5.3.Форми каталогів
Каталоги можуть бути реалізовані і різній формі: картковій, книжних видань, на мікроносіях, машиночитальній. Найбільш поширені каталоги, в яких записи документів представленні на окремих картках, а картки розставлені в каталожних скриньках.
Каталоги, реалізовані в картковій формі, мають досить просте технічне забезпечення. Перш за все це носії інформації, тобто картки на яких розміщуються записи. Картки для каталогів і картотек мають стандартний розмір 125×75 мм, унизу отвір для стержня. Надпис на картці може бути надрукований або написаний від руки. На картках централізованої каталогізації текст друкується в друкарні.
Картки розставляються у каталожних скриньках, які в свою чергу вміщені в каталожних шафах. У кожній розміщено від 800 до 1000 карток. Щоб картки не випадали зі скриньок і користувачі не мали змоги їх виймати та переставляти, і щоб картки зберігали потрібний порядок, вони закріплюються на стержні. На лицьовому боці кожної скриньки є спеціальна рамка, куди вставляють паперову етикетку. На етикетці розкривають зміст скриньки і вказують її порядковий номер.
Для полегшення орієнтації в каталогах групи карток відокремлюють одна від одної спеціальними каталожними роздільниками з картону або пластмаси. Роздільники зверху мають виступ висотою 1,5 см, який може знаходитися всередині або збоку, може мати більшу або меншу ширину. На виступі записують відомості, що стосуються тієї групи карток, яку відокремлює роздільник.
Невеликі за обсягом каталоги зручно розміщувати, використовуючи плоскі картотеки, що звуться кардексами. В них картки розташовуються так, щоб не закривали одна одну, сходинками. Шафа кардекса вміщує близько 3000 карток, а одна скринька – 700 – 1000. Існують також механізовані кардекси, які мають назву “робот-кардекси”. У них скриньки рухаються автоматично, при допомозі натискання відповідних кнопок.
Карткові каталоги зручні тим, що до них легко вносити зміни і доповнення – включати картки із записами на нові надходження до фонду, вилучати картки на документи, що вибули з фонду, вносити зміни в словесні формулювання ділень тощо. Таким чином, картковий каталог завжди відображає реальний склад фонду. Але картковий каталог має й істотні недоліки: він існує в одному примірнику, має великий обсяг і тому іноді потребує значних площ для розміщення, пошук за його допомогою часто відбирає багато часу.
Каталоги у вигляді книжкового видання мають ті переваги, що їхній тираж залежить від потреби закладу, вони можуть бути використані поза межами закладу, займають мало місця, зручні у використанні. Проте зміст каталогів у вигляді книг швидко застаріває, а видання таких каталогів коштує дорого. Доки готується і друкується такий каталог, фонд уже змінився – надійшли нові документи, деякі видання вибули з фонду.
У закладах, де особливо актуальна проблема економії площ створювалися каталоги на мікроносіях. Для цього звичайний каталог переводиться на мікрофільм.
У зв’язку з провадженням засобів автоматизації бібліотеки, музеї, архіви, а також інші заклади ДІКС створюють електронні каталоги. Вони відрізняються великою швидкістю здійснення пошуку, багатоаспектністю пошуку, тобто можливістю здійснювати пошук по будь-якій ознаці (автор, галузь знання, час видання, по ключовим словам тощо). Електронними каталогами можуть користуватися одночасно багато користувачів у залежності від кількості відеотерміналів.
Як правило такі каталоги включають дані про документ у цілому (наприклад, про книги, періодичні видання, рукописи, комп’ютерні файли).
Поки що створення таких каталогів, уведення у них інформації, сам пошук занадто затратні, тому не всі заклади мають можливість дозволити собі перевести увесь фонд в електронні каталоги. Проте кількість електронних каталогів постійно розширюється.
Так, провідні бібліотеки світу і України мають електронні каталоги, хоча вони не відображають усю повноту їх фондів. Зрозуміло, що електронна форма не вимагає організації від бібліотек двох каталогів – алфавітного і систематичного. Бібліотеки надають свої електронні каталоги до Інтернат. Можна очікувати, що скоро в Інтернет будуть каталоги всіх без винятку провідних бібліотек світу.
До складу віртуального ДБА відносять не тільки електронні каталоги бібліотек України але і доступні через Інтернет електронні каталоги зарубіжних бібліотек.
Найбільш фундаментальним електронним каталогом володіє Бібліотека Конгресу США (www.loc. gov), яка надає доступ до даних більш ніж 12 мільйонів екземплярів зберігання. В її фондах є і російськомовні матеріали. Форма запиту включає різні пошукові ознаки і комбінації (колективний автор, заголовок, предметний і географічний рубрикатор, класифікаційний індекс). Слід відзначити і каталоги інших провідних бібліотек США (Каліфорнійського університету (www.melvyl.ucop.edu), бібліотеки університетів Карнеги-Мелон (webcat.library.cmu.edu) й Еморі (www. library.emory.edu)).
Із каталогів європейських країн виділяють каталог Британської бібліотеки (www.opac97.bl.uk), зведений каталог університетів Англії і Ірландії COPAC (copac.ac.uk), зведені каталоги національних бібліотек Швейцарії LIBRIS (www.libris.kb.se), Норвегії BIBSYS (wgate.bidsys.no), Іспанії ARIADNA (www.bne.es). Із бібліотек Австралії заслуговує на увагу Каталог Національної бібліотеки Австралії (ilms.nla.gov.au/webpac) і зведений каталог університетів бібліотек Австралії UNILINC (graeae.unilinc.edu.au).
З допомогою електронних каталогів користувачі можуть отримати довідки про наявність книги в тій чи іншій бібліотеці, скласти бібліографічний список з певної теми, уточнити бібліографічний опис книги. Доступ до ресурсів Інтернет здійснюється з будь-якої точки планети, він не залежить від кордонів.
Слід пам’ятати, що закордонні каталоги можуть бути не завжди доступні із-за різниці в часі (особливо США і Австралії). Багато з них виключається на ніч за місцевим часом для поповнення інформаційного масиву.
Доступ до більшості з них здійснюється за допомогою web-інтерфейсу, що дозволяє користувачеві формулювати запит як за звичайним зверненням до електронної бази даних, використовуючи розгорнуту систему меню для звуження пошуку за різними параметрами (мова документа, дата опублікування, вид документа і т.п.).
|