Методичні рекомендації до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 040302 “Інформатика”


Скачати 384.98 Kb.
Назва Методичні рекомендації до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 040302 “Інформатика”
Сторінка 1/4
Дата 04.04.2013
Розмір 384.98 Kb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4


Полтавський університет економіки та торгівлі
Кафедра математичного моделювання та соціальної інформатики


ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ


Методичні рекомендації до виконання курсового проекту для студентів спеціальності

6.040302 “Інформатика”


Підлягає поверненню до університету


Примірник №____

ПОЛТАВА
РВВ ПУЕТ
2010

Автор: Роскладка О. В, доцент кафедри математичного

моделювання та соціальної інформатики, к. ф.- м. н.
Рецензенти: Крещенко Л. Ф., доцент кафедри економічної

кібернетики, к. т. н., доцент

Роскладка А. А., доцент кафедри математичного

моделювання та соціальної інформатики, к. ф.- м. н.,

доцент

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри математичного моделювання та

соціальної інформатики

__________________ 2010 року,

протокол №___

Зав. кафедрою ММСІ _________

д.ф.-м. н., проф. Ємець О. О.
“УЗГОДЖЕНО”

Декан факультету економіки

та менеджменту_____________ проф. Вахтін С. Р.

“___” _____________ 2010р.
“УЗГОДЖЕНО”

Керівник навчального відділу

______________ Герман Н. В.

“___” ______________ 2010р.

ВСТУП

Чисельні методи є однією з базових дисциплін циклу професійної підготовки спеціальності „Соціальна інформатика”, предметом якої є наближені методи розв’язування нелінійних алгебраїчних та трансцендентних рівнянь, систем таких рівнянь, методи наближення функцій, наближені методи знаходження значень інтегралів, розв’язування диференційних рівнянь та їх систем.

Основною метою вивчення навчальної дисципліни “Чисельні методи” є формування у студентів основ теоретичних та практичних знань і навичок при розв’язуванні прикладних математичних задач; засвоєння основних понять про чисельні методи розв’язування рівнянь, систем рівнянь та методи наближення.

Головним завданням дисципліни є здобуття фундаментальних теоретичних знань та практичних вмінь щодо сучасних методів знаходження наближених розв’язків складних математичних задач та оцінка похибки таких методів.

Метою курсового проектування з дисципліни „Інформатика” є закріплення набутих під час вивчення дисципліни умінь і навичок, а також розвиток у студентів логічного мислення при самостійному аналізі алгоритмів наближених методів розв’язування задач та створенні на їх основі відповідних програм.

Після вивчення дисципліни студент повинен володіти знаннями та вміннями наближено розв’язувати нелiнiйні рiвняння та системи алгебраїчних рiвнянь, будувати iнтерполяцiйнi многочлени, використовувати квадратурні формули для обчислення iнтегралiв, розв’язувати задачу Коші та системи звичайних диференціальних рівнянь, складати алгоритми та програми для розв’язання основних задач обчислювальної математики на ЕОМ, проводити обчислювальні експерименти для більш складних задач математичного моделювання.

Курсовий проект відповідає вимогам, що ставляться до виробничих функцій, типових задачі діяльності та умінь, якими

повинен володіти фахівець за спеціальністю „Соціальна інформатика”:


Назва типової задачі діяльності

Шифр типової задачі ді-яльності



Зміст уміння


Шифр

уміння

Вибір матема-тичного алгоритму

ПФ.Д.06

Вміти будувати ефективні обчислювальні алгоритми для розрахункових задач, визначати ефективність програм за допомогою програмного забезпечення комп’ютерів, використовуючи процедури аналізу стійкості до помилок, точності, швидкодії, витрат системних ресурсів. Володіти методами наближення функцій, методами лінійної алгебри.

ПФ.Д.06.ЗП.О.05


Вміти вибрати раціональні алгоритми вирішення математичних задач оптимізації та оптимального керування. Володіти градієнтними методами, методами лінійного програмування.

ПФ.Д.06.ЗП.О.06

Проекту-вання програмних засобів

ПФ.Е.02

Здійснювати збір, обробку, аналіз, система-тизацію науково-технічної інформації, узагаль-нювати передовий вітчизняний та зарубіжний досвід з питань розробки комп’ютерних про-грамних систем.

ПР.О.01

Проектувати структуру функцій інтерфейсу ко-ристувача, будувати інтерфейс програмних продуктів

ПР.О.02

Розробляти програмні модулі для видачі результатів моделювання у вигляді кривих та поверхонь.

ПФ.Е.02.ЗП.О.01

Створення програм та програмних комплексів для ЕОМ

ПФ.С.01

Використовуючи мови програмування високого рівня, вміти розробляти програмні комплекси для ЕОМ, які реалізують обрані алгоритми вирішення прикладних проблем.

ПФ.С.01.ПР.О.01








Володіти методами об’єктно-орієнтованого програмування, вміти розробляти об’єктно-орієнтовані моделі предметних галузей за допомогою мов об’єктно-орієнтованого моделювання.

ПФ.С.01.ЗП.Р.02


Узагаль-нення результатів досліджень

ПФ.Д.06


Вміти з’ясувати загальний зв’язок між формальною математичною постановкою задачі і обчислювальними методами її розв’язку.

ПФ.Д.06.ЗП.Р.02


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


  1. Тема курсового проекту обирається із основного переліку тем (див. стор. 19 цих методичних вказівок) або з додаткового переліку тем, який розглядається і затверджується на засіданні кафедри. Тема курсового проекту обов’язково узгоджується з керівником.

  2. Після вибору теми студент розробляє завдання з курсового проекту і узгоджує його з викладачем.

  3. Студент, що виконує курсовий проект має право на отримання консультацій з курсового проектування, які проводяться керівником в період виконання проекту не рідше ніж один раз на тиждень.

  4. Студент, що виконує курсовий проект зобов’язаний в період виконання проекту не рідше ніж один раз на тиждень звітувати перед керівником проекту про хід його виконання з представленням всієї частини матеріалу курсового проекту, виконаної на момент звіту.

  5. Керівник курсового проекту веде облік виконання студентом курсового проекту.

  6. Термін здачі на перевірку та дата захисту проекту затверджується на засіданні кафедри і оголошується студентам на початку курсового проектування.

  7. У разі невиконання студентом курсового проекту або недотримання термінів виконання, здачі на перевірку та захисту курсового проекту кафедра виходить з клопотанням до декана факультету про відрахування студента як нездатного виконати вимоги навчального плану за фахом.

СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ


Курсовий проект складається з таких розділів:

  1. Титульна сторінка.

  2. Завдання до курсового проекту.

  3. Зміст.

  4. Вступ.

  5. Теоретична частина:

  • обґрунтування актуальності досліджень задач даного типу;

  • постановка задачі та її словесний опис;

  • виявлення основних особливостей, взаємозв’язків і кількісних закономірностей;

  • аналіз вхідної та вихідної інформації;

  • побудова математичної моделі;

  • обґрунтування вибору чисельного методу розв’язування задачі;

  • опис алгоритму обраного чисельного методу;

  • аналіз похибок, що виникають в результаті застосування чисельного методу.

  1. Практична частина:

  • блок-схема алгоритму;

  • текст програми (основних процедур) алгоритмічною мовою або основних модулів проекту об’єктно-орієнтованою мовою програмування у візуальному середовищі;

  • тестовий набір даних і контрольний приклад;

  • результати розрахунків за допомогою створеної програми;

  • обчислення результату з використанням математичних пакетів;

  • порівняльний аналіз отриманих результатів із точним розв’язком задачі;

  • розрахунок обчислювальної похибки.

  1. Висновки.

  2. Перелік літературних джерел.

  3. Додатки (за необхідністю).

  4. Текст пояснювальної записки до курсового проекту, файл

для виконання (*.exe) та текст програми (всі файли проекту)

на дискеті 1,44 Мб (компакт-диску).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНИХ СТРУКТУРНИХ ЧАСТИН

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ



  1. Зразок оформлення титульної сторінки надано в додатку Б. Зміна структури, розмірів шрифту, стилю оформлення титульної сторінки не допускається.

  2. Завдання до курсового проекту відображає зміст основних питань, які підлягають розробці в процесі курсового проектування. Завдання підписується керівником проекту і затверджується завідувачем кафедри. Завдання підшивається

до роботи одразу після титульної сторінки і не нумерується.

  1. Зміст подається на другій сторінці проекту. Зміст повинен в точності відповідати основним пунктам структури

курсового проекту. Зразок оформлення змісту надано в

додатку В.

  1. У вступі викладаються характеристика дисципліни "Чисельні методи", актуальність наближених методів для дослідження складних задач. Слід дати поняття похибки обчислень і навести приклади задач, які внаслідок різних причин не можуть бути розв’язані точно.

Також у вступі необхідно навести короткі відомості про мову програмування та математичні пакети, які служать для практичної реалізації чисельних методів, що досліджуються в рамках даного курсового проекту.

В кінці вступу зазначається мета й завдання курсового проекту, наводяться відомості про структуру й обсяг проекту.

  1. У теоретичній частині розглядається проблематика питання, обґрунтування актуальності розгляду даної теми курсового проекту, дається характеристика об’єкту дослідження.

При висвітленні постановки задачі слід відзначити її значення для розв’язування науково-технічних задач і дати словесний опис задачі, що розглядається. У поставленій задачі відзначають задані параметри і шукані величини, їх області визначення та значень.

Математична модель являє собою постановку задачі, “перекладену” на математичну мову. Для цього з постановки задачі виділяють параметри, які відомі за умовою і змінні величини, які, як правило, необхідно визначити. Далі за допомогою математичних співвідношень будують математичну модель задачі.

Після формулювання математичної моделі задачі проводять огляд відомих методів її розв’язування, зазначають складність або неможливість застосування точних методів обчислень і пов’язану з цим актуальність використання чисельних методів; обґрунтовують вибір чисельного методу, який є предметом дослідження в даному курсовому проекті.

Переважну більшість теоретичної частини проекту повинен займати детальний опис розглядуваного чисельного методу, умови його застосування та його місце в ряді інших наближених методів для розв’язування поставленої задачі.

Окремо слід провести теоретичний аналіз точності чисельного методу, зазначивши, на яких етапах виникають обчислювальні похибки методу.

Обсяг теоретичної частини – до 10 сторінок.

  1. Практична частина починається з побудови блок-схеми алгоритму, яка є невід’ємною складовою частиною курсового проекту. Вона повинна складатися з основних процедур алгоритму, які зображені за допомогою графічних елементів блок-схеми. Слід уникати надмірного спрощення та надмірної деталізації блок-схеми. Для цього в алгоритмі виділяють основні обчислювальні процедури (модулі), що перетворюють початкові дані задачі у кінцевий результат і зображують їх у блок-схемі. В цьому ж пункті дають опис процедур (модулів), що використовуються при складанні програми.

Після блок-схеми наводять текст програми. Програма може бути складена з використанням однієї з алгоритмічних мов високого рівня (Quick Basic, Turbo Pascal, C++ тощо) або об’єктно-орієнтованих мов програмування у візуальному (Visual Basic, Delphi, Visual Studio тощо). У випадку великого обсягу тексту програми у практичній частині наводять повністю лише тексти основних обчислювальних процедур (модулів), а повний текст програми розміщують в додатках. При цьому структура програми (проекту) повинна зберігатися. Необхідно, щоб кожна процедура або окремий блок обов’язково супроводжувалися коментарями щодо їхнього змісту і призначення. В електронному варіанті текст програми або модулів з коментарями повинен бути представлений повністю.

Для тестування програми слід навести декілька прикладів, які всебічно характеризують функціональні можливості програми (проекту). Необхідно чітко виділити початкові дані з відповідними іменами та характеристиками і відмітити змінні, яким буде присвоєно значення кінцевого результату. Рекомендується передбачити дві форми введення початкових даних: з клавіатури і з файлу.

Результати розрахунків повинні бути наведені в роботі в незалежності від того чи виводяться результати на екран, чи у файл. Рекомендується передбачити в програмі обидві форми виведення результатів. У випадку, коли вивід результатів програми займає більше двох сторінок, дозволяється не наводити у друкованому варіанті курсового проекту проміжних результатів обчислень для всіх прикладів. У цьому випадку вибирають найбільш показовий приклад і повністю наводять вивід його результатів, а для решти прикладів обмежуються лише остаточними результатами. Але в електронному варіанті обов’язково представляють файли з повним виведенням результатів по всіх тестових прикладах програми.

Для проведення аналізу результатів роботи програми алгоритм чисельного методу відтворюють в одному або декількох математичних пакетах (MathCad, MS Excel, Maple, MatLab, Curve Expert тощо), які, як правило, мають велику точність обчислень. В якості тестових слід взяти ті ж приклади, що й для програмної реалізації методу.

Для аналізу обчислювальної похибки чисельного методу один з тестових прикладів повинен мати відомий точний розв’язок. На основі цього прикладу, результатів роботи програми та обчислень з використанням математичних пакетів необхідно зробити висновки про величину похибки.

Обсяг практичної частини повинен займати близько половини загального обсягу курсового проекту.

  1. Текст висновків повинен містити об’єктивну оцінку отриманих результатів проекту та визначеної мети. У висновках також дають рекомендації по впровадженню результатів проектування.

  2. Список літературних джерел наводять в порядку посилання на неї у тексті. Слід зазначати лише джерела, які фактично були використані при роботі над курсовим проектом.

  3. В додатках розміщується допоміжний матеріал (повний текст програми, модулів проекту, графічні матеріали великого обсягу тощо).

  4. На дискеті 3,5 (компакт-диску) представляють:

  • повний текст курсового проекту у редакторі MS Word;

  • файл з програмою алгоритмічною мовою або усі файли проекту мовою об’єктно-орієнтованого типу;

  • програмний файл для виконання (*.exe);

  • файли з умовами та результатами тестових прикладів програмної реалізації;

  • файли з тестовими прикладами розрахунків з використанням математичних пакетів;

  • файл readme.txt з поясненнями щодо змісту файлів на дискеті (компакт-диску).


ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вимоги до тексту

1. Текстовий матеріал оформляється на аркушах формату А4 (210297 мм), орієнтація – книжкова. Об’єкти аркуша курсового проекту представлені в додатку А.

2. Набір текстового матеріалу виконується машинним способом за допомогою текстового редактора Word. Загальний обсяг проекту повинен становити до 30 сторінок.

Поля (від країв аркуша до рамок):

зліва – 2 см; справа – 1 см; зверху – 2 см; знизу – 2 см.

Шрифт - Times New Roman Cyr, 14 пт.

Міжрядковий інтервал – 1,5.

Усі формули, у тому числі й окремі змінні та символи, повинні бути набрані у редакторі формул MS Equation або MathType.
Вимоги до набору формул:

Style: Text - Times New Roman Cyr

Function - Times New Roman Cyr, Italic

Variable - Times New Roman Cyr, Italic

L.C.Greek - Symbol

U.C.Greek - Symbol

Symbol - Symbol

Matrix-Vector - Times New Roman Cyr, Italic

Number - Times New Roman Cyr

Size: Full - 14 pt

Subscript/Superscript - 12pt

Sub- Subscript/Superscript - 10pt

Symbol - 18pt

Sub-symbol - 12pt.
3. Дозволяється в текст, виконаний машинописним способом, вписувати вручну чорним кольором окремі символи, які відсутні у редакторі формул і таблиці символів Windows, а також малювати ілюстрації, графіки.

4. У курсовому проекті текстовий матеріал розміщується в межах робочої зони аркушу. Відстань від робочої зони до тексту зліва не менше ніж 5 мм, справа – не менше ніж 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до рамки форми повинна бути не менше ніж 5 мм.

5. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п’яти знакам.

Приклад оформлення сторінки текстового документа наведено в додатку Г.

6. Пояснення, описки та графічні неточності (не більше двох виправлень на сторінці) слід виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою коректора й нанесенням на тому ж місці чи між рядками виправленого тексту машинописним способом або від руки чорним кольором.

7. Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки розділів структурних елементів слід розташовувати по середині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів слід починати з абзацного відступу й виконувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається із двох та більше речень, їх розділюють крапкою. Перенос слів у заголовку розділу не допускається.

8. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути 2-3 інтервали.

9. Не допускається розміщувати назву підрозділу, пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї подається тільки один рядок тексту.
Нумерація сторінок

Нумерація сторінок курсового проекту проставляється у відповідній графі основних надписів (див. додатки В, Г).

Першою сторінкою є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не проставляється.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включаються до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації

1. Ілюстрації необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці, якщо вони займають цілу сторінку.

2. Ілюстрацію, розміри якої більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують на наступній сторінці після згадування в тексті або додатках.

3. Ілюстрації позначають словом “Рис.__” та нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Після номера ілюстрації крапка не ставиться.

Таблиці

1. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 1.

Таблиця ____ – ________________________________________

номер назва таблиці

Головка

{













Заголовки

граф













}

Підзаго-ловки граф










с







}

Рядки (горизон-тальні ряди)


























































Боковик

(графи для заголовків рядків)

Графи (колонки)


Рис. 1. Схема побудови таблиць
2. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиць, а також лінії зліва, справа і внизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

3. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Вище і нижче таблиці повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

4. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Над лівим верхнім кутом таблиці розміщують надпис “Таблиця ___” із указанням її номера. Після номера таблиці крапка не ставиться.

5. Таблиця може мати назву, яку виконують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею, відокремлюючи її тире від номера таблиці. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

6. Заголовки граф таблиці починають писати з великої літери, а підзаголовки – із малих, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки, які мають самостійне значення, начинають писати з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць розділові знаки не ставлять. Заголовки ставлять у однині.

Діагональне ділення головки таблиці не допускається.

7. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину таблиці під другою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово “Таблиця___” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть “Продовження таблиці___”із зазначенням номера таблиці.

8. Якщо частини таблиці розміщують поряд, у кожній частині повторюють головку таблиці; при розміщенні частин таблиці одна над другою – повторюється боковик

9. Графу “№ п/п” у таблицю не включають. При необхідності нумерації показників їх порядкові номери показують у боковику таблиці перед їх назвою. Для полегшення посилання в тексті пояснювальної записки дозволяється нумерація граф таблиці.


Назва

параметрів





ц…

а...

....

....

1. ...

....

....

....

....

2. ...

....

....

...

....

3. ...

....

....

...

....


10. Якщо цифрові або інші дані у таблиці відсутні, то у графі ставлять прочерк.

При вказуванні у таблицях послідовних інтервалів значень величин, що охоплюють усі значення ряду, перед ними пишуть “від”, “більше” і “до”, маючи на увазі “до  включно”. В інтервалах, що охоплюють будь-які значення величин, між величинами ставлять тире.
Переліки

1. Переліки за потреби можуть бути наведені в середині розрахунково-пояснювальної записки. Перед переліком ставлять двокрапку.

2. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

3. Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, а другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад:

1) системний блок;

2) монітор;

3) периферійні пристрої:

а) принтер;

б) сканер.

Формули та рівняння

1. Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, по середині сторінки.

Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

2. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номеру формули в цьому розділі. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

3. Пояснення значення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом “де” без двокрапки

Приклад
, (2.3)
де , – довжини катетів трикутника;

– довжина гіпотенузи.

4. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій (+, –, :, , =), повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знаковій операції множення, застосовують знак “” а не “·”.

5. Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Використана література

1. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованими творами або виписують із каталогів і бібліографічних показників повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

2. Обсяг списку не повинен , як правило, перебільшувати 5% обсягу пояснювальної записки чи звіту.

3. Бібліографічні записи, що включені у список, розміщуються визначеним чином. Відхилення від прийнятого порядку не допустиме.

Для курсового проекту рекомендується форма побудови списку літератури (див. додаток Д) за першим згадуванням праць у тексті.
Додатки

1. Додатки слід оформляти як продовження курсового проекту на наступних його сторінках, розташовуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті.

2. Кожен додаток треба починати з нової сторінки. Додатки повинні мати заголовок, надрукований угорі малими літерами, починаючи з першої великої букви симетрично відповідно до тексту сторінки.

По середині рядка, над заголовком малими літерами з першої великої букви має бути надруковано слово “Додаток ____” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Єдиний додаток позначається як додаток А.

3. Додатки повинні мати спільну з рештою проекту наскрізну нумерацію сторінок.

4. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, треба нумерувати у межах кожного додатка, наприклад, формула (А.1) – перша формула додатка А; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А.

5. Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у додаток без змін у оригіналі.

Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово “Додаток ___” і його назву (за наявності). Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок курсового проекту (не займаючи і не змінюючи власної нумерації сторінок копії додатка).
  1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни...
Методичні рекомендації розробили викладачі Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету Романій Сергій...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання курсового проекту «Організація...
«Фінанси і кредит», спеціальності 03 05 08 01«Фінанси» / Укл.: Г. О. Партин, Г.І. Кіндрацька, А.І. Ясінська, Задерецька Р.І. – Львів:...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів...
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів напрямку підготовки «комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного...
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання...
Методичні рекомендації з курсового проектування для студентів ОКР...
Методичні рекомендації з курсового проектування для студентів ОКР «Спеціаліст», ОКР «Магістр» спеціальностей 03060101, 03060101
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ...
МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної...
Методичні рекомендації для виконання курсового проекту з предмету...
При її виконанні вони повинні застосувати набуті теоретичні та практичні знання і вміння для розв’язку поставленої задачі, зрозуміти...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх форм навчання спеціальності
Обіход С. В., Ткачук В. О. Управління персоналом у сфері послуг: методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх...
КУРСОВА РОБОТА
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з предмета "Діловодство" (для студентів третього курсу спеціальності 02010501...
КУРСОВА РОБОТА З ПРЕДМЕТА
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з предмета "Спеціальні системи документування" (для студентів третього курсу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка