|
Скачати 3.48 Mb.
|
ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Навчальний посібник Вінниця – 2015 УДК ББК І Інформаційне суспільство : навч. посіб. / укл. Л. Л. Коношевський. – Вінниця : ТОВ Фірма «Планер», 2015. – 272 с. Рекомендовано до друку вченою радою Інституту магістратури, аспірантури, докторантури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № ___ від ___ грудня 2014 року) Рецензенти: Гуревич Р.С., член-кореспондент Національної академії педагогічних наук, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту магістратури, аспірантури, докторантури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Михалевич В.М., доктор технічних наук, професор Вінницького національного технічного університету Навчальний посібник призначений для використання в процесі вивчення курсу «Інформаційне суспільство» у рамках навчальної програми спеціальності «Технологічна освіта». Кожна тема супроводжується списком літератури, питаннями для самоперевірки і питаннями практичних занять. Для науковців, аспірантів, студентів, тих, хто цікавиться проблемами становлення і розвитку інформаційного суспільства. ©Коношевський Л. Л. © ТОВ Фірма «Планер» ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА Розвиток комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), поступове проникнення цих технологій, у різні сфери життя людей стимулював появу не лише наукових досліджень, а й різноманітних футурологічних і публіцистичних робіт, в яких з різних точок зору досліджуються проблеми взаємовідношення «інформаційні технології, – суспільство». Концепція інформаційного суспільства зазвичай розглядається, як новий ступінь еволюції людської цивілізації, нова фаза громадського розвитку, в якій інформаційний сектор економіки робить вирішальний вплив на розвиток, як світової спільноти, так і окремих країн. У 90-х ХХ століття, початку ХХІ століття під впливом стрімкого розвитку Інтернету і появою так званої «нової економіки» з’явилася значна кількість робіт, в яких або розвивалися ідеї постіндустріалізму в напрямі акцентування уваги на технологічному або інформаційно-комунікаційному компоненті громадського розвитку (наприклад, технотронне суспільство), або робилася спроба побудувати комплексну теоретичну модель нової громадянської системи. В процесі цього використовуються різноманітні назви: інформаційне суспільство, мережеве суспільство, інформаціоналізм, суспільство, засноване на знаннях та ін. Важливо підкреслити, що з кінця 90-х років минулого століття концепція інформаційного суспільства почала активно застосовуватися в соціальній практиці і проектах, спрямованих на впровадження ІКТ у різні сфери життя суспільства, що особливо проявилося в програмах Європейського Союзу. Зокрема проблематика інформаційного суспільства почала обговорюватися в середині 90-х років ХХ століття на нарадах і конференціях, організованих Радою Європи, Європейською Комісією, ЮНЕСКО і багатьма іншими міжнародними і міжурядовими організаціями. У 1998 р. Міжнародний союз електрозв’язку (ITU) виступив із пропозицією про проведення під егідою Організації Об’єднаних Націй (ООН) Всесвітнього Саміту з інформаційного суспільства. Паралельно здійснювалася аналогічна діяльність у рамках Групи Восьми (G8), яка завершилася підписанням у 2000 р. «Окинавскої хартії глобального інформаційного суспільства», де лідери держав, що входять у «Вісімку» виззначили готовність до реалізації у своїх країнах програм, спрямованих на розвиток інформаційного суспільства і ліквідації інформаційної нерівності. Всесвітній Саміт з інформаційного суспільства був проведений в два етапи. Перший – в грудні 2003 р. в Женеві, інший, – в листопаді 2005 р. у Тунісі. У процесі цього слід зазначити, що звучать і дуже обережні оцінки застосовності терміну інформаційне суспільство для наукового аналізу соціально-економічних процесів і тенденцій розвитку сучасної цивілізації. Наприклад, Френк Уэбстер свою роботу «Теорії інформаційного суспільства» закінчує розділом «Чи є інформаційне суспільство?», де зазначається, що саме базове поняття інформаційного суспільства було до якогось моменту корисним, оскільки дозволило внести організацію в поле явищ, які підлягали дослідженню. Зокрема, концепція інформаційного суспільства допомогла дослідникам зосередитися на різних явищах і розглядати їх в сукупності – зрушення в структурі занятості, поява нових засобів поширення інформації, зміни у сфері освіти тощо. Проте, на думку Ф. Уэбстера, поняття «Інформаційне суспільство», зігравши на певному етапі позитивну роль, вводить в оману особливо тим, що натякає на існування нового типу суспільства, де соціальні зміни цілком визначаються як наслідки етапів інформаційної революції. Переважання лінії технократичного детермінізму в роботах присвячених інформаційному суспільству дійсно проглядаються і, на наш погляд, альтернативою може служити розглядання процесів впливу інформаційної сфери на життя соціуму з точки зору інституціонального підходу до аналізу соціально-економічних процесів трансформації сучасного суспільства. Важливим чинником в цих процесах є розвиток глобалізації, де інформаційний компонент є важливим, але не визначальним. Інформаційна економіка і електронний бізнес, котрі одержали узагальнену назву «Нова економіка», в першу чергу поняття зі сфери економічної науки, і лише в іншу – інформатики. Цей факт переконливо підтвердив на рубежі віків крах NASDAQ й інші менш помітні кризові явища, пов’язані із становленням і розвитком інформаційної сфери сучасної економіки і фінансів. Нині успіх мережевих комерційних проектів визначається, у своїй основі, не специфікою інформаційної системи, а ефективною бізнес-моделлю самого проекту і якістю роботи з цільовою аудиторією і партнерами. Слід зазначити, що концепція суспільств знань, яку нині просуває ЮНЕСКО, позиціонується як деяка антитеза концепції інформаційного суспільства. Проте, критика інформаційного суспільства за переважання технократичного детермінізму, поки ще не супроводжується конструктивними ідеями, які можуть показати принципову відмінність цих двох понять. У процесі цього та лінія, яку проголосила ЮНЕСКО, заявляючи про просування концепції суспільств знань – лінія гуманізації процесу глобалізації – природно, заслуговує усілякої підтримки, однак наукового обґрунтування введення нового терміну поки ще не появилось. Виникає важливе питання про співвідношення понять, що описують суспільство як «постіндустріальне», «технотронне», «інформаційне», «мережеве», або «суспільство, засноване на знаннях». Представляється, що з наукової точки зору самим узагальнювальним слідує вважати поняття постіндустріального суспільства, що описує важливу фазу розвитку людської цивілізації, де можна виділити три великі етапи: доіндустріальне – індустріальне – постіндустріальне суспільство. Інші поняття і відповідні концепції мають право на існування і є описом процесів і можливих тенденцій розвитку і трансформації соціально-економічних систем на постіндустріальному етапі нашої цивілізації. У цьому навчальному посібнику в узагальненому вигляді представлені погляди теоретиків постіндустріалізму і деякі концепції, які можна віднести до концепцій, що розглядають розвиток інформаційного суспільства.
Розбудова інформаційного суспільства в Україні є одним із стратегічних завдань розвитку нашої країни на найближчий період. Від її розв’язання багато в чому залежить стан економіки, рівень і якість життя населення країни, національна безпека й місце в світовій спільноті. Нині за рівнем свого інформаційного розвитку Україна значно відстає не лише від США і передових країн Європи, а й від деяких країн Азії, що швидко розвиваються. Більш того, міжнародний рейтинг України в цій сфері за останні роки неухильно знижується. Подальше збереження цієї тенденції становить собою пряму загрозу для національної безпеки країни. Однією з причин сучасного відставання нашої держави від передових країн у галузі інформаційного розвитку полягає в тому, що проблеми інформаційного суспільства в українській системі освіти на належному рівні ще не вивчаються, хоча необхідність цього назріла і є очевидною. Навіть у самих останніх проектах галузевих освітніх стандартів багато актуальних проблем розвитку інформаційного суспільства не знайшли ще адекватного відображення; вивчаються фрагментарно й факультативно за ініціативою викладачів окремих ВНЗ; цілісний системний підхід до вивчення цих питань практично відсутній. Саме тому основні ідеї та концепції інформаційного суспільства як нового ступеня розвитку цивілізації ще не стали атрибутом суспільної свідомості й надбанням української культури. А без цього розбудова інформаційного суспільства в Україні практично неможлива. Завдання загальноосвітнього навчального курсу «Інформаційне суспільство» – сприяти розв’язанню цієї актуальної проблеми. Мета курсу – сприяти формуванню в студентів спеціальності «Трудове навчання» Інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського цілісних системних уявлень про структуру та зміст найбільш важливих і актуальних питань розвитку інформаційного суспільства, їх взаємозв’язку з напрямами соціально-економічного, науково-освітнього і культурного розвитку нашої країни, а також забезпечення її національної безпеки. За змістом ця дисципліна становить вступ до проблематики розвитку інформаційного суспільства. Її вивчення не вимагає від студентів спеціальної попередньої підготовки й тому може здійснюватися на 2 курсі за програмою бакалавра. Процеси інформатизації нині розвиваються досить швидко і ситуація в інформаційній сфері як у світовій спільноті, так і в Україні змінюється з кожним роком досить суттєво. Ці зміни в певній мірі відображено в цьому курсі, котрий за своєю структурою та змістом є інноваційним і потребує апробації. Навчальний курс розраховано на 36 год. аудиторних занять (12 год. – лекційних, 24 год. практичних), а також 36 год. відведено на самостійну роботу студентів, загалом становить 2 кредити, а тому не може охопити всі сучасні аспекти комплексної проблеми розвитку інформаційного суспільства. Програма дисципліни передбачає необхідну самостійну роботу студентів із використанням рекомендованої літератури. Враховуючи це, основна увага в процесі побудови програми надається принциповим аспектам розвитку інформаційного суспільства, найбільш важливим й актуальним для сучасної України, котра переходить до нової стратегії свого інноваційного розвитку, основаної на системній модернізації. На завершення вивчення курсу студенти – майбутні вчителі технологій мають знати:
У процесі навчання будуть розкриті наступні основоположні аспекти розвитку інформаційного суспільства:
Вивчаючи цей курс, студенти мають вміти:
|
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Методичні рекомендації щодо вивчення астрономії у 2015/2016 навчальному році Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА №282 від 29. 05. 2015 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів... |
ПЛАН з реалізації у 2013 2015 роках пріоритетних напрямів Комплексної... |
УКРАЇНА КОЛОМИЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РОЗПОРЯДЖЕНН Я Указу Президента України від 12. 01. 2015 №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», інших нормативно-правових актів... |
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2015 – 2016 навчальному році у 5 – 9 класах / [ Кудін В. С., Бугайчук Н. В., Величко С. В.] – Черкаси: Видавництво... |
Районна програма "Центральний регіон 2015" Вільшанського району Зміст ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО МАЮТЬ НАМІРИ ЩОДО ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У 2010 – 2015 РОКАХ |
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89 Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154) |
ББК 81. 432. 1-7 К68 Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с |