|
|
Скачати 395.92 Kb.
|
|
Питання для самоперевірки
Завдання для самостійної роботи Створіть ескіз Сувеніру до Євро 2012, застосувавши евристичний прийом «Гірлянда асоціацій». Перелік рекомендованої літератури:
Модуль 3 Аналізуючи творчу діяльність учнів, що ґрунтується на базі трудового навчання, ми маємо справу зі специфічною формою практичної діяльності. За характером – це експеримент, за спрямуванням – виробнича діяльність, за завданням – навчання і виховання. Експеримент такого роду є для учнів засобом впровадження у своїй діяльності їх власних практичних знань, що наочно обґрунтовують шляхи переходу від пізнання законів натуральної природи до пізнання особливостей їх дії в умовах техніки і матеріального виробництва. Проблема технологізації творчої діяльності діалектична за своєю природою. Головне питання філософсько-методологічного рівня, яке виникає під час його розв’язанні, лежить у площині збереження або втрати творчих ознак у процесі алгоритмізації творчої діяльності. Перші спроби технологізувати творчі процеси були здійснені в галузі управлінської та винахідницької діяльності в СРСР О.К. Гастєвим і у США А. Осборном. Відкриті нові методики розв’язання творчих завдань мають різні назви: «біржа ідей», «колективна генерація ідей», «мозкова атака», «мозковий штурм» тощо. Метод «мозкової атаки» (brainstorming) складається з кількох етапів. На першому з них формується група провідних фахівців з галузі, для якої необхідно розв’язати певну проблему, яка спеціальне завдання (наприклад, винахідницьке з технології суднобудівництва) «перекладає» на звичайну, зрозумілу для нефахівців — «дилетантів» буденну мову. На другому етапі формується й інструктується група учасників «мозкової атаки» з так званих дилетантів. На третьому етапі проводиться сеанс «мозкової атаки» з чіткою і точною фіксацією всіх пропозицій щодо розв’язання завдання. На четвертому етапі знов включається група фахівців для селекції пропозицій, які пролунали від нефахівців. На п’ятому етапі проводиться спільне (за участю груп генерації та селекції) обговорення відібраних на попередньому етапі ідей. На шостому етапі група фахівців розробляє робочі рекомендації за підсумками «мозкової атаки». Сеанс «мозкового штурму» проводиться за певними правилами: по-перше, це правило безумовної підтримки будь-якої ідеї, навіть нікчемної або «божевільної»; по-друге, це правило «віднесеної за часом критики» (тобто критика, відбір найбільш плідних ідей проводиться фахівцями на четвертому етапі «мозкового штурму» без присутності генераторів ідей, тобто таким чином досягається мета критичного ставлення до ідей, а не до їхніх носіїв); по-третє, правило обмеження часу генерації ідей нефахівцями (за межами двох годин «мозковий штурм» стає непродуктивним унаслідок втоми його учасників); по-четверте, правило колективної інтелектуальної власності на відкриття і винаходи, отримані в процесі «мозкового штурму» (тобто навіть якщо використана лише одна ідея одного з учасників «мозкового штурму», авторство цієї ідеї належатиме всім, хто брав у ньому участь); по-п’яте, правило оптимальної кількості учасників «мозкового штурму» (кожна група, генерації ідей і селекції, повинна складатися з 6—12 осіб). Останнє правило стосується лише класичного варіанта «мозкового штурму». Існують декілька модифікацій «мозкового штурму»: індивідуальний, парний, повторний, масовий, двоступеневий, з використанням телебачення або мережі Інтернет тощо. Крім наведеного вище класичного варіанта, є досить поширена «зворотня мозкова атака», в процесі якої «група дилетантів» протягом години ставить «наївні» запитання «фахівцям». Індивідуальний «мозковий штурм» (selfstorming) передбачає участь лише одного учасника, який послідовно виконує спочатку роль «фахівця», який формулює запитання і завдання для «дилетантів», а потім роль «дилетанта», котрий відповідає на запитання «фахівця» і наприкінці — роль «селектора», що відбирає найбільш «працездатні» ідеї. Можливий також варіант, коли «фахівець» і «дилетант» міняються місцями. Найефективнішим із створених за кордоном методів психологічної активізації творчості є синектика (від грец. Σύνεκτοσ — багато, разом). Вона запропонована американським ученим В.Дж. Гордоном і є подальшим вдосконаленням «мозкового штурму». Теоретична основа синектики — це механізми творчості (не-операційні, тобто такі, що мають інтуїційний, натхненний характер; операційні — використання різних видів аналогій). Аналогії розглядаються як засіб для зрушення процесу дослідження структури проблеми з рівня усвідомленого мислення на рівень спонтанної (некерованої) активності мозку і нервової системи. Для творчого процесу необхідно побачити в обраному визначенні завдання дещо знайоме і розв’язати його відомими засобами. З другого боку, розглядаючи це дещо знайоме з нової позиції, можна віднайти нове, не відоме до цього рішення. Робочим механізмом для розробки таких рішень здебільшого є аналогії. Розрізняють пряму аналогію, тобто співвідношення з явищами живої чи неживої природи; особистісну аналогію, або емпатію, тобто ототожнення себе з об’єктом і входження в його образ; символічну аналогію, тобто знаходження короткого символічного опису (алгоритму) завдання чи об’єкта; фантастичну аналогію, тобто формулювання завдань у термінах і поняттях казок, міфів, легенд, здогадок. У технічній творчості дуже вагомою є здатність емпатїї неживих предметів, уявного перевтілення в механізм, прилад або його деталь. Такий метод широко застосовується в синектиці — одному з підходів до активізації винахідництва. На цьому ж умінні заснований «метод маленьких людей» (Г. Альтшуллер), згідно з яким емпатія певного технічного елемента (або технічної системи) не повинна відбуватися цілісно (скажімо, людина уявляє себе криголамом), а потрібно, навпаки, «оживляти» цю систему, уявляючи на її місці групу «маленьких людей», які тримаються за руки. Такий емпатичний прийом допомагає розділити систему на частини («розімкнуті руки»), знову зібрати її та ін. «Люди» можуть перегруповуватися, розривати свій потік у будь-якому місці, ставати ближче або далі тощо. Відповідно до цього модифікується технічний пристрій. Морфологічний аналіз - методика творчості у сфері винахідництва, яка допомагає розглядати різні можливі рішення проблеми розбиваючи її на окремі атрибути та комбінуючи можливі реалізації цих атрибутів. Метод був запропонований швейцарським астрофізиком Фріцем Цвікі (1898-1974) й побудований на системному підході в галузі винахідництва. В межах морфологічного аналізу розроблено декілька методів: систематичного охоплення проблемної царини, морфологічного ящика, заперечення й конструювання, експериментальних ситуацій. Морфологічний аналіз полягає в розбитті досліджуваного об'єкта на характеристики та атрибути. При цьому характеристики повинні бути незалежними одна від одної. Після цього виписуються всі можливі реалізації атрибутів, наприклад для атрибуту фарба реалізаціями є червона, жовта або синя. Таким чином утворюється багатовимірна таблиця з різних комбінацій окремих реалізацій розглянутих атрибутів. Кожна комбінація являє собою окреме рішення поставленої проблеми. Таким чином методика дозволяє помітити нові комбінації і може призвести до оригінальних ідей. Найбільш універсальним і перспективним серед них є метод морфологічного ящика. Його сутність полягає в систематичному дослідженні повного набору варіантів рішень, що випливають із закономірностей будови (морфології) оновлюваного об’єкта й оптимальних рішень. Метод морфологічного ящика є найзагальнішим. Використання його можливе не тільки для розробки технічних завдань, а й в інших галузях діяльності людини. Морфологічний аналіз, як один з найбільш розповсюджених методів творчого пошуку, базується на класифікації. Термін "морфологія" вживається в багатьох науках стосовно дослідження форм і структури об'єктів, що вивчаються. Сутність цього методу полягає у поділі будь-якої проблеми на відносно незалежні частинии, а потім в здійсненні пошуку всіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з частин. На першому етапі загальне число всіх можливих рішень дорівнює числу можливих комбінацій. Наприклад, якщо проблему можна розділити на чотири частини, при чому є три рішення для першої частини, чотири рішення для другої частини і по п'ять рішень для третьої і четвертої частин, то загальна кількість рішень для реалізації проблеми, що досліджується, складає 3х4х5х5=300. Всі частини проблеми і підходи до їх вирішення розміщуються у так званому "морфологічному ящику", який умовно може бути зображений у вигляді матриці. Метод контрольних запитань дозволяє генерувати нові ідеї й рішення, стимулювати їх потік за допомогою наведених запитань. Метод може застосовуватись у формі монологу, оберненого до самого себе, або діалогу між дослідниками. Сутність методу полягає в тому, що дослідник відповідає на запитання, розглядаючи своє завдання у зв’язку з цими запитаннями. Він фактично збігається з методом спроб і помилок. Кожне його запитання є спробою або серією спроб, з тією різницею, що за списком запитань простіше й скоріше можна охопити існуюче поле варіантів. Питання для самоперевірки
Завдання для самостійної роботи Складіть перелік контрольних запитань щодо власного сувеніру до Євро 2012. Удоскональте конструкцію за допомогою методу контрольних запитань. Перелік рекомендованої літератури:
Модуль 4 Україна поставила собі за мету докорінно оновити суспільство, перебудувати господарський механізм і, врешті-решт, істотно поліпшити добробут народу. Для розв'язання цих завдань велике значення має використання потужного науково-технічного потенціалу України, зокрема такого невичерпного джерела, як технічна творчість, і вищого її рівня - винахідництва. Винахідництво - це одна з об'єктивно необхідних стадій у процесі перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу. Таким чином, винахідництво є однією із ланок єдиного безперервного і взаємозумовленого науково-виробничого процесу. Виробництво у своєму розвитку постійно спирається на досягнення науки й техніки, але у свою чергу ставить перед наукою все нові й нові проблеми, завдання, на які наука має знайти відповіді. Без будь-якого сумніву можна стверджувати: суспільне виробництво розвивається успішно у тих країнах, де висока винахідницька активність, де винахідництво добри стимулюється. Світовий досвід підтверджує цей не спростований висновок. Японія визначається досить високою винахідницькою активністю і, як кажуть, результати досить очевидні. Тому в країнах з розвинутою ринковою економікою постійно удосконалюється правове регулювання винахідництва. Винахідництво - це творчий пошук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Раціоналізаторські пропозиції як результати технічної творчості мають ряд переваг навіть перед винаходами. Раціоналізація вигідна хоча 6 уже тим, що вона залучає до цієї творчості дуже велике число трудівників. Раціоналізація це перша сходинка винахідництва; можна стверджувати, що без раціоналізації не може бути винахідництва. Тому раціоналізацію як окремий вид технічної творчості треба всіляко розвивати, стимулювати і заохочувати. Раціоналізація була і має бути найбільш масовим видом технічної творчості, і цим сприятиме підвищенню технічного рівня виробництва. Раціоналізаторські пропозиції за своїм змістом найчастіше є пропозиціями, спрямованими на удосконалення застосовуваної техніки, технології, матеріалів тощо, то вони в силу своєї природи не потребують великих затрат, зусиль, напруження, перерви у виробництві і яких не будь інших спеціальних приготувань до використання їх безпосередньо у виробництві. Це набагато спрощує і здешевлює процес використання раціоналізаторських пропозицій, що робить їх набагато привабливішими для виробників. Теорія творчого мислення Едварда де Боно Новизною концепції вченого було введення ним поняття «латеральне мислення». Під латеральним мисленням розуміється процес обробки інформації, що спрямований на зміну існуючої стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності, створення нових альтернативних підходів до розв’язання певної проблеми. "Креативність — це не природній талант, — неодноразово наголошував доктор де Боно, — а радше навик, якому можна навчитися. Для того, щоб досягнути креативності, слід кидати виклик усталеним твердженням та правилам. Адже рухаючись протореною стежиною, наше мислення часто упускає з поля зору приховані можливості, які знаходяться поза нею". Де Боно розширив спектр параметрів творчого мислення, включивши до них такі: гнучкість, широта, оригінальність, новизна, швидкість, альтернативність, чутливість до проблеми, практичність нового рішення, його ефективність. Учений підкреслює, що латеральне мислення можна розвивати у кожної людини за допомогою таких методів: «Plus Minus Interesting» (PMI – плюс, мінус, цікаво), «Consider All Facts» (CAF – розглядання усіх факторів), «Other People View» (OPV – погляд інших людей), «Consequences and Sequel» (C and S – наслідки і результат), «Alternatives, Possibilities, Choices» (APC – альтернативи, можливості, вибір), «Aims, Goals and Objectives» (AGO – цілі, спрямування, задачі), «ППВ» (пріоритети першочергової важливості), «Random Input» (метод випадкової стимуляції), «Provocative Operation»/«PO» («ПО» – провокаційна операція), «Six Thinking Hats» («Шість шляп мислення»), Six Action Shoes («Шість пар взуття образу дії»), Six Value Medals («Шість медалей оцінки»), метод малюнків, метод «А якщо…?» та інших. Усі ці методи можуть бути адаптовані для будь-якого віку й використані у будь-якій сфері життя людини. Основною метою латерального мислення є генерування нових ідей та відхід від старих стереотипів та ідей, внесення змін, а не пошук доведень, досягнення евристичного моменту (коли маловірогідний напрям думки приводить до нової, ефективнішої ідеї) „Шість капелюхів мислення” – це методика, яка пропонує виконувати одну розумову дію в певний відтинок часу. Людина, „надягаючи” один за одним капелюхи, не прагне виконати все одразу – вона вчиться у певний час виконувати лише одну розумову дію. Всього є шість капелюхів мислення, кожен з яких символізує певний тип мислення: білий капелюх відповідає лише за підбір об’єктивних фактів, об’єктивної інформації; червоний – за прояв емоцій, почуттів, інтуїції; жовтий – за пошук позитивних сторін, переваг; чорний – за пошук негативних сторін, вад; зелений – за творчий пошук, генерування нових ідей, альтернативних підходів; синій – за аналіз усього розумового процесу (це рефлексія мислення), планування, визначення мети і висновки. Усі описані методи розширюють сферу сприйняття людиною проблеми, сприяють відмові від стереотипних поглядів і формуванню вмінь та навичок генерування нових підходів, і, таким чином, розвивають уміння та навички латерального мислення. Латеральне мислення, у свою чергу, сприяє удосконаленню всього процесу творчого мислення, що підвищує загальний творчий потенціал людини. |
| ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Підоплічко М. Д., завідувач відділу інновацій та перспективного педагогічного досвіду Черкаського обласного інституту післядипломної... |
Конкурс дитячого малюнку, плакату «Права дитини: моя конвенція» «ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДНЯ ЗНАНЬ У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Черкаси ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ |
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального... ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ |
| Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки... А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, підполковник |
«НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ! НІХТО НЕ ПЕРЕСИЛИТЬ МІЙ НАРОД!» Методичні рекомендації ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ |
| Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної... |
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі... ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ |
| Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників |
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Запишіть речення, виконайте його повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, дайте загальну характеристику, проаналізуйте... |