5.ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ СИСТЕМИ
5.1.Співвідношення понять довідково-бібліографічний
та довідково-пошуковий апарат
Довідково-бібліографічний апарат – це ключ до фондів документів, він розкриває його склад і зміст в різних аспектах. Але цим не обмежується призначення ДБА. Окремі його частини слугують ключем до джерел світових інформаційних ресурсів незалежно від місця їх зберігання.
На протязі тривалого періоду ДБА визначався як сукупність частин, які до нього входять – довідкові і бібліографічні видання, бібліотечні каталоги і картки (ДЕСТ по бібліотечній справі). ДЕСТ з науково-інформаційної діяльності передбачає термін Довідково-пошуковий апарат (ДПА). Стандартизація цих термінів та широке використання передбачає уточнення їх змісту і функціонального призначення.
У визначенні термінів існує як багато спільного так і відмінного. Спільне полягає в тому, що в обох випадках складовою частиною їх є вторинні документи, оскільки бібліотечні каталоги, картки і бібліографічні видання і складають упорядкований масив вторинних документів. Різниця полягає по-перше, у відсутності довідкових видань у ДПА; по-друге, у їх функціональному призначенні. Для ДПА притаманна одна функція – пошукова. ДПА призначений для пошуку науково-технічної інформації. Укладачі стандарту по бібліотечній справі не включили цю функції у визначення ДБА. Призначення ДБА – пропаганда друкованих творів і цілеспрямоване керівництво читанням.
Дискусії з визначення і уточнення змісту понять привели до визнання як ДБА так ДПА складовими біль широкого поняття – інформаційно-пошукова система (ІПС).
ІПС – призначена для інформаційного пошуку і являє собою сукупність інформаційно-пошукового масиву, інформаційно-пошукової мови, правил її використання, критерію видачі і технічних засобів.
Всі п’ять елементів притаманні і ДБА, а саме:
Інформаційно-пошуковим масивом є всі складові ДБА, а саме довідкові і бібліографічні видання, бібліотечні каталоги і картки.
Інформаційно-пошукова мова (ІПМ) в бібліотечній технології представлена набором як ієрархічних мов (ББК, УДК), так і іншими лексичними одиницями (мова бібліографічного опису).
Правила використання є до всіх ІПМ. Особливо вони наглядно представленні в схемах – алгоритмах пошуку інформації в каталогах, бібліотечних покажчиках і довідкових виданнях.
Критерії видачі інформації мають місце при пошуку як бібліографічної так і фактографічної інформації.
Технічні засоби в багатьох випадках представлені каталожними шафами і книжковими полицями. В останні роки з’являються електронні картки і каталоги.
Визначення ІПС можна застосовувати як до ДБА так і до ДПА. Запровадження терміну ДПА було направлене на розмежування двох галузей діяльності – бібліотечної і науково-інформаційної. Раніше бібліотеки в нашій країні розглядалися як ідеологічні заклади, поняття ДБА підкреслювало їх ідеологічну направленість.
Сьогодні відбувається зближення бібліотечної справи і науково-технічної діяльності. У зарубіжних країнах ці області діяльності уже давно інтегрувалися. Тому в одній термінологічній системі для позначення одних і тих понять повинні використовуватися одні й ті ж терміни. У нашому випадку ДБА аналогічний ДПА, тому що вони виконують одну і ту функцію, а саме – пошуку інформації не тільки науково-технічної, але і будь-якої, яка є в документах.
5.2. Значення каталогів
Важливою складовою ІПС є каталоги. Каталог – це перелік творів друку й інших документів, наявних у фондах бібліотеки, архіву, музею чи іншого закладу ДІКС, складеного у певному порядку. На кожен документ заводиться певна картка, у якій роблять записи, які дають змогу згорнути інформацію, яка в самому документі дається набагато ширше і повніше. Такі записи є результатом наукової обробки документів. Перш ніж включити нові надходження до фонду, вони проходять технічну та наукову обробку. Роботи щодо наукової обробки документів для відображення в каталогах, з організації та ведення каталогів називають процесами каталогізації або просто каталогізацією.
Записи розташовуються у каталозі у певному порядку і завдяки цьому розкривають зміст фонду. Таким чином, каталог – це, перш за все, засіб повідомлення про склад і зміст фонду. Користувачі звертаються до нього, щоб одержати інформацію про види документів, що зберігаються у фонді даного закладу (наприклад, бібліотеці чи архіві).
Існують певні вимоги до складання каталогів:
науковість,
доступність,
відповідність змісту і побудови каталогів потребам користувачів,
повнота та багатоаспектність відтворення фонду.
оперативність у користуванні.
Вимога науковості передбачає, що каталоги створюються на основі найновіших досягнень теорії і практики каталогізації, вірно і багатогранно відображають документи, а також пропагують прогресивні наукові теорії, досягнення передової суспільної думки, прогресивне мистецтво.
Вимога доступності означає можливість зручного розташування каталогів для користування ними. Доступність передбачає також, що побудова і структура каталогів мають бути зрозумілими користувачам, незалежно від їх освітнього рівня.
З вимогою доступності тісно пов’язана вимога відповідності змісту і побудови каталогів інтересам і потребам користувачів. Каталоги мають також задовольняти вимогам повноти та багатоаспектності відтворення фонду, щоб давати відповідь на якомога більше звернень. Вимога оперативності потребує, щоб каталог надав змогу за мінімальних витрат часу включити в нього відомості про фонд закладу і здійснити пошук за його допомогою.
Каталоги виконують ряд важливих функцій. Вони допомагають встановлювати наявність у фонді та здійснювати пошук необхідних документів. Одержати інформацію про види документів, що зберігаються у фонді (хронологічний період, галузей знань, мова видання і т.п.). Велике значення мають каталоги і у внутрішній роботі закладу, в якому зберігаються документи. Каталоги використовують при комплектуванні фонду, оскільки за їх допомогою можна навести довідку про наявні у фонді документи. Без каталогів не обійтися при обробці нових надходжень і вилучені застарілих документів. Наукова робота у цих закладах може вестися тільки при наявності добре організованих каталогів. Наприклад, довідково-бібліографічна та інформаційно-бібліографічна робота у бібліотеках.
|