Тема. ПЧ. Г. Квітка-Основ’яненко. Сватання на Гончарівці. Мета
|
|
Скачати 55.67 Kb.
|
|
Тема. ПЧ. Г.Квітка-Основ’яненко. »Сватання на Гончарівці». Мета: ознайомитись із ідейно-художнім змістом твору, композицією, героями; розвивати навички і вміння аналізу драматичного твору, його жанрових ознак, будови, особливостей композиції, сюжетних та позасюжетних елементів, формувати артистичні навички інсценізації уривків драми, перевтілення у героя п’єси, передачі національного характеру; виховувати кмітливість, тактовність, порядність у стосунках між людьми. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (позакласне читання). Обладнання: портрети письменника, виставка творів, презентація. Форми, методи, прийоми роботи: «Психологічний настрій», таблиця «Знати і вміти», повідомлення учнів, обговорення в загальному колі, інсценізація, робота в групах, складання «ланцюжка рис характеру героя», взаємоаналіз, взаємооцінювання, «Мікрофон». Перебіг уроку І. Організаційний етап ІІ. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності *»Психологічний настрій» – Посміхніться один одному і побажайте успіхів! ІІІ. Визначення мети і теми уроку * Заповнення таблиці "Знати і вміти" (спільно з учнями записуються завдання, які необхідно засвоїти протягом уроку, і вміння, які формуються) Повинні ЗНАТИ: Повинні ВМІТИ: біографію письменника знаходити цікаві факти його творчість визначати жанри творів зміст твору аналізувати текст композицію знаходити особливості композиції образи твору характеризувати ІV. Вивчення нового матеріалу
1 – Драматичні твори письменника Комедія “Сватання на Гончарівці” (1835) – твір про гострий життєвий конфлікт: на перешкоді одруженню закоханих Уляни й Олексія стоїть належність нареченого до кріпацького стану, його бідність. Вперше в українській літературі спеціально порушуючи кріпацьке питання, драматург, з одного боку, намагається провести думку, ніби кріпацький стан не страшний для тих, у кого пани – добрі люди. Однак тут же, відбиваючи народний погляд і досвід, він показує, яка репутація кріпаччини й панів-кріпосників склалася в народі: Улянина мати Одарка, жінка з життєвим досвідом, про Олексієвих “добрих” панів говорить дочці: “Хоч вони добрі, та пани! Як-таки се можна, щоб тобі з волі та у неволю”. Їх жахає навіть думка, що “поженуть на панщину” дочку. І вона намагається видати Уляну хоч і за дурнуватого, але за багатого й “вільного” Стецька. За існуючою в комічних операх традицією “Сватання на Гончарівці” має щасливе закінчення, однак Квітка створює по суті драматичну ситуацію: вільна дівчина заради щирого й вірного кохання до кріпака добровільно йде на кріпацьку каторгу. Як і “Сватання на Гончарівці”, й сьогодні успіхи у глядача має найвизначніший драматичний твір Квітки-Основ’яненка – соціально-побутова комедія “Шельменко-денщик” (1838; написана російською мовою, центральний персонаж Шельменко говорить по-українськи). Це комедія в останні десятиріччя двічі екранізована – такої уваги кіно домоглася не дуже велика кількість творів із світової літературної класики. Досвід Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, його кращі традиції виявилися гідними для наступних українських прозаїків – Марка Вовчка, Ю.Федьковича, Панаса Мирного. Творче надбання першого за часом класика української художньої прози і визначного драматурга має широку популярність у читача і глядача. Використана література: 1.Бібліотека української літератури. О.І. Гончар. “Григорій Квітка-Основ’яненко”. 2. Д.В.Чалий. “Г.Ф.Квітка-Основ’яненко”. 2 – Сценічне життя комедії «Просили меня написать для театра оперу, я собрал главных здешних характеров несколько, наполнил песнями, обрядами, и пошло дело в лад».(Г. Квітка-Основ’яненко) Сталася ця видатна подія ще в позаминулому столітті – у 1831 році. І живе з того часу «Сватання на Гончарівці» чи не на кожній сцені українського (й не тільки) театру. На кону театру ім. Саксаганського – цілих 30 років! 6 січня саксаганці відзначили цю знаменну дату, унікальний ювілей, непересічну історичну подію. Плине час, змінюються люди, смаки, уподобання, але невмируща класика – вічна. Прем’єра «Сватання на Гончарівці» відбулася 27 грудня 1982 року у Володарці. З того часу виставу побачили і полюбили глядачі не лише нашого рідного театру, а й усієї України, Росії, Білорусії та Кавказу. За 30 років у виставі Олександра Носова зіграли геніальні актори – улюбленці публіки Іван Кучер, Віктор Сєвач, Петро Кулик, Надія Северина, Надія Мазурчак, Оксана Кольцова, Людмила Бережнова-Кожедуб, Григорій Кутурга, Володимир Дудник, Валерій Макаренко, Микола Рижков, Володимир Фадеєв, Костянтин Дударєв, Микола Кам’ярук, Володимир Рєпін. Сьогодні «на Гончарівці живуть» Олена Кралева, Віктор Надем’янов, Роман Вдовика, Ігор Болховітін, Борис Пономаренко, заслужені артисти України Лідія Дяченко, Анатолій Бевз, Всеволод Шекіта та, звичайно ж, незмінний виконавець ролі Стецька – заслужений артист України Іван Калініченко. Як і 30 років тому, глядачі вболівають за долю Уляни та Олексія, сміються і співпереживають героям, та просто насолоджуються улюбленою виставою. Сценічне прочитання саксаганцями цього твору є визначною класикою сучасного театрального мистецтва. За кількістю аншлагів має право бути занесеним до книги рекордів Гіннеса. Театральна феєрія, в якій перекликаються всі знані в театрі складові шлягера: динамічний сюжет, яскравість характерів, хитромудра інтрига – і все це помножене на гумор і самоіронію. (Із спогадів саксаганців)   
 Жанр: комедія Країна: Україна Кіностудія / кінокомпанія: Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. П. Довженка Режисер: Ігор Земгано Оператор: Віталій Філіпов Художник: Олександр Кудря Композитор: Кирило Стеценко Ролі виконували: Микита Ільченко — Прокіп Шкурат, Нонна Копержинська — Одарка, Алла Ролик — Уляна, Ігор Жилін — Олексій, Михайло Крамар — Стецько, Микола Пішванов — Павло Кандзюба, Андрій Сова — Тиміш, Олександр Райданов — Осип Скорик та інші.
1 – Уляна 2 – Олексій 3 – Стецько V. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок 1. Колективна робота із текстом твору. Визначити засоби творення комічного: 1) комічний монолог 2) комічний герой 3) комічний діалог 4)комедійна деталь 5) характеристичні прізвища VІ. Контроль, корекція та оцінювання знань
VІІ. Підсумковий етап 1. «Мікрофон»
VІІІ.Домашнє завдання 1. Створити рекламу твору «Шельменко-денщик» за такими критеріями: — відповідність реклами художньому тексту; –– максимум інформації за мінімальної кількості слів; — логічність; — аргументованість; — доступність;
|
Схожі:
|
Григорій Квітка-Основ’яненко перший прозаїк нової української літератури Тема: Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури |
Урок формування вмінь і навичок (із використанням інноваційних технологій) Тема. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. «Конотопська відьма». Іронія і сатира у ній, поєднання реалізму і фантастики |
|
Лежинський навчально-виховний комплекс Обладнання: виставка літературних творів та поетів: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка,... |
Тема: Інтелектуальна гра «Я люблю Україну» Мета: Перевірити рівень і якість знань і умінь учнів з основ наук та навколишнього |
|
Сватання по-стецівському звичаю Настя. Та до нас! До нас! Он уже на подвір’ї! Сідай швидко. А ти, доню, біжи прибирайся |
Урок 2 Тема: Алгоритми. Типи алгоритмів Навчальна мета: Засвоїти відомості з основ алгоритмізації та програмування, навчатися створювати алгоритми, познайомитися з їх властивостями... |
|
«У сузір’ї любові» Мета Мета: показати авторську систему роботи з розвитку духовних основ та створення системи навчання «від серця до серця» |
Тема: «Основні класи неорганічних сполук» Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про класифікацію, номенклатуру, фізичні та хімічні властивості оксидів, кислот,... |
|
Тема : Квітка. Будова і різноманітність квіток ... |
КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА До текстів комплексної контрольної роботи з основ інформатики включені питання, які вимагають від студентів систематизованих знань... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua