|
|
Скачати 0.56 Mb.
|
| Як правило, ігрова модель навчання має 4 етапи: - орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу); - підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми); - основна частина - проведення гри; -обговорення. Технології навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Досвід використання дискусії у навчанні дає змогу сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні підвалини, які є спільними для будь-яких різновидів дискусії: - проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв'язання, зокрема протилежні); - не слід висувати питання на кшталт: хто правий, а хто помиляється в тому чи іншому питанні; -у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (Що було б можливим за того чи того збігу обставин? Що могло статися, якби..? Чи були інші можливості, способи, дії?); - всі висловлювання учнів мають стосуватися теми, що обговорюється; - вчитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме; - усі твердження учнів мають супроводжуватись аргументацією, обгрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок: "Які факти свідчать на користь твоєї думки?", "Як ти міркував, щоб дійти такого висновку?"; - дискусія може вирішуватись як консенсусом (прийняттям узгодженого рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками. Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології досить цікаві для сучасної школи. До них відносять: "Метод ПРЕС", "Обери позицію", "Зміни позицію", "Безперервна шкала думок", "Дискусія", "Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу", "Дебати". Так, наприклад, технологію "Метод ПРЕС" можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів: - висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що...); - поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому грунтуються докази (починаючи зі слів: оскільки...); - наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...); - узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: Отже, таким чином...) . Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки. Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Аналогічно за певних умов проводяться й інші інтерактивні вправи. ПОЛОЖЕННЯ про майстер-клас у Запорізькому обласному Центрі науково-технічної творчості учнівської молоді «Грані» 1. Загальні положення 1.1. Майстер-клас є однією з ефективних форм групової науково-методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників Центру «Грані». 1.2. Майстер-клас створюється за наявності в педагогічному колективі одного або кількох педагогів-майстрів, носіїв перспективного педагогічного досвіду, які володіють інноваційним досвідом роботи, індивідуальним стилем педагогічної діяльності, досягли високих результатів в навчанні, розвитку, вихованні гуртківців. 1.3. Педагог-майстер здійснює навчальну, методичну і транслюючу функції з метою підвищення професійного рівня слухачів. 1.4. Майстер-клас формується у складі 5 – 7 осіб з педагогів – слухачів, які виявили інтерес і бажання ознайомитися з досвідом педагога-майстра. 2. Мета, завдання діяльності майстер-класу 2.1. Метою майстер-класу є передача перспективного педагогічного досвіду , ознайомлення з інноваційними продуктами, отриманими в результаті творчої, експериментальної діяльності педагога-майстра. 2.2. Основними завданнями майстер-класу є: • розвиток професійної компетентності педагогічних працівників, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення; • поширення перспективного педагогічного досвіду; • упровадження нових технологій навчання і виховання в практичну діяльність; • ознайомлення педагогічних працівників з положеннями педагогічної концепції педагога-майстра, формування в них умінь та навичок їх практичного застосування; • розвиток мотивації до опанування авторською технологією; • обговорення актуальних публікацій, зміст яких відповідає досвіду педагога-майстра. 3. Зміст діяльності майстер-класу 3.1. Представлення педагогом-майстром власної системи роботи або окремих її елементів. 3.2. Основними формами методичної роботи в майстер-класі є: • семінари-практикуми; • семінари-тренінги; • творчі звіти; • організація індивідуальної педагогічної виставки; • прямий коментований показ у дії методів і прийомів роботи через відкриті заняття, відео фрагменти навчальних занять, заняття імпровізації, виховні та масові заходи; • відвідування керівником майстер-класу занять у педагогів з метою ознайомлення з рівнем їх роботи та надання їм допомоги із застосування набутого під час навчання в майстер-класі досвіду; • вивчення літератури з проблеми; • консультування; • стажування; презентація творчих доробків. 3.3. Прогнозування діяльності педагогів-послідовників по використанню представленого педагогічного досвіду. 4. Організація діяльності майстер-класу 4.1. Робота майстер-класу планується довільно. Майстер-клас може мати разовий характер, може повторюватися чи мати серійний характер. 4.2. Керівник майстер-класу (педагог-майстер): • скликає і координує роботу майстер-класу; • готує і проводить засідання майстер-класу. 4.3. Форма організації майстер-класу може бути стаціонарною та виїзною. 25. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ САМООСВІТИ ПРАЦІВНИКІВ ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Питання психології 1. Зміст і мета навчальної діяльності в сучасній системі позашкільної освіти. 2. Психологічні умови, що забезпечують ефективне застосування індуктивно-дедуктивних методів навчання. 3. Розвиток учня у системі позашкільного навчання: психофізіологічний аспект. 4. Молодший школяр як суб'єкт навчальної діяльності. 5. Підліток як суб'єкт навчальної діяльності. 6. Старшокласник як суб'єкт навчальної діяльності. 7. Способи визначення та врахування в навчально-виховній діяльності темпераменту учнів. 8. Мета і форми співпраці педагога з шкільним психологом. 9. Мотивація, як ключовий фактор засвоєння навчальної інформації . 10. Загальні правила оптимізації навчального процесу. 11. Основні компоненти педагогічної діяльності. 12. Особистісні якості педагога, що сприяють успішній педагогічній діяльності. 13. Особливості педагогічної діяльності молодого педагога. 14. Труднощі в педагогічної діяльності і способи їх подолання. 15. Психологічний підхід до організації особисто-центрованої освіти. 16. Врахування індивідуальних психологічних особливостей учнів при організації навчально-виховного процесу. 17. Забезпечення психологічного комфорту учасників навчально-виховного процесу. 18. Технологізація педагогічної діяльності. 19. Творчість вчителя як умова збереження психічного здоров'я. 20. Виховний потенціал доцільно організованого навчання. 21. Формування адекватної самооцінки учня в процесі навчальної діяльності. 22. Формування вольових рис особистості в навчальній діяльності. 23. Розвиток "Я - концепції"" учня в навчальній діяльності. 24. Способи визначення темпераменту (Типи темпераменту та види типової поведінки) 25. Врахування особливостей темпераменту учнів в навчально-виховній діяльності. 25. Поняття характеру і його відображення в навчальній діяльності. 26. Фактори, що впливають на формування характеру в учнів. 28. Визначення акцентуацій підлітків і врахування їх в навчально-виховному процесі. 29. Аналіз елементів індивідуального педагогічного досвіду - розвиток навичок рефлексії. 30. Створення мотивації успіху в учнів. 31. Врахування індивідуальних якостей учнів в навчальній діяльності. 32. Забезпечення підтримки навчальної діяльності з боку батьків. 33. Аналіз елементів власного педагогічного досвіду. 34. Уніфікація методів навчальної діяльності, як основа для створення авторської педагогічної технології. 35. Виділення суттєвих елементів педагогічного досвіду та їх психологічне обґрунтування. 36. Творчість, як засіб збереження психічного здоров'я вчителя і учнів. Національне виховання учнів у гуртках технічного напряму. 37. Вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадянського досвіду засобами позашкільної освіти. 38.Виховання патріотичних почуттів учнів засобами ... 39.Формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів як обов'язковий компонент системи національної освіти. Організація процесу навчання 40. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі. 41. Організація соціально-комунікативної діяльності учнів 42. Удосконалення занять гуртка як засіб розвитку творчої особистості учня. 43.Умови розвитку технічних здібностей вихованців під час занять у гуртках науково-технічного напряму. 44.Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до масових заходів. 45.Формування патріотичних почуттів учнів через залучення учнів до масових заходів. 46. Розвиток пізнавальної активності учнів через ігрові форми діяльності у гуртках ПМТ. 47.Формування вмінь самостійної роботи учнів . 48.Упровадження нових інформаційних технологій у процес занять у гуртках науково-технічного напряму. 49.Відродження народних традицій, культури у гуртках декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва та під час масових заходів. 50. Організація групової та індивідуальної форм навчання як передумова ефективності навчально-виховного процесу. 51. Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування особистості учнів. 52. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів під час занять у гуртках, групах чи інших творчих об'єднаннях. 53. Здійснення трудового виховання та профорієнтаційної роботи під час занять у гуртках.... 54. Реалізація завдань естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного напряму. 55. Практична спрямованість занять гуртка авіамоделювання. 56.Здійснення індивідуального підходу до учнів у гуртках.... 57.Створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань у позашкільній освіті. 58. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів задоволення їх особистісних потреб. 59. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів стимулювання прагнення розвинути індивідуальні здібності. 60. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів розширення обсягу знань. 61. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів вирішення особистісних проблем, спілкування з однолітками. 62. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів допрофесійної підготовки, формування основних компетенцій, яких вимагає від своїх громадян сучасне суспільство. 63. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів змістовної організації вільного часу, 66. Формування початкових технічних та технологічних умінь та навичок у роботі гуртків технічного напряму. 67.Розвиток конструкторських здібностей, досвіду власної творчої діяльності у роботі гуртків науково-технічного профілю. 68. Формування навичок інформаційної культури учнів у гуртках комп'ютерних технологій. 69. Розвиток творчої ініціативи, стійкого інтересу до технічних професій засобами позашкільної освіти. 70. Розвиток спілкування з однолітками, формування доброзичливості, товариських відносин у процесі колективної роботи підлітків у гуртках технічної творчості. 71. Створення умов для творчої самореалізації та духовного самовдосконалення, прояву кращих якостей особистості учнів у процесі позашкільної освіти. 72. Реалізація завдань загального розвитку особистості засобами позашкільної освіти. 73. Вплив змісту позашкільної освіти на процес теоретичного та практичного оволодіння основами творчої діяльності учнів. • 74. Роль позашкільної освіти у створенні умов для розвитку творчих здібностей учнів. 75. Психолого-педагогічні умови розвитку художньої (естетичної) діяльності учнів. Психолого-педагогічні умови розвитку здібностей учнів. 76. Психолого-педагогічні умови розвитку технічної творчості учнів. 77. Психолого-педагогічні умови професійної орієнтації учнів. 78. Розвиток ціннісних орієнтирів особистості на основі гуманістичного підходу у вихованні. 79.Спільна робота школи та позашкільних закладів у забезпеченні цілісного підходу до розвитку особистості. 80. Реалізація принципів загальнолюдської моралі у навчально-виховній роботі позашкільного закладу. 81. Система роботи педагога позашкільного закладу з попередження шкідливих звичок учнів. 82. Система роботи педагога позашкільного закладу по пропаганді здорового способу життя. 83. Психолого-педагогічні умови вивчення індивідуальних особливостей учнів. 84. Формування правосвідомості учнів у процесі позашкільної освіти та виховання. 85. Розвиток мотивації до праці, працьовитості як високої моральної цінності. 86. Організація роботи педагогічного колективу позашкільного закладу з батьками та громадськістю. 87. Система роботи педагогічного колективу позашкільного закладу по попередженню правопорушень серед неповнолітніх. 88. Соціально-психологічні проблеми взаємодії педагогів позашкільних закладів та вихованців у навчально-виховному процесі. 89. Шляхи реалізації концепції громадянського виховання у позашкільних закладах. 90. Виховання в учнів бережливого ставлення до… 91. Формування в учнів якостей особистості, необхідних для трудової діяльності. 92. Реалізація гуманістичних цінностей у навчально-виховному процесі. 93. Роль педагогічної етики в особистісно орієнтованому вихованні. 94. Виховання моральності особистості як найважливішої складової громадянської освіти та виховання. Методика занять гуртків 95. Здійснення структурно-методичного аналізу навчальної теми - один із шляхів удосконалення професійної майстерності педагогів позашкільного закладу. 96. Моделювання різних форм навчально-виховного процесу позашкільного закладу - шлях до технологізації процесу. 97. Моделювання занять гуртків науково-технічного напряму. 98. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка ПТМ 99. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка судномоделювання. 100. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка авіамоделювання 101. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка 102. Моделювання занять гуртків... 103. Моделювання занять гуртків... 104. Наукова організація праці при проведенні гурткової роботи. 105. Самоаналіз власної педагогічної діяльності - шлях до удосконалення професійної майстерності педагогів. |
| Оформлення досягнень керівника гуртка та учнів ... |
Застосування мультимедійного програмного забезпечення в гуртковій... |
| «Затверджено» Директор ТСШ №29 Ятищук А. В. Наказ № від Посадова інструкція керівника гуртка Керівник гуртка призначається і звільняється з посади відповідним органом управління освітою за поданням директора школи |
ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА : І Загальні положення Діяльність класного керівника професійно-технічного навчального закладу регламентується Положенням про класного керівника навчального... |
| План роботи керівника навчального закладу План роботи керівника навчального закладу з охорони праці та безпеки життєдіяльності на (серпень-вересень ) 2012—2013н р |
ПРОФЕСІЙНИЙ КОНКУРС-ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНІЦІАТИВИ ПЕДАГОГА Відмінною рисою сучасного позашкільного закладу є впровадження інновацій в педагогічний процес, різномаїття педагогічної діяльності,... |
| А. В. Опольська Соціальний аспект діяльності керівника закладу освіти ДВНЗ«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» |
ВПЛИВ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КЕРІВНИКА... Ький писав: «…у вихованні все повинне ґрунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела... |
| Солоп О. В. Мальцева Д. М. ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ЖІНКИ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У статті проаналізовано особливості комунікативних якостей жінки-керівника закладу освіти |
ШКОЛА МОЛОДОГО КЛАСНОГО КЕРІВНИКА Організація роботи класного керівника з учителями з профілактики відхилень у поведінці учнів. Мистецтво робити зауваження |