НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Скачати 149.96 Kb.

Назва	НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Дата	25.02.2016
Розмір	149.96 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Інформатика > Урок

Божик О. В.,

учитель української мови та літератури,

спеціаліст І категорії

Комунальної обласної спеціалізованої

школи-інтернату ІІ-ІІІ ступенів

з поглибленим вивченням окремих предметів

„Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей”

РОЗВИТОК САМОСТІЙНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

У статті проаналізовано зарубіжний досвід із проблеми дослідження та її осмислення в українському освітньому просторі; розглянуто поняття самоосвітньої компетентності учнів; визначено складові та рівні самоосвітньої компетентності; обґрунтовано взаємозв’язок між умінням учня самостійно мислити та рівнем розвитку його інтелектуальних і творчих здібностей, підвищенням пізнавальної активності та формуванням критичного мислення; доведено доцільність застосування навчальних методів і форм роботи, спрямованих на розвиток самостійного мислення школярів.

Ключові слова: самостійне мислення, самореалізація, особистісний розвиток, модернізація системи освіти, інтелектуальний потенціал, самоосвітня компетентність.

The article gives an analysis of the international experience on the issue of research and its interpretation in the Ukrainian educational space; it is considered the concept of self-competence of pupils; it is identified components and levels of self-competence; reasonable relationship between the ability to think independently and student level of his intellectual and creative abilities, increasing of cognitive activity and the formation of critical thinking; it is proved the feasibility of teaching methods and forms of work aimed at the development of independent thinking of students.

Key words: independent thinking, self-actualization, personal development, modernization of the education system, intellectual potential, self-education competence.

Проблема самостійної діяльності особистості займає чільне місце в дослідженнях багатьох наук – філософії, психології, етики, естетики, соціології, педагогіки, методики тощо. Самостійність – це провідна якість людини, що визначає світосприйняття, спрямованість інтересів, ставлення до праці, до інших людей і самого себе. Чим сильніше вона виявлена, розвинена у школяра, тим інтенсивніше його життя, різноманітніші його контакти з навколишнім світом.

Історико-педагогічний аналіз проблеми самостійної діяльності суб’єктів учіння як засобу активізації навчального процесу здійснено О. Адаменко, А. Булдою, А. Вихрущем, Н. Гупаном, Н. Дем’яненко, М. Євтухом, І. Зайченком, Г. Кловак, В. Майбородою, О. Микитюком, Н. Побірченко, О. Сухомлинською; вплив самостійної роботи на процес пізнання обґрунтовано у розвідках В. Буряка, В. Вергасова, Б. Єсипова, О. Мороза, Р. Нізамова, М. Нікандрова, П. Підкасистого, Т. Шамової, Г. Щукіної.

Актуальність дослідження. Особливої актуальності питання розвитку самостійного мислення особистості, її активної самореалізації набуло у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Цьому сприяла низка соціальних чинників: глобальні економічні перетворення, науково-технічний прогрес, висока інформативна насиченість суспільного середовища, визначальна роль наукової думки в житті людства, потреба адаптації юної людини в соціумі. Тому цілком закономірною є нагальність розв’язання одного з провідних завдань, що стоїть перед середньою школою в умовах модернізації освіти: „створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина” (Національна доктрина розвитку освіти).

Успішне вирішення зазначеної проблеми реальне за умови використання всіх можливостей навчальних предметів, упровадження способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів та розробок і реалізації спеціальних методик, які сприяють розвитку активної, ініціативної та самостійної позиції школярів у процесі навчання й виховання, становленню кожного з учнів як цілісної самостійної особистості.

Об’єкт дослідження – процес вивчення української мови та літератури у середніх та старших класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет – методична система розвитку самостійної навчальної діяльності учнів на уроках мови та літератури.

Мета дослідження: проаналізувати зарубіжний досвід із проблеми дослідження та її осмислення в українському освітньому просторі; розглянути поняття самоосвітньої компетентності учнів, простежити взаємозв’язок розвитку самостійного мислення школяра з розвитком його інтелектуальних та творчих здібностей, підвищенням пізнавальної активності та формуванням критичного мислення.

Наше завдання як вчителів – підготувати людину до життя в інноваційному за типом розвитку суспільстві, зробити людину успішною й забезпечити системний прогрес суспільства. Освіта повинна формувати сучасну систему цінностей, орієнтація на яку дасть змогу максимально самореалізуватися, зміцнюючи при цьому гуманістичні засади самого суспільства.

Ситуація, що склалася в українській освіті, нарешті змусила нас усерйоз замислитися над необхідністю реформ. А це змушує уважно вивчати зарубіжний досвід модернізації системи освіти.

Французи стверджують: чим більше змінюються речі, тим більше вони лишаються такими ж, як і були. У США практично щороку зʼявляються нові підручники, упроваджуються нові технології навчання... Але, як стверджують американські спеціалісти, реальні зміни відбуваються дуже й дуже повільно. Учителі настільки до цього звикли, що вже просто не сприймають новацій. На жаль, цю проблему можна спостерігати і в системі української освіти. А найбільше в результаті страждають діти, які недоотримують тієї уваги, підтримки й зацікавленості в них, які має давати школа.

Адам Урбенські підкреслював, що найбільшим його внеском у вдосконалення американської системи освіти стала популяризація досвіду шкіл Нової Зеландії. У цій країні прийняті прості й зрозумілі навчальні стандарти, багато уваги звертається не тільки на інтелектуальний, а й на емоційний розвиток дитини. Новозеландські вчителі не прагнуть „підганяти” кожного учня під єдину програму, а намагаються створити для кожного індивідуальну програму навчання.

У Новій Зеландії на партах немає підручників, вони стоять на поличках поруч з енциклопедіями... Але діти люблять читати, і найбільшим заохоченням для них є запропонована вчителем цікава книга. Новозеландська система приваблює своєю простотою, природністю, націленістю на служіння дітям. Олександр Чехов якось написав своєму братові Антону вражаючу фразу: „У дитинстві в мене не було дитинства”. Новозеландська школа робить усе, щоб жоден учень ніколи не написав нічого подібного.

Сам факт, що ця система стає все більш популярною серед американських учителів, говорить про те, що нам не варто обмежуватися засвоєнням творчого досвіду тільки шкіл США. Досконалої системи нема ніде у світі, тож американці прагнуть вивчати досвід Нової Зеландії, бо там, на їхню думку, найкраща з усіх недосконалих систем. Хоча як би ми не розхвалювали ту чи іншу систему роботи з дітьми, безперечно, в обох будуть свої плюси та мінуси. Наочно їх можна побачити, провівши порівняльний аналіз результатів роботи американської й вітчизняної школи.

Учні пострадянських шкіл могли посідати перші місця на різноманітних предметних олімпіадах, показуючи дуже високий у порівнянні з американськими школярами рівень знань. Але як тільки необхідно було застосувати знання в нових нестандартних ситуаціях, наші учні відразу ж починали програвати. Ось тут і окреслилась головна проблема: відсутність самостійності мислення. Саме в цьому – основна різниця між системами навчання. Ми справді даємо можливість здобути солідні знання, але не вчимо їх творчо застосовувати, і ці знання стають непотрібними.

Проілюструвати такий підхід можна невеличкою історією про двох хлопчаків, які втікали від ведмедя. Один із них замість того, щоб швидше втікати, сів перевзуватись у кросівки. Другий запитав: „Ти сподіваєшся у кросівках обігнати ведмедя?” Відповідь була типовою (як раніше говорили в нас) для капіталістичного суспільства: „Ні, для мене головне – обігнати не ведмедя, а тебе!”

Американські педагоги вважають, що визначити інтелектуальний потенціал людей можна тільки за тим, як вони діють у ситуаціях, коли не знають, що робити. Тобто ми прослідковуємо пряму залежність інтелектуального розвитку особистості від здатності самостійно мислити. В американській школі, насамперед, звертають увагу на розвиток уміння знаходити вихід із нестандартних ситуацій, не вірити книгам, а ставити запитання викладачеві, аргументувати свою позицію, тобто розвивають самостійність мислення.

На мою думку, український педагог не повинен цілком і повністю відкидати набутки вітчизняної педагогічної науки, але при цьому не бути фанатично сліпим і переймати прийнятний для нашої системи освіти досвід зарубіжних колег.

В українській педагогіці до проблеми розвитку самостійного мислення зверталися неодноразово. Ще К. Д. Ушинський, наприклад, писав про усвідомлення учнем самостійної роботи, тому що неусвідомлені звички не ведуть до творчості. Педагог вважав самостійну роботу не лише одним із засобів активізації навчального процесу, а й програмою самоосвіти на все життя [11].

У чому ж полягає сутність самостійної навчальної роботи? Розкриваючи це питання, Б. П. Єсипов відзначав: „Cамостійна робота учнів, що включає в процес навчання, – це така робота, що виконується без особистої участі вчителя, але по його завданню в спеціально наданий для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, проявляючи свої зусилля й виражаючи в тій або іншій формі результати своїх розумових і фізичних (або тих й інших разом) дій” [2; с. 34].

У 20-30-і роки, коли в школі вживали спроби впровадження комплексно-проектного, а потім бригадно-лабораторного методу навчання, а замість підручників (для цих методів вони вважалися непотрібними) використовувалися так звані „робочі книги”, які містили головним чином місцевий матеріал, самостійна робота учнів із підручником не знаходила широкого застосування; до того ж принижувалася роль учителя в навчальному процесі. Коли ж ці методи як універсальні було скасовано, вся важливість навчальної роботи була перекладена на вчителя: він зобовʼязаний був сам пояснювати кожну досліджувану тему. Це знову знижувало значення самостійної роботи учнів із підручником. Важливо зазначити, що деякі вчителі намагалися організувати на уроці самостійну роботу з підручником для оволодіння новим матеріалом, такі спроби зазнавали критики.

Ситуація почала змінюватися, коли гостро постали проблеми підвищення якості знань учнів. У 1958 році в „Учительській газеті” зʼявилася стаття Б. П. Єсипова й Л. П. Арістової під характерною назвою: „Розгорнути підручники”. Автори її звертали увагу вчителів на те, що питання покращення самостійної роботи учнів на уроці не може бути вирішено, якщо не будуть використовуватися підручники й навчальна література. Тому, замість традиційної вимоги „Згорнути підручники”, на заняттях вони пропонували застосовувати різноманітні форми навчальної роботи з книгою з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. Саме з цього часу намітився поворот до більш широкого використання й методичного вдосконалення роботи з підручником у процесі навчальних занять.

Отже, ми говоримо про нагальну потребу формування самоосвітньої компетентності учня, тобто здатності самостійно здійснювати складні види діяльності. Учителю, який готовий до такого завдання, необхідно, перш за все, дослідити й проаналізувати поняття самоосвітньої компетентності. Варто почати з її складових.

І. Навчально-організаційні вміння:

1) уміння працювати над алгоритмом;

2) самостійно складати алгоритм;

3) гігієна праці;

4) самоконтроль;

5) самооцінка;

6) вміння працювати в колективі.

ІІ. Навчально-інформаційні вміння:

1) робота з підручником;

2) володіння різними видами читання;

3) складання плану, рецензії, конспекту;

4) вміння користуватися бібліотекою;

5) спостереження.

ІІІ. Навчально-комунікативні вміння:

1) володіння монологічним та діалогічним мовленням;

2) уміння керувати увагою;

3) володіння прийомами запам’ятовування інформації.

ІV. Навчально-інтелектуальні вміння:

1) аналіз;

2) синтез;

3) порівняння;

4) класифікація;

5) систематизація;

6) узагальнення;

7) вміння виконувати творчі завдання.

В основі формування самоосвітньої компетентності лежить діяльність як вчителя, так і учня. Причому межі діяльності кожного чітко розмежовано.

Діяльність учителя:

− стимулює самоосвітню діяльність учнів;

− керує самостійною та самоосвітньою роботою учнів;

− відстежує динаміку розвитку учнів;

− допомагає створити та здійснити програму самоосвіти та самореалізації учнів.

Діяльність учня:

− має стійкі пізнавальні потреби та мотивацію;

− демонструє достатню сформованість загальнонавчальних умінь;

− уміє самостійно здобувати знання;

− створює програму самоосвіти та активно реалізує її.

Існують також різні рівні самоосвітньої компетентності учнів. Саме на цей фактор учитель орієнтується під час планування самостійної роботи на уроці.

1) Підготовчий (володіння навичками здійснювати первинну обробку навчальної інформації за вказівкою вчителя).

2) Перший (уміння вибирати відомі способи дій).

3) Другий (виконання окремих самоосвітніх операцій).

4) Третій (організація творчо-пошукової діяльності).

Очевидно, що саме вміння самостійно мислити складає передумови для розвитку інтелектуально-логічних здібностей, що виражаються у вмінні аналізувати, виокремлювати істотне спільне й відволікатися від несуттєвого тощо, а також інтелектуально-евристичних здібностей (вміння генерувати ідеї, висувати гіпотези тощо).

Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес. Велике значення при цьому має висока майстерність учителя, його керівництво активною пізнавальною діяльністю учня, логіка педагогічного процесу, створення проблемної ситуації на уроці, правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов'язаної з подоланням учнями певних труднощів, підведення підсумків виконання і об'єктивна оцінка роботи.

Для того, щоб самостійна робота була ефективною, важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх. Але заохочувати учнів до самостійної роботи з навчальним матеріалом необхідно, звичайно, з малого.

Безпосередня практика викладання мови та літератури значно випереджає методичну теорію. Приходять у життя нові організаційні форми уроків, нові підходи до осмислення мовознавчих та літературних явищ. Чимало нових форм уроків ще не мають своїх назв. Але це не означає, що такі уроки не можуть мати право на існування, якщо вони сприяють активізації мислення, вносять елементи новизни й різноманітності в навчальний процес, орієнтують на всебічний розвиток особистості (див. Додатки).

На сучасному етапі формування освіти, коли вся увага направлена на необхідність збереження унікальної неповторності кожного учня, створення умов для його розвитку з метою адаптації до нових умов життя, пропонуємо вчителям-словесникам спрямувати свою педагогічну діяльність на формування в учнів вміння самостійно набувати знання й застосовувати їх не тільки на уроках, але й у різноманітних життєвих ситуаціях. Можливості для цього є на кожному без винятку уроці.

Як стверджує Элвін Тоффлер, „щоб уникнути удару об майбутнє, ми повинні створити постіндустріальну систему освіти”, адже, продовжує автор книги „Футурошок” („Шок будущего”), „технологія майбутнього вимагає не мільйонів поверхово підготовлених людей, готових виконувати одноманітну роботу, не людей, що виконують вказівки не змигнувши оком, усвідомлюючи, що ціна хліба – це механічна покора владі, а людей, які матимуть критичне мислення, які можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, які досить швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що постійно змінюється. Вона вимагає людей, у яких, за словами Чарльза Сноу, „майбутнє у крові” [10; с. 95].

Література

1. Бухлова Н. В. Організація самостійної діяльності учнів / Н. В. Бухлова. – Харків : Основа, 2003. – 64 с.

2. Есипов Б. Н. Самостоятельная работа учащихся на уроках / Б. Н. Есипов. − М., 1961, С. 34.

3. Заболотний О. Розвиток навчально-пізнавальної активності учнів / О. Заболотний // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 27−29.

4. Мірошник С. Формуємо творчу самостійну особистість / С. Мірошник // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 6. – С. 67−73.

5. Мірошник С. І. Розвиток творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Педагогіка” / С. І. Мірошник; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. − К., 2004. – 22 с.

6. Пеньора Т. Ю. Нестандартні форми самостійної роботи учнів на уроках

української мови та літератури : Методичний посібник / Т. Ю. Пеньора. – Ужгород : ЗІППО, 2007. – 55 с.

7. Пільчук Т. В. Формування самоосвітньої компетентності. Методи та проблеми / Т. В. Пільчук // Управління школою. – 2008. – № 6. – С. 11−14.

8. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; [за ред. О. І. Пометун]. − К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

9. Пометун О. І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. І. Пометун // Рідна школа. – 2005. – № 10. – С. 65−69.

10. Тоффлер Э. Шок будущого ; пер. с англ. / Э. Тоффлер. − М. : ООО „Издательство ACT”, 2002. − 557 с.

11. Ушинський К. Д. Твори : [у 6 т.] / К. Д. Ушинський. – К. : Радянська школа, 1952. – Т. 1. – 212 с.

12. Фоміна Н. В. Формуємо творчу особистість / Н. В. Фоміна // Управління школою. − 2008. – № 12. – С. 25−29.

Додатки

СТОРІНКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО ТЕМИ

„Григорій Савович Сковорода. Життєво-творчий шлях. Ідея „сродної праці” у зб. „Байки харківські”.

І. Опрацювати статтю підручника „Життєпис письменника” (с. 81−82). Скласти й записати в зошиті план статті (за цим планом вам потрібно буде відтворити зміст того чи іншого пункту).

ІІ. Опрацювати статтю підручника „Мандрівна академія” (с. 82−83). Дати письмові короткі відповіді на запитання.

1. Улюблений музичний інструмент Сковороди.

2. Що означає вислів „Жив письменник за сонцем?”

3. Чому Сковорода так і не одружився?

4. Скільки років мандрував Сковорода Україною?

5. Чим приваблював Сковорода простих людей?

ІІІ. Читаючи статтю „Сковорода-байкар” (с. 83−84), відтворити ключові слова в тексті (на картках), інформацію запам’ятати та підготувати усні відповіді на питання.

1. Що символізує Бджола? Шершень?

2. Що означає поняття „сродна праця”?

3. У чому полягає ідея байки „Бджола і Шершень”?

4. У чому автор вбачає щастя людини?

5. Що розкриває байка „Собака і Вовк”?

6. Що вважає автор дзеркалом душі?

7. Назвати чотири особливості байок Сковороди.

8. Хто є засновником жанру байки?

ІV. За хрестоматією опрацювати зміст байок „Бджола і Шершень” та „Собака і Вовк”, виконати тести за змістом байок.

V. Виписати в зошит з прочитаних байок афоризми (5−6).

Наприклад. Немає більшої радості, аніж жити за покликанням.
VІ. Продовжити асоціативне гроно до слова праця (за байкою „Бджола і Шершень”).

мудрість смисл життя

VІІ. Виписати в зошит визначення термінів байка (с. 83) та алегорія (с. 295). Вивчити.

VІІІ. Підготуватися до усного опитування-узагальнення за питаннями підручника (с. 85).

Схожі:

Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...	На уроках української мови У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий...
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної...	На уроках української мови Посібник "Дидактичний матеріал з розвитку мовлення на уроках української мови у 4 класі"
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ...	14 листопада 2007 року у Драбівському районі проходив обласний семінар... Драбівському районі проходив обласний семінар для керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і...
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних...	Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках української... Кецова Вікторія Тихонівна, учитель-методист, учитель української мови і літератури Роганського аграного ліцею Харківської районної...
Форми і методи роботи на уроках української мови і літератури в умовах... «Пам’ятайте, що кожна дитина приходить у школу зі щирим бажанням добре вчитися. Вона ніби яскравий вогник, що освітлює світ дитячих...	РОБОЧИЙ ЗОШИТ ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання