|
|
Скачати 3.48 Mb.
|
|
2.3.2. Концепція «Трьох хвиль» Ядром теоретичних переконань Е. Тоффлера є концепція, викладена в його книзі «Третя хвиля». Е. Тоффлер пропонує свою схему феноменології історичного процесу, яка ігнорує традиційні історіографічні концепції. Слід зазначити, що Е. Тоффлер спирається на фактичний матеріал, дуже значного обсягу, посилання на наукову і публіцистичну літературу, статистичні дані (текст, розбитий на 28 розділів обсягом близько 700 сторінок спирається на більше 500 приміток і бібліографії, що включає 534 назви). Е. Тоффлер виділяє в історії цивілізації три хвилі: перша хвиля – аграрна (до XVIII ст.), друга – індустріальна (до 50-х рр. ХХ ст.) і третя – пост- або суперіндустріальна (починаючи з 50-х рр. минулого століття). У вступі автор підкреслює, що його книга – це не об’єктивний прогноз, і вона не претендує на те, щоб бути науково обґрунтованою і визначає підставу своєї роботи, як напівсистематичну модель цивілізації і наших взаємин з нею. Е. Тоффлер описує процес відмирання індустріальної цивілізації в термінах «техносфери», «соціосфери», «інформаційної» і «владної сфери», показує, які революційні зміни вони зазнають в нинішньому світі. Особлива увага приділяється показу взаємин між цими сферами, а також між «біосферою» і «психосферою». «Психосфера» для Е. Тоффлера – це та структура психологічних і особистісних стосунків, завдяки яким зміни, що відбуваються у зовнішньому світі, впливають на наше приватне життя. Основна метафора, використовувана Е. Тоффлером, – це зіткнення хвиль, що приводить до змін. На думку автора, ідея хвилі це не тільки спосіб організувати величезні маси досить суперечливої інформації, вона допомагає бачити те, що знаходиться під «бушуючою поверхнею змін». Е. Тоффлер підкреслює оптимістичний характер своєї роботи, оскільки вірить у реальність нових перспектив і потенціалу «третьої хвилі», яка «доводить, що в самій серцевині руйнування та розпаду ми можемо виявити зараз приголомшливі свідоцтва зародження і життя. Ясно і, як здається, незаперечно, що ... цивілізація, що зароджується, може стати здоровішою, розсудливішою і стійкішою, пристойнішою і демократичнішою, ніж будь-яка з відомих нам до цих пір»30. Застосовуючи новий підхід – хвилефронтальний аналіз соціальних процесів (або аналіз «фронту хвилі»), який означає бачення еволюції світу в його глобально-синхронних фазах, Е. Тоффлер аналізує техніко-економічні та інформаційно-комунікативні чинники суспільного розвитку. В процесі цього науковець відзначає, що запропонований ним підхід до аналізу соціальних процесів фокусує нашу увагу не стільки на історичних непереривностях, скільки на дискретності в історії, моментах порушення безперервності – нововведеннях і точках розриву. На думку Е. Тоффлера31 хвилефронтальний аналіз соціальних явищ не лише виявляє основні зміни у момент їх виникнення, а й дозволяє на них впливати. Перша хвиля, за Е. Тоффлером, почалася приблизно 10 тис. років тому назад із переходом від збирача і полювання до сільськогосподарського життя та появи перших паростків цивілізації. Різні цивілізації протягом тисячоліть розвивалися і приходили в занепад, воювали і вступали в союзи, зливалися, утворюючи химерну суміш, проте всі вони володіли деякою фундаментальною схожістю – скрізь основою життя була земля, а сільське населення служило джерелом основного продукту. Панував простий розподіл праці та невелика кількість чітко певних каст і класів: знать, духівництво, воїни, раби (або кріп осні). Влада була авторитарною, і положення людини визначалося фактом її народження. І в усіх країнах система суспільного виробництва була децентралізованою і замкнутою – кожне співтовариство виготовляло значну частину того, що споживало. В процесі цього були і виключення – наприклад факторії, що випускали масову продукцію в Стародавній Греції і Римі, які Е. Тоффлер визначає як окремі натяки на те, що має прийти услід за сільськогосподарською цивілізацією – передвісники Другої хвилі32. Друга хвиля. Перша хвиля змін ще не вичерпала свого потенціалу, коли в кінці XVII ст. в Європі виникла індустріальна революція – друга хвиля змін. Новий процес індустріалізації почав рухатися країнами і континентами вже набагато швидше. Отже, дві окремих зміни (дві хвилі), що явно відрізняються один від іншого процеси, розповсюджувалися на землі в один час, але з різною швидкістю. Численні зіткнення двох хвиль привели до виникнення багатьох політичних і військових конфліктів, починаючи від акцій протесту сільськогосподарських виробників з приводу індустріалізації життя, до Громадянської війни між Північчю і Півднем в Америці. Е. Тоффлер показує, як американські поселенці, виганяючи індійців зі своєї землі, переміщаючи ферми все далі і далі до Тихого океану, створювали цивілізацію Першої хвилі. Проте за ними услід йшли агенти Другої хвилі – промисловці і банкіри – і в середині XIX століття на північному Сході виник швидко зростаючий індустріальний сектор, інтереси якого через деякий час вступили в непереборну суперечність з соціально-економічними стосунками рабовласницького півдня. Багатьом здається, пише Е. Тоффлер, що Громадянська війна велася з причин етичного характеру, як боротьба проти рабства. «Боротьба йшла за розв’язання ширшого питання: хто управлятиме багатим новим континентом – фермери або індустріалізатори, тобто сили Першої або Другої хвилі? Чи буде прийдешнє американське суспільство в основі своїй сільськогосподарським або індустріальним? Коли перемогу одержали мешканці півночі, доля була визначена. Індустріалізація Сполучених Штатів була гарантована»33. Згідно концепції Е. Тоффлера, Друга хвиля викликала до життя три визначальні структури (основні соціальні інститути): мала сім’я, навчання фабричного типу і гігантські корпорації. «Отже, пише Е. Тоффлер, всюди в світі Другої хвилі... більшість людей рухалися за однією і тією самою стандартною життєвою траєкторією: виховані в малих сім’ях, вони йшли в потоці через школи фабричного типу, а потім поступали на службу в крупну корпорацію, приватну або державну. На кожному етапі життєвого шляху людина знаходиться під контролем одного з головних інститутів Другої хвилі»34. Індустріалізація, впровадження нових технологій, вдосконалення енергетичної бази створили умови для масового виробництва, яке викликало до життя нову систему розподілу. Якщо в суспільствах Першої хвилі превалював розподіл товарів, виготовлених на замовлення, то тепер наступила епоха масового розподілу і масової торгівлі. Поступово всі сфери життя підкоряються виробничо-ринковим інтересам. Основні соціальні інститути (урядові установи, школи, лікарні ...) в цей час набувають рис фабричності – розподіл праці, ієрархічна структура та знеособленість. Звертаючись до інформаційної сфери, Е. Тоффлер простежує основні принципи фабричного виробництва і в засобах масової ін формації, які публікують однакові повідомлення, точно так, як і фабрика штампують один і той самий товар. Причому, без системи ін формаційного обслуговування індустріальна цивілізація не змогла б оформитися і надійно функціювати35. Отже виросла добре розроблена інфосфера – комунікаційні канали, через які індивідуальні і масові повідомлення можуть розподілятися так само ефективно, як товари і сировина. Інфосфера переплелася з техно- і соціосферами, які вона обслуговує, допомагаючи інтегрувати економічне виробництво з поведінкою окремих людей. У своїй книзі Е. Тоффлер детально і послідовно аналізує систему з шести провідних принципів, що діють у всіх країнах Другої хвилі, – стандартизація, спеціалізація, синхронізація, концентрація, максимізація і централізація36. Причому науковець відзначає, що ці принципи як якась програма Другої хвилі «прикладена як до капіталістичного, так і до соціалістичного крила індустріального суспільства, оскільки вони неминуче виросли з одного і того ж базового розриву між виробником