|
|
Скачати 3.48 Mb.
|
|
Література, що рекомендується, й інформаційні ресурси 1. Вершинская О. Н. Информационно-коммуникационные технологии и общество / О. Н. Вершинская. – М. : Наука, 2007. – 203 с. 2. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. – М. : Academia, 1999. – С. 57-100. 3. Иноземцев В. Л. Перспективы постиндустриальной теории в меняющемся мире / В. Л. Иноземцев // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. – М. : Academia, 1999. – С. 3-67. 4. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учебн. пособие для студентов вузов. / Владислав Леонидович Иноземцев. – М. : Логос, 2000. – 304 с. 5. Чугунов А. В. Теоретические основания концепции «Информационного общества»: Учебно-методическое пособие по курсу «Интернет и политика» / Каф. политологии философского ф-та СПбГУ. СПб., 2000. – 52 с. Питання для самоперевірки 1. Сформулюйте основні теоретичні основи постіндустріальної доктрини. 2. Вкажіть основні дати і проекти, що створили основу для інституціоналізації постіндустріалізму як наукового напряму. 3. Приведіть схему періодизації соціального прогресу з погляду концепції постіндустріалізму. 4. Розкрійте геополітичний контекст концепції технотронного суспільства Зб. Бжезінського. 5. Коли був введений в науковий обіг термін «інформаційне суспільство» і в чому полягає відмінність концепції ін формаційного суспільства від постіндустріалізму? 6. У чому полягають основні чинники трансформації капіталістичного суспільства в суспільство, засноване на знаннях (згідно концепції П. Дракера)? 7. Приведіть схему періодизації етапів розвитку суспільствва з погляду концепції П. Дракера. 2.3. Футурологія і концепція «електронного суспільства» 2.3.1. Науково-технічний прогрес і футурологія. 2.3.2. Концепція «електронного суспільства» Маршалла Маклюена. 2.3.3. Світ як «глобальне село». 2.3.4. Вплив мас-медіа на суспільство і людину в концепції Маршалла Маклюена. 2.3.1. Науково-технічний прогрес і футурологія Бурхливий розвиток науки і техніки в 60-і рр. минулого століття викликав до життя проекти прогнозування майбутнього. Як вже було зазначено в попередній лекції, в 1965 р. американським урядом була створена футурологічна комісія, яку очолив Д. Белл, у 1966 р. у Вашингтоні було створено «Всесвітнє суспільство майбутнього», в 1968 р. – «Інститут майбутнього». Проблемам футурології було присвячено багато публікацій, від фантастичних романів, до солідних наукових досліджень. Наприклад, письменник-фантаст Артур Кларк пропонує свій погляд на періодизацію майбутніх науково-технічних відкриттів і винаходів18. Інший відомий автор науково-фантастичних романів Станіслав Лем у книзі «Сума технологій»19 здійснив спробу представити прогноз можливого розвитку людської цивілізації. В центрі аналізу С. Лема проблеми, що випливають з експоненціального зростання наукової інформації, зростання населення планети, ускладнення в усіх сферах життя суспільства. Активно використовуючи інформаційно-кібернетичний підхід, С. Лем розглядає різні шляхи еволюції «технології» цивілізації, обумовлені поляганням знань, а також соціальним і біологічним середовищами в яких і відбувається реалізація поточних завдань і цілей суспільства. В процесі цього питання майбутнього розвитку людської «технології» він пов’язує з положенням людини в Космосі. У міру розвитку електронних засобів масової інформації, інформаційних технологій і вдосконалення комп’ютерної техніки в комунікативістиці і соціології розширюється дискурс про функції засобів масової комунікації, роль інформації в житті суспільства і тенденціях побудови інформаційного суспільства. У зв’язку з цим становлять інтерес два науковці – Маршалл Маклюен (M. McLuhan) і Елвін Тоффлер (A. Toffler). Слід зазначити, що ці дослідники і їх концепції викликали неоднозначне ставлення з боку традиційної науки. Їх часто критикували за надмірну публіцистичність і орієнтацію їх книг і концепцій на широкий суспільний дискурс. Пік популярності М. Маклюена припав на 60-70-ті, а Е. Тоффлера на 80-90-ті роки ХХ століття, причому варто відзначити, що знаменита книга Тоффлера «Третя хвиля» була опублікована в 1980 р. – рік смерті Маршала Маклюена. 