Розділ РОЗВ’ЯЗАННЯ СИСТЕМ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ


Скачати 172.67 Kb.
Назва Розділ РОЗВ’ЯЗАННЯ СИСТЕМ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
Сторінка 1/3
Дата 08.02.2014
Розмір 172.67 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3


Розділ 3. РОЗВ’ЯЗАННЯ СИСТЕМ ЛІНІЙНИХ

АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
У цьому розділі розглянемо основні чисельні методи розв’язання задач лінійної алгебри. Наведемо математичне описання, блок-схеми та програми, реалізовані в пакеті Mathcad розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь, обчислення визначників та обернення матриць.

3.1. Основні поняття

Система алгебраїчних рівнянь називається лінійною, якщо вона може бути записана у вигляді:

(1)

або

,

де – невідомі;– дійсні числа, які називають коефіцієнтами системи; – вільні члени.

Систему лінійних алгебраїчних рівнянь часто записують у матричній формі

(2)

, , ,

де А – матриця коефіцієнтів системи, – вектор вільних членів і – вектор невідомих. Матриця з вимірності називається прямокутною. У випадку, якщо , то матрицю називають квадратною матрицею порядку .

Квадратна матриця вимірності називається:

нульовою, якщо всі елементи дорівнюють нулю: ;

верхньою трикутною, якщо всі елементи, розташовані нижче головної діагоналі, дорівнюють нулю: ;

нижньою трикутною, якщо всі елементи, розташовані вище головної діагоналі, дорівнюють нулю: ;

діагональною, якщо всі елементи, крім головної діагоналі, дорівнюють нулю: ;

одиничною, якщо всі елементи головної діагоналі дорівнюють одиниці, а всі інші – нулю: .

Квадратна матриця називається неособливою, якщо її визначник (детермінант) відмінний від нуля. У протилежному випадку матриця називається особливою або виродженою.

Якщо матриця А неособлива, тобто її визначник не дорівнює нулю, то система (2) має єдиний розв’язок. У лінійній алгебрі звичайно використовують спосіб розв’язання системи рівнянь (2), який базується на обчислені оберненої матриці . Дійсно, якщо помножити обидві частини рівняння (2) на , розв’язок рівняння (2) отримаємо у вигляді

. (3)

Як відомо, елементи оберненої матриці можна обчислити за відомою формулою , де – алгебраїчні доповнення елемента матриці А і визначник цієї матриці. Тоді для знаходження всіх її елементів потрібно обчислити визначників ­-го порядку. Остання задача настільки трудомістка (вимагає велику кількість арифметичних операцій), що розв’язати її навіть при дуже важко (це задача складності ).

Менш трудомістким є метод Крамера, згідно з яким значення невідомих знаходяться за допомогою формули

, (4)

де матриця формується з матриці заміною її j-го стовпця на стовпець вільних членів. Але для розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь з невідомими у такий спосіб потрібно обчислити визначник порядку , що знову ж таки вимагає виконання арифметичних операцій порядку . Уже при , такий обсяг обчислень практично не доступний сучасним комп’ютерам. Тому далі ми будемо розглядати більш ефективні для обчислень методи.

У зв’язку з цим наведемо визначення деяких спеціальних матриць. Квадратна матриця називається:

симетричною, якщо ;

кососиметричною, якщо ;

ортогональною, якщо і ;

ідемпотентною, якщо ;

інволютивною, якщо , де Е – одинична матриця.

Методи чисельного розв’язання систем рівнянь (2) діляться на дві групи: прямі та ітераційні. До першої групи належать наведені вище методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. В прямих або точних методах кількість арифметичних операцій, потрібних для отримання розв’язку системи (2) є скінченим числом, причому, якщо обчислення виконуються точно (без заокруглень), то розв’язок отримуємо точний. Прикладом прямого методу є також метод Гаусса та його модифікації. Ітераційні методи полягають в тому, що розв’язок системи (2) знаходять як границю послідовних наближень , коли , де – номер ітерації.

Чисельні методи розв’язання задач лінійних алгебри на сьогодні добре досліджені та описані в літературі. Крім того, є розроблено ряд математичних пакетів (Mathcad, Mathematica, Maple, Matlab), які дають можливість як досліджувати, так і розв’язувати задачі лінійної алгебри. Для ілюстрації обчислень і викладок ми вибрали пакет Mathcad з огляду на можливість виконувати за допомогою цього пакету арифметичні операції як в символьному, так і в числовому вигляді. А наявність нотації запису формул близької до звичайних математичних записів, на нашу думку, буде сприяти кращому розумінню та засвоєнню алгоритмів розв’язання задач лінійної алгебри. Цьому ж буде сприяти і наявність простих засобів програмування та можливостей графічного редактора даного пакету.

3.2. Метод вилучення Гаусса

Найпростішим варіантом методу вилучення Гаусса є схема єдиного ділення. Відповідно до даної схеми алгоритм виключення невідомої і-те рівняння , яке називається головним, ділять на провідний коефіцієнт . Потім отримане таким чином рівняння множать на і віднімають відповідно із -го, -го, і т.д, -го рядків системи (1). В результаті таких перетворень, при умові, що визначник матриці системи не дорівнює нулю, приходимо до системи з трикутною матрицею з одиничними діагональними елементами, яка є еквівалентна вихідній системі. Якщо провідний елемент на і-му кроці перетворюється в нуль , то для продовження процесу, у відповідній системі і-й рядок потрібно поміняти місцями з одним із наступних рядків. Остаточно розв’язок системи одержується шляхом розв’язання одержаної системи з трикутною матрицею, що уже не складає труднощів.

Розглянемо цей алгоритм детальніше. Нехай маємо систему рівнянь з невідомими (1).

Будемо реалізовувати метод Гаусса шляхом еквівалентних перетворень системи. Для зручності записів введемо позначення: , , .

Тоді системи (1) запишемо у вигляді

(5)

Метод виключення Гаусса, прийнято реалізовувати за два ходи: прямого і зворотного. На прямому ході, за допомогою еквівалентних перетворень, систему (5) зводять до верхнього трикутного вигляду, а на зворотному ході, з одержаної системи знаходять, значення невідомих, тобто розв’язок системи.

Прямий хід методу Гаусса. Нехай . Тоді перше рівняння залишимо без зміни

(6)

і використаємо його для виключення невідомого із всіх рівнянь системи (5), починаючи з другого. Для виключення із другого рівняння додамо до нього перше, помножене на . Потім, помноживши перше рівння на і додамо результа до третього рівняння, також виключимо з нього і т.д. В результаті одержимо системи рівнянь вигляду

(7)

де .

Нехай . Тоді друге рівняння залишимо без зміни

, (8)

і використаємо його для виключення невідомого із всіх рівнянь системи (5), починаючи з третього. Для цього до третього і наступних рівняннь системи (7) додамо рівняння (8), помножене на . В результаті одержимо систему вигляду

(9)

де

Продовжуючи процес за даною схемою далі, на n-1-му кроці одержимо систему трикутного вигляду

(10)

На цьому закінчується прямий хід методу Гаусса.

Зворотний хід. На зворотному ході методу Гаусса знаходимо значення невідомих в оберненому порядку.

З останнього рівняння системи (10) маємо, що . Тоді з передостаннього рівняння системи (10) знаходимо: т.д. Нарешті з першого рівняння знаходимо: .

У загальному випадку під час прямого ходу методу Гаусса коефіцієнти системи та праві частини обчислюються за наведеними нижче формулами:

;

(11)

(12)

(13)

. (14)

Якщо коефіцієнти і праві частини зберігаються в пам’яті ЕОМ, то зворотний хід здійснюється за формулами:

або . (15)

Основним обмеженням методу Гаусса є припущення про те, що всі ведучі елементи відмінні від нуля. Слід мати на увазі, що якщо якийсь ведучий елемент не дорівнює нулю, а просто близький до нього, то в процесі обчислень може відбутись значне накопичення похибок. У такому разі, як уже відмічалось, у відповідній системі достатньо буде переставити місцями (перенумерувати) рівняння для продовження процесу вилучення. Уникнути цього дозволяє метод Гаусса з вибором головного елемента.

Ідея методу Гаусса з вибором головного елемента полягає в тому, щоб на черговому кроці виключати ту невідому, коефіцієнт при якій найбільший за модулем. Отже, ведучим елементом тут вибирається найбільший за модулем елемент матриці. Тим самим, якщо , то в процесі обчислень не відбудеться ділення на нуль.

На практиці, для зменшення похибок заокруглення, здебільшого, роблять так. Серед елементів першого стовпця кожної проміжної матриці з номером вибирають найбільший за модулем елемент в і-му стовпці і роблять його ведучим, проводячи при цьому перестановка і-го і -го рівнянь. Такий спосіб виключення називається методом Гаусса з вибором головного елемента за стовпцем. Він еквівалентний застосуванню звичайного методу Гаусса до системи, в якій на кожному кроці виключення робиться відповідна перестановка рівнянь.
  1   2   3

Схожі:

“Ітераційні методи розв’язання систем лінійних рівнянь”
Мета роботи: Вивчення ітераційних методів розв’язання систем лінійних рівнянь і набуття навичок їх реалізації за допомогою математичного...
Урок №73 Тема. Системи двох лінійних рівнянь із двома змінними та...
Ня щодо залежності кількості розв'язків системи лінійних рівнянь від співвідношення коефіцієнтів a, b, c цих рівнянь; ви­роблення...
Урок №80 Тема. Розв'язування задач за допомогою систем лінійних рівнянь
Мета: відпрацювати навички застосування схеми розв'язання текстових задач на складання системи лінійних рівнянь із двома змінними...
“Чисельні методи розв’язання нелінійних рівнянь”
Мета роботи: Вивчення методів розв’язання алгебраїчних і трансцендентних рівнянь і набуття навичок їх реалізації за допомогою математичного...
Графічний спосіб розв’язування систем лінійних рівнянь із двома змінними
Учитель Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати тему «Розв’язування систем лінійних рівнянь з двома змінними графічним способом»....
УРОК №71 Тема уроку. Системи рівнянь
Мета уроку: формування понять: «система рівнянь з двома змінними»; «розв'язки системи лінійних рівнянь з двома змінними»; «ознайомлення...
УРОК №75 Тема уроку. Спосіб додавання
Мета уроку: ознайомлення учнів із розв'язуванням систем лінійних рівнянь способом додавання; засвоєння алгоритму розв'язування систем...
УРОК №76 Тема уроку. Розв'язування вправ на розв'язування систем...
Мета уроку: формування вмінь учнів розв'язувати системи лінійних рівнянь з двома змінними способом додавання
ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СИСТЕМ НЕЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ Ужгород –...
Мета роботи: Вивчення методів розв’язання систем нелінійних рівнянь і набуття навичок їх реалізації за допомогою математичного пакету...
УРОК №72 Тема уроку. Розв'язування систем рівнянь графічним способом
Мета уроку: формування вмінь учнів розв'язувати системи лінійних рівнянь графічним способом
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка