|
|
Скачати 37.38 Kb.
|
|
А.Е. Єнілєєва, асистент кафедри історіїта теорії держави та права Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського ПОХОДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЗОБОВ’ЯЗАННЯ» І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ТА ЮРИСПРУДЕНЦІЇ Ступінь системності у застосуванні юридичних термінів в текстах нормативно-правових актів є одним із показників рівня законодавчої техніки. Проте відомі випадки, коли через мовні особливості в нормативному тексті виникає так звана гра слів через необачне використання юридичного терміну в іншому значенні, інакше кажучи, його омонімічної форми, яка всіх ознак відповідного юридичного поняття не має. Виникають ускладнені ситуації, коли граматичне та лексичне тлумачення правової норми не спроможне дати остаточну відповідь на питання щодо змісту правової норми, який мав на увазі законодавець. За таких випадків проблема інтерпретації правової норми стає відчутна і при перекладі українського законодавства на інші мови. Ф.К. Савіньї звертав увагу на проблеми неточного використання в законах омонімічних за формою понять на прикладі центрального поняття зобов’язального права – поняття зобов’язання. Так, хоча в латинській мові ‘obligatio’ використовується як юридичний термін, який позначає двостороннє відношення, в деяких джерелах ‘obligatio’ використовують у значенні «обов’язок», протиставлене ‘jus’ – «праву», що призводить до змішування понять зобов’язання і обов’язок [1, с. 11]. На сьогодні така ж сама проблема присутня у вітчизняному законодавстві, коли в нормативному тексті зобов’язання вживається в незрозумілій формі – або у значенні обов’язку боржника, протиставленого праву кредитора, або у значені двостороннього цивільного правовідношення (наприклад, ст. 608 ЦК України) [2, c. 344]. Ф.К. Савіньї зазначав на небезпечність такого змішування понять, і це зауваження не втратило своєї актуальності: «використання римського терміну ‘obligatio’ у значенні, абсолютно чужому Римлянам, може стати каменем спотикання до точного розуміння змісту наших законів» [1, с. 11]. Оскільки юристів в першу чергу цікавить значення поняття зобов’язання як юридичного терміну, його слід шукати і в легальному визначенні, і в історії формування юридичного терміну ‘obligatio’. Римське розуміння зобов’язання демонструє відоме визначення Юстініаном предмету зобов’язального права, відображене в Інституціях (pr. In. 3. 13): оbligatio est juris vinculum, quo necessitate adstringimur alicujus solvendae rei secundum nostrae civitatis jura, – зобов’язанням є правовий зв’язок, котрим ми зв’язані через необхідність вчиняти певні дії відповідно до законів нашої держави [3, р. 813]. Стаття 509 Цивільного кодексу України визнає зобов’язанням правовідношення, у котрому одна сторона (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, замовити послугу, сплатити гроші і т.п.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Таким чином, розуміючи зобов’язання як цивільне правовідношення, Цивільний кодекс України враховує за ним відповідний склад і в цілому відповідає римському розумінню поняття obligatio. Зміст будь-яких цивільних правовідносин включає в себе суб'єктивне право і відповідний йому обов'язок, або, іншими словами, права та обов'язки на стороні кожного учасника правовідносин (наприклад, права та обов'язки продавця і покупця, підрядчика і замовника) [4, c. 7]. Як двостороннє відношення зобов’язання розуміють і в звичаєвій системі права. Терміном ‘obligation’ (зобов’язання) позначають двостороннє відношення, яке з однієї сторони виникає як особисте право сторони вимагати, а з другої сторони – як її обов’язок (duty) виконувати [5, р. 1]. В англійській мові слова зобов’язання як обов’язок (duty) і зобов’язання як правовідношення (obligation) є різнокоренневими, ці поняття відповідно не змішуються і зрозуміло їх різне семантичне навантаження. В українській мові поняття обов’язок і зобов’язання змішують вираженням обох понять словом «зобов’язання», що приводить до плутанини у визначенні цих різних правових явищ. Спираючись на визначення зобов’язання за статею 509 ЦК України, розуміти термін «зобов’язання», на нашу думку, слід у тому вигляді, яке йому було надано ще в Інституціях Юстініана і яке стало загальновживаним і сприйнятим в континентальному та англо-саксонському праві. Для уникнення змішування цих понять в тексті нормативно-правового акту більш доречним, на нашу думку, буде використання у значенні одностороннього зв’язку боржника з кредитором поняття «обов’язок» замість слова «зобов’язання», а поняття «зобов’язання» вводити в нормативний текст лише у значенні, закріпленому у ст. 509 ЦК України. Список використаних джерел:
_______________________________________________ Єнілєєва А.Е. Походження поняття «зобов’язання» та його значення в українській мові та юриспруденції / А.Е. Єнілєєва // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: Тези доповідей VІІІ Всеукраїнської наук.-практ.конф. (м. Київ, 30 листопада 2012 року) / Ред. кол. В.В. Коваленко, В.В. Чернєй, М.В. Костицький та ін. – К.: Національна акад. внутр. справ, 2012. – с. 96-97. © Єнілєєва А.Е., 2012 © Національна академія внутрішніх справ, 2012 © Таврiйський унiверситет iменi В.I. Вернадського, 2012 |
| В. М. МОЙСІЄНКО, завідувач кафедри теорії та історії держави і права... В. М. МОЙСІЄНКО, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького,... |
К філол н., асистент кафедри теорії та практики перекладу та соціолінгвістики... МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЕМПИРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРІАТИВНОСТІ ВИМОВИ (З ПОЗИЦІЇ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ) |
| Норець Максим Вадимович к філол н. доцент кафедри теорії і практики... |
ИНСТИТУТ СОГЛАШЕНИЯ ПО НОВОМУ УГОЛОВНОМУ ПРОЦЕССУАЛЬНОМУ КОДЕКСУ УКРАИНЫ Заступник голови оргкомітету – Михайлов М. А., завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Таврійського національного... |
| Затверджено Юридична клініка є структурним підрозділом Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету... |
1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9 Тема Походження держави та права 11 П.І., Стрельник О. Л., Гончаров А. В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів... |
| Павленко Л. В. КАНДИДАТ ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК, ДОЦЕНТ КАФЕДРИ ГРЕЦЬКОЇ... Лідделла-Скотта-Джонса наводить кілька значень – well-ordered, moderate, well-behaved, а κοσμιώτης як decency, integrity; грецько-німецький... |
ПРЕФІКСАЛЬНА КОНВЕРГЕНЦІЯ РОСІЙСЬКИХ ДІЄСЛІВ Робота виконана на кафедрі міжмовних комунікацій та журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Міністерства... |
| Курмаєв Петро Юрійович, доктор економічних наук, професор кафедри... Курмаєв Петро Юрійович, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та права Уманського державного педагогічного... |
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ (питання 1-80) Поняття теорії права та держави як науки. Співвідношення теорії права та держави і енциклопедії права |