1 Міні-кейс 1 «Реорганізаційні процеси в IBM»
З середини 80-х років організаційна структура корпорації IBM зазнала кардинальних змін. 28 січня 1986 року стало видатною датою в IBM. В цей день головний виконавчий директор IBM Джон Екерс заявив про початок грандіозної реорганізації, яку деякі розцінили як вторинне створення IBM. Після трьох років різкого скорочення обсягу продажу та прибутку Екерс вирішив, що ситуація потребує змін. Організаційна структура IBM в той час могла характеризуватися як централізована структура, в якій основні рішення приймалися вищим керівництвом. Місцеві менеджери були не в змозі впливати на ринок та вдосконалення техніки, тому що вони не мали на це прав, їх поведінка була обмежена існуючою організаційною структурою IBM Першим етапом реорганізації стало делегування повноважень для прийняття рішення по відношенню до товарів та ринків менеджерам автономних ліній бізнесу, яким це було ближче ніж вищому керівництву.
Це рішення торкнулось більш ніж 20 000 чоловік, які були переведені на нові посади, на нові місця. Деякі посади було змінено, деякі були ліквідовано (IBM дозволила ранні виходи на пенсію та переводи по службі, щоб послабити наслідки ліквідації посад). Найбільшим результатом реорганізації стало створення п’яти автономних промислових груп: персональні ЕОМ, середні ЕОМ, великі ЕОМ, комунікації та мікропроцесорна техніка. У рамках своєї сфери діяльності ці групи мали майже необмежені повноваження вдосконалювати продукції та послуги, находити ринки збуту.
Питання для обговорення
1 Які фактори вплинули на рішення про проведення реорганізації?
2 Як можна класифікувати нову організаційну структуру IBM? Які елементи проектування та перепроектування використовувалися компанією?
Міні-кейс 2. Прокоментуйте наведені приклад з точки зору принципів управління А.Файоля.
Збори акціонерів вирішили зробити перевірку фінансової діяльності правління АТ за півроку і обрали з числа акціонерів ревізійну комісію, яку доручили очолити заступникові начальника відділу фінансів даного АТ. Неважко спрогнозувати, що ревізійна комісія не виявить порушень прав акціонерів з боку правління АТ.
Задача 1
Невеличка хімічна фірма випускає дорогий хімічний розчин, що швидко псується. Тому запаси розчину неможливо зберігати більше ніж місяць. Обсяги випуску розчину планується на початку кожного місяця, виходячи з цього закуповується необхідна сировинна. На жаль, попит на розчин дуже сильно коливається, і якщо попит перевишує запланований випуск, то відбувається втрата доходів. Якщо ж, навпаки, вироблено більше ніж потрібно в даному місяці, тобто пропозиція перевищує попит, снижується вартість розчину, непроданий протягом місяцу розчин псується, що теж приводить до збитків. Ціна реалізації розчину – 24 000 грн. за 1 т., змінні виробничі витрати - 15 000 грн. за 1 т.
Аналізуючи попит за останні декілька місяців, менеджер зі збуту встановив, що попит коливається між 10 та 20 т. на місяць. Для того, щоб спростити аналіз попиту він розділив його на три типи – «низький» (10 т.), «середній» (15 т) та «високий» (20 т) з відповідними імовірностями:
-
Попит, т
|
Імовірність
|
10
|
0,3
|
15
|
0,6
|
20
|
0,1
|
Враховуючи рівень попиту, побудуйте платіжну матрицю, яке буде враховувати всі можливості, що відкриваються перед компанією, та їх наслідки.
Задача 2. Підприємство випускає продукцію, виробництво якої потребує комплектуючих виробів. Підприємство може придбати ці вироби за ціною 45 грн. за одиницю, або ж виготовити їх власними силами. Змінні витрати складають 30 грн. на одиницю комплектуючого виробу, постійні витрати підприємства – 300 тис.грн. На основі цих даних визначити: купувати комплектуючі вироби у постачальника, що спеціалізується на їх виробництві, або ж виготовляти їх на підприємстві? |