Формування життєвих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій на уроках природознавства

Автор статті: Тужикова Ольга Володимирівна, вчитель природознавства Парасковіївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 40 Донецької обласної ради Тема: Формування життєвих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій на уроках природознавства. Зміни у суспільстві ставлять нові вимоги до людини. Соціально успішною є людина, яка хоче і уміє вчитись на протязі всього життя, вміє знаходити інформацію, сприймати, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, сублімувати власні думки, творити, різнобічно розвиватись. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стає запорукою успіху в різних сферах діяльності. Компетентнісний підхід в освіті - це відповідь на вимоги часу. Найважливіші завдання навчально-виховної роботи, яка реалізує формування основ життєвої компетентності дитини – це навчити вихованця жити у змінному світі, адаптуватися до змін, оцінювати соціальні наслідки дій, відчути смак самоактивності, власної творчості, розвинути базис особистісної культури, навчити бути частиною спільноти. Тому сучасна школа вимагає від учителя творчого підходу до викладання навчальних дисциплін, пошуку нових форм і прийомів навчальної діяльності, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів у навчанні, сприяло розвитку їх життєвих компетентностей та формуванню життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної життєтворчості, а саме: здобуття життєвого досвіду; життєве прогнозування; прийняття рішень та планування дій; розв’язання життєвих проблем; самоорганізація та самовиховання. До складу життєвих навичок школярів середньої та старшої ланок входять: організаційні навички; загальнопізнавальні навички; загальномовленнєві навички; контрольно-оцінні навички. Завданням учителя в процесі навчання стає заохочення учня до активної пізнавальної діяльності, допомога йому в пізнаванні самого себе, формування мотивації постійного самовдосконалення. Щоб сформувати особистість як єдине гармонійне ціле, необхідно залучати її до участі у найрізноманітніших видах діяльності. Активна діяльність – одна з основних умов формування компетентностей. Активність стимулює шлях розвитку особистості, концентрує увагу учнів на життєвих обставинах, стратегію виховання самостійного досвіду. Саме таку діяльність забезпечують інноваційні технології. Тому я обрала для дослідженння таку методичну тему: «Формування життєвих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій». Сучасний урок - це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня Мета моєї діяльності як педагога спеціальної школи для дітей, що потребують корекції розумового розвитку – це забезпечення корекційно-педагогічного супроводу, який дозволив би вирішити наступні завдання: -підвищити розумову та пізнавальну активність школярів з вадами психофізичного розвитку; -створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуватиме себе інтелектуально спроможним, успішним; - забезпечити набуття учнями життєво необхідного досвіду. Звичайно досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. К.Д. Ушинський писав: «Дитя вимагає діяльності безупинно і стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю». Тому я і звернулася до питання запровадження нови освітніх технологій, які спрямовані на всебічний розвиток дитини. ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ Інтерактивне навчання Інформаційно-комунікаційні технології Інтегровані форми роботи Життєві компетентності Елементи проблемного навчання Елементи технології розвитку критичного мислення Використання ігрових методів Працюючи над цією проблемою дійшла висновку, що інтерактивні форми і методи дають можливість створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою значимість, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання, відчути впевненість у собі. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язування проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу. Під час уроку діти можуть вільно висловлювати свою думку і вислухати свого товариша, вчитель є другом, порадником, старшим товаришем. Активність на уроках не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створюючи відповідну атмосферу. Якщо навчання для дітей стає цікавим процесом, то воно для них вже необтяжливе. Саме пробудження спостережливості, зацікавленості навколишнім світом, бажання якомога більше знати і вміти - обо’язкові умови для успішного навчання дітей. Працюючи з учнями 6 класів, коли вони починають вивчати природознавство, я прагну викликати у них зацікавленість до вивчення предмета. Для цього використовую тематичні шаради, кросворди, загадки, ігри-шифровки тощо. В 7-9 класах, де матеріал більш складний, шукаю такі форми роботи, які захоплять учнів практичною діяльністю з метою дослідження різноманіття проявів природи. На своїх уроках я прагну, щоб учні не лише засвоювали нові знання, а й намагалися застосовувати їх під час вироблення нових умінь, почували себе впевнено, бажали вчитися. Тому з перших уроків намагаюсь знайти та розвивати позитивні риси кожного учня, викликати в них зацікавленість, яка за певних умов переросте в стійкий інтерес до знань. На своїх уроках використовую інтерактивні вправи такі, як «мозковий штурм», «мікрофон», « асоціативний кущ», робота в парах і малих групах, складання «асоціативного куща», , впроваджую технології ігрового та проблемного навчання. Наприклад, при вивченні тем «Рослини», «Тварини» використовую такий метод інтерактивного навчання як складання «асоціативного куща». Такий метод дозволяє швидко перевірити, узагальнити знання учнів, тому що дітям пропонується пригадати все, що вони знають з цих тем і зобразити у вигляді схеми. «Асоціативний кущ» асоціацій поступово розростається. Метод «Мозкового штурму» частіше використовую при актуалізації знань учнів та мотивації їх діяльності, технологію «Мікрофон» - на етапі актуалізації опорних знань з метою визначення думки кожного учня щодо поставленого проблемного питання; під час підсумку уроку, особливо коли учні оцінюють свої знання, що їм сподобалося на уроці, де вони можуть застосувати знання, отримані на уроці, в повсякденному житті, на практиці. «Коло ідей» – метою цієї інтерактивної вправи є залучення всіх до обговорення проблеми. Я (вчитель) ставлю дискусійне питання і пропоную обговорити його в малих групах. Метод «Прес» використовую в тих випадках, коли виникають суперечливі ідеї і треба чітко аргументувати свою позицію. «Кошик ідей» -цей прийом організації індивідуальної та групової роботи учнів використовую на стадії актуалізації знань, на дошці вивішую кошик, в якому учні «збирають» інформацію яку знають з теми, що вивчається. Потім проводиться обговорення інформації, виправляються помилки, осмислені у ході роботи над темою. Прийом «Дерево прогнозів» - Сама тема – це «стовбур» дерева, «листочки» - прогнозування результатів, «гілки» - мотивація прогнозів, аргументи. Вправа « Діаграма Венна» - пропоную учням скласти порівняльну характеристику об’єктів, що вивчаються, визначивши спільні і відмінні ознаки. Цю роботу можна організувати в групах, парах, індивідуально. Виконання цієї вправи сприяє усвідомленню навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості, вміння виконувати операції аналізу, синтезу. Учням подобається працювати в парах і малих групах. Групи формую на основі особистих уподобань учнів, обираю консультантів з більш сильних учнів, розподіляю між ними обов’язки. При створенні таких груп звертаю увагу на психологічну єдність учнів, їх бажання, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Роботу в навчальних групах будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня. Працюючи в групах, діти отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо- і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. Під час роботи в парах учні не можуть ухилятися від виконання завдання, швидко виконують завдання, які за інших умов потребують більших затрат часу. Наведу приклад деяких ігор: Вправа «Ти- мені, я-тобі»- учні в парах опрацьовують частину тексту по темі: читають, обговорюють між собою, ставлячи один одному питання, з метою усвідомлення інформації, а потім повідомляють інформацію класу. З метою усвідомлення матеріалу, що опрацьовувався на уроці, розвитку навичок культури спілкування часто пропоную учням вправу « Інтерв’ю», коли кожен вибирає собі пару для діалогу. Учні готують питання за темою (дається певний час ) і проводять діалог; один учень ставить питання, інший відповідає, і навпаки. Перед початком вправи обговорюємо умови діалогу: -дотримання правил культурного спілкування (звертання, ввічливі слова); -чітка постановка питань; - повні обґрунтовані відповіді; -коректна поведінка. « Духовне життя дитини. – писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки , музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка» Гра у навчальному процесі добирається з урахуванням психофізичних особливостей дітей, створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. У процесі роботи я застосовую різні групи ігор: предметні, сегментно-рольові, дидактичні, інтелектуальні й рольові. Інтелектуальні й рольові ігри я найчастіше використовую під час проведення виховних заходів в позакласній роботі при проведенні тижнів природознавства, та в старших класах, що дозволяє підвищити інтерес в учнів до природознавства. Усі ці ігри носять пізнавальний і розвивальний характер. Спектр їхньої різноманітності великий, але для себе я з’ясувала основні показники гри: цілі, завдання, принципи і функції. Головні показники гри: Мета: розвиток стійкого пізнавального інтересу в учнів через різноманітні ігрові форми навчання. Завдання гри: Освітні: сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу, розширенню кругозору учнів через використання різних джерел інформації. Розвивальні: розвивати в учнів творче мислення, сприяти практичному застосу- ванню вмінь і навичок, отриманих на уроці. Виховні: виховувати моральні погляди й переконання, сприяти вихованню культури спілкування, особи яка саморозвивається і самореалізується. Основні принципи гри: - відсутність примусу будь-якої форми при залучення дітей у гру; - принципи розвитку ігрової динаміки; - принципи підтримки ігрової атмосфери (підтримка реальних відчуттів дітей); - принципи взаємозв’язку ігрової і неігрової діяльності (важливо перенесення основного змісту ігрових дій у реальний життєвий досвід дітей); - принципи переходу від простих ігор до складних ігрових форм. Функції: Навчальна функція – розвиток загальних навчальних умінь і навичок, таких, як пам’ять, увага. Розважальна функція – створення сприятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу в захоплюючу пригоду. Комунікативна функція – об’єднання колективу учнів, установлення емоційних контактів. Функція релаксації – зняття емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні. Кінцева мета гри – навчити дитину самостійно орієнтуватися в складній і суперечливій обстановці, швидко ухвалювати правильні рішення, уміти адекватно оцінювати ситуацію і дії інших людей. Види педагогічних ігор, які я використовую на своїх уроках: За видом діяльності: рухові, інтелектуальні. За характером педагогічного процесу: а) повчальні, тренувальні, контролюючі й узагальнюючі; б) пізнавальні, виховні, розвивальні; в) продуктивні, репродуктивні, творчі; г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні. За ігровою методикою: наочні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні. За формою: ігрові дії, запитальники, тести, змагання, конкурси, ігрові аукціони. За виглядом ігрового середовища: ТЗН, комп’ютерні. Завдяки ігровим формам вдається залучити пасивних учнів до процесу навчання, ігри дають змогу дитині повірити в свої сили, відчути успіх. Учням подобаються ігри: «Хто швидше», «Хто більше», «Збери слова», «Так чи ні», «Ланцюжок», «Крокуй-кажи», «Добери пару», «Цікава торбинка», « Зайвий» та інші. Спонукають учнів до активного мислення на уроці різноманітні цікаві завдання, ребуси, кросворди, загадки, загадкові кросворди, роботу над якими організовую у формі гри. При вивченні тем «Різноманітність рослин» (7кл), «Різноманітність тварин» (8кл) використовую ігри «Крокуй-кажи», «Хто зайвий», які можливо проводити в різних формах: усній, письмовій, індивідуальній чи груповій. Наприклад, при вивченні теми «Членистоногі» (8кл) на дошці або на картках записую представників ракоподібних: рак, омар, краб, лангуст, креветка, метелик (зайвий), або бджола, мураха, хрущ, муха, комар, павук (зайвий). Свій вибір учні повинні аргументувати. Під час проведення уроків у 8-9 класах використовую нетрадиційні форми роботи: уроки-подорожі, уроки-консиліуми, уроки-змагання, уроки-конференції, уроки-панорами та інші. Наведу приклад: Урок-панорама «За здоровий спосіб життя» включає чотири міні-урока: ділова гра (вирішується певна проблема «Що включає в себе поняття « здоровий спосіб життя») – наукова нарада; гра «Поле чудес» ( Проведення словникової роботи. Поняття « никотин», «алкоголь», « наркотичні речовини», « токсикоманія» тощо, Дається коротка інформація про пагубний дію цих речовин та процесів на здоров’я людини); прес-конференція – рольова гра (Визначення засобів боротьби зі шкідливими звичками. Ознайомлення з відповідними законами.); телепередача : « Спорт і здоров’я» (зв'язок з фізкультурою. Запрошені лікарі, спортсмени. З’ясовується питання значення спорту у формуванні здорового способу життя); Акція « За здоровий спосіб життя» При підготовці до такого уроку учні отримали ролі і самостійно за завданнями готували матеріали з проблем, які вирішувались на уроці. Такі форми проведення уроків я практикую при узагальненні вивченої теми. Вони сприяють розширенню кругозору дітей, удосконаленню комунікативних навичок, розвитку вміння пов’язувати матеріал, вивчений на уроках з інших предметів, з даною проблемою, що розглядається, сприяють розвитку вміння самостійно добувати інформацію з різних джерел та опрацьовувати її (при цьому учні отримують конкретне завдання, дається план опрацювання інформації). Невід’ємною складовою уроків природознавства є практичні і лабораторні роботи, проведення окремих дослідів з метою з’ясування властивостей навчального об’єкта. Наприклад, при вивченні теми « Властивості повітря у 6 кл.» проводимо досліди з метою визначення таких властивостей: теплопровідність, займає певний об’єм, рух теплого та холодного повітря При підготовці до цієї роботи враховую, що її організація повинна бути спрямована на вирішення двох взаємопов’язаних завдань: Розвиток в учнів самостійності у пізнавальній діяльності; Використання здобутих знань, вмінь, навичок на практиці. При виконанні практичних, лабораторних робіт, дослідів та експериментів, спостережень під час екскурсій учні шукають шляхи розв’язання проблемних питань чи завдань. Саме в такій діяльності вони поглиблюють свої знання, відкривають щось нове, вчаться лаконічно висловлювати свої думки, формулювати свої відповіді, узагальнювати, робити висновки, аргументувати свій вибір. З урахуванням пізнавального, розвивального та виховного значення практичних робіт, їх підготовку проводжу за певним алгоритмом: Постановка і усвідомлення проблеми. Актуалізація опорних знань необхідних для вирішення поставленої проблеми. Складання плану роботи , визначення її напрямків. Дослідження проблеми. Підведення підсумка. Висновок. Великого значення в організації і удосконаленні навчального процесу на уроках природознавства посідає дослідницька діяльність, яка тісно пов’язана міжпредметними зв’язками з іншими дисциплінами. Використання міжпредметних зв’язків на уроках природознавства дає можливість об’єднати програмовий матеріал різних дисциплін, творчо підійти до виконання тих завдань, які потребують знань з інших предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між хімією, географією, фізикою. Міжпредметні зв’язки я використовую на різних етапах уроків: актуалізації знань, вивченні нового матеріалу, поглибленні знань, систематизації та закріпленні знань. Наприклад, при вивченні теми «Членистоногі» у 8 класі вдало поєднались міжпредметні зв’язки з елементами гри, що обумовило розвиток дослідницького інтересу учнів. Заздалегідь учні отримали завдання зібрати інформацію про значення комах у природі та житті людини. На уроці вони виступали у ролі спеціаліста сільського господарства, літератора, математика, медика, географа. Учні висвітлювали свої дослідження у формі повідомлень. Для розвитку дослідницького інтересу учнів на уроках природознавства використовую завдання і запитання, які потребують інтеграції знань,отриманих на уроках природознавства та з інших предметів: Чому дельфіни є швидкими плавцями? (природознавство-фізика – сила тертя). З’ясуйте зони поширення хвойних рослин (природознавство-географія). Доведіть, що алкоголь негативно впливає на здоров’я людини (природознавство-хімія – осадження білків). Учень, оволодівши на одному уроці певними навичками, сміливо демонструє їх і на інших предметах, одержуючи позитивний результат. Для стимулювання активності учнів я використовую різні засоби навчання: натуральні об’єкти (гербарій, вологі препарати, живі об’єкти); зображувальні (таблиці, муляжі, слайди); науково-популярні фільми; друковані джерела (журнали, газети, довідники, визначники). На уроках природознавства велику увагу приділяю розвитку критичного мислення учнів. Основою технології критичного мислення є трифазна структура уроку: виклик, осмислення і рефлексія. Застосовую методи та прийоми, спрямовані на те, щоб спочатку зацікавити учнів, потім забезпечити умови для осмислення ними матеріалу і, зрештою, на стадії рефлексії дозволити «привласнити» одержані знання. Для розвитку критичного мислення використовую такі методичні прийоми: 1.«Мозковий штурм» 2. Прийом «Кошик ідей, понять» 3.Прийом « Перевернутий логічний ланцюжок» (зв’язати послідовність елементів інформації в необхідній послідовності); 4. Механізм ЗДХ (знаю, дізнався, хочу дізнатись) 5. Прийом «Помітки на полях» («v» - я так і знав, «+» - нова інформація, «+!» - цінна інформація, «-» - у мене не так, «?» - не зрозуміло). Використовую при організації самостійної роботи учнів з джерелами інформації 6.Написання короткого конспекту за виділеними основними поняттями. 7. Логічні ігри. Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання, питання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і творчих висновків на основі набутих знань. учням самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати, робити висновки. А потім звіряти свої міркування з думкою вчителя і матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності. Наприклад, при вивченні теми «Повітря» після ознайомлення з його властивостями, проводжу гру « Чомучка» і пропоную дітям знайти відповіді на проблемні питання: Чому людина не може обходитись без повітря тривалий час? Чому холодне повітря опускається вниз? Чому на зиму у вікна вставляють подвійні рами? Чому взимку носять одяг із вовни? Чому птахи і звірі не мерзнуть узимку? Чому взимку рослини не вимерзають, коли випадає багато снігу? Учням цікаво самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати, робити висновки. А потім звіряти свої міркування з думкою вчителя і матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності. Всі ключові компетентності: комунікативні, організаційні, саморозвитку і самоорганізації можуть бути сформовані тільки на основі, яка передбачає вироблення в учнів умінь самостійно здобувати і застосовувати знання, тобто самостійно вчитися. Особливу роль в цьому питанні відіграє вміння самостійно працювати з підручником. При цьому велику увагу приділяю виробленню в учнів вміння відрізнити головний матеріал від другорядного. Прийоми самостійної роботи учня з підручником, першоджерелами: - прийом смислового опрацювання тексту підручника, виокремлення в ньому головного відповідно до поставленого завдання. -Прийоми стислого конспектування (За допомогою плану, серії питань). - прийоми пошуку додаткової інформації (робота з довідниками, словниками, журналом « Юний натураліст», енциклопедіями, в Інтернет- мережі). -Використання різноманітних видів контролю, поетапної перевірки своєї роботи. Ми вже відзначали, що головне завдання вчителя зробити навчання цікавим. Тому на урок потрібно йти не лише зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, але і з різноманітними та цікавими способами організації роботи учнів. І в цьому допомагає комп’ютер. Комп'ютер може узяти на себе виконання навчальних функцій, не говорячи вже про функції тренувального характеру, орієнтовані на закріплення знань, умінь, навичок. На своїх уроках пропоную учням практичні вправи на комп’ютері : «вилучення зайвого», « що не так», «побудуй ланцюжок» ( при вивченні різних систем організму людини, тварини), використовую презентації до навчальних тем, електронні таблиці, відеоролики, що дозволяє залучити учнів до активної співпраці. Практика показала, що використання ПК на уроках сприяло наступному: - підвищенню рівня ефективності використання наочності на уроці; - покращенню продуктивності уроку; - встановленню міжпредметних зв'язків з інформатикою та іншими науками; - логічності подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів; - зміні на краще взаємин з учнями, особливо з тими, які із захопленням ставляться до ПК; - сприйманню його, як універсального інструмента для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як іграшки. Адаптуючи до умов спеціальної освіти сучасні педагогічні технології, виникло питання: « Як навчити учнів опрацьовувати такий об’єм інформації, визначати головне істотне, встановлювати послідовність, взаємозв’язки тощо?». Шукаючи відповіді, дійшла висновку, що навчальний матеріал на уроці треба групувати у невеликі блоки, що мають певні зв’язки. Вивчення кожного блоку повинно мати своє логічне завершення – висновок, твердження, тощо. Слід також відмітити, що при виконаннї деяких вправ, що потребують логічного мислення, або складання аргументованої відповіді, у учнів з порушенням пізнавальної сфери виникають певні забруднення, тому вчитель повинен бути завжди готовий надати допомогу, ставлячи навідні питання, які орієнтують учня в потрібному напрямку. Важливу роль у розвитку ключових компетентностей учнів має позакласна робота з предмету. Кожного року в школі проводяться тиждень природничих наук, екологічний тиждень. В рамках цих тижнів планую різноманітні форми роботи: КВК, ігри-подорожі, усні журнали, «Зоряний час», брейн-ринги та інші. Вже 3 роки у школі-інтернаті працює учнівська агітбригада « Здоров’я». учасниками агітбригади є учні 7-9 кл. Учні з інтересом приймають участь у підготовці цікавих вистав, що сприяють пропаганді здорового способу життя: « Наркотикам скажемо «Ні»; « СПІД – загроза століття», «Пам’ятай! Никотин вбиває», « Вогонь- друг, вогонь- ворог». Разом з учителем географії ми ведемо гурток « Флора і фауна рідної планети». Девіз нашої роботи: « Зацікавити і повести у світ пізнання». В рамках проекту гурткової роботи спланована цікава пошукова робота. Учні знайомляться з рослинами та тваринами занесеними до Червоної книги, здійснюють заочні «подорожі» у далекі екзотичні куточки Землі, збирають цікавий матеріал про флору і фауну нашої місцевості, провели екскурсію в історичний музей м. Артемівська. Вся ця робота сприяє розвитку предметних і ключових компетентностей учнів. В процесі вивчення проблеми «Формування життєвих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій на уроках природознавства», проаналізувавши новітні педагогічні технології, які найбільш сприяють якісному навчанню , я прийшла до висновку, що необхідно узагальнювати кращі педагогічні ідеї і застосовувати в практиці те, що відповідає потребам сьогодення, індивідуальності вчителя. Використання на уроках природознавства інноваційних технологій сприяє професійному зростанню вчителя, змінює атмосферу на уроці, викликає робочий настрій у дітей, і як наслідок, покращується якість набутих знань. Педагогічні інновації потребують багато часу для підготовки вчителя. Необхідно зібрати й опрацювати оригінальні вчительські знахідки, професійні секрети, практичні приклади від колег та опрацювати їх на власному досвіді. Вже після кількох ретельно підготовлених уроків з використанням інновацій я відчула, як змінилася атмосфера на уроках, підвищилася зацікавленість учнів до предмета, зросли продуктивність уроку, якість засвоєння навчального матеріалу.В процесі використання вищезазначених технологій в практиці організації навчально-виховного процесу учні отримують практичні навички повсякденного громадянського досвіду, партнерства та взаємопорозуміння, лідерства та поваги до інших, ініціативності у прийнятті рішень, висловлюванні думок, відповідальності у реалізації індивідуальних і колективних справ. Саме таке навчання сприяє формуванню життєвих компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість. Література О.І. Пометун «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання». Н.Г. Борисенко «Біологія на дозвіллі». Г.К. Селевко «Применение интерактивных технологий в учебном процессе». Смелова В.Г. «Игры на обобщающих уроках ботаники». М: Чистые пруды, 2005 г. Валентина Бугрім «Інтерактивні дидактичні ігри в початковій школі», Шкільний світ, 2007 р. «Тиждень біології в школі», випуск 2. Бібліотека журналу «Біологія», 2006 р.

Схожі: