ВСТУП

Скачати 368.59 Kb.

Назва	ВСТУП
Сторінка	3/3
Дата	25.02.2016
Розмір	368.59 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3

2.2. Експериментальне дослідження та його результати
З метою виявлення суті конфліктів у студентському середовищі та з’ясування впливу соціального працівника на процес налагодження міжособистісних взаємин нами було проведено експериментальне дослідження з використанням тренінгових технологій на базі студентських колективів Старобільського факультету Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. У дослідженні взяли участь 200 студентів другого та третього курсів віком 18-22 років (94 хлопців та 106 дівчат). На основі тесту К. Томаса нами визначено стиль поведінки студентів. За допомогою методики Т. Лірі було продіагностовано міжособистісні відносини у студентських колективах. Метод соціометрії дав нам змогу визначити клімат у студентській групі. У якості основного методу дослідження було використано анкетування та опитування.

Таким чином, беручи до уваги той аспект, що медіаторство є дуже важливим у студентському середовищі ми хотіли встановити роль третьої сторони у посередницькій діяльності та виявити чи зможе студент бути посередником у конфлікті між студентами. З метою визначення та оцінки міжособистісних відносин, на основі методики Т. Лірі. Отже, встановлено, що респондентам притаманні такі риси:

владний лідер: риси деспотизму, потреби у керуванні проявляються у 26 студентів; 108 студентів впевнені у собі, вміють бути добрими порадниками; 66 опитуваних – є хорошими наставниками і організаторами, проте нетерпимі до критики та переоцінюють власні можливості.
незалежно-домінуючий: 119 респондентів мають стиль міжособистісних відносин від впевненого, незалежного, схильного до боротьби, до самозадоволеного з вираженим почуттям власної переваги над оточуючими; тенденція мати власну думку, яка відмінна від думки більшості притаманна 56 студентам; 25 респондентам ця риса притаманна у меншій степені.
прямолінійний, агресивний: надмірна впертість, недружелюбність нестриманість притаманні 72 студентам; 108 респондентів є щирими, безпосередніми, прямолінійними та наполегливими у досягненні мети; 20 опитаних ці риси притаманні менше.
покірно-встидливий: повна покірність, підвищене почуття провини, самоприниження відчувають 78 опитаних; скромні, всидливі, поступливі, емоційно стримані, слухняно і чемно виконують свої обов’язки 116 студентів; у 6 респондентів цей октант не виражений.
залежний, слухняний: повну покірність, підвищене почуття провини продемонстрували 78 опитаних; 116 респондентів мають потребу у допомозі і довірі зі сторони оточуючих; 6 студентам така риса не притаманна.
схильні до співпраці: 96 студентів можна вважати дружелюбними і люб’язними зі всіма; схильні до співробітництва кооперації, гнучкі і компромісні при вирішенні проблем, прагнуть бути у злагоді із думкою оточуючих 98 опитаних; у 6 респондентів такі риси характеру не є яскраво вираженими.
відповідально-великодушний: відповідальними по відношенню до людей, делікатними у спілкуванні, м’якими та безкорисними є 80 студентів; 105 респондентам притаманна м’яко сердечність, суперобов’язковість, альтруїзм та гіперсоціальність установок; 15 респондентам ці риси притаманні у меншій степені.

За допомогою тесту К. Томаса було визначено стилі поведінки, які притаманні опитаним респондентам. Отже, було встановлено, що провідною стратегією поведінки у конфліктних ситуаціях у студентському середовищі є компроміс. Саме цій стратегії віддають перевагу 104 респонденти (52%). Стратегію суперництва у конфліктних ситуаціях обирають 26 студентів, що становить 13% опитаних. Зазначимо, що стратегію співробітництва теж обрали 26 опитаних нами студентів. Нехтувати власними інтересами заради інтересів опонента можуть 20 опитаних респондентів, що становить 10%. Стратегія уникнення характерна для 24 студентів (12%).

На констатувальному етапі експерименту з метою визначення міжособистісних взаємин у групі було проведено соціометрію (Додаток Д). Аналізуючи відповіді респондентів на запитання „З ким із студентів із вашої групи Ви би хотіли сидіти поруч?” ми отримали такі результати: 36 студентів є комунікабельними; 49 опитаних є ізольовані; 62 студентів зневажаються у студентському середовищі; 53 отримали взаємний вибір.

На запитання „З ким із студентів вашої групи Вам найприємніше було б готуватися до семінарських занять?” ми констатували: 26 студентів є комунікабельними; 43 опитаних є ізольовані; 65 студентів зневажаються у студентському середовищі; 66 отримали взаємний вибір.

По результатам опитування на запитання „З ким Ви б хотіли пообідати під час перерви?” ми отримали такі результати: 26 студентів є комунікабельними; 40 опитаних є ізольовані; 52 студентів зневажаються у студентському середовищі; 82 отримали взаємний вибір.

Аналізуючи відповіді респондентів на запитання „З ким Вам найбільше подобається відпочивати після навчання?”, ми отримали наступні відповіді: 20 студентів є комунікабельними; ізольованих – 34 студентів; зневажуваних – 54 студентів; студенти, які отримали взаємний вибір – 92 студентів.
Табл. 2.1.

Узагальнені результати опитування ставлення студентів один до одного у студентському колективі

Ставлення	Абсолютні одиниці	у%
Адекватне	155	77,5
Не визначились	29	14,5
Неадекватне	16	8

Таким чином, результати констатувального експерименту дають можливість стверджувати, що необхідна суттєва діяльність соціального педагога у якості медіатора по налагодженню міжособистісних відносин у студентському колективі.

Формувальний етап експериментального дослідження передбачав формування контрольної та експериментальної груп. Контрольна група була сформована із 60 чоловік, а у експериментальній групі було 64 студенти.

Експериментальне дослідження дало нам змогу виділити три групи студентів із різним рівнем конфліктності.

Особам із першої групи притаманний високий рівень конфліктності (студенти не схильні до розв’язання конфліктних ситуацій, різкі у спілкуванні, їм присутня схильність до боротьби, до самозадоволення, з вираженим почуттям власної переваги над оточуючими, у більшості випадків, обирають стратегію суперництва).

У другій групі були студенти, яким притаманний середній рівень конфліктності (студенти, самі не розв'язують конфлікт, але підтримують його розв’язання, не мають власної думки, легко попадають під вплив конфліктної особистості. Вибирають такі стратегії виходу із конфліктів, як уникнення, пристосування).

Для студентів третьої групи властивий низький рівень конфліктності (вони толерантні у спілкуванні, комунікабельні, щирі та відкриті. Вибирають компроміс, співпрацю у вирішенні конфліктів).

З метою налагодження міжособистісної взаємодії нами було розроблена програма медіаторської діяльності, яка складається із комплексу корекційних тренінгових занять (Додаток А). Результати експерементальної діяльності представлені у табл. 2.2.

Табл. 2.2.

Результати експериментальної роботи з

налагодження міжособистісного спілкування

Групи	Рівні конфліктності
	Високий		Середній		Низький
	Абс-тні одиниці	у %	Абс-тні одиниці	у %	Абс-тні одиниці	у %
Контрольна група К (до експерименту)	8	13,3%	32	53,3%	20	33,3%
Експериментальна група Е (до експерименту)	10	15,6%	36	56,2%	18	28,1%
Контрольна група К (після експерименту)	6	10%	28	46,7%	26	43,3%
Експериментальна група Е (після експерименту)	4	6,2%	26	43,3%	34	53,1%

Таким чином, із даних Табл. 2.2 видно, що у експериментальній групі кількість студентів із високим рівнем конфліктності значно зменшилась, із 10 до 4. Найбільші зміни відбулись у групі з низьким рівнем конфліктності. Якщо на початок експерименту студентів із низьким рівнем конфліктності було 18 (28,1%), то у кінці експериментального дослідження їх стало 34, що становило (53,1%) від усіх респондентів, які взяли участь у експериментальній роботі. Ми зобразили результати експериментального дослідження графічно на Рис. 2.1.

Рис. 2.1. Результати експериментальної діяльності з налагодження міжособистісних взаємин у студентському колективі.

Ми можемо констатувати, що застосована нами програма є ефективною і має позитивний вплив. Це підтверджується порівнянням вищезгаданих показників до і після застосування.

Отже, роль соціального працівника у налагодженні міжособистісного спілкування є досить вагомою. Встановлено, що студенти не можуть бути медіаторами у конфліктах, у яких вони самі беруть участь. У такому разі їх ефективність розв’язання буде дуже низькою. Це пов’язано із тим, що самі студенти є зацікавленою стороною, тому не може повністю відкинути емоції та об'єктивно підійти до вирішення суперечки. Для переговорного процесу важливо, щоб молоді люди не відчували тривоги, напруги та стресу викликаних недавнім конфліктом. Їх можна подолати за допомогою певних вправ і тренувань. Таким чином, можна стверджувати, що проблема незнання і невміння студентів правильно вийти із конфліктних ситуацій (застосовуючи найоптимальніші тактики, стратегії і позиції поведінки у них), зокрема, та медіаторської діяльності соціального педагога, загалом, залишається актуальною досі та вимагає подальшої роботи над нею.
ВИСНОВКИ
Проведене нами дослідження дозволяє сформулювати основні висновки:

Проаналізувавши наукові джерела із поставленої нами проблеми було виявленню, що проблема поведінки у конфліктних ситуаціях студентської молоді є актуальною, але маловивченою.
В основі класифікації конфліктів може лежати будь-яка його ознака. У педагогічній практиці основними видами міжособистісних конфліктів у вузі є конфлікти типу: „студент-студент”; „студент-викладач”; „студент-адміністрація”.
Студентський вік – складний час не лише для молоді, але й для оточуючих, через величезні зміни соціальних ролей, світогляду, які проявляються упродовж усього періоду. Власне, вони і є передумовою появи проблем і суперечок у студентському віці. Крім того, будь-які труднощі в адаптації студентів у колективі можуть привести до конфліктів та порушень психологічного клімату студентської групи.
У студентському віці є певний набір типових стилів поведінки, тактик і прийомів, які проявляються у конфліктних ситуаціях. У процесі кількісного аналізу ми виявили загальні та індивідуальні особливості. Власне на їх основі нами були розроблені та надані відповідні рекомендації, щодо подолання негативних проявів поведінки у студентському віці. Виділяють дві основні стратегії поведінки в конфлікті: партнерства і суперництва. Усередині цих стратегій існує п'ять основних тактик (або стилів) поведінки: пристосування, уникнення, компроміс, співпраця, суперництво. Виділяють три основні стратегії, що використовуються в управлінні конфліктом у студентському середовищі: стратегія „виграти-програти”, стратегія „програти-програти”, стратегія „виграти-виграти”. Враховуючи дослідження вчених у цій галузі можна виділити три основні стилі поведінки в студентському середовищі: деструктивний, коригувальний і прогностичний.
В переговорному процесі використовують такі моделі посередницької діяльності: фасилітаторство, консультативне посередництво, посередництво з елементами арбітражу. Основна відмінність між ними полягає у ролі третьої сторони на переговорах і ступені її участі у виробленні остаточного рішення. Процедура і технологія посередництва в розв’язанні конфлікту складається з п’яти основних етапів: організації опосередкування конфлікту; мотивації і встановлення відносин партнерів, опонентів; монологічного опосередкування конфлікту; діалогічне опосередкування конфлікту; підбиття підсумків роботи.
Процес посередництва має дві орієнтації: на досягнення домовленості; на покращення взаємин між сторонами. Посередництво є творчим процесом. У посередництві велику роль відіграє інтуїція, педагогічний досвід, які допомагають посереднику знайти таку тактику дій, яка б була адекватною специфіці конфлікту, стилям поведінки у конфлікті та у переговорах сторін конфлікту, цілям посередництва.
Проведене експериментальне дослідження дало нам змогу виділити три групи студентів із різним рівнем конфліктності: високим, середнім і низьким. На констатуючому етапі дослідження було встановлено основні причини виникнення конфліктів типу: „студент-студент” та „студент-педагог”.
Формуючий експеримент дав змогу реалізувати програму попередження та подолання міжособистісних конфліктів. Комплексне тестування студентів експериментальної та контрольної груп дає підстави стверджувати, що розроблена корекційна тренінгова програма дає суттєвий позитивний результат у подоланні міжособистісних конфліктів та допомагає студентам краще зрозуміти самих себе та інших.

Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Проблема медіаторської діяльності у студентському середовищі залишається досі актуальною і вимагає подальшої роботи над нею.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Альошина Ю. Е. Проблеми теорії і практики медіації /
Ю. Е. Альошина // Особистість, спілкування, групові процеси : Зб. оглядів. – К., 1991. – 156 с.
Анцупов А. Я. Введение в конфликтологию. Как предупреждать и разрешать межличностные конфликты : [учеб. пособие.] / А. Я. Анцупов,
А. А. Малышев – К., 1996. – 265 с.
Анцупов А. Я. Конфликтология : [учебник для вузов] / А. Я. Анцупов, А. І. Шипилов. – М., 2002. – 362 с.
Бондарева С. К. Субъект вуза и проблема субъектности в вузе /
С. К. Бондарева // Субъект действия, взаимодействия, познания. Психологические, философские, социокультурные аспекты. – М., Воронеж, 2001. – 246 с.
Васильєв Н. Н. Тренинг преодоления конфликтов / Н. Н. Васильєв. – Санкт-Петербург, 2002. – 153 с.
Гришина Н. В. Психология конфликта / Н. В. Гришина. – Санкт-Петербург, 2002. – 146 с.
Ємельяненко Л. М. Конфліктологія : [Навч. посіб.] /
Л. М. Ємельяненко, В. М. Петюх, Л. В. Торгова, А. М. Гриценко : [За заг. ред. В. М. Петюха, Л. В. Торгової]. – К., 2003. –193 с.
Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии : [2-е изд., перераб.] / С. М. Емельянов – Санкт-Петербург, 2001. – 226 с.
Зайцев А. К. Социальный конфликт / А. К. Зайцев. – М., 2000. – 212 с.
Козырев Г. И. Введение в конфликтологию : [учеб. пособие] /
Г. И. Козырев. – М., 1999. – 163 с.
Корнелиус X., Выиграть может каждой: как решать конфликты /
X. Корнелиус, Ш. Фейр. – М., 1992. – 256 с.
Конфликтология // Серия „Учебники и учебные пособия”. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2000. – 320 с.
Конфликтология : [учебник для вузов] / В. П. Ратников, В. Ф. Голубь, Г. С. Лукашова и др.; [Под ред. проф. В. П. Ратникова]. – М., 2001. – 164 с.
Лупьян Я. А. Барьеры общения, конфликты, стресс / Я. А. Лупьян. – Ростов-на-Дону, 1991. – 165 с.
Петровская Л. А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта / Л. А. Петровская // Теорет. методолог, проблемы соц. психологии. – М. : МГУ, 1977. – 184 с.
Ростиашвили К. Д. Федеральна служба посередництва і примирення / К. Д. Ростиашвили. // США : економіка, політика, ідеологія. – 1991. – №4. – С. 96-104.
Рубин Дж. Социальный конфликт : эскалация, тупик, разрешение /
Дж. Рубин, Д. Пруйт, Ким Хе Сунг. – Санкт-Петербург, 2002. – 378 с.
Скотт Дж. Г. Конфликты. Пути их преодоления / Дж. Г. Скотт. – К., 1991. – 247 с.
Слобожанинова Е. А. Психологические особенности общения студентов / Е. А. Слобожанинова // Вестник Вятского государственного педагогического университета. – 2000. – №3-4 – С. 34-48.
Социальная конфликтология : [Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Н. П. Дедов, А. В. Морозов, Е. Г.Сорокина, Т. Ф. Суслова : [Под ред. А. В. Морозова]. – М., 2002. – 192 с.
Томийов В. В. Культура предпринимательства / В. В. Томийов. – Санкт-Петербург, 2000. – 234 с.
Управление конфликтом / Под ред. В. А. Козлова, А. А. Козловой – М., 2005. – 192 с.
Фишер Р. Путь к согласию или переговори без поражения / Р. Фишер, У. Юри. – М. : Наука, 1990. – 158 с.
Хотеенкова Я. В. Азбука конфликта / Я. В. Хотеенкова //Общество – знание в школе. – 1998. – №1 – 96 с.
Шкіль А. Соціально-психологічні механізми конфліктної взаємодії в умовах учбово-виховного колективу / А. Шкіль. – Київ, 1990. – 152 с.

1 2 3

Схожі:

КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5	РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний...
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації...	Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу...
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...	ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...	План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для...
З УЧНЯМИ ВСТУП	1 Вступ ( 1 година)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання