Н. Каразіна Геолого-географічний факультет Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства Українсько-російсько-англійський словник ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ Харків 2011

ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ українсько-російсько-англійський словник термінів та понять М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Геолого-географічний факультет Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства Українсько-російсько-англійський словник ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ Харків – 2011 УДК 911.3:314(038)=161.2=161.1=111 Б БК 65.042.1 я 2 Г 35 Нємець Л. М., Сегіда К. Ю. Географія населення: українсько-російсько-англійський словник термінів та понять: навчальний посібник – Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011. – 144 с. Автори-укладачі: Л. М. Нємець, д. геогр. н., професор; К. Ю. Сегіда, ст. викладач Рецензенти: К. В. Мезенцев, д. геогр. н., професор; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Ю. П. Грицак, к. геогр. н., доцент; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Рекомендовано до друку Вченою радою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 12 від 28.11.2011 р.) До словника включено 482 основних термінів та понять з теорії та практики географії населення трьома мовами (українською, російською, англійською) з географії населення; трактування понять подано двома мовами (українською та російською). Словник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальність «Географія», «Економічна і соціальна географія», вчителів географії загальноосвітніх шкіл, а також може бути корисним для всіх, хто цікавиться географією населення та демографією. ©Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Українсько-російсько-англійський словник боригени або автохтони (Аборигены либо автохтоны, Aborigines) – корінне, споконвічне населення території, тубільці. Аборт (Аборт, Abortion) – мимовільне або штучне переривання вагітності в перші 22 тижні, коли плід ще нежиттєздатний. Абсолютний приріст населення (Абсолютный прирост населения, Increase of population or Population explosion) – демографічний показник, який відображає на скільки осіб змінилась чисельність населення; розраховується як різниця між чисельністю населення на кінець досліджуваного періоду і чисельності населення на початок періоду. Австралоїдна раса (Австралоидная раса, Australian race) – велика раса поширена у Південно-Східній та Східній Азії, Океанії; для її представників характерні такі морфологічні ознаки як темна шкіра, широкий ніс, товсті губи, курчаче волосся, сильно розвинутий волосяний покрив тіла, виступаючі щелепи. Агломерація міська (Агломерация городская, Agglomeration) – форма розселення, під якою слід розуміти територіальне утворення, що: виникає на базі великого міста (або компактно розташованих міст – конурбація) і створює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти; вирізняється високим ступенем територіальної концентрації різноманітних виробництв, насамперед промисловості, інфраструктурних об’єктів, наукових і навчальних закладів, а також значною чисельністю населення; справляє вирішальний перетворювальний вплив на навколишнє середовище, змінюючи економічну структуру території та соціальні аспекти життя населення; має високий рівень комплексності господарства і територіальну інтеграцію його елементів. Адаптація (Адаптация, Adaptation) – процес пристосування людини до нових для неї умов життя. Виділяють соціальну і біологічну адаптацію. Алія (Алия, Aliyah) – репатріація або імміграція осіб єврейської національності (олим) в Ізраїль. Почалася наприкінці XIX ст. з імміграції євреїв з Європи в Палестину. Особливе значення і розміри одержала після утворення в травні 1948 р. держави Ізраїль. Аналіз демографічний (Анализ демографический, Demographic analysis) – вивчення процесу зміни поколінь людей і чинників, що його визначають. Анімізм (Анимизм, Animism) – віра у існування душ та духів як причину життя та явищ природи; найбільш низький ступінь релігійного розвитку, що виражається в одухотвореності природи. Поняття введено німецьким вченим Г. Шталем у 1708 р. Анклав (Анклав, Enclave) – територія компактного проживання іммігрантів, що постійно поповнюється в результаті припливу нових іммігрантів – співвітчизників. Так, Брайтон Біч у Нью-Йорку – типовий приклад анклаву, що склався в результаті радянської (нині російської, української й інш.) еміграції. Іншим фактором збільшення його чисельності може бути природний приріст серед іммігрантів. Анклавний ринок праці (Анклавный рынок труда, Enclave labour-market) – ринок праці, що формується, насамперед, в імміграційному анклаві, а також на інших територіях, де розташовуються торговельні й сервісні підприємства, власниками (або орендарями) яких є іммігранти, які, у свою чергу, наймають іноземних робітників (у тому числі й нелегальних іммігрантах), насамперед, із числа співвітчизників. Яскравим прикладом може служити більшість фруктово-овочевих ринків м. Москви, що сформувалися в середині 1990-х років. Антинаталістична політика (Антинаталистическая политика, Anti-natalist policy) – система цілеспрямованих заходів, спрямована на регулювання процесів народжуваності, реалізується з метою зниження існуючого рівня народжуваності. Антропогенез (Антропогенез, Antropogenesis) – процес історико-еволюційного формування фізичного типу людини, первісного розвитку його трудової діяльності, мови. Антропогенез вивчає походження людини, становлення його як виду в біологічному, соціокультурному та психічному плані в процесі історико-еволюційного розвитку. Вчення про антропогенез – розділ антропології, центральна проблема еволюційної антропології, при вивченні якої використовуються дані ряду природних і суспільних наук про людину і Землі. Антропогеографія (Антропогеография, Antropogeography) – напрям соціально-економічної географії, об’єктом вивчення якого є зв’язки та взаємодія людини і довкілля, тобто визначальна роль у просторовому розміщенні господарства та населення відводиться природним умовам і ресурсам. Антропологія (Антропология, Antropology) – наука про походження та еволюцію людини, формування людських рас; основні розділи антропології: морфологія людини, вчення про антропогенез, расознавство, біологія людини тощо. Апатрид (Апатрид, Apatride) – особа, що не є громадянином даної країни і не володіє відповідними доказами, які могли б установити приналежність її до громадянства якої-небудь іноземної держави. Архетип відтворення населення (Архетип воспроизводства населения, Archetype of population replacement) – вихідний тип відтворення характерний для докласового суспільства, що, ймовірно, передував традиційному. На цій стадії людської історії зміна генерацій вже перебувала під соціальним контролем, але дії останнього були істотно обмежені, демографічний механізм приводив відтворення населення у відповідність до можливостей природних екологічних систем, до яких усе ще належали первісні людські популяції. Асиміляція (Ассимиляция, Assimilation) – процес поступового сприйняття соціального простору й «розчинення» тих або інших мігруючих етносів у культурному і мовному середовищі корінних народів. ажане число дітей в сім'ї (Желаемое число детей в семье, Wanted family size or Wanted number children) – число дітей, яке індивід або сім'я хотіли б мати за наявності всіх необхідних для цього з погляду індивіда умов. Величина бажаного числа дітей в сім'ї виходить як відповідь на питання «Скількох дітей Вам хотілося б мати за всіх необхідних умов?». Бальна система оцінки потенційних іммігрантів (Бальная система оценки потенциальных мигрантов, Ball system of the estimation of potential immigrants) – формалізована система оцінки «цінності» потенційного іммігранта для економіки й суспільства країни імміграції, що оцінює характеристики претендента (вік, освіту, професію, досвід роботи, рівень знання мови тощо) певною кількістю балів, які в сумі повинні скласти «прохідний бал», що дає право на початок імміграційного процесу. Застосовується в Канаді, Австралії, Новій Зеландії. Бебі-бум (Бэби-бум, Baby-boom) – демографічне поняття, що походить від англ. baby boom – «вибух народжуваності», являє собою компенсаційне збільшення народжуваності. Вперше спостерігався у США в порівняно несприятливі часи Другої Світової війни у 1939-1945 рр., в той же час поняття увійшло в широкий ужиток. Подібні явища включають в себе поняття демографічної компенсації. Бездітність (Бездетность, Childlessness) – відсутність дітей у особи або подружньої пари внаслідок відсутності народжень (інфертильність) або смерті немовлят чи дітей. Безплідність (Бесплодность, Sterility) – нездатність людини або шлюбної пари відтворювати потомство, обумовлена нездатністю чоловіка чи жінки до зачаття (стерильність), або нездатністю жінки виносити і народити живу дитину. Безповоротна міграція (Безвозвратная миграция, Irretrievable migration) – переселення мігрантів на постійне місце проживання в новому населеному пункті або в іншій державі, найчастіше із втратою громадянства країни виїзду. В етимологічному відношенні найбільше точно відповідає поняттю «міграція». Безробіття (Безработица, Unemployment) – це соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили (економічно активне населення) не зайнята у сфері економіки. Тобто у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. Бідність (Бедность, Poverty) – характеристика економічного становища індивіда або соціальної групи, при якому вони не можуть задовольнити певне коло мінімальних потреб необхідних для життя, збереження працездатності, продовження роду. Бідність є відносним поняттям і залежить від загального стандарту рівня життя в даному суспільстві. Біженець (Беженец, Refugee) – особа, яка вимушена під загрозою життю мігрувати в іншу державу й отримувати там статус біженця відповідно до міжнародних договорів (Конвенція 1951 р., Протокол 1967 р. тощо). Бізнес-імміграція (Бизнес-иммиграция, Business-Immigration) – імміграція підприємців, інвесторів і тих, хто працює сам на себе (self-employed), що інвестують в економіку країни імміграції свої фінансові кошти й інтелектуальні можливості. Сюди ж відносяться члени їх родин. Біологічна константа співвідношення статей при народженні (Биологическая константа соотношения полов при рождении, Biological constant of secondary sex ratio) – показник, що відображає вторинне статеве співвідношення, становить близько 106 народжених хлопців на 100 народжених дівчат. Біологічна тривалість життя (Биологическая продолжительность жизни, Biological life-span) – вік людини, за якого її життєздатність слабне настільки, що смерть стає неминучою, залежить від швидкості природного постарішання населення. Біпатрид (Бипатрид, Bipatride) – особа, що має подвійне громадянство. Ближнє або нове зарубіжжя (Ближнее либо новое зарубежье, The near abroad) – умовне визначення території, що включає в себе всі колишні союзні республіки Радянського Союзу, нині незалежні держави (країни СНД і Балтії). Варто відрізняти ці країни від «старого зарубіжжя», тобто держав поза межами колишнього СРСР. Брутто-коефіцієнт відтворення населення, або загальний коефіцієнт відтворення населення, або валовий коефіцієнт відтворення населення (Брутто коэффициент воспроизводства населения, либо общий коэффициент воспроизводства населения, либо валовой коэффициент воспроизводства населения, Gross reproduction rate) – розроблений німецьким демографом Р. Р. Кучинським, є зведеною характеристикою народжуваності, показує середню кількість дівчат, яку б народила одна жінка, що прожила до кінця репродуктивного періоду, за умови збереження впродовж її життя сучасних рівнів народжуваності у кожному віці; не враховується смертність дочок до досягнення ними репродуктивного віку. Буддизм (Буддизм, Buddhism) – найстаріша світова релігія, яка виникла на території Індії, близько VI ст. до н. е.; поширена переважно в Азії: від Шрі-Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії. алова міграція (Валовая миграция, Total or general migration) – загальна чисельність мігрантів, що включає як тих, що прибувають, так і тих, що вибувають за певний проміжок часу. Величина (розмір) сім'ї (Величина (размер) семьи, Size of family) – число людей, що входять в дане домогосподарство і пов'язаних з його головою відносинами шлюбу, батьківства або спорідненості. Вибірка населення (Выборка населения, Selection of population) – група осіб, за допомогою певної процедури обраної із всієї сукупності населення для участі у дослідженні; вважається, що достовірність отриманих даних достатньо висока при мінімальній вибірці 100 тис. осіб Вибіркове обстеження населення (Выборочное исследование населения, Selective survey of population) – дослідження населення, сутність якого полягає у тому, що інформацію збирають не по всьому населенню, а лише по певній його частини – вибірці, яка найточніше репрезентує склад населення. Вимушена міграція (Вынужденная миграция, Forced or compelled migration) – сукупність територіальних пересувань, пов'язаних з постійною або тимчасовою зміною місця проживання, що мають вимушений характер, обумовлений політичними й національними переслідуваннями і погрозами, стихійними лихами тощо. Включає наступні основні категорії: біженці, переміщені особи (вимушені переселенці), особи, що шукають притулку, екологічні біженці, депортовані або мігранти, що переселяються примусово, і інш., для більшості з яких визначальними є «фактори, що виштовхують» і мають найчастіше раптовий і загрозливий для життя характер. Вимушений переселенець (Вынужденный переселенец, Forced migrant) – громадянин держави, який покинув під загрозою життю місце свого постійного проживання, що може бути як усередині країни, так і за її межами (в основному, у ближньому зарубіжжі) і офіційно одержав статус «вимушеного переселенця». Поняття введено російським законодавством у 1993 р. Відкрите населення (Открытое население, Open population) – населення, в якому міграція є істотним компонентом змін населення (його чисельності і структури). Протилежністю відкритого населення є закрите населення. Відтворення населення (Воспроизводство населения, Reproduction or population replacement) – це постійне відновлення його чисельності і структури як шляхом природної зміни поколінь, так і переходу одних структурних частин в інші; безперервне відтворення генерації людей у результаті проривного руху. Відтворення шлюбної структури населення (Воспроизводство брачной структуры населения, Reproduction of marital structure) – сукупність переходів осіб з однієї категорії шлюбного стану в іншу. Відтік інтелекту (Утечка умов, Brain drain) – безповоротна еміграція висококваліфікованих фахівців, у тому числі потенційних фахівців (студентів, стажистів, аспірантів), обумовлена спеціальною політикою країн імміграції, що має негативні наслідки для країн еміграції. Являє собою особливий випадок безповоротної інтелектуальної міграції. Віза (Виза, Visa) – дозвіл на в'їзд, перебування або проїзд через територію даної держави. Проставляється у вигляді штампа в закордонному паспорті, як правило, має обмежений термін дії. Розрізняють короткострокові, довгострокові, багаторазові, туристичні, навчальні, студентські, робітники, імміграційні та інші візи. Вік (Возраст, Age) – період від народження до того або іншого моменту життя. В демографії під віком розуміється повне число років в останній день народження, отримане, якщо можливо, як відповідь на питання про дату народження або, якщо респондент не знає дати свого народження, як відповідь на питання про число років, що виповнились, в останній день народження. Вікова структура населення (Возрастная структура населения, Age structure of population) – розподіл населення за віковими групами і віковими контингентами з метою вивчення демографічних і соціально-економічних процесів. Віковий склад населення залежить від показників народжуваності, смертності та природного приросту. Тому основні типи вікового складу населення на початку нового століття загалом відповідають типам його відтворення. Внутрішня міграція (Внутренняя миграция, Internal migration) – сукупність міжпоселенських переміщень, що здійснюються у територіальних кордонах держави; за своїми масштабами звичайно значно перевищує міжнародну міграцію. Внутрішньоутробна смерть (Внутриутробная смерть, Fetal mortality) – смерть плоду або зародка під час вагітності незалежно від причин, що її викликали; разом з живородінням і смертю одна з первинних вітальних подій. Включає спонтанні або штучні аборти і мертвонародження. Воз’єднання сім’ї (Воссоединения семьи, Reunion of the family) – міграція близьких родичів (дружин, діти, рідше батьки, брати, сестри) разом із працюючими мігрантами, що одержали на це дозвіл влади країни-в'їзду. астербайтери (Гастербайтеры, Laborers from a foreign country) – трудові мігранти, які тимчасово працюють і проживають в інший країні. Гендер (Гендер, Gender) – соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності. На відміну від біологічної статі, гендер виступає набором соціально рольових самоідентифікацій (самовизначень), які можуть співпадати із суто біологічними статево-рольовими стереотипами або суперечити їм. Генерація (Генерация, Generation) – покоління, яке представлене населенням одного віку, яке змінюється наступним поколінням, яке при диференціації життєвого циклу може істотно відрізнятися від попереднього. Географія міграцій (География миграций, Migration geography) – наукова дисципліна, що досліджує геопросторові закономірності міграційних процесів та їхній вплив на формування чисельності і складу населення, на етнокультурну безпеку окремих територій. Географія міст (География городов, Urban geography) – розділ географії населення, що вивчає міські поселення і їх територіальні угруповання (мережі, системи, агломерації тощо). Географія населення (География населения, Geography of population) – наука, що вивчає географічні (територіальні) особливості формування і розвитку населення та населених пунктів (поселень) в різних соціальних, економічних і природних умовах. За В. В. Покшишевським, Г.н. – це галузь соціально-економічної географії, яка вивчає склад, розміщення населення і населених пунктів; розглядає формування населення на різних територіях, його структуру, густоту і конкретні згустки (міста і сільські поселення), а також умови, що визначають дані форми розселення. Географія поселень (География поселений, Geography of settlement) – розділ географії населення, що вивчає закономірності і особливості розселення населення територій різного таксонометричного рангу. Географія праці (География труда, Work geography) – наукова дисципліна, на межі географії та економіки, яка вивчає територіальні закономірності формування, розміщення та відтворення працересурсного потенціалу, використання трудових ресурсів, регіональні особливості ринку праці. Географія релігії (География религии, Geography of religion) – наукова дисципліна, яка вивчає географічні закономірності поширення релігій, роль природного чинника у процесі формування і поширення релігій, сучасні регіональні особливості релігійного складу населення світу. Географія розселення (География расселения, Geography of settling) – наукова дисципліна, яка вивчає географічні закономірності розміщення населення, формування поселень та їхні територіальні системи. Географія способу життя (География образа жизни, Way of living geography) – суміжна наукова дисципліна, яка досліджує геопросторову диференціацію людської діяльності у її індивідуальних проявах і тісних зв’язках із географічним середовищем, способів життєдіяльності людей; новий розділ географії, який тісно пов'язаний із соціальною, економічною географією, соціологією, економікою, етнографією тощо. Геодемографічна ситуація (Геодемографическая ситуация, Geodemographic situation) – результат взаємодії демографічних і соціально-економічних процесів певного територіально-ієрархічного рівня, що відбувається в певний відрізок часу під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Геодемографія (Геодемография, Geodemography) – напрям наукових досліджень на межі географії населення і демографії, що вивчає геодемографічна ситуацію, тобто відношення між соціально-економічними умовами і факторами певної території за сукупністю демографічних процесів, які історично склалися на цій території. Георуралістика (Георуралистика, Rural geography) – наукова дисципліна, яка вивчає географічні закономірності розміщення сільського населення, формування сільських поселень та їхні територіальні системи. Геоурбаністика (Геоурбанистика, Urban geography) – наукова дисципліна, яка вивчає географічні закономірності розміщення міського населення, формування міських поселень та їхні територіальні системи. Гіпотетична когорта (Гипотетическая когорта, Hypothetical cohort) – когорта, штучно сконструйована на основі набору повікових коефіцієнтів демографічного процесу (народжуваності, смертності, шлюбності і інш.) для певного періоду, які інтерпретуються як показники реальної когорти. Гіпотетичний мінімум природної народжуваності (Гипотетический минимум естественной рождаемости, Hypothetical minimum of natural fertility) – поняття, що характеризує мінімальний рівень природної народжуваності, нижче якого народжуваність може опуститися лише під впливом репродуктивної поведінки. Поняття введено В. А. Борисовим. Глобальне місто (Глобальный город, World city) – це місто, що вважається важливим елементом світової економічної системи. Таке місто зазвичай має ключове значення для великих регіонів Землі і надає на них серйозний політичний, економічний або культурний вплив. Громадянин (Гражданин, Citizen) – у конституційному праві особа, що належить на правовій основі до певної держави. Громадянство (Гражданство, Citizenship) – стійкий правовий зв'язок людини з конкретною державою, що визначає взаємні права й обов'язки. Громадянський шлюб (Гражданский брак, Сivil marriage) – згідно з визначенням великої радянської енциклопедії, шлюб, шлюбний союз, оформлений у відповідних органах державної влади без участі церкви. В сучасному Українському суспільстві цим поняттям називають сумісне проживання чоловіка і жінки, спільне ведення господарства, фактичний шлюб, який юридично не оформлений. Групове розселення (Групповое расселение, Group settling) – форма розселення, при якій окремі міські поселення розташовуються тісною групою і мають розвинені функціональні зв'язки один з одним. Густота або щільність населення (Плотность населения, Population density) – головна одиниця вимірювання розміщення населення, відображає середню чисельність населення, яка проживає на 1 км2; розраховується як відношення чисельності населення адміністративної одиниці чи іншої території до площі цієї території. алеке або старе зарубіжжя (Дальнее либо старое зарубежье, Distant foreign) – умовне визначення території, що включає сукупність всіх закордонних держав, які перебувають за межами колишнього СРСР. Варто відрізняти ці держави від «ближнього зарубіжжя», тобто тих, що виникли на території колишнього СРСР. Дезурбанізація (Дезурбанизация, Disurbanization) – процес деконцентрації населення і розселення його поза межами міста, в певній мірі протилежний процесу урбанізації. Демографічна компенсація (Демографическая компенсация, Demographic compensation) – явище, сутність якого полягає у тому, що демографічні події в житті покоління, відкладені (або, навпаки, що відбулися в більш короткі, ніж зазвичай, терміни), в силу деяких причин, що порушують природний порядок їх настання, відбуваються з підвищеною (у другому випадку – зі зниженою) інтенсивністю після зникнення цих причин, що й обумовлює компенсаційний ефект. Демографічна поведінка (Демографическое поведение, Demographic behavior) – система взаємопов'язаних дій або вчинків, спрямованих на зміну або збереження демографічного стану спільності людей; включає дії, пов'язані з відтворенням населення (шлюбна і репродуктивна поведінка), міграцією населення (міграційна поведінка). Це така сторона діяльності індивіда, сімей та інших малих груп, яка безпосередньо веде до збереження або зміни їх демографічного статусу. Демографічна подія (Демографическое событие, Demographic event) – подія, що відбувається з окремою людиною, має значення для зміни поколінь людей, зміни чисельності і структури населення, подружніх пар та сімей. Д. п. можуть збільшувати населення або число сімей (народження, одруження), зменшувати їх (смерть, розірвання шлюбу), змінювати його структуру (перехід з молодшої в старшу вікову групу). Послідовність однорідних Д. п. утворює демографічний процес. Демографічна політика (Демографическая политика, Population роlicy or Demographic роlicy) – діяльність держави, система цілеспрямованих заходів направлена на регулювання процесів відтворення населення. Демографічна революція або демографічний переворот (Демографическая революция либо демографический переворот, Demographic revolution) – докорінна якісна стрибкоподібна зміна процесу відтворення населення, розрив зі старими методами демографічного регулювання. Нових якісних рис населення набуває тільки після демографічної революції. В процесі еволюції демографічних відносин людство пережило дві демографічні революції. Демографічна ситуація (Демографическая ситуация, Demographic situation) – стан демографічних процесів, склад й розміщення населення на певний час; складається із природного і міграційного руху і залежить від впливу таких факторів і чинників, як природні умови регіону, особливості базового генофонду населення, особливості правових, моральних та релігійних норм, адміністративно-регулятивних актів, екологічних умов проживання тощо. Демографічна статистика (Демографическая статистика, Demographic statistic) – наукова дисципліна, складова системи демографічних наук, що здійснює збір, обробку, аналіз та викладення даних, що характеризують чисельність, склад, розміщення і рух населення країн, територій або окремих груп населення з застосуванням статистичних методів. Демографічне навантаження (Демографическая нагрузка, Demographic pressure) – це узагальнена кількісна характеристика вікової структури населення, яка показує навантаження на суспільство та економіку невиробничим населенням. Демографічне омолодження (Демографическое омоложение, Rejuvenation) – збільшення в населенні частки дітей і молодих людей. Демографічне покоління (Демографическое поколение, Demographic generation) – поняття, яке має біологічну (зміна поколінь, пов’язана з природним життєвим циклом), соціальну (розподіл функцій між віковими групами), історичну (життя в один історичний період обумовлює спільність рис людей одного покоління) природу, включає людей, що народились в один рік; взаємодія та заміщення поколінь створюють вікову структуру населення. Демографічне старіння (Демографическое старение, Demographic aging) - збільшення частки літніх і старих людей в загальній чисельності населення; причинами Д. с. є тривалі зміни в характері відтворення населення; розрізняють «старіння знизу», відбувається через поступове скорочення числа дітей внаслідок зниження народжуваності, і «старіння зверху», викликаного зростанням числа старих людей в результаті скорочення смертності при відносно повільному зростанні числа дітей; Д. с. може сприяти також міграція населення. Демографічний вибух (Демографический взрыв, Demographic explosion) – різке прискорення зростання чисельності населення Землі в період після 1950 року. Демографічний перехід (Демографический переход, Demographic transition) – еволюційний розвиток населення, обумовлений соціально-економічними змінами. Містить у собі «наталістичний перехід», що описує зміни в народжуваності й шлюбності; «епідеміологічний перехід», що пояснює причини й закономірності історичного процесу зміни захворюваності й розподілу за причинами смертності в різних групах населення; «міграційний перехід», що характеризує закономірності в розвитку міграційного руху. У класичному визначенні стосується тільки народжуваності й смертності. Демографічний потенціал (Демографический потенциал, Demography potential) – людські ресурси, чисельність населення певної території, яка розглядається з точки зору його відтворення. Демографічний прогноз (Демографический прогноз, Demographic prognosis) – науково обґрунтоване передбачення головних параметрів руху населення та майбутньої демографічної ситуації: чисельності, статево-вікової та шлюбно-сімейної структур населення, народжуваності, смертності, міграції, якісних характеристик населення тощо. Демографічний прогноз виступає звичайно у формі перспективного обчислення населення – розрахунку чисельності та статево-вікової структури населення, побудованого на певних гіпотезах стосовно