд-во, 1971. – 119 с.

  5. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття) // Освіта. - 1993. - № 44-46.

  6. Кодекс законів про працю України. — Львів, 1993.

  7. Кондрашова Л.В. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності. - К: Вища школа, 1987. - 54 с.

  8. Концепція національного виховання // Освіта. - 1994. - 26 жовтня.

  9. Кукушин В.М. Твоя профессиональная этика. - М., 1994.

  10. Левитан К.М. Основы педагогической деонтологии. М.: Наука, 1994. - 192 с.

  11. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк.держ.пед.ун-т ім.Г.С.Сковороди. - 2-е вид., випр. і доп. - Харків: ОВС, 2002. - 400 с.

  12. Писаренко В.И., Писаренко И.Я. Педагогическая этика. - Минск: Народная асвета, 1977. - 256 с.

  13. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе: Кн.для учителя. – М.:Просвещение, 1991. – 127 с.

  14. Федоренко В.П. Профессиональная этика. - Киев, 1983.


Додаткова література:


  1. Бех І.Я. Духовні цінності в розвитку особистості // Психологія і педагогіка. - 1977. - № 2. - С.124-137.

  2. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. - М.: Мысль, 1987. – 589 с.

  3. Дойч М. Разрешение конфликта (конструктивный и деструктивный процесс) // Социально-политический журнал. - 1997. - № 1. - С.17-18.

  4. Дробницкий О.Г. Проблемы нравственности. - М.: Проблемы нравственности, 1977. – 33 с.

  5. Дробницкий О.Г. Социальная сущность, структура и функции морали М., 1977. – 167 с.

  6. Ершов П.М., Ершова А.П., Букатов В.М. Общение на уроке или режиссура поведения учителя. - М.: Флинта, 1998. - 336 с.

  7. Євтух М.Б. Проблема особистості вчителя в історії дореволюційної педагогіки в Україні // Проблема особистості вчителя та його фахової підготовки. - К.: ІСДО, 1994. - С. 13-24.

  8. Золотухіна С.Т. Особливості змісту педагогічної підготовки майбутніх вчителів у спадщині С.І.Миропольського // Актуальні проблеми дидактики середньої та вищої школи. - Харків, 1996. - С.77-81.

  9. Костяшкин Э.Г. Профессиональная типология педагогов // Народное образование. - 1981. - № 8. - с.70-73.

  10. Крогиус Н.В.Личность в конфликте. - Саратов:СГУ, 1976.- 128с.

  11. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: нормы и патология. – М.: Наука, 1982. – 287 с.

  12. Кукушин В.М. Полицейская деонтология: Социологический анализ зарубежных концепций. - М., 1994.

  13. Курган Г.И. Процесс усвоения нравственных принципов и обеспечение моральности поведения /Моральный выбор.- М.:Изд-во МГУ, 198О. - с.155-172.

  14. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник – 4-те вид. – К.: Либідь, 2002. – 384 с.

  15. Матвеев В.Ф. Основы медицинской психологии, этики и деонтологии. - М.: Медицина, 1984. - 176 с.

  16. Момов В. Норма и мотив поведения // Вопросы философии. - 1972. - № 8. - С.107-115.

  17. Моральный выбор /Под общ ред. А.И.Титаренко. - М.:Изд-во МГУ, 1980. - 344 с.

  18. Муздыбаев К. Психология ответственности. - М.: Наука, 1983.

  19. Рыбакова Н.В. Моральные отношения и их структура. - Л.: ЛГУ, 1974.-120 с.

  20. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология: Учебник. - Харьков: Эспада, 2002. - 504 с.

  21. Сливка С. Юридична деонтологія. Підручник. Вид.2-е, перероб.і доп. – К.: Атака, 2003. – 320 с.

  22. Тархов В.А. О юридической ответственности. - Саратов, 1978.Муздыбаев К. Психология ответственности. - М.: Наука, 1983. – 240 с.

  23. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч.посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: “Академія”, 2000. – 544 с.

  24. Хаггет А.Дж., Стиннет Т.М. Профессиональные проблемы учителей. - Нью-Йорк, 1956. - 258 с.

  25. Хасан Б.И. Психотехника конфликта и конфликтная компетентность. - Красноярск: Фонд ментального здоровья, 1996.



ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ


  1. Історія виникнення наукового терміну "деонтологія".

  2. Деонтологія як розділ наукового знання

  3. Історія дослідження категорії обов’язку.

  4. Основи деонтологічного підходу.

  5. Професійна деонтологія як розділ етики та її структура

  6. Місце професійної деонтології в системі суспільних наук

  7. Зв’язок професійної деонтології з іншими науками.

  8. Історія становлення педагогічної деонтології.

  9. Відмінність між педагогічною деонтологією і професійною етикою педагога.

  10. Визначення сутності педагогічної деонтології як галузі педагогічної науки.

  11. Основні завдання педагогічної деонтології.

  12. Характеристика категорії професійного обов’язку педагога .

  13. Визначення відповідальності педагога як деонтологічної категорії.

  14. Зв’язок педагогічної деонтології з іншими науками.

  15. Характеристика деонтологічних принципів.

  16. Зв’язок між принципом і нормою поведінки педагога.

  17. Сутність норми поведінки педагога з позицій педагогічної деонтології.

  18. Класифікація норм поведінки педагога в професійній діяльності, їх характеристика.

  19. Взаємодія норм права і норм моралі.

  20. Поведінка педагога з позицій педагогічної деонтології.

  21. Нормативний компонент професійної поведінки педагога.

  22. Характеристика типів поведінки педагога з позицій педагогічної деонтології.

  23. Характеристика особистісного компоненту поведінки педагога.

  24. Характеристика нормативних джерел педагогічної деонтології, історія їх створення.

  25. Деонтологічний кодекс педагога, його призначення.

  26. Характеристика педагогічної ситуації з позицій педагогічної деонтології.

  27. Особливості поведінки педагога в ситуації морального вибору.

  28. Особливості ризикової поведінки педагога.

  29. Особливості поведінки педагога в конфліктній ситуації.

  30. Характеристика деонтологічної компетентності педагога.


Додаток А
ДЕОНТОЛОГІЧНИЙ КОДЕКС ПЕДАГОГА

Моральність у міжлюдських стосунках є визначальною засадою збереження і прогресу демократичного суспільства, основою соціокультурного та духовного розвитку людини.

Особливого значення мораль набуває у професійній діяльності педагога, що обумовлено характером його взаємовідносин з усіма учасниками педагогічного процесу та специфікою проблем, які йому треба вирішувати. Оскільки педагогічна діяльність перебуває під особливою увагою і контролем з боку суспільства, педагог-професіонал повинен особисто відповідати за виконання своїх обов'язків. Ця відповідальність повинна бути також і спільною, узвичаєною, загальноприйнятою для всіх представників професійної педагогічної діяльності у вигляді принципів і норм педагогічної деонтології.

Професійна діяльність педагога ґрунтується на верховенстві загальнолюдських і духовних принципів. При її виконанні педагог виступає носієм обов'язків стосовно:

• тих, кого навчає;

• батьків;

• колег;

• суспільства в цілому.

Досягнення мети професійної діяльності потребує від педагога усвідомлення високих етичних стандартів діяльності та поведінки, принципів Істини, Добра, Краси і досконалості, гармонійного поєднання своїх інтересів з інтересами інших учасників педагогічного процесу.

Розробка і дотримання педагогами специфічних деонтологічних вимог та принципів розглядається професійним педагогічним співтовариством як необхідна й фундаментальна засада повноцінного функціонування освітньої системи та основна умова реалізації ним важливої соціально-культурної і духовної ролі в сучасному суспільстві.

Даний кодекс покликаний систематизувати моральні орієнтири діяльності та поведінки педагога, а також закріпити єдину систему критеріїв їх оцінки.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Співвідношення Деонтологічного кодексу українського педагога і чинного законодавства про освіту

Норми Деонтологічного кодексу українського педагога (далі - Кодексу) не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства, а доповнюють і конкретизують його.
Стаття 2. Дія Кодексу за предметом, колом осіб та в часі

(1) Дія цього Кодексу поширюється на всі види професійної діяльності педагога, яка може суперечити його професійними обов'язкам як педагогічного працівника або підірвати престиж професії педагога.

(2) Дія цього Кодексу поширюється також на всіх, хто працює у системі освіти.

Стаття 3. Основні терміни Кодексу

Вживані у Кодексі терміни слід вважати такими, що мають наступний зміст:

Педагог (педагогічний працівник) - фахівець-професіонал, який на підставі відповідних знань і вмінь наділений необхідними повноваженнями (тобто сертифікованими відповідно до чинного законодавства України) для здійснення діяльності у сфері освіти.

Професійний обов’язок педагога - потреба, впевненість у необхідності дотримання певної лінії поведінки у взаємовідносинах з учасниками педагогічного процесу на основі моральних вимог, усвідомлення обов’язків перед своєю професією та суспільством.

Відповідальність педагога - стійке особистісне утворення, здатність педагога контролювати свою поведінку в відповідності з прийнятими в суспільстві, колективі, професійній групі соціальними, моральними та правовими нормами і правилами, професійним обов’язком.

Деонтологічні принципи поведінки педагога - вихідні незаперечні вимоги стосовно поведінки педагога в сфері його професійної діяльності, які виконують функцію соціальних орієнтирів.

Стаття 4. Принципи професійної поведінки педагога

(1) Принцип гуманності. Педагог повинен ставитися до учня як до особистості, поважати і підтримувати найцінніші його особистісні якості, всебічно сприяти їх розвитку.

Любити дітей, бути уважним до кожної дитини, ставитися до її думок і вчинків як до значущих фактів.

Не принижувати людської гідності дитини, бути непримиримим до подібних дій своїх колег.

(2) Принцип милосердя. Педагог повинен допомагати дитині за всіх обставин. Він повинен коректно ставитися до учасників педагогічного процесу.

(3) Принцип справедливості. Педагог повинен ставитися однаково до всіх учасників педагогічного процесу, незалежно від їх походження, способу життя, статі, віку, стану здоров'я, належності до етнічної групи, національності або релігії.

Принцип справедливості передбачає узгодженість між практичною діяльністю педагога та його соціальним (службовим) положенням, між заслугами и визнанням, між роботою і винагородою, цілями і засобами їх досягнення, правами і обов’язками. Невідповідність у цих відношеннях сприймається як несправедливість.

(4) Принцип нормативності. Поведінка педагога в галузі його професійної діяльності завжди підпорядкована визначеним нормам, які педагог зобов’язаний виконувати. Кожна норма повинна стати особистісно значущою і поведінка згідно такої норми повинна підпорядковуватися правилу: я не можу інакше.

(5) Принцип імперативності. Виконання всіх норм, які висуваються до поведінки педагога в його взаємовідносинах з іншими учасниками педагогічного процесу, є обов’язковим.

(6) Принцип диспозитивності. Педагог має право на ризик та творчість, особистий педагогічний почерк, свободу вибору педагогічних рішень.

(7) Принцип конфіденційності. Педагог не повинен розголошувати без дозволу будь-якого учасника педагогічного процесу відомості, отримані в ході педагогічної діяльності. Усі відомості, передані педагогові учнем або іншим учасником педагогічного процесу в особистій бесіді, є конфіденційними.

Педагог зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для збереження і нерозголошення конфіденційної інформації про учня та його родину.
РОЗДІЛ 2. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПЕДАГОГА ЩОДО ПРОФЕСІЇ
Стаття 5. Компетентність та сумлінність

(1) Суспільна значущість і складність професійних обов'язків педагога вимагає від нього високого рівня професійної підготовки, фундаментальних теоретичних знань, опанування професійно значущими вміннями, тактикою, відповідними методами та прийомами педагогічної діяльності.

(2) Педагог повинен підтримувати і удосконалювати свої знання та навички, докладати необхідних зусиль для професійного самовдосконалення на рівні сучасного стану освіти.

(3) Педагог зобов'язаний незалежно від сфери своєї переважної спеціалізації, якщо така має місце, бути компетентним у загальнопедагогічних і загальнокультурних питаннях.

(4) Педагог повинен користуватися науково підтвердженими даними, проявляти обачливість і брати до уваги можливі наслідки своїх висловлювань.

(5) Педагог не повинен займатися іншою діяльністю, яка б ставила його в юридичну, матеріальну або моральну залежність від інших осіб, підпорядковувала його вказівкам або правилам, які можуть суперечити нормам чинного законодавства і цьому Кодексові, або можуть іншим чином перешкоджати вільному і незалежному виконанню його професійних обов'язків.

(6) У межах дотримання вимог законодавства педагог зобов'язаний у своїй професійній діяльності дотримуватися переваги інтересів тих, кого навчає, перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інших осіб.


Стаття 6. Повага до професії педагога

(1) Педагог повинен ставитися до педагогічної праці та діяльності як соціально значущої, як засобу реалізації своїх здібностей і соціальних ідеалів.

(2) Обирати професію педагога свідомо, відповідно покликанню до педагогічної праці, повинен любити її, прагнути до творчості в ній, використовувати новітні методи виховання та навчання.

(3) Педагог повинен поважати свою професію, бути витриманим у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та ін. Кожний педагог повинен утримуватися від будь-якої дії, навіть поза межами своїх професійних обов'язків, яка знецінює повагу до педагогічного фаху. Своєю діяльністю він повинен утверджувати повагу до професії педагога, її сутності та громадської значущості, сприяти збереженню та підвищенню її престижності.

(4) Педагог не повинен учиняти дії, спрямовані на обмеження прав іншого педагога як фахівця та людини.

(5) Педагогу (педагогічному працівникові) забороняється сприяти всім, хто займається протизаконною педагогічною діяльністю.

Стаття 7. Культура поведінки

Педагог повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті дотримуватися високого рівня культури поведінки, поводитися гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку при здійсненні своєї діяльності.
РОЗДІЛ 3. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПЕДАГОГА ЩОДО УЧНЯ
Стаття 8. Вищий обов'язок педагога - освіта, виховання та розвиток учнів.

(1) Педагог несе моральну відповідальність за всебічний розвиток особистості учня.

(2) Педагог зобов'язаний сприяти реалізації права дитини на одержання ним освіти

Стаття 9. Педагог зобов'язаний діяти на благо учня

(1) Принцип «роби благо» вимагає позитивних дій з боку педагога щодо запобігання або виправлення шкоди.

(2) Педагог зобов'язаний використовувати всі необхідні для досягнення блага засоби, сучасні педагогічні методи.

(3) Педагог дотримується взятих на себе моральних зобов'язань стосовно учня.

Стаття 10. У ставленні до учня педагог повинен виходити з принципу «не нашкодь»

(1) Педагог не має права піддавати учня невиправданому ризику. Він завжди повинен пам'ятати, що втручання, яке калічить душу учня, неприпустиме.
Стаття 11. Педагог повинен поважати учня

(1) Педагог (педагогічний працівник) повинен поважати психофізичну і духовну цілісність, моральні ідеали, гідність і достоїнство особистості учня і сприяти їх утвердженню в педагогічному процесі.

(2) Негуманне ставлення до учня, приниження його людської гідності, використання в особистих цілях неприпустиме.

Стаття 12. Педагог зобов'язаний усіма своїми діями сприяти встановленню з учнем взаємовідносин на благо учня

(1) Встановлення довірливих взаємовідносин між педагогом і учнем визначають успіх освіти та виховання і є одним з основних обов'язків педагога.

(2) Педагог повинен сприяти усвідомленню та реалізації відповідального ставлення учня до процесу освіти та виховання.

(3) Авторитарне ставлення педагога (педагогічного працівника) до учня без урахування відношення останнього до процесу освіти та виховання неприпустиме.

РОЗДІЛ 4. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПЕДАГОГА ЩОДО БАТЬКІВ ТА ОСІБ, ЩО ПРИРІВНЮЮТЬСЯ ДО БАТЬКІВ УЧНЯ
Стаття 13. Взаємини між педагогом та батьками учня

  1. Педагог повинен піклуватися про організацію педагогічної співпраці з батьками учнів.

  2. Педагог несе моральну відповідальність перед батьками учнів за якість навчання та виховання їхніх дітей.

  3. Встановлювати стосунки з батьками учнів, прагнути до єдності педагогічних вимог.

  4. Сприяти формуванню в учнів поваги до своїх батьків.

  5. Бути педагогічно вимогливим до батьків стосовно виховання дітей, висувати лише обґрунтовані педагогічні вимоги та такі, що можуть бути виконані.

  6. Не ображати батьківської любові до дітей, терпляче й поважно ставитися до критичних зауважень батьків, бачити в них ділову форму допомоги в вихованні дітей.


РОЗДІЛ 5. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ І ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ІНШИХ ПРОФЕСІЙ.
Стаття 14. Взаємини між педагогами

(1) Взаємини між педагогами (педагогічними працівниками) будуються на підставі колегіальності, рівноправності, чесності, справедливості, порядності, а також готовності передати свої професійні знання і досвід.

(2) Педагоги повинні допомагати один одному в подоланні труднощів та у випадках невдач. У разі виникнення розбіжностей між колегами, слід шукати шляхи їх усунення.

(3) Обов'язок кожного педагога - неупереджено аналізувати як власні помилки, так і помилки своїх колег. У разі виявлення незгоди з їхніми думками або діями, критика на їх адресу повинна бути об'єктивною, аргументованою і необразливою. Слід уникати некоректних висловлювань про роботу колег у присутності учнів або їхніх батьків.

Спроби завоювати собі авторитет шляхом дискредитації колег є неетичними.

  1. Моральний обов'язок педагога - активно протидіяти практиці безчесних і некомпетентних колег, а також різного роду непрофесіоналів, що наносять шкоду тим, кого навчають.

  2. Педагог повинен поважати колегу як товариша по роботі, всебічно підтримувати його авторитет як важливий чинник спільного педагогічного впливу на учнів.

  3. Бути поважливим і тактовним з кожним учите­лем, незважаючи на його стать та вік, індивідуальні особливості та педагогічну майстерність.

  4. Не прагнути підняти авторитет предмета, що викладає, за рахунок приниження інших навчальних пред­метів.

  5. Педагог повинен бути уважним і доброзичливим до коле­г, що прагнуть нових засобів та методів виховання й навчання, допомагати їм своїми знаннями й досвідом.

  6. Педагога повинен цікавитися майстерністю педагогічно­ї праці колеги, сприяти створенню умов для розвитку його творчості, переймати і розповсюджувати його досвід.

  7. Педагог (педагогічний працівник) повинен допомагати молодим і менш досвідченим колегам удосконалювати їхні педагогічні вміння та навички, не допускати чванливості своїм педагогічним досвідом і майстерністю.

  8. Бути непримиримим до фактів антипедагогічної поведінки своїх колег.

  9. Не використовувати конфлікт між колегою та керівництвом у своїх інтересах і зміцнення своєї професійної позиції.

Стаття 15. Ділові стосунки з представниками інших спеціальностей

(1) В інтересах учнів педагоги повинні підтримувати колегіальні відносини з представниками інших спеціальностей як із сфери освіти, так і інших галузей (соціальні працівники, психологи тощо). Педагогічні працівники повинні поважати їхню професійну незалежність.
РОЗДІЛ 6. ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ
Стаття 16. Педагог і чинне законодавство

(1) Педагог зобов'язаний поважати закон і повинен визнавати свою відповідальність перед учасниками педагогічного процесу та законом.

(2) Виконання педагогом своїх професійних обов'язків є персональним; кожний педагог несе особисту відповідальність за свої рішення і дії.

(3) Педагог, що порушує закон, з етичної точки зору не може займатися професійною практикою.

Стаття 17. Межі компетенції педагога

(1) Кожний педагог, як правило, має повноваження виконувати всі дії у сфері освіти. При цьому він не може, крім виняткових обставин, давати рекомендації в галузях, що виходять за межі його знань, досвіду і наявних у нього можливостей.

Неетичною є діяльність педагога поза межами своєї професійної компетенції.

(2) Знання, досвід і наявні можливості педагога повинні застосовуватися в кожному окремому випадку таким чином, щоб забезпечити найкраще надання знань, здійснення виховання, що сприятиме розвитку тих, кого навчають.

(3) Обов'язок педагога — свідомо оцінити роль, яку він може взяти на себе в конкретному випадку в залежності від рівня розвитку своєї компетентності, інтелекту, обставин та середовища.

Стаття 18. Підтримання професійної компетентності

(1) Педагог (педагогічний працівник) є відповідальним за неперервне підвищення власної кваліфікації.

(2) Педагог повинен набувати, застосовувати і поглиблювати наукові знання, поширювати відповідну інформацію серед учнів, колег і громадськості, одержувати консультації і використовувати допомогу інших педагогів, якщо це необхідно.

(3) Якщо педагог звертається за консультацією або співпрацює з іншими професіоналами, він повинен бути впевнений в їхній кваліфікації та компетентності. Якщо в нього є сумніви щодо підготовки, кваліфікації й етичних якостей представника педагогічної або суміжної професії, він не повинен користуватися його допомогою.

Стаття 19. Участь у громадському житті

(1) У суспільно-громадській роботі педагог повинен дотримуватися етичних норм поведінки. У разі відсутності відповідних повноважень він не може обґрунтовувати власні заяви громадського характеру авторитетом своєї професії або професійного співтовариства.

(2) Педагог повинен завжди пам'ятати про свою особливу громадянську роль.


1   2   3   4   5

Схожі:

Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики...
Поло­ження про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних...
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Кафедра менеджменту організацій
Боліла С. Ю. Навчально-методичний посібник для підготовки і проведення семінарсько-практичних занять з курсу з курсу «Управління...
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Тернопільський національний економічний...
Методичні вказівки та завдання для проведення практичних занять з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів напряму підготовки...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
КУРС ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальності «Економіка підприємства»
Розглянуто і схвалено на засіданні обласного методичного об’єднання викладачів економічних дисциплін вищих навчальних закладів І-ІІ...
Ректорам вищих навчальних закладів
України сформовано План проведення міжнародних та всеукраїнських конгресів, форумів, науково-практичних конференцій та семінарів...
Конкурсу учнівської та студентської
Для нагородження та участі в ІV (загальнонаціональному) етапі Конкурсу викликати переможців ІІІ етапу та їхніх учителів (додаток...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка