«Створення шкільної системи медіаосвіти як складової сучасного освітнього середовища»
|
|
Скачати 156.5 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради Комунальний загальноосвітній навчальний заклад «Гімназія № 15» Тема: «Створення шкільної системи медіаосвіти як складової сучасного освітнього середовища»  2013 р. ЗМІСТ
Досвід роботи педагогічного колективу щодо створення шкільної системи медіаосвіти як складової сучасного освітнього середовища Ми живемо у світі без інформаційних кордонів і обмежень. Наші діти мають доступ до медіапродукції всієї планети. Численні масмедіа впливають на формування соціальних, моральних, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають важливим фактором впливу на її свідомість, світоглядні позиції. Виробники медіапродукції стають більш розпутними, менш принциповими у боротьбі за свою аудиторію. Слід розуміти, що науково-технічний прогрес у сфері масмедіа значно випереджає розвиток духовності суспільства, яке у більшості своїй не розуміє наслідків такої нерівності (невідповідності). Підліткам, чиї моральні основи ще досить хиткі, дедалі складніше орієнтуватися в системі суперечливих і неоднозначних цінностей. Тому державні інституції і школа не повинні стояти осторонь від проблеми, яка стала нагальною. Оскільки контроль за споживанням медіапродукції майже неможливий, необхідно виховувати, компетентного медіаспоживача, який би орієнтувався в загальних інформаційних потоках, критично ставився до кожного медіатексту, мав власну думку щодо його змісту і форми вираження, умів аналізувати і аргументовано оцінювати медіатексти, відшукувати і застосовувати медіаінформацію. Школа повинна навчити адекватно витрачати час на використання засобів масової комунікації, застосовувати захисні психологічні вправи, вивільняти себе від непотрібної (побічної) чи надлишкової медіаінформації, створювати власні виразні медіаповідомлення з допомогою мультимедіа. Гімназія з дня свого заснування (2002 рiк), маючи журналістський профіль навчання, систематично і цілеспрямовано займалась медіавихованням своїх учнів. Та на сучасному етапі науково-технічні та педагогічні здобутки у сфері масмедіа вимагають інших підходів до медіаосвіти в школі й іншої технічної бази, більш професійних виконавців. Педагогічний колектив гімназії переконаний, що впроваджувати медіаосвіту в навчальних закладах слід на початковому етапі шкільного навчання. І робити це мають спеціально підготовлені педагоги, а не вчителі, скажімо, інформатики чи літератури. До того моменту, коли школа отримає фахівців, які зможуть дотримуватись часових меж упровадження інтернет-технологій у поурочну систему, які будуть озброєні найсучаснішими методиками, і розробками з медіанавчання для створення шкільної системи медіаосвіти будуть існувати цілком зрозумілі чинники стримування й уповільнення. Працюючи над проблемою убезпечення молоді від неякісного, низькопробного, а часто аморального медіапродукту, педагогічний колектив гімназії ефективно застосовує інтернет-технології у навчальнiй, науково-дослідницькій і проектній діяльності. Фаховий урок як підґрунтя розвитку медіакультури учня Інтеграція України в європейський та освітній простір викликала необхідність деякі підходи до навчання школярів, проаналізувати чинники, що гальмують підвищення якості та формування життєспроможності особистості. Тенденції розвитку освіти та закони ринку зумовили необхідність розробки нових підходів до освіти. Тому на певному етапі розвитку в нашій гімназії в старших класах було введено профільне навчання. Мета профілізації – диференціювати й індивідуалізувати навчання, враховувати інтереси, схильності і здібності учнів. Завдяки своїй особливості структурі і змістові профільне навчання дало б можливість реалізувати особистісно зорієнтований підхід, при якому кожен старшокласник зможе будувати індивідуальний освітній маршрут або особистий професійний план. Що з цього вийшло, пропонуємо до вашої уваги відеоролик. Бурхливий розвиток електронних технологій, широке упровадження інтерактивних систем комунікацій навчальних програм у мультимедійних технологіях забезпечило вторгнення в суспільство недоступного раніше потоку аудіовізуальної інформації від масової теле-, кіно-, відеопродукції до електронних мереж Інтернет. Це спричинило помітні трансформації у сфері культури, як позитивні, так і негативні, майже повну зміну матриць свідомості, ціннісних систем і мислення, сприйняття оточуючого світу. Сьогодні медіа культура стає потужнім інформаційним засобом, направленим на комплексне засвоєння людиною інтелектуального, морального, художнього, психологічного, соціального досвіду. Медіакультура є свідком формування «глобального», «планетарного» мислення. Сучасна людина в інформаційному середовищі стає учасником медіа процесу, в якому відбувається засвоєння культурних, правових, морально-естетичних, екологічних та інших норм. В особистісному розумінні медіа культура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі. Нинішній активний споживач інформації перебуває у постійному діалозі з медіа текстами: аналізує, синтезує, зіставляє, порівнює, інтерпретує їх. Розповсюдження на каналах масової комунікації різнорідних медіа текстів призводить до гострої необхідності формування й розвитку в учнів критичного мислення, творчого підходу в осягненні різних явищ і феноменів. Виникає потреба в медіаосвіті, головним завданням якої є підготовка молодого покоління до життя в сучасних інформаційних умовах. Інтенсивний розвиток медіа культури закономірно приводить до необхідності виникнення спеціальної професійної освіти. Яка б допомагала збагачувати знання. Уміння. Виникає потреба у медіаосвіті, важливим аспектом якої є уміння критично осмислювати інформацію. А наші школярі повинні мати право отримувати правдиву інформацію про себе і про все те, що може вплинути на них. Тому участь у Всеукраїнському експерименті з медіаосвіти є органічним продовженням просвітницької роботи колективу гімназії з підвищення рівня медіа культури учнів. З метою успішного впровадження експерименту в навчально-виховному процесі була створена модель медіаосвіти гімназії.  Протягом року учні 10-х класів (42 учні) навчалися за програмою курсу за вибором «спеціальний медіа освітній курс «Медіакультура». Учні гімназії приймали участь у Першому всеукраїнському конкурсі творів-звітів «Діти і медіа – очима дітей». В процесі роботи старшокласники провели анкетування-інтерв»ю з дітьми молодшого віку (2-3 кл. ), що надало можливість їм своїми словами висловити думки з приводу телебачення, яким воно є на сьогодні, як використовується отримана інформація, з ким вона обговорюється, як телебачення впливає на психологічний стан дитини. Отримані дані були узагальнені десятикласниками, зроблені висновки, створені рекомендації. Ці матеріали представлені на засіданні робочої групи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України, яка готує новий проект системи батьківського контролю на телебаченні. Учасниками конкурсу отримано 5 сертифікатів від інституту соціальної психології Національної академії педагогічних наук України.  Інтерес до психологічного впливу медіа засобів на свідомість людини спонукав дітей до обрання тем наукових робіт, що дозволяли глибоко дослідити проблему. Так були написані наступні роботи: 1.«Вплив ЗМІ на поведінку підлітків». 2. «Інтернет – хвороба чи стиль життя». На кінець року ми отримали такі результати: Рівень досягнень учнів гімназії № 15 з предмету «медіакультура» у 2011-2012 н.р. Уже в цьому навчальному році діти взяли участь в обласному відео конкурсі «Ульотне літо», присвяченому літнім канікулам та у молодіжному фестивалі соціальної реклами «Інший погляд» м. Суми (дивитися додатки: «Ульотне літо», «edu.video»).    Тому медіаосвіта поряд з педагогікою має дати додаткову освіту учнівській молоді, яка буде підґрунтям для стійкої психіки і свідомості до несприятливого зовнішнього впливу. Отже, медіаосвіта і основи аудіовізуальної грамотності сприятимуть формуванню культурної, духовно багатої орієнтованої в медіа просторі особистості. Створення психолого-педагогічного середовища для формування медіакультури особистості З появою і поширенням засобів масової комунікації, особливо аудіовізуальних медіа, людство отримало ще один соціальний інститут, діяльність якого позначається не лише на якості суспільного життя та соціалізації підростаючих поколінь. Це покладає на мас-медіа велику соціальну відповідальність, актуалізує проблему державного й громадського нагляду за їх діяльністю. Із цими проблемами раніше чи пізніше зіткнулися майже всі країни Заходу і Сходу, і кожній з них довелося виробляти власний досвід їх розв’язання. До вашої уваги відеоролик факультету інформаційних технологій Петербургського університету ім. Герцена «Новое образование в новом веке» Медиобразование (дивитися додатки: «mediaeducation»). Як ви побачили нині проблеми, пов’язані з медіа-впливом та його наслідками, повною мірою постали і перед Україною. Особливе занепокоєння громадськості викликає те, що інформаційний простір країни переповнений різноманітними «інформаційними забрудненнями” і “психологічними агресорами» “Забруднення” природно вбудовуються в сукупний медіа-текст, надаючи йому “афективних”, “стресогенних”, “агресивних”, “депресивних” “патогенних” ознак. Такий текст проникає в масову свідомість і стає невід’ємною складовою соціального середовища, де розгортаються життя людей і відбувається соціалізація підростаючих поколінь. Соціальне середовище, сформоване в процесі взаємодії “агресивного” медіа-тексту і його споживачів, яке, відповідно, набуває ознак середовища, потенційно деструктивного, є цілком реальним, емпіричним середовищем існування не лише дорослих, а й дітей, що зростають у медіа-суспільствах. У зв’язку із цим постає необхідність детального аналізу кола проблем, пов’язаних з агресивним медіа-середовищем, у медіа-психології, а також у психології впливу агресивного медіа-середовища. Будь-який простір у соціальній психології – це передусім простір експериментальний, у якому хтось перебуває і функціонує. Він утворений сукупністю суб’єктів, чинників, умов тощо, серед яких і під впливом яких існує, діє, розвивається. Медіа-середовище як інформаційно-психологічний простір, утворюється в результаті взаємодії (обміну інформацією, конфліктного зіткнення, взаємоузгодження, взаємного накладання) кількох відносно автономних реальностей (просторів): по-перше, психічної реальності, утвореної просторами індивідуальних і колективних суб’єктів, з простором медіа-реальності, а по-друге, простору об’єктивної, “справжньої” реальності з простором альтернативної, створеної мас-медіа, реальності – реальності віртуальної. Інакше кажучи, воно є результатом взаємодії медіа-тексту з людською психікою і має ознаки “соціального поля” Медіа-середовище є досить багатозначним і багатофункціональним: 1) це соціальний організм, що існує, розвивається, самовідтворюється як відкрита соціальна система 2) це соціальний простір, соціальне поле, середовище існування й розвитку сучасного людства 3) це соціальний (освітньо-виховний) інститут, що здійснює навчання, виховання і соціалізацію нових поколінь. Протягом останніх десятиліть дедалі частіше наголошується на тому, що сучасний медіа простір містить величезну кількість «Інформаційних забруднень» та «Інформаційно – психологічних агресорів», що роблять його надмірно «агресивним», «афективним», «тривого генним», «стресогенним», «патогенним» і, отже, входження гімназії в експеримент було закономірним. На початку першого року експерименту було проведено анкетування педагогічного колективу з метою визначення рівня обізнаності вчителів в сфері медіакультури, за рекомендацією Федорова Олександра Вікторовича. Результати діаграми: 1. Блок запитань дав інформацію, наскільки колектив обізнаний з питань медіа грамотності. Ці показники свідчать про те, що більша частина колективу добре володіє термінологією медіакультури (цими знаннями). 2. Блок запитань відстежив знання історії медіакультури. Всі ці питання виявляли обізнаність з історії виникнення радіо, телебачення, кіно, тому виникли труднощі. Результати отримали не такі високі. Якщо я наведу приклади запитань, то ви одразу зрозумієте, чому ??? Кто из режиссеров активно работал в 20-х годах ХХ века? «Где родился Монтаж аттракционов : ?? Для чего был разработан Эффект Кулешова? Кто получил известность как комедиограф? 3. Знання з теорії медіакультури Показники 3 блоку питань з теорії медіакультури є також не дуже високими. Знов-таки, якщо звернутися до запитань анкети, можна зрозуміти ЧОМУ? А саме: -Какая из теорий медиакультуры основана на изучении знаковых систем? -Какой ученый впервые обосновал теоретическую концепцию «глобальной деревни» по отношению к медиа? -Продолжите фразу: Манипулятивное воздействие произведений медиакультуры-это… Ці запитання передбачають володінням грунтовними професійними знаннями з теорії медіакультури, що заставило педагогічний колектив попрацювати в цій галузі. (Звичайно, колективу треба багато працювати над собою.) В колективі достатньо ентузіастів медіаосвіти, і як добре було б, щоб направляв їхню діяльність фахівець, що майстерно володіє досвідом з теорії та практики процесу формування медіакультури. Далі було важливо знати ставлення батьків та учнів до нового предмету «Медіакультура» та до мети впровадженого експерименту. Анкетування виявило, що відгуки зі сторони учнів - позитивні, а у батьків – суперечливі. В основному їх хвилює додаткове предметне навантаження. Негативного і байдужого сприйняття немає. Отже, ми – однодумці. З точки зору психологів, в наш час можливості використання медіаосвітніх технологій в навчально-виховному процесі настільки різнорідне та багатопланове, настільки приваблює учнів своїми яскравими мультимедійними пропозиціями, що невикористання їх призведе до навчальної демотивації. Тому рік в експерименті дав нам можливість стати на шлях запобігання такій проблемі. Говорити про кардинальні зрушення в якості знань ще рано. Але в мотиваційній сфері результати вже є. Обстежені різні мотиви навчальної діяльності, як зовнішні так і внутрішні. Більше цікавив рівень сформованості пізнавального мотиву - стрижня навчання.  На діаграмі представлені порівняльні результати діагностичного обстеження пізнавального мотиву навчальної діяльності. Бачимо, що інтерес до навчання зростає, особливо в середній ланці. Це добра ознака. Тому що в старшому шкільному віці вже відбувається усвідомлення особистісної значимості навчання, виникає потреба в професійному самовизначенні. А от в підлітковому віці, коли ще незріла самооцінка, палке прагнення до дорослості, негативне відношення до готових знань, відсутність спрямованості інтересів, домінують соціальні мотиви (престижу, примусу,заохочення та ін.) А вони, як ми знаємо, не такі надійні, як пізнавальні мотиви. Системний підхід до залучення медіаосвітнього досвіду, наробок дали можливість змінити діяльнісну сферу як учня, так і вчителя. Для учня - це потреба в самостійному здобутті знань, більш грунтовний рівень підготовки домашніх завдань, зростаюча активність на уроках, а найголовніше - свідомий критично-аналітичний підхід до оцінювання явищ дійсності. Саме за таких умов процес соціалізації учнів відбувається значно легше. Для вчителя - це власна реалізація в ролі знаючого, креативного, прогресивного, демократичного координатора. При обстеженні когнітивної сфери учнів на протягом року було виявлено, що показники рівня розвитку довільної уваги, пам’яті, видів активного мислення (образного, творчого, логічного, асоціативного) мають тенденцію до зростання. Це теж, є результатом цілеспрямованої медіаосвітньої роботи. Але кожна справа має дві сторони. Зануреність в інформаційний простір, знаходження в ньому дуже часто неконтрольований час - викликає медіазалежність. Хотілося мати інформацію і з цього питання. Саме такі деструктивні моменти досліжує тест на Інтернет-залежність за Кімберлі Янг. Вона розглядає в питаннях такі аспекти:  Вплив на емоційну сферу - руйнування емоційного світу, створення ситуації відсутності внутрішньої гармонії; (виявлення таких почуттів, як дратівливість, стурбованість, байдужість, пригніченість). Вплив на вольову сферу: -порушення вольвої сфери - втрата контролю над собою (стосовно часу перебування в мережі); Вплив на соціалізацію дитини -перешкоди реалізації в соціумі (збій у навчанні, спілкуванні з оточуючим середовищем). Цей тест було розбито на три блоки. До 1 блоку,а це є емоційна сфера- відносяться 1,4,8 питання. До 2 блоку-це вольова сфера ,відносяться 2,3,5 питання. А 3 блок-це соціальна сфера, до нього відносяться 4,6, та 7 питання. Для діагностичного зрізу обрали учнів 7, 9,11 класів. Саме названі вікові категорії мають яскраво виражені психологічні особливості. Що ж виявилось? Перед вами підрахунок позитивних і негативних відповідей (деякі учні відповідали не на всі питання). Висновки є такими.  1. Найбільше підлягають емоційному впливу учні середнього підліткового віку - семикласники. Це зумовлено їх віковими особливостями: підвищена емоційність, потреба в безпеці, незалежності|га в перевірці своїх можливостей. Чим доросліше учні, тим менша емоційна залежність. Тепер потрібно відповісти на питання: чи то з віком навчилися наші діти ставити психологічний захист впливу Інтернету, чи то стають менш емпатичними.  2.Що стосується контролю вольових зусиль над собою, то дані свідчать, якого б віку не була дитина, поруч повинен знаходитися мудрий, авторитетний наставник, щоб вчасно донести до свідомості вихованця переваги використання та небезпечність залежності від Інтернету.  3.Виявилося, що саме в підлітковому віці (7-9кл.) інтернетне віртуальне життя негативно впливає на реальне. Є випадки, коли діти вимушені говорити неправду батькам, порушують режим, не вистачає часу на самопідготовку, обмежується час на спілкування з друзями. Тест показав, що є важлива проблема для обговорення з батьками і педагогами. А головне, ще раз переконав в необхідності виховувати грамотного медіаспоживача. Отже, мета психологічного супроводу експерименту дуже відповідальна - відстеження зрушень у свідомості учнів. Тому розраховуємо на компетентну допомогу організаторів експерименту і будемо прикладати багато зусиль, щоб діяльність відповідала головному принципу: «Не нашкодь». Шляхи формування методичних медіаумінь і навичок у професійній діяльності вчителя та рекомендації щодо виховання медіаграмотності в учнів в умовах шкільної системи медіаосвіти Узагальнюючи викладене, підіб’ємо підсумки, що результатом реалізації медіаосвітнього процесу має стати сформована медіакультурна особистість, а для цього нам потрібно:
|
Схожі:
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ «Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту» та з метою подальшого розвитку інформаційного освітнього простору,... |
Інформаційна політика навчального закладу, як відображення сучасного освітнього середовища Пріоритетом в розвитку освіти, поряд з традиційним, є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес та... |
|
МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО... Алізовано проблеми та перспективи створення освітніх округів в Україні. Подано структурно-функціональну модель освітнього округу,... |
Хмарні освітні технології – інструмент створення інформаційного середовища... Білл Гейтс бачить в цьому майбутнє, а ви, швидше за все, цим користуєтеся. Приготуйтеся до миттєвого доступу до всього звідусіль |
|
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів Створення у сільській місцевості територіальних освітніх округів як нової організаційної форми шкільної освіти якнайкраще відповідає... |
Урок №4. Тема: Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна... Мета: ознайомити учнів із структурою інформаційної системи, основними пристроями апаратної складової інформаційної системи, їх функціями... |
|
МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Постановка проблеми Постановка проблеми. У ХХІ сторіччя людство ввійшло у стадію розвитку, яке одержало назву постіндустріального або інформаційного... |
К-сть годин Структура інформаційної системи. Апаратна й інформаційна складові інформаційної системи. Взаємозв’язки апаратної та інформаційної... |
|
Аналітико-методологічні засади запровадження технологічного напряму... Актуальність створення в Україні системи профільного навчання у старшій школі обумовлена міжнародними стандартами освіти, зміст яких... |
Закономірності планування, створення й ефективного використання операційної системи організації Сфера діяльності сучасного операційного менеджера широка промисловість, бізнес, сервіс. Кожен об'єкт управління залежно від складу... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua