2. Класифікація страхування
|
|
Скачати 3.15 Mb.
|
|
Тема 3 Страхові ризики та їх оцінювання. Лекція. Страхові ризики та їх оцінювання. 1. Поняття та види ризиків. 2.Зміст та структурна характеристика ризику. 3. Концепція управління ризиками. 1. Поняття та види ризиків. Ризик пов'язують, перш за все, з розумінням небезпеки, загрози, ненадійності, азарту, невизначеності, невпевненості, збитку. Ризик є передумовою виникнення страхових відносин, без нього не існує страхування, бо без ризику немає страхового інтересу. Ризик визначає межі страхового захисту. За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які можуть виникнути в майбутньому в будь-який момент у невідомих масштабах. Власне фактор ризику і необхідність покриття можливої шкоди в результаті його прояву викликають потребу в страхуванні. Через страхування будь-яка людська діяльність захищена від випадковостей. У страхуванні ризики класифікують на дві великі групи: – страхові (підлягають страхуванню); – нестрахові (не підлягають страхуванню). Законі України "Про страхування" страховий ризик визначає як певну подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Найбільш численну групу складають страхові ризики, тобто ті, які можна застрахувати. Щоб встановити, чи є даний ризик страховим застосовують такі критерії:
Сукупність страхових ризиків складає обсяг страхової відповідальності за договором страхування, який виражається за допомогою страхової суми договору. Ціна ризику в грошовому виразі оцінюється тарифною ставкою, яка, переважно, розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або в процентах до її абсолютної величини. При ймовірності 1 – існує стовідсоткова гарантія того, що певна подія станеться, а при ймовірності 0 – можна стверджувати про неможливість її настання. Чим менша вірогідність ризику, тим легше й дешевше можна організувати його страхування. Значна ймовірність ризику передбачає високу вартість страхового захисту. Умовами появи будь-якого ризику є ризикові обставини. Усі вони, взяті у єдності та взаємодії, визначають ситуацію ризику, що характеризує природний стан об'єкта страхування й оточення, в якому він знаходиться. Ризикові обставини дозволяють оцінити можливість настання певної події в майбутньому. Проте тільки одна або декілька ризикових обставин призводять до реалізації ризику, що означає настання страхового випадку. Страховий випадок – це подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або третій особі. Страховий випадок може мати місце стосовно одного або безлічі об'єктів страхування в межах певної страхової сукупності, що призводить до кумуляції ризику, тобто викликає катастрофічний ризик. Основними характеристиками ризику, які мають важливе значення для страхування є:
Об'єкти, що пропонуються на страхування, відрізняються різним ступенем небезпеки. На практиці спостерігаються періоди різкого підвищення страхового ризику, коли значно зростає кількість несприятливих подій із негативними наслідками.
Поділ ризиків на чисті та спекулятивні має важливе практичне значення, оскільки страхове обслуговування стосується лише чистих ризиків. Спекулятивні ризики, як правило, виникають при азартних іграх, лотереях, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків.  Рис. 3.3. Класифікація ризиків за критерієм можливих наслідків Системний поділ ризиків на види, зумовлений як практичними, так і теоретичними потребами, визначає їх видово-просторову структуру променевого типу (рис. 3.4).  Рис. 3.4. Види ризиків за різними критеріями 2.Зміст та структурна характеристика ризику. Питання про зміст ризику на перший погляд є досить суперечливим, оскільки ризики та пов'язана з ними невизначеність постійно оточують нас у реальній дійсності. На підсвідомому рівні ми розуміємо зміст цих понять без додаткових пояснень словників чи підручників. Справді, достатньо подивитись телевізійні новини, щоб переконатися, що у світі постійно відбуваються природні і техногенні катастрофи. Вони несуть людям смерть і страждання, знищують матеріальні об'єкти, викликають як прямі, так і непрямі фінансові втрати. Навіть у повсякденному житті люди оточені різноманітними ризиками, наприклад, ризиками захворювання, смертності, звільнення з роботи тощо. У разі настання цих подій можуть виникати як економічний збиток, так і неекономічні наслідки (наприклад, втрата здоров'я внаслідок захворювання. Економічні наслідки можна поділити на прямі (витрати на лікування тощо) і непрямі (втрата доходів унаслідок хвороби). Приймаючи рішення, щодня кожен із нас має справу з невизначеністю: природно враховувати можливу невизначеність, що пов'язана з відсутністю громадського транспорту або змінами в його розкладі, у випадках використання власного автомобіля - ймовірність виникнення заторів на дорогах. Ще більшою мірою ризик і невизначеність стосуються сфери бізнесу. Щодня приймаючи рішення, менеджери компаній мають справу зі змінами кон'юнктури на ринках, діями конкурентів, зміною попиту, економічними обмеженням, особливостями законодавства та іншими місцевими факторами. Більше того, ускладнення господарської практики робить практично важливим урахування ризику і невизначеності у сфері бізнесу. Діяльність держави також пов'язана з виникненням і реалізацією різноманітних ризиків. Більше того, однією з функцій держави як суспільного інституту взагалі є захист населення від ризиків, пов'язаних з особливостями суспільної взаємодії громадян (безпека, оборона тощо). Крім того, державні інститути самі можуть стикатися з невизначеністю їх функціонування. Таким чином, у навколишньому світі ризик і невизначеність дуже поширені. Однак їх широке використання зумовлює проблеми з чітким визначенням цих понять, оскільки вони можуть тлумачитися по-різному. У повсякденному житті громадян зміст "ризику" може означати:
Стосовно бізнесу зміст терміна "ризик" може мати абсолютно різні значення. Зокрема, під ризиком можна розуміти:
Отже, слова "ризик" і "невизначеність" переобтяжені різними змістами, що зумовлює необхідність уточнення їх змісту в однозначності тлумачення. Структурно ризик можна описати за допомогою таких характеристик: небезпека, підпадання під ризик, чутливість до ризику, ступінь взаємодії ризиків.  Небезпека - потенційна загроза виникнення збитку або іншої форми реалізації ризику, що зумовлена специфікою об'єкта, ризикової ситуації і природою збитку. Ця характеристика відображає взаємодію двох основних елементів:
Навколишнє середовище може зумовлювати виникнення не одного, а кількох ризиків, взаємодія яких впливає на об'єкт (суб'єкт) комплексно. Небезпека є ключовою характеристикою ризику, без неї ризик неможливий. Підпадання під ризик є характеристикою ситуації, яка може мати своїм наслідком збиток або іншу форму реалізації ризику. З погляду технічного змісту підпадання під ризик - кількість одиниць спостереження. Так, за аналізу смертності - це кількість осіб у досліджуваній групі за аналізу ризиків, притаманних автомобільному парку, - величина машино-годин використання відповідних автомобілів, за дослідження ризику катастроф - площа небезпечної території. Чутливість показує ступінь, або інтенсивність, з якою може виникнути збиток різного розміру щодо досліджуваного об'єкта, тобто реалізуватися відповідна небезпека. Чутливість виражає ступінь, або інтенсивність, з якою може виникнути збиток різного розміру стосовно об'єкта, що розглядається, тобто реалізуватися відповідна небезпека. По суті, чутливість означає якщо не спробу кількісної оцінки ризику, то з'ясування впливу різних факторів на величину ризику. Зміна таких факторів призводить до трансформації ризику і тому вивчення факторів ризику є одним із ключових завдань дослідження. На практиці чутливість часто пропорційна часу спостереження об'єкта, що підпадає під ризик. Взаємодія певного ризику з іншими ризиками має суттєвий вплив на нього. Ця характеристика передбачає розгляд не окремого ризику, а групи ризиків (портфель ризиків). Аналіз взаємодії ризиків може суттєво вплинути на розуміння небезпек, що загрожують досліджуваним об'єктам. 3. Концепція управління ризиками. Незалежно від причин виникнення економічного ризику природним є бажання кожного суб'єкта зменшити можливі втрати, пов'язані з реалізацією цього ризику. Це бажання здійснюється через відповідні (управлінські) рішення, в результаті реалізації яких і відбувається управління ризиком, назване в контексті бізнесу ризик-менеджментом. Управління ризиком (ризик-менеджмент) - процес прийняття і виконання управлінських рішень, які мінімізують несприятливий вплив на організацію або облік збитків, спричинених випадковими подіями. До ключових слів у цьому визначенні належать такі:
Це визначення сформульоване в найзагальнішій формі, незалежно від специфіки ризику. Тому управління ризиком, що розуміється таким чином, може здійснюватися на різних рівнях:
Оскільки поняття "ризик" не є однобічним й існує велика кількість критеріїв класифікації, стає зрозумілим наявність великого набору інструментів, методів і процедур управління ризиком. Аналіз основних підходів до мінімізації несприятливого впливу випадкових подій та їх фінансових наслідків дає змогу відокремити низку загальних процедур управління ризиком. Така позиція дає можливість дослідити, що можна зробити з тим чи іншим ризиком. До можливих процедур можна віднести такі:
Інша класифікація процедур управління ризиком базується на врахуванні співвідношення між моментом здійснення певних заходів та моментом виникнення несприятливої події. З цієї позиції всі методи управління умовно поділяються на дві великі групи:
Методи трансформації ризиків - група методів, яка передбачає вплив на умови виникнення несприятливих наслідків та можливий розмір збитку. Як правило, ці методи націлені на зниження схильності до ризику, зменшення вразливості та посилення взаємного впливу ризиків у портфелі, який для носія ризиків буде сприятливим. Ці методи також називають технічними методами управління ризиком. Методи фінансування ризику - група методів, націлених на покриття збитку, що вже відбувся. Ці методи передбачають створення спеціальних резервних фондів та забезпечення інших джерел фінансування збитків. Методи також називаються економічними або фінансовими методами управління ризиком. Методи фінансування ризику в рамках процедури скорочення ризику можна назвати методами самострахування, оскільки всі вони передбачають створення власних резервних фондів. Відмінності полягають лише в тому, в якій формі створюються такі фонди. Суть методу фінансування ризику, або покриття збитку, з поточного прибутку зводиться до того, що покриття збитку здійснюється в міру його виникнення за рахунок поточних грошових коштів компанії. При цьому формально не створюються жодні фонди, хоча при прийнятті бізнес-рішень необхідність резервування частини грошових потоків повинна враховуватися. Використання цього методу виправдане лише в тих випадках, коли величина потенціальних збитків невелика, і тому покриття збитків суттєво не впливає на результати діяльності. Цей метод управління ризиком використовується досить часто, оскільки в багатьох ситуаціях збитки такі незначні, що компанія може покрити їх самостійно. Фінансові можливості компанії є ключовим фактором вибору цього методу. Метод створення резервів передбачає, що поточні збитки покриваються за рахунок коштів внутрішніх резервних фондів, спеціально створених для таких цілей. Характеристика ризиків, для яких може бути застосовано цей метод, та думки, пов'язані з кількісною оцінкою ризику, дуже близькі до тих, що були описані для методу фінансування ризику з поточного доходу. Основна відмінність методу фінансування ризику або покриття збитку з резервів від попереднього полягає в більшому розмірі збитків, що і потребує створення названих резервних фондів. Проте встановлення розміру резервів є ключовою проблемою: дуже малі резерви не дозволять захиститися від ризиків, дуже великі - невиправдано відволікатимуть значні фінансові активи від основної сфери діяльності фірми. Метод кредитування використовується, коли фірма може розраховувати на отримання позики (кредиту) на покриття збитку. На відміну від попередніх методів фінансування джерело коштів для покриття збитків є не внутрішнім, а зовнішнім, хоч, як і раніше, відповідальність за покриття збитків цілком лежить на самій фірмі. Далеко не завжди фірма, що зазнала великих збитків, може розраховувати на отримання позики, а якщо і може, то в більшості випадків умови будуть достатньо жорсткими, оскільки відображатимуть оцінку кредитором неповернення позики. Суть інших методів самострахування полягає у створенні необхідних резервних фондів за допомогою певних юридичних та економічних схем. Частіше за все, це створення власних страхових фондів, призначених для покриття збитків, як це роблять страхові та перестрахові компанії. Однак, на відміну від класичного страхування страхові резерви формуються всередині лише однієї ділової одиниці, як правило, промислової або фінансово-промислової групи, в рамках спеціально створеної для цих цілей своєї "кишенькової" страхової або перестрахової компанії. |
Схожі:
|
Зміст, структура та види майнового страхування До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших... |
Знання принципів страхування необхідно для всіх учасників страхового... Виду страхування. Цей принцип повною мірою стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість... |
|
СТРАХУВАННЯ Страхування”, оволодіти теорією і практикою страхової справи, набути навики фінансово-економічної роботи у сфері страхування, що... |
Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності Страхування відповідальності галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або... |
|
Реферат на тему: “ Місце страхування Разом з тим, для страхування характерні економічні відносини, змістом яких є перерозподіл доходів і коштів для нагромадження лише... |
Класифікація галактик за Е. Габблом Послідо́вність Га́ббла Послідо́вність Га́ббла — класифікація галактик, запропонована в 1936 році Едвіном Хабблом. Відтоді запропоновано більш докладні класифікації,... |
|
«Сутність, принципи та роль страхування» Страхування – це самостійна економічна категорія чи елемент фінансових або кредитних відносин? |
Тематика контрольної роботи з дисципліни «Страхові послуги» Термін дії договору страхування в окремих видах страхування: порівняльний аналіз |
|
Закон України «Про страхування» Халілова Л. Е. Методичний посібник: «Страхування в України»». /Под ред. Е. Е. Добржанской, Н. В. Николаєвої : – с. 29 |
1. Сутність принципи і роль страхування Говорушко Т. А., Еш С. М., Дем’яненко І. В., Г.І. Лановська. Страхування. Курс лекцій для студентів спеціальності «Фінанси» денної... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua