|
|
Скачати 70.44 Kb.
|
|
Методологія основ післядипломної педагогічної освіти та сучасного освітнього менеджменту Г.І.Білянін, директор ІППОЧО, кандидат педагогічних наук, доцент “Освіта – найважливіше із земних благ, якщо вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно даремна ”. Редьярд Кіплінг Необхідність підвищення якості та пріоритетності шкільної природничо-математичної освіти та її включення до навчальних планів усіх рівнів освіти зумовлена розвитком високотехнологічного інформаційного суспільства. Тобто необхідність поліпшення природничо-математичної освіти є прямою залежністю між розвитком суспільства і системою освіти. Із вищесказаного випливають основні цілі педагогів природничо-математичної освіти на новий навчальний рік:
Високий рівень освіти здатні забезпечити лише професійно компетентні педагоги, які володіють сучасними технологіями навчання й виховання. Необхідність професійного удосконалення вчителя затверджена на законодавчому рівні (стаття 56 Закону України “Про освіту”) і забезпечується засобами системи післядипломної освіти. Тому система післядипломної педагогічної освіти педагогічних кадрів нашої області на даному етапі розвитку покликана вирішувати: 1) комплекс завдань, спрямованих на задоволення інтересів вчителів і їх потреб у постійному підвищенні професійного рівня; 2) забезпечення потреб суспільства і держави у висококваліфікованих та конкурентоспроможних фахівцях. Післядипломна освіта педагогічних кадрів є цілісною системою, що збагачує загальнокультурний, фахово-кваліфікаційний та функціональний компоненти фахівця. Положення, що спрямовані на становлення нової системи з новими функціональними можливостями, структурою, змістом, системою управління та зв’язками із соціальним середовищем, мають принципове методологічне значення для визначення та реалізації функцій ІППО Чернівецької області. Таким чином, враховуючи загальні підходи в діяльності з кадрами ІППОЧО, післядипломна освіта вчителів природничо-математичних дисциплін спрямовує свою діяльність на виконання завдань за такими основними напрямами:
Традиційно вважається, що підвищення кваліфікації педагогів є основною функцією ІППО:
Підвищення вимог до рівня професійної компетенції педагога визначили оновлення та модернізацію змісту, форм та методів навчальної роботи. Щорічно на базі ІППО підвищують свій кваліфікаційний рівень близько 560? педагогів, які викладають шкільний курс природничо-математичних дисциплін. Методистами вдосконалено навчальні плани і програми курсів: вироблено кредитно-модульну структурованість, що дозволяє формувати навчальну програму, враховуючи індивідуальні чи групові потреби слухачів. Тематика лекцій, семінарів, практичних занять аудиторної частини курсової підготовки враховує також запити педагогів, які виникли в міжкурсовий період. Для слухачів курсів 80% аудиторного часу відводиться безпосередньо на зміст та методику, на розгляд проблем, які стосуються педагогічної практики. Практикуються авторські, проблемні, профільні та спеціалізовані курси. Оновлюються форми навчальної, наукової та методичної діяльності. В навчальних програмах підвищення кваліфікації акцентується увага на використання активних форм організації навчального процесу, зокрема відводиться 18 годин на аудиторну практику. Використання диференційованого підходу до формування навчальних груп (за кваліфікаційними категоріями), дає можливість приділити належну увагу індивідуально-творчій роботі слухачів. Тобто модернізація форм і методів організації навчального процесу удосконалює роботу курсів, робить їх ефективнішими та цікавішими. Окрім лекційних занять проводяться практичні, семінарські заняття, ділові ігри, тренінги, майстер-класи, круглі столи по обміну досвідом роботи, групові та індивідуальні консультації, спецкурси. Для того щоб педагоги області володіли навичками активного навчання, окремі заняття проводяться в тренінговій формі з використанням інтерактивних технологій: робота в парах, в малих групах, «карусель», «акваріум», «мікрофон», обговорення проблем в загальному колі, імітаційні ігри тощо. Особлива увага приділяється стажуванню молодих спеціалістів (спеціалісти та спеціалісти ІІ категорії) – 4 тижні (144год.) навчання. Також методистами приділяється велика увага питанням організації роботи з обдарованими дітьми: напрацьовуються методичні рекомендації, випускаються збірники по підготовці до олімпіад, проводяться спецсемінари, майстер-класи вчителів та викладачів ЧНУ, організовуються заняття при БМАН, тренувальні збори по підготовці до ІV етапу тощо. При Інституті працюють творчі групи кращих вчителів області з природничо-математичних дисциплін та методисти-коресподенти, які відповідно виробляють методичні рекомендації по удосконаленню якості природничо-математичної освіти в області. На жаль, з викладачами ПТНЗ майже не ведеться, а з викладачами ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації зовсім не ведеться. Аналіз навчальних програм показує, що у всі часи вивчення природничо-математичних дисциплін було спрямоване на реалізацію принципу єдності навчання, виховання й розвитку. Ця триєдина дидактична мета в різні періоди розвитку середньої загальноосвітньої школи вирішувалась по різному. Актуальною вона є і сьогодні. Сучасна загальноосвітня школа стала на шлях диференціації та інтеграції і пріоритетним напрямком стає індивідуалізація діяльності школярів, тому інновації стали необхідним компонентом навчально-виховного процесу. Сучасний етап розвитку середньої освіти в області характеризується інтенсивними пошуками нового в теорії і практиці навчання і виховання, активним впровадженням нових освітніх технологій, оригінальних педагогічних ідей, освітніх моделей тощо. Не менш значущою проблемою є використання інформаційних технологій під час викладання базових дисциплін. Ця проблема в першу чергу вимагає наявності комп’ютерної техніки та відповідного навчально-методичного супроводу. Хочеться відмітити, що забезпечення шкіл комп’ютерною технікою не є 100%, ні в місті, ні в селі. Однак, варто зазначити, що хоча матеріально-технічна база комп’ютерного забезпечення є не 100%, та в області ефективно проводиться навчання використання інформаційних технологій, як на уроках, так і на позакласних заходах. Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області спрямовує свої зусилля на створення умов для набуття кожним учителем вмінь та навичок використання сучасних комп’ютерних комплексів у навчальному процесі: на заняттях курсів підвищення кваліфікації, навчально-тематичних семінарах, поширення досвіду через майстер-класи, засідання методичних об’єднань, друк розробок та методичних рекомендацій в обласній педагогічній газеті “Освіта Буковини”, сайтах Департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації та ІППОЧО. Під контролем Міністерства освіти і науки України створено новий Шкільний Інтернет портал “Острів знань” призначений для користування дітей шкільного віку, вчителів предметників, вихователів, керівників навчальних закладів, батьків та всіх зацікавлених. Не є великим секретом те, що у більшості шкіл комп’ютери використовуються лише на уроках інформатики, і що вони ще не стали доступними для кожного вчителя навіть природничо-математичних дисциплін як навчальний засіб. Тому показати позитивність у використанні інформаційних технологій – це не означає, що завтра це вчителем буде впроваджено в життя. В області лише частина вчителів володіють комп’ютерною грамотністю (вчителів математики та інформатики це не стосується, оскільки саме вони в основному й дають кількісний показник комп’ютерної грамотності). В Інституті післядипломної педагогічної освіти постійна увага приділяється масовим формам роботи з вчителями, працівниками відділів освіти міст, районів тощо. Це організація і проведення науково-методичних та науково-практичних семінарів і конференцій, “круглих столів”, інструктивно-методичних нарад тощо. Такі форми роботи дозволяють охоплювати більш ширший спектр інформації, формувати концептуальні засади розвитку шкільної природничо-математичної освіти в області, виробляти моделі навчального процесу, змісту освітнього середовища та відповідного дидактичного забезпечення, які б реалізували особистісну спрямованість знань, умінь і навичок, створювали підґрунтя для продуктивного їх застосування в школі і в майбутній професійній діяльності. Залучаючи кращих фахівців області та, втілюючи в життя концептуальні положення державних законодавчих документів про освіту (зокрема, “Доктрини розвитку математичної освіти в Україні”) конференції спрямовують свій науково-практичний педагогічний доробок на пошук і теоретичне осмислення нових шляхів удосконалення системи навчання математики. Порушуються питання проблем методології навчання базових дисциплін, функціонування особистісно орієнтованих нововведень у процес вивчення предметів, як у школах, так і у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації у структурному та діяльнісному аспектах. Важливим фактором під час проведення будь-яких навчальних заходів є вироблення рекомендацій по удосконаленню навчання предмета. Залучення кращих фахівців, які працюють в нашій області, дають можливість більш якісно підвищувати кваліфікацію. Адже вчитель сьогодні стає головним режисером прекрасного сценарію навчання дитини. Освітянське коло має бути безперервним. І вчителі, і викладачі, і науковці мають перейматися проблемою активізації навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Тому дуже важливо викликати в них інтерес до предмета, перетворити аудиторію з пасивних спостерігачів на активних учасників заняття. А зробити це може лише хороший педагог. Видатному французькому математику Симеону Пуассону належить блискуча фраза – “Життя прекрасне двома речами – можливістю вивчати математику та можливістю викладати її”. Я бажаю Всім педагогам плідної праці та наснаги на творчому педагогічному шляху у новому 2013/2014 навчальному році. |
|
ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» |
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Конференція відбудеться 27–28 березня 2014 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (вул. Івана... |
|
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ... Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики... |
Завідувач кафедри менеджменту та освітніх інновацій, професор Івано-Франківського... Ключові слова: інновації, технологія, технологія проектування інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу |
|
4. Наказ розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної... Чернівецької області та з метою висвітлення науково-практичних результатів щодо сучасного стану та напрямів розвитку інноваційної... |
Перспективний план науково-дослідної роботи Інституту післядипломної... Перспективний план науково-дослідної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області |
|
КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ П. В. Осколов, В. Ф. Федорак, Н.І. Черкач Короткий нарис історії Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.... |
Особливості педагогічного спілкування в системі післядипломної освіти Стаття присвячена проблемі педагогічної комунікації в системі післядипломної освіти. Подається теоретичне обгрунтування сутності,... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти |
«Створення шкільної системи медіаосвіти як складової сучасного освітнього середовища» Досвід роботи педагогічного колективу щодо створення шкільної системи медіаосвіти як складової сучасного освітнього середовища |