|
|
Скачати 3.48 Mb.
|
|
2.1.3. Роль інформаційної влади в демократизації сучасного українського суспільства На початку ХХІ ст. людство вступило в інформаційну стадію розвитку, що призвело до глибоких змін у співвідношенні основних видів влад у сучасному суспільстві, різкого підвищення політичного впливу інформаційної влади. За допомогою своїх інститутів вона впливає на політичну свідомість і політичну діяльність як через спеціальні політичні комунікації, так і опосередковано – через ЗМІ, систему освіти, просвіти і т.д. Саме ці інститути генерують соціальну пам’ять нації, соціальних груп і особистостей, задають інтерпретаційний зміст подіям, що відбуваються. У сучасному суспільстві з усіх видів духовного впливу на перший план висувається інформаційна влада. Знання, інформація використовуються як для підготовки урядових рішень, так і для безпосереднього впливу на свідомість людей з метою забезпечення їхньої політичної лояльності і підтримки. Інформаційна революція, глобалізація світових комунікацій, Інтернет дали могутній імпульс якісним змінам у різних сферах суспільного життя, радикальним чином вплинули на розвиток демократичних процесів у суспільстві, на розширення ступеня відкритості суспільства і свободи особистості. Завдяки новітнім технологіям, Інтернету істотно зростає ступінь особистої свободи індивіда і радикально змінюється характер відносин між правителями і підлеглими. Дедалі ширша інтернетизація сучасного світу позбавляє правителів монополії на інформацію, яка завжди була одним з основних ресурсів влади. З розвитком всесвітньої мережі розширюється „сфера суспільного» і, зокрема, сфера доступної уваги громадськості політики і політичної інформації. В процесі цього Інтернет перетворює людину з пасивного об’єкта інформування не тільки в активного, самостійного суб’єкта відбору плюралізованої маси інформації, а й у повноправного учасника самого процесу розповсюдження інформації, яка практично не піддається зовнішньому контролю і регулюванню. Даючи змогу індивіду одержувати надзвичайно швидкий, практично не обмежений і позбавлений від втручання посередників доступ до різних джерел інформації, всесвітня мережа обумовлює децентралізацію влади, сприяє послабленню вертикальних, ієрархічних моделей соціальної організації і подоланню відстороненості мас від повсякденного політичного процесу. В той самий час багатократно зростають можливості розширення і зміцнення системи горизонтальних громадських зв’язків. Залучаючись до новітніх комунікаційних технологій рядові громадяни одержують виключно ефективний засіб самоорганізації, в тому числі, політичної самореалізації, яка дозволяє активізувати їхню участь у громадсько-політичному житті. Свобода суспільства й особистості залежить від свободи ЗМІ, інших інститутів інформаційної влади. Їх несвобода або видимість їхньої свободи обертається невиправданими втратами політичної влади і суспільства. Без свободи слова решту політичних прав особи практично реалізувати неможливо. Найбільш повно різні політичні функції інформаційної влади виявляються в демократичній державі. Інформаційна влада, і насамперед її головні носії – засоби масової інформації, є складовою частиною механізму функціонування демократії, а також її ціннісних підвалин, демократичного ідеалу. Нормативна модель сучасної демократії будується на фундаменті уявлень про людину як раціонально мислячу і відповідально діючу особистість, яка вільно і компетентно бере участь у прийнятті важливих рішень. У демократичній державі, заснованій на прийнятті важливих рішень більшістю голосів, володіти такими якостями мають не одна людина або привілейована меншість – еліта, а маси, стала більшість населення. Домогтися цього без участі інформаційної влади сьогодні неможливо. Наявність розвинутої, демократично організованої інформаційної влади, яка об’єктивно висвітлює політичні події – одна з важливіших гарантій стабільності демократичної держави, ефективного управління суспільством. І, навпаки, невиконання інформаційною владою своїх функцій у політичній системі суспільства може докорінно спотворити її цілі і цінності, порушити її ефективність і підірвати життєдіяльність, перетворити демократію в ілюзію, форму маніпулятивного панування правлячої еліти. У той самий час впровадження новітніх технологій, Інтернету можуть відігравати подвійну роль – слугувати могутнім засобом розширення творчих можливостей людини, інститутом позитивних суспільних перетворень і, одночасно бути джерелом виникнення і нарощування небезпечних для суспільства негативних тенденцій. Ця суперечливість феномену Інтернету, який дедалі активніше впроваджується в усі сфери суспільного життя, робить надзвичайно необхідною розробку і введення в практику законодавчих норм і правил які регулюватимуть його функціонування. В процесі цього обов’язково треба враховувати складність цього завдання, небезпеку під час виконання його антидемократичних рішень, які можуть відкрити простір для невиправданої регламентації Всесвітньої Мережі, що завдасть шкоди демократії під видом її захисту. 2.1.4. Інформаційна політика як чинник трансформації українського суспільства Затяжний процес реформування суспільства в посткомуністичних країнах ставить перед наукою питання про пошук шляхів його оптимізації, визначення найбільш ефективних шляхів перетворень в економічній та політичній сфері. В міру розвитку інформаційної революції стає все більш визначним поняття інформації як трансформаційного ресурсу. Саме інформація найбільш впливає на всі процеси перетворення. Особлива роль інформаційної складової в перехідній інфраструктурі посилюється тією обставиною, що саме через неї найбільш ефективно здійснюється зовнішній вплив на становлення та розвиток ринкових механізмів. Не випадково в усіх країнах в програмах ринкових перетворень значне місце відводиться розвитку сучасних інформаційних технологій. Світова наука зробила висновок, що в постіндустріальних країнах вирішальним управлінським ресурсом є наявність знань і володіння інформацією, тоді як роль фінансів і безпосереднього державного примусу стають все менш значимими. Державний, адміністративний та інші силові примуси поступово змінюються на інформаційний та психологічний тиск. У технологій володарювання в даний час головне завдання: добитись за мінімальних фінансових і взагалі матеріальних затратах максимального впливу на людей. Найбільш ефективним інструментом сучасної влади є знання, які дозволяють досягти бажаної мети, мінімально витрачаючи ресурси влади. Проте, інформаційний ресурс, як і всі інші, вимагає управління. Це має вирішувати інформаційна політика, яку держава здійснює за допомогою розробки законодавства, що врегульовує відношення власності. Держава повинна турбуватись про інформаційну безпеку суспільства та громадянина, вона має володіти значною частиною інформаційних технологій, брати участь в формуванні ринку товарів та послуг. Державна інформаційна політика має стимулювати ріст виробництва засобів інформатизації, телекомунікації, інформаційних продуктів та послуг і одночасно платоспроможний попит на них. Практична реалізація державної інформаційної політики в сучасних умовах України вимагає широкої психологічної компанії щодо підтримки її основних положень у суспільній думці, роз’яснень її соціальної спрямованості, доказу її обґрунтованості. Державна політика забезпечення інформаційної безпеки України – це надзвичайно важливе завдання, що повинно розв’язуватись у ході здійснення реформування суспільства. Зміст інформації, що надходить до громадян через засоби масової інформації, дозволяє говорити про наростання інформаційної агресії, слабкості національного законодавства в питанні захисту громадян від інформації, що руйнує свідомість. Метою такої політики повинно бути, насамперед, створення умов для своєчасного виявлення джерел інформаційних погроз і можливих їх наслідків. Необхідно визначити комплекс превентивних мір з метою нейтралізації або зменшення негативних наслідків інформаційних погроз, створити умови для забезпечення своєчасної, повної і точної інформації для прийняття рішень, здійснювати інформаційну діяльність з метою гармонізації особистих, суспільних і державних інтересів як основи досягнення політичної стабільності в суспільстві Реформування системи управління суспільством вимагає становлення якісної інформаційно-аналітичної роботи. Необхідна координація діяльності всіх державних інститутів, які зайняті ін формаційною діяльністю з метою найбільш ефективного використання інформаційного ресурсу. У цьому зв’язку принципово важливим є координування роботи всіх державних інститутів, що вже створені й успішно функціонують, це, насамперед, державні комітети, покликані здійснювати інформаційну політику, управління Секретаріату Президента України, комітети Верховної Ради України, що відповідають за інформаційну політику. В Україні створюються і незалежні ін формаційно-аналітичні центри, такі як Український центр економічних і політичних досліджень імені А. Разумкова та ін. Суспільство чекає від цих політичних інститутів розробки ефективної інформаційної політики, їх діяльність має бути доступна для суспільного контролю. Становлення та здійснення інформаційної політики в Україні вимагає її правового забезпечення, приведення вітчизняного законодавства у відповідність до вимог часу. Особлива увага в інформаційній політиці повинна звертатись на інформаційні технології, вони стають дієвим важелем у перетворенні суспільства. Інформаційні технології стають найважливішим інструментом політичної боротьби, у ході якої вирішуються питання, у тому числі, і про найбільш прийнятну для суспільства програму його реформування. Потреба забезпечення інформаційної безпеки викликана, по-перше, необхідністю забезпечення національної безпеки в цілому; по-друге, існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть принести значний збиток загальним національним інтересам; по-третє, необхідністю врахування того, що за допомогою інформації можна впливати на свідомість та поведінку людей. Отже, весь комплекс проблем, пов’язаний з впливом інформаційної революції на життя сучасного суспільства, має бути в полі зору державних інститутів у процесі формування ними своєї інформаційної політики з метою оптимізації реформування суспільства. Питання для розгляду та обговорення 1. Дайте визначення поняття „інформаційне суспільство». 2. Назвіть характерні особливості інформаційного суспільства. 3. Проаналізуйте процес створення та функціонування інформаційних інститутів влади. 4. Якою, на Вашу думку, повинна бути роль держави у процесах регулювання інформаційної діяльності? 5. Назвіть основні напрями державної інформаційної політики. 6. Як можна забезпечити високий рівень інформаційної безпеки держави? Список використаної літератури
2.2. Постіндустріалізм і формування концепції інформаційного суспільства 2.2.1. Методологічні передумови теорії постіндустріального суспільства. 2.2.2. Формування теоретичних і концептуальних основ постіндустріалізму. 2.2.3. Концепція технотронного суспільства Зб. Бжезінського. 2.2.4. Формування концепції інформаційного суспільства. 2.2.5. Пітер Дракер і його концепція посткапіталістичного суспільства. 2.2.1. Методологічні передумови теорії постіндустріального суспільства У теорії постіндустріального суспільства одержала своє втілення і розвиток наукова традиція, висхідна до соціальних ідей епохи Освіти, які пов’язували суспільний прогрес з послідовним поліпшенням умов матеріального життя людини. Її найважливіші методологічні принципи підчерпнуті з позитивістської філософії і досліджень економістів XIX століття, що позначили ознаки індустріальної цивілізації і, що поклали особливості технологічної організації виробництва, обміну і розподілу суспільного продукту в основу періодизації соціального розвитку. Абстрактна ідея вичленення стадій технологічного прогресу була згодом доповнена в роботах представників інституційного напряму в економічній теорії, що розробили концепцію структуризації секторів суспільного виробництва, що дозволило виявити внутрішні закономірності господарського розвитку, не залежні від соціальної і політичної системи тієї або іншої країни. Отже, праці мислителів XVIII, XIX і початку XX століть стали теоретичною основою постіндустріальної доктрини. Особливе місце в теорії постіндустріального суспільства займають положення, запозичені з економічних, соціальних і політологічних концепцій XX століття. Перш за все, це уявлення про трьохсекторну модель суспільного виробництва (40-і і 50-і роки минулого століття), що розмежовує всю національну економіку на первинний (сільське господарство і добувні галузі), вторинний (оброблювальна промисловість) і третинний (сфера послуг) сектори; про стадії економічного зростання (50-і і початок 60-х років ХХ століття), що часто ототожнювалися з етапами розвитку самої цивілізації; уявлення про можливість формування «єдиного індустріального суспільства», надзвичайно популярні серед технократів у 60-і роки минулого століття, а також деякі положення теорії конвергенції, що дозволяли розглядати з щодо уніфікованих позицій, що протистояли у той час один іншому східний і західний військово-політичні блоки. Синтез різних підходів до аналізу сучасного соціуму, що дав початок теорії постіндустріального суспільства, відноситься до 60-х років ХХ століття. До цього періоду сформувалися найважливіші методологічні основи, що дозволили розглядати становлення нового соціального стану з позицій прогресу науки, техніки й освіти, досліджувати якісну зміну місця і ролі знань та інформації в суспільному виробництві, враховувати зростання впливу професійних менеджерів і технократів. Теорія постіндустріалізму стимулювала увагу різних дослідників до окремих аспектів дії науково-технічного прогресу на соціум, що привело до появи широкого спектру концепцій, зокрема концепції інформаційного суспільства. |
|
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини |
Методичні рекомендації щодо вивчення астрономії у 2015/2016 навчальному році Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА №282 від 29. 05. 2015 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів... |
|
ПЛАН з реалізації у 2013 2015 роках пріоритетних напрямів Комплексної... |
УКРАЇНА КОЛОМИЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РОЗПОРЯДЖЕНН Я Указу Президента України від 12. 01. 2015 №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», інших нормативно-правових актів... |
|
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2015 – 2016 навчальному році у 5 – 9 класах / [ Кудін В. С., Бугайчук Н. В., Величко С. В.] – Черкаси: Видавництво... |
Районна програма "Центральний регіон 2015" Вільшанського району Зміст ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО МАЮТЬ НАМІРИ ЩОДО ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У 2010 – 2015 РОКАХ |
|
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація? Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)? |
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |
|
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89 Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154) |
ББК 81. 432. 1-7 К68 Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с |