і споживачем, а також завдяки всезростаючій ролі ринку»37. Ці ж принципи, підсилюючи один одного, створили найкрупніші, жорсткіші і могутніші бюрократичні організації, еліти і супереліти Другої хвилі38. Третя хвиля. У решті-решт, стверджується в книзі Е Тоффлера, наступає глибока криза принципів і структур Другої хвилі і на її зміну піднімається Третя хвиля, що несе нові погляди на світ і нові науково-технологічні досягнення в галузі інформатики, електроніки, молекулярної біології, які дозволяють вийти за межі обмежених життєвих і філософських концепцій індустріального періоду та створюють умови для усунення його головної суперечності – між виробництвом і споживанням. На думку Е. Тоффлера, за точку повороту можна вважати 1955 р., коли в США вперше кількість «білих комірців» і працівників сфери обслуговування почала перевищувати кількість «синіх комірців». Це було десятиліття, коли почалося впровадження комп’ютерів і нових технологій доступних населенню. Зміни, які пов’язані з переходом від однієї хвилі до іншої, в узагальненому вигляді представлені в табл. 2.3. Ентоні Гідденс, один з найбільших сучасних соціологів, так описує процес трансформації сім’ї. Ізольовані, патріархальні сім’ї були поступово витиснені замкнутими прив’язаними до будинку нуклеарними сім’ями, для яких були характерні тісні емоційні зв’язки між їх членами, високий рівень відособленості сім’ї і підвищена увага до виховання дітей. Нуклеарна сім’я стала більш відособленою і втратила свій тісний зв’язок з іншими родичами і місцевою общиною. Ця стадія генезису сім’ї була пов’язана із зростанням значущості материнської і батьківської любові, хоча і супроводжувалася зростанням авторитету влади батька. Поява замкнутих і прив’язаних до будинку нуклеарних сімей відмічена зростанням емоційного індивідуалізму, тобто укладенням шлюбу на основі особистого вибору, який визначали норми емоційної, романтичної любові. Виникнувши серед забезпеченіших верств населення, цей тип сім’ї з приходом індустріалізації став в значній мірі універсальним для західних країн39. Таблиця 2.3 Цивілізаційні зміни характерні для трьох хвиль, згідно концепції Е. Тоффлера
Цивілізація Третьої хвилі суперечить старій традиційній індустріальній цивілізації, оскільки є одночасно і високотехнологічною, і антиіндустріальною. Вона несе з собою новий лад життя, заснований на поновлюваних джерелах енергії, на методах виробництва, що виключають фабричні складальні конвеєри, на новій не нуклеарній сім’ї, на новій структурі, яку Е. Тоффлер назвав «електронним котеджем», на радикально змінених школах і об’єднаннях майбутнього. Виникаюча цивілізація веде нас за межі стандартизації, синхронізації і централізації. Нова цивілізація, на думку Е. Тоффлера, перекидатиме бюрократію, зменшуватиме роль національної держави і сприятиме зростанню напівавтономних економік постімперіалістичного світу40. Розвиток комп’ютерної техніки і засобів зв’язку приведе, на думку Е. Тоффлера, до зміни структури зайнятості, а у поєднанні з інтелектуалізацією, що посилюється, праці до появи так званих «електронних котеджів», які дозволять перенести роботу з офісу в житлі працівника. Окрім економії часу і скорочення транспортних витрат, витрат на забезпечення централізованих робочих місць, впровадження «електронних котеджів» приведе, на думку Е. Тоффлера, до зміцнення сім’ї і підсилить тенденції до відродження привабливості малих міст і сільського життя41. Боротьба за «електронний котедж», передбачає Е. Тоффлер, об’єднає не лише технологів і корпорації, що прагнуть використовувати нові технічні можливості, а й широкий спектр інших сил – захисників навколишнього середовища, реформаторів праці в новому стилі, широку коаліцію організацій, від консервативних церков до радикальних феміністок, і основних політичних груп – на підтримку того, що може розглядатися як нове, більш задовільне майбутнє сім’ї. 2.3.3. Елвін Тоффлер про інформаційну сферу, демасифікації мас-медіа і появу інтерактивних мереж Розглядаючи тенденції розвитку засобів масової інформації, Е. Тоффлер відзначає підвищення їх інтерактивності завдяки впровадженню нових мережевих комп’ютерних технологій. Він стверджує, що наступає епоха не масових засобів інформації, в процесі цього разом з новою техносферою з’являється нова інфосфера, і це матиме наслідки, що далеко йдуть, у всіх сферах життя, включаючи нашу свідомість. Е. Тоффлер акцентує увагу на явищі, котре він назвав «демасифікацією мас-медіа»42. Тенденції демасифікації мас-медіа Е. Тоффлер ілюструє описом процесу поступового зниження тиражів американських і британських «великих газет», який зафіксовано в 70-х рр. минулого століття. Той самий процес відбувається і з «великими журналами», зокрема, під час зростання населення США з 1970 по 1977 рр. на 14 млн осіб, загальний тираж основних 25 американських журналів зменшився на 4 млн екз. Одночасно з цим в США відбувся буквально вибух інтересу до міні-журналів і газет. «Такі втрати, відзначає Е. Тоффлер, пояснюються не лише розквітом телебачення. Кожна щоденна масова газета зустрічає все більш значну конкуренцію з боку малотиражних тижневиків, що набирають силу, газет, що виходять двічі на тиждень, так званих «газет для споживачів», службовців не для столичного споживчого ринку, а в окрузі й общинам усередині нього і що дають вужчу рекламу та новини. Повністю наситивши ринок, крупні столичні щоденники знаходяться в глибокій кризі, менш масові видання замінюють їх»43. Демасифікація зачіпає не тільки друкарські видання – відбувається постійне зростання кількості радіостанцій, які починають звертатися до своєї власної аудиторії. В централізованого телемовлення з’явився потужний конкурент – системи кабельного телебачення, які паралельно з показом відео починають транслювати місцеві новини. Е. Тоффлер в своїй книзі зафіксував перші експерименти щодо реалізації інтерактивних мереж на базі систем кабельного телебачення, які дозволяли не тільки дивитися програми, а й спілкуватися з різними службами44. Це японська система «Hi-Ovis», змонтована з використанням волоконно-оптичних ліній зв’язку в 160 будинках одного з районів Осаки і керована комп’ютером. У кожного користувача телевізор був оснащуний мікрофоном і телекамерою. Ця система ще в 70-х рр. минулого століття дозволяла забезпечувати відеоконференцзв’язок, індивідуальний перегляд відеопрограм з банку відеокасет та інші послуги. Інша експериментальна система була реалізована в Коламбусі (штат Огайо, США). За характеристикою Е. Тоффлера, система «Qube» – це розроблена кабельна двостороння система в світі, що комерційно окупається, яка надає можливість користуватися 30 спеціалізованими телеканалами. Користувачеві дається апарат, схожий на калькулятор за допомогою якого він може з’єднатися із станцією. Глядач, натиснувши так звану «гарячу кнопку», може з’єднатися із студією і її комп’ютером. Інтерактивність системи виявляється в тому, що користувач: – може висловити свою думку в місцевих політичних дебатах; – виставити на продаж гараж або інше майно; – брати участь в добродійних аукціонах; – може поставити каверзне питання політикові; – дати оцінку учасникам конкурсу аматорських талантів; – замовити столик в місцевому ресторані. Слід підкреслити, що Е. Тоффлер, окрім чисто технологічних моментів, відзначає тенденції і перспективи створення нового інтелектуального середовища, заснованого на комп’ютерних мережах. Паралельно з процесом зменшення розмірів комп’ютерів (великі ЕОМ, міні-, мікро-ЕОМ, персональні, домашні комп’ютери), збільшення їх продуктивності, стрімким падінням вартості відбувається широке розповсюдження самих різних застосувань, що наближають комп’ютер до безпосереднього користувача, аж до домогосподарок. Ці процеси викликали до життя послуги з доступу до різних інформаційних масивів, освітніх програм і сервісів. Як приклад Е. Тоффлер приводить комплекс послуг, який надавався в 1979 р. Телекомп’ютерною корпорацією Америки. Система називалася «Джерелом» і дозволяла мати доступ до новин United Press International, інформаційних повідомлень товарної і фондової біржі, програмам навчання дітей лічбі, писанню, французькій, німецькій та італійській мовам. Абоненти «Джерела» могли вступити в комп’ютеризований клуб покупців товарів із знижками, мали можливість замовити готель, туристичну путівку і багато чого іншого. Е. Тоффлер, так описує можливості комп’ютерної пошти цієї системи: «Користувачі можуть вступати в листування один з одним або розсилати повідомлення численним адресатам одночасно, а всю свою пошту зберігати в електронній пам’яті. «Джерело» полегшить формування навіть свого роду «електронного братерства» людей, що об’єднуються в групи за інтересами. Десятки фотолюбителів з багатьох міст електронно-зв’язаних між собою можуть скільки душі завгодно спілкуватися на тему камер, апаратури, устаткування фотолабораторії, освітлення або кольорової плівки. Через місяці вони зможуть переглядати свої зауваження, запитавши їх за предметом обговорення, датою або якою-небудь іншою категорією»45. Е. Тоффлер не приводить ніяких програмно-технологічних деталей цього процесу, проте можна припустити, що він, ймовірно, приводить приклад використання технології електронної пошти UUCP, яка була розроблена в 1976 р. Майком Леськом (Mike Lesk) в AT&T Bell Labs і потім завдяки широкому розповсюдженню міні-комп’ютерів DEC з операційною системою UNIX послужила основою для виникнення великої і значною мірою стихійно-організованої комп’ютерної мережі, що використовує як середовище передачі даних звичайні телефонні канали. Широке розповсюдження UUCP привело до створення подібності «електронної газети», доступної всім, хто підключений до мережі та, що дозволяє підтримувати і публікувати тематичне листування між авторами статей (новин) і їх читачами. У першій версії цієї системи, названої USENET, була використана концепція розділення новин на групи (news-groups). Система USENET надавала програмні засоби, за допомогою яких кожний користувач міг робити свої повідомлення доступними всім останнім, і разом з тим надавала можливість вибору тематики, що цікавить46. Надалі електронна пошта та USENET були інтегровані в Інтернет і зараз подібні системи використовуються користувачами Мережі. Слід зазначити, що в книзі Е. Тоффлера «Третя хвиля» жодного разу не згадується слово «Інтернет» хоча постійно виникають сюжети, де описуються технології нині успішно реалізовані в рамках інфраструктури і сервісів Інтернету. В зв’язку з цим варто відзначити, що Е. Тоффлер опублікував свою книгу в 1980 році, коли в США вже десять років існувала мережа ARPANET – попередниця глобальної мережі Інтернет. Сам термін «Internet», як назва сукупності комп’ютерних мереж, реалізованих на основі протоколів TCP/IP, судячи з усього, почав застосовуватися лише з 1982 р. після створення науково-освітньої мережі CSNET (Computer Science Network), мережі BITNET і європейської мережі EUnet (European UNIX Network) що об’єднала сегменти в Нідерландах, Данії, Швеції і Великобританії. Це вимагало реалізації спеціальних шлюзів між мережею ARPANET й іншими університетськими та дослідницькими мережами. Завдання забезпечення інтеграції мереж університетів з мережею ARPANET була зафіксована ще в 1979 році на зустрічі представників американських університетів, Агентства з перспективних досліджень Міністерства оборони США (DARPA) і Національного наукового фонду (National Science Foundation – NSF), що виділив грант на створення мережі CSNET47. Надалі Національний науковий фонд США реалізував власну високошвидкісну комп’ютерну мережу NSFNet, яка до 1990 року стала основою американського сегменту глобальної інфраструктури Інтернету48. Отже, ми бачимо, що Е. Торфлер, розглядаючи тенденції розвитку суспільних систем, використовує фактичний матеріал про нові технології, що сприяють трансформаційним процесам, які через двадцять років лягли в основу вже не тільки концепцій, а й реальних робочих планів і програм побудови інформаційного суспільства. Важливим кроком в створенні простору інтелектуального середовища стало розосередження комп’ютерів у будинках. Кажучи про розповсюдження мікропроцесорів, Е. Тоффлер відзначає тенденцію розширення їх використання, окрім виробничих процесів, в побутовій апаратурі. Він показує, що вони починають вбудовуватися в усе і вся – починаючи з установок для кондиціювання повітря і автомобілів до швейних машин і побутових вагів. Незабаром, писав науковець у кінці 70-х років минулого століття, вони контролюватимуть витрату електроенергії в будинку, підбирати в пральній машині кількість порошку і температуру води, регулювати паливну систему автомобіля, вранці включати нам радіогодинник, тостер, кавоварку та душ, прогрівати гараж, замикати двері і виконувати тисячу інших дрібних і не дуже справ. Як ілюстрацію Е. Тоффлер наводить забавний сюжет про «Фреде-житло (сценарій А.П. Холда, 1979 р.)», який в основних технологічних моментах можна співвіднести з сучасними промисловими розробками «кібер-будинків», де системи життєзабезпечення, охорона тощо управляються комп’ютером і мають шлюз в Інтернет. Наприклад, шведська компанія Vattenfall на рубежі 2000 р. оголосила про запуск нової технологічної програми «Інтелектуальний будинок», що дозволяє дистанційно контролювати роботу домашньої техніки і систем безпеки через Інтернет або за допомогою мобільного телефону49. Описуючи тенденції невідворотного впровадження ін формаційних технологій в щоденне життя людини, Е. Тоффлер позначає і важливі соціально-філософські проблеми. «Чи не виявиться, що інтелектуальні машини, особливо об’єднані в комунікаційні мережі, вийдуть за межі можливостей нашого розуміння і стануть недоступні для контролю над ними? Чи не зможе одного разу Старший Брат50 підключитися не тільки до наших телефонів, а й до тостерів і телевізорів, узявши на облік не тільки кожий наш рух, а й усяку думку? Якою мірою ми дозволимо собі залежати від комп’ютера і чіпа? В міру того як ми все більшим і більшим інтелектом накачуємо матеріальне середовище, чи не атрофується наш власний розум? І, що відбудеться, якщо хто-небудь або що-небудь висмикне вилку з штепсельної розетки? Чи зберігатимуться у нас доти основні навички, необхідні для виживання?»51 Е. Тоффлер намагається знайти відповіді на частину цих питань, зокрема як деяка гарантія від можливості тоталітарного комп’ютерного контролю він приводить аргумент децентралізації мереж, стверджуючи, що децентралізований комп’ютерний інтелект не тільки не укріпить потужність тоталітарної держави, а швидше ослабить її. |
|
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Методичні рекомендації щодо вивчення астрономії у 2015/2016 навчальному році Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА №282 від 29. 05. 2015 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів... |
|
ПЛАН з реалізації у 2013 2015 роках пріоритетних напрямів Комплексної... |
УКРАЇНА КОЛОМИЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РОЗПОРЯДЖЕНН Я Указу Президента України від 12. 01. 2015 №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», інших нормативно-правових актів... |
|
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2015 – 2016 навчальному році у 5 – 9 класах / [ Кудін В. С., Бугайчук Н. В., Величко С. В.] – Черкаси: Видавництво... |
Районна програма "Центральний регіон 2015" Вільшанського району Зміст ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО МАЮТЬ НАМІРИ ЩОДО ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У 2010 – 2015 РОКАХ |
|
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |
|
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89 Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154) |
ББК 81. 432. 1-7 К68 Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с |