2.3.2. Концепція «електронного суспільства» Маршалла Маклюена Серед робіт М. Маклюена слід виділити книги «Галактика Гуттенберга»20 (1962 р.), «Розуміючи медіа: продовження людини»21 (1964 р.), «Медіум – це Посланіє»22 (1967 р.), «Війна і мир в глобальному селі»23 (1968 р.). У них представлені його філософські переконання, культурологічна концепція і міркування, які можна віднести до наочної сфери, яка нині називається комунікативістика. Нині М. Маклюен вважається одним з класиків у галузі теорії масових комунікацій, проте його ідеї пройшли важкий шлях визнання. За життя він був широко відомий як популярний персонаж північноамериканської масової культури, в 60-ті роки минулого століття, буквально не сходив з екранів телевізорів і сторінок періодичних видань, прославився своїми висловами як «пророк із Торонто»24. Рекламний ажіотаж навколо імені М. Маклюена в значній мірі пояснює спочатку негативну реакцію на його ідеї з боку академічної науки. Слід зазначити, що М. Маклюен і сам цілком свідомо протиставляв себе американській соціології мас-медіа. У відповідь М. Маклюена оголосили соліпсистом, що звалює в одну купу, як непотріб, усі цінності людини Заходу. Проте, після того, як стих ажіотаж, ті ж соціологи почали виявляти, що М. Маклюен, за суттю, не спростовує, а доповнює їх власні уявлення про розвиток мас-медіа. Поступово ідеї М. Маклюена знайшли респектабельність і увійшли до арсеналу американської комунікативістики і соціології масових комунікацій. 2.3.3. Світ як «глобальне село» Значною особливістю поглядів М. Маклюена є та обставина, що технології комунікації розглядаються ним як вирішальний чинник процесу формування тієї або іншої соціально-економічної системи. Так, уже в «Галактиці Гуттенберга» він показує, що розвиток економічної і соціально-політичної інфраструктури індустріального суспільства був би неможливий без тієї кардинальної зміни комунікативних стратегій, яка спричинила винахід друкарського преса. Лише в умовах масового розповсюдження друкарського слова стають можливими і приватновласницьке підприємництво, і демократизація суспільства на основі виборчого права, оскільки саме словом друкарським, а не усним і навіть не письмовим формується початковий елемент і центральний агент такого суспільного пристрою – атомізірована, ізольована людська індивідуальність. Ще в 1962 р. М. Маклюен уводить, як провідне, поняття «Електронне суспільство» звідси його прагнення вивчати розвиток сучасної культури перш за все за місцем у ній електричних, або електронних, засобів спілкування, а також процесів комунікації. Основна теза М. Маклюена, що згодом стала афоризмом, – «повідомленням, що передається засобом комунікації, є сам цей засіб» (The Medium is the Message). Увага М. Маклюена була сконцентрована, перш за все, на телебаченні, проте воно виступало як би представником усієї глобальної електронної реальності – кажучи про вплив телебачення, він прагнув виявляти тенденції характерні для всіх засобів масової інформації. Як естетично-психологічний і соціальний об’єкт телебачення привертає увагу, оскільки воно, на думку М. Маклюена, «вбирає» в себе інші мас-медіа (радіо, кіно, пресу), і тим самим є визначальним елементом інформаційних технологій та інформаційних мереж – тобто «електронного суспільства». М. Маклюен указує на два основні аспекти телебачення:
У процесі цього, найбільш відповідним засобом утримання свідомістю цілісності сприйняття мозаїчно-резонансної реальності, що бурхливо оновлюється, виявляється міф. М. Маклюен виявляє, що в сучасну епоху не тільки телевізійне сприйняття, а й уся життєдіяльність сучасного суспільства почала все більше здійснюватися відповідно до принципу мозаїчного резонансу: за допомогою телекомунікацій, мас-медіа і комп’ютерів електрика як би продовжує центральну нервову систему людини до утворення так званих «глобальних обіймів», де все виявляється взаємозв’язане, і в результаті формується так зване «глобальне село» – земна куля, зв’язана електрикою, пише М. Маклюен, стає не більша села. 2.3.4. Вплив мас-медіа на суспільство і людину в концепції М. Маклюена Підкреслюючи відносну самостійність засобів масової комунікації, М. Маклюен позначає тенденції активної ролі мас-медіа, що все посилюються. На його думку, масова комунікація як сфера життя сучасного суспільства, що структурно сформувалася, з одного боку – є його частиною, а з іншого – має над ним певну владу. Виходячи з цих позицій, М. Маклюен робить прогнози на майбутнє. Ще в 1964 р. він сформулював тезу, що скоро за допомогою мас-медіа можна буде тримати під контролем емоційний клімат цілих культур точно так, як і зараз підтримується рівновага світової ринкової економіки. Кажучи про вплив мас-медіа на суспільство, М. Маклюен образно відзначив вихід у велике життя «поколінь, з телевізором своєї матері, що всмоктали всі часи і простори світу через рекламу». В своїй роботі «Розуміючи медіа» він значну увагу приділив розвитку рекламного бізнесу і впливу реклами на суспільну свідомість. М. Маклюен ще тоді показав, що реклама фактично проповідує думку про те, що «демократичні свободи в дуже значній мірі виражаються в тому, що люди стурбовані не політикою, а лупою в голові, волоссям на ногах, млявою роботою кишечника, мало привабливою формою грудей, хворими яснами, зайвою вагою і застійними явищами кровообігу». У своїх останніх роботах М. Маклюен показав, що в умовах нового інформаційного середовища й дії електронних мереж бізнес і культура виявляються поняттями рівнозначними і взаємозамінними. В процесі цього, передбачаючи ситуацію з розвитком Інтернету в 90-х рр. ХХ століття, він відзначав, що якщо є телекомунікації з їх глобальним обхватом, то має бути так, щоб відповідні групи й організації їх використовували. На закінчення короткого огляду ідей М. Маклюена необхідно сформулювати ті позиції його концепції, які співвідносяться з постулатами постіндустріалізму. Можна зробити висновок, що М. Маклюен в історії цивілізації виділяв три основні етапи: – первісна до письменна культура з усними формами зв’язку і передачі інформації; – письмово-друкарська культура («Галактика Гуттенберга»), що замінила природність і колективізм, – індивідуалізмом; – сучасний етап («Глобальне село») відроджує природне аудіовізуальне багатовимірне сприйняття світу і колективність, але на новій електронній основі через заміщення письмово-друкарських мов спілкування радіотелевізійними і мережевими засобами масових комунікацій. Література, що рекомендується, й інформаційні ресурси
Питання для самоперевірки
2.4. Футурологічна концепція Елвіна Тоффлера 2.4.1. Елвін Тоффлер і його трилогія. 2.4.2. Концепція «Трьох хвиль». 2.4.3. Елвін Тоффлер про інформаційну сферу, демасифікації мас-медіа і появу інтерактивних мереж. 2.4.4. Демасифікація виробництва і сфери зайнятості. 2.4.5. Трансформація суті влади і «мозаїчна демократія». 2.4.1. Елвін Тоффлер і його трилогія Важливий внесок до розвитку ідей постіндустріалізму й інформаційного суспільства внесла концепція Елвіна Тоффлера (Alvin Toffler), викладена в його трилогії «Шок майбутнього»25 (1971), «Третя хвиля»26 (1980 р.) і «Метаморфози влади»27 (1990 р.) й інших роботах. За словами Е. Тоффлера, всі три книги досліджують один відрізок часу – із середини 50-х і до закінчення минулого століття і 75 років опісля – до 2025 р. На думку Елвіна Тоффлера цей період є переломним пунктом в історії, коли цивілізація «фабричних труб», що домінувала на планеті впродовж останніх століть, остаточно поступається місцем іншій, принципово відмінній від неї, і все це супроводжується боротьбою за владу і конфліктами, що приголомшили світ. Кожна з книг, що входять до трилогії, може бути прочитана як самостійні роботи, але разом вони утворюють послідовне і логічне ціле. Центральна тема трилогії – аналіз змін, які відбуваються з людьми, коли суспільство раптово трансформується в щось нове і небачене. Усі частини трилогії сфокусовані на одному періоді часу, але кожна з них використовує різні інструменти, щоб заглянути за фасад повсякденності. «Шок майбутнього» розглядає процес зміни, його дію на людей та організації. «Третя хвиля» аналізує напрями змін, що зачіпають суспільство. «Метаморфози влади» присвячені проблемі управління: хто, і яким чином формує перетворення28, що відбуваються. У роботі «Шок майбутнього» наводяться докази того, що прискорення ходу історії само собою має наслідки, незалежно від напрямів трансформацій. Прискорення темпу подій, що відбуваються, і скорочення часу реакції на них викликають певні наслідки, не пов’язані з тим, як сприймаються ці зміни, – позитивно, чи негативно. Е. Тоффлер у цій роботі передбачав, що дуже скоро кардинальні зміни можуть захлеснути людей, організації і навіть цілі країни, що веде до дезорієнтації і руйнує здатність ухвалювати розумні рішення, необхідні для адаптації. В книзі провіщалися трансформація сім’ї, виникнення марнотратного суспільства споживання, кардинальні зміни у сфері освіти, генетична революція. Після першої публікації в 1970 р. ця книга несподівано стала міжнародним бестселером і викликала безліч коментарів. За даними Інституту наукової інформації США вона стала однією з самих цитованих робіт в галузі соціології. Словосполучення «Шок майбутнього» або «Футурошок» увійшли до повсякденної лексики, з’явилися в багатьох словниках і на сторінках періодичних видань. Книга «Третя хвиля», опублікована через 10 років, – у 1980 р., розглядала «хвилі» змін в історичній перспективі та позначила період середини XX століття, як початок нової постіндустріальної цивілізації – або «Третю хвилю» змін. Серед іншого в цій роботі було відзначено появу в найближчому майбутньому нових галузей, заснованих на використанні комп’ютерів, електроніки, інформації, біотехнології тощо. Також передбачалося розширення гнучкого виробництва, розповсюдження гнучкої зайнятості та демасифікація засобів масової інформації. Елвін Тоффлер проводить думку про те, що людство нині знаходиться на етапі грандіозної технологічної революції, котра порівнянна з переходом до аграрної (перша хвиля) й індустріальної (друга хвиля) цивілізацій. Чергова хвиля означає перехід до створення надіндустріальної цивілізації і є найбільшою трансформацією суспільства, всебічним перетворенням усіх форм соціального й індивідуального буття. В процесі цього мова йде не про соціальну революцію, а про технологічні зміни, що поволі дозрівають у надрах старої цивілізації, але цей еволюційний процес приводить до зламу соціальних систем і викликає глибинні потрясіння. На думку Е. Тоффлера, чим швидше людство усвідомлює потребу в переході до нової хвилі, тим менше буде небезпека появи цих потрясінь, виникнення насильства, диктату й інших негативних явищ. Книга «Третя хвиля» була також неоднозначно прийнята суспільством. У деяких країнах вона була навіть заборонена або піддалася істотним цензурним скороченням. У Китаї спочатку концепція Е. Тоффлера була визнана джерелом «західного духовного забруднення», а потім її переклад був опублікований масовими тиражами, і вона стала чимось на зразок «біблії» для батьків китайських реформ в кінці 80-х років минулого століття. Зокрема ідея трьох хвиль використовувалася в процесі підготовки промов тодішнього китайського лідера Ден Сяопіна, а Цзао Дзіян, який був у той час прем’єр-міністром Китайської народної республіки навіть організовував спеціальні конференції для її обговорення і переконував політиків вивчати цю роботу29. Основна тема роботи, що підсумовує трилогію, – «Метаморфози влади» – проблеми влади і управління. На думку Е. Тоффлера нас чекає глобальна битва за владу. І якщо в епоху першої хвилі основою влади було насильство, за часів другої хвилі – гроші і фінансова могутність, то в епоху третьої хвилі, цією основою є знання. Рахуючи знання найдемократичнішим джерелом влади, Е. Тоффлер підкреслює, що нині в світі розгортається широкомасштабна битва за владу. Нова система виробництва повністю залежить від миттєвого зв’язку і розповсюдження інформації, ідей і символів. Е. Тоффлер пише про інформаційні війни, починаючи від рівня супермаркету до міждержавних відносин. У всьому світі йде пошук нових способів організації й управління, породжує специфічні організаційні структури. Конкуренція вимагає мобільності та безперервних інновацій, але ієрархічна влада руйнує творчість та ініціативу. Це означає, що бізнес і державне управління будуть вимушені перебудовуватися через хвилю потрясінь та конфліктів. Приклади перших інтерактивних інформаційних систем і експериментів щодо їх застосування в суспільному житті, наведені Е. Тоффлером, ілюструють наявність соціальних потреб в технологіях, які ми зараз, після тридцяти п’яти років від написаня «Третьої хвилі», відносимо до технологій інформаційного суспільства. Недаремно Елвіна Тоффлера, разом з Джоном К. Гелбрейтом і Пітером Дракером відносять до перших пророків інтернет-цивілізації, котрі сформулювали загальне передчуття змін і змалювали їх деякі риси. |
|
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Методичні рекомендації щодо вивчення астрономії у 2015/2016 навчальному році Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА №282 від 29. 05. 2015 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів... |
|
ПЛАН з реалізації у 2013 2015 роках пріоритетних напрямів Комплексної... |
УКРАЇНА КОЛОМИЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РОЗПОРЯДЖЕНН Я Указу Президента України від 12. 01. 2015 №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», інших нормативно-правових актів... |
|
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2015 – 2016 навчальному році у 5 – 9 класах / [ Кудін В. С., Бугайчук Н. В., Величко С. В.] – Черкаси: Видавництво... |
Районна програма "Центральний регіон 2015" Вільшанського району Зміст ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО МАЮТЬ НАМІРИ ЩОДО ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У 2010 – 2015 РОКАХ |
|
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |
|
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89 Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154) |
ББК 81. 432. 1-7 К68 Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с |