|
|
Скачати 61.18 Kb.
|
| УДК: 811.111 Норець Максим Вадимович к.філол.н. доцент кафедри теорії і практики перекладу і соціолінгвістики Таврійського національного університету адреса: м. Сімферополь, вул. Набережна 87, кв.9 Норец Максим Вадимович к. филол. н. доцент кафедры теории и практики перевода и социолингвистики Таврического национального университета адрес: г. Симферополь, ул. Набережная 87, кв. 9 Емотивні контекстуальні конотати як додаткова одиниця денотата слова Анотація Конотація розглядається як невід'ємна й основна частина семантики слова. Конотація трактується як додаткова стосовно денотативного аспекту інформація, що накладається комплексом експресивно-оціночно-емоційних елементів, властивих слову, яка (інформація) може стати першорядною й основнию при актуалізації в мовленні. Аннотация Коннотация рассматривается как неотъемлемая и основная часть семантики слова. Коннотация трактуется как дополнительная относительно денотативного аспекта информация, которая накладывается комплексом экспрессивно-оценочно-эмотивных элементов, присущих слову, которая (информация) может стать первоочередной и основной при актуализации в речи. Annotation Connotation is treated as the undevidable and even the main part of word semantics. Connotation is understood as the additional according to denotative aspect information which works as the complex of expressive-evaluative-emotive elements belonging to the word, and which (information) can become first-coming and the main in realization in speech. Ключові слова Конотація, семантика, денотат, емотивний елемент, мовлення Ключевые слова Коннотация, семантика, денотат, эмотивный элемент, речь Key words Connotation, semantics,denotation, emotive element, speech. Від емоційно пофарбованої лексики, що виражає, крім поняттєво-предметної співвіднесеності, емоційне відношення носіїв мови до предмета висловлення, ми відмежовуємо, з одного боку, слова, що називають почуття й емоції, а, з іншого боку – слова, що виражають самі емоції й вольові спонукання. Характер відбиття об'єктивної дійсності в словах, предметах, що називають поняття об'єктивного світу, і в словах, що називають почуття й емоції, виявляється абсолютно однаковим [1, с.48]. З емоційною лексикою не слід змішувати слова, що називають емоції або почуття: fear, delight, gloom, cheerfulness, annoy, і слова, емоційність яких залежить від асоціацій і реакцій, пов'язаних з денотатом: death, tears, honor, rain. Оцінка, як лінгвістичне поняття, визначається нами як закріплене в семантичній структурі слова оцінне значення, яке реалізує відношення язикового складу до співвіднесеного зі словом поняття або предмета по типу добре-погано, схвалення-несхвалення і т.д. Слово має оцінний компонент значення, якщо воно виражає позитивне або негативне судження про те, що воно називає, тобто схвалення або несхвалення (time-tested method, out-of-date method). Приклад: “I'm glad there is someone in the world who is quite happy, muttered a disappointed man as he gazed at the wonderful statue (О. Wilde. Happy Prince) [2, р. 27]. Експресивність, зокрема, у художньому мовленні визначається як «вищий ступінь образності». Слово має експресивний компонент значення, якщо своєю образністю або яким-небудь іншим способом підкреслює, підсилює те, що називається в цьому ж слові або в інших, синтаксично пов'язаних з ним словах. Наприклад: 1. The young King was in his own chamber, and through the window he saw the great honey –colored moon hanging in the dusky sky (О. Wilde. The young King) [2, p. 96]. Або в наступних словосполученнях : Glossy ivy, hot tears, caked snow. 2. Suppose your people will be here to meet you. Замість “relatives” - people. Неодмінна умова експресивної образності слова – одночасне сприйняття перенесених ознак й нової номінації слова. Тільки таке сполучення через збереження предметно-конкретних уявлень і ознак, що роблять сприйняття більш конкретним, чуттєво-відчутним, і створює експресивно-образне уявлення, а в лінгвістичних термінах – експресивну образність. E.g.: pitiless sunlight, a low dreamy air. Для збільшення експресивності використовуються деякі інтенсифікатори (all, ever, even, quite, really, absolutely, so). Наприклад: His face was so beautiful in the moonlight that the little swallow was filled with pity (О. Wilde. Happy Prince) [2, р. 29]. Експресивно-емоційне фарбування слова виникає в результаті того, що саме його значення містить елемент оцінки. Функція чисто номінативна ускладнюється тут оцінністю, відношенням мовця до називаного явища, а отже, емоційністю. Такі слова, як airhead, bummer; пустомеля, буркун, нехлюй і т.п., уже самі по собі у своїй семантиці несуть експресивно-емоційний заряд. Слова цієї групи звичайно однозначні; укладена в їхнім значенні оцінка настільки явно й виразно виражена, що не дозволяє вживати слово в інших значеннях. Ця лексика використовується переважно в усно-фамільярному, зниженому мовленні: ледар, безпардонний; lazy-bones, cut-throat. Другу групу становлять багатозначні слова, які у своєму прямому значенні стилістично нейтральні, однак у переносному значенні наділяються яскравою емоційністю, наприклад, ганчірка ( про чоловіка), болото ( про суспільну групу); frog ( про француза), frost ( про провал). Третя група - це слова, у яких емоційність досягається афіксацієй, здебільшого - суфіксами: ненька, грязнулька, бабуся; drunkard, gangster, scare-monger, kiddo. Однак це явище не стільки властиво лексичне, скільки словотворче. Подібно лексиці, фразеологія містить найбагатші засоби мовної виразності, надає мовленню особливу експресію й неповторний національний колорит. Емоційні, експресивні, оцінні й стилістичні компоненти лексичного значення нерідко супроводжують один одного в мовленні, тому їх часто змішують, а самі ці терміни вживають як синоніми або використовують термін конотативне значення. Конотація – це той компонент семантики язикової одиниці, за допомогою якого виражається емоційний стан мовця й обумовлене їм відношення до адресата, об'єкта й предмету мовлення, ситуації, у якій здійснюється дане мовне спілкування і які називаються в логіко-предметному значенні цієї одиниці. Однією з труднощів семасіологічного дослідження емотивності є взаємоінтерпретування метапонять: номінації емоцій, вираження їх (словом) і опис (передача) емоцій у тексті/висловленні. Вираження відбиття емоцій у семантиці слова може бути раціональним, як і вираження в словах емоцій, що називають поняття: love, disgust, hatred, anger, horror, happiness, і емоційним (у випадках емотивної номінації): darling, smashing, swine, niger, worm ( про людину), при якому сама емоція не називається, але маніфестується в семантиці слова, що передається через непряме позначення емоційного стану мовця, його почуттєве відбиття денотата й переживання цього відбиття. Емоції – це оцінка; без оцінного відношення емоцій не буває. Оцінна сема (об'єктивна або суб'єктивна стосовно даного референта) видобувається з набору субстанціональних ознак. Необхідно принципово розрізняти спонтанне язикове вираження емоцій і усвідомлене вираження. У словниковому корпусі англійської мови є спеціальні лексичні одиниці, що передають описово емоційний стан того, хто характеризується. До них належать: a) прислівники, що описують емоції : icily, viciously, lovingly, furiously, desperately, contemptuously, fiercely, comely garden; b) дієслова, що описують емоції мовця : to wail, to shrick, to squeal, to whine, to groan, to snap, to grunt, to snort, to bark, to snarl, to shrill, to explode, to swear, to spit, to blaster і інші дієслова емоційному мовлення й не мовлення : to hate, to love, to despise, to adore, to awe, etc.; c) іменники, куди включаються й усі терміни емоцій із прийменником with: with love / malice/ hate/ contempt/ disgust, etc.; іменники, що позначають фізіологічні прояви емоцій : tears, laughter, smile, choking, paleness, grimace, redness, etc, bitterness, scorn, joy; d) прикметники: angry, scornful, tender, loving, happy, joyous, glad, pale etc. У силу особливостей своєї семантики прикметники, як частина мови, являють собою багатий матеріал для виявлення конотативних ознак. Оскільки прикметники не мають своєї сфери референції, то на вираження того або іншого лексико-семантичного варіанта прикметника в мовленні впливає семантика іменника, з яким воно сполучається. При комбінації з іменником конкретної семантики прикметники частіше актуалізують денотативне значення, а з абстрактними, «подійними» іменниками в основному реалізуються конотативні компоненти. Інтерпретація конотації як явища другорядного й, отже, необов'язкового представляється не зовсім вірною, тому що мовлення не може полягати тільки з констатації фактів; мовець привносить при цьому й своє відношення до висловлення, мимоволі оцінює його й виражає свої почуття, у процесі номінації в дію приводяться одночасно всі аспекти, вони діють як неподільне ціле. На користь конотації говорить і той факт, що без неї неможливо пояснити семантику емоційно-оцінних прикметників, або семантику фразеологічних одиниць, де конотація, як відомо, є провідним компонентом їх знання. Таким чином, конотація розглядається як невід'ємна й основна частина семантики слова. Конотація – це додаткова стосовно денотативного аспекту інформація, що накладається комплексом експресивно-оціночно-емоційних елементів, властивих слову, як одиниці мови, яка (інформація) може стати першорядною й основнию при актуалізації в мовленні. Тобто, залежно від «повороту» (термін В.Г. Гака), контексту або ситуації вона стає основним, головним значенням слова, заглушаючи предметно-логічне значення, відсуваючи його на другий план [3, с. 36]. Список використаної літератури 1. Михайловская В.Н. Эмоциональный компонент лексического значения слова и контекст [Текст] / В.Н. Михайловская // Теория и методика преподавания германских языков: сб. науч. тр.. – СПб.: Питер, 2002. – С. 42-50. 2. Wilde O. Happy Prince and other Stories [Текст] / O. Wilde. – UK: Penguin Books Ltd, 2007. 224р. 3. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций [Текст] /В.Г. Гак // Языковая номинация: Общие вопросы. – М.: Наука, 2007. – С. 35-44. |
|
К філол н., асистент кафедри теорії та практики перекладу та соціолінгвістики... МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЕМПИРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРІАТИВНОСТІ ВИМОВИ (З ПОЗИЦІЇ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ) |
А. Е. Єнілєєва, асистент кафедри історіїта теорії держави та права... ... |
|
ИНСТИТУТ СОГЛАШЕНИЯ ПО НОВОМУ УГОЛОВНОМУ ПРОЦЕССУАЛЬНОМУ КОДЕКСУ УКРАИНЫ Заступник голови оргкомітету – Михайлов М. А., завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Таврійського національного... |
В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ)... Р е ц е н з е н т канд філол наук А. М. Нелюба, доцент кафедри української мови Харківського національного університету ім. В. Н.... |
|
Павленко Л. В. КАНДИДАТ ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК, ДОЦЕНТ КАФЕДРИ ГРЕЦЬКОЇ... Лідделла-Скотта-Джонса наводить кілька значень – well-ordered, moderate, well-behaved, а κοσμιώτης як decency, integrity; грецько-німецький... |
В. М. МОЙСІЄНКО, завідувач кафедри теорії та історії держави і права... В. М. МОЙСІЄНКО, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького,... |
|
Богданова Ж. А., к е. н., доцент кафедри обліку і аудиту Таврійського... Разом с тим, не зважаючи на велику кількість наукових та методичних праць цієї тематики, вже протягом кількох сторіч не вщухають... |
Затверджено Юридична клініка є структурним підрозділом Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету... |
|
Конституційне право України навчально методичні матеріали для студентів Наулік Наталія Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського... |
ЗВІТ про діяльність ради молодих учених філологічного факультету... Дмитрів І.І., канд філол наук, доцент кафедри української літератури і теорії літератури (голова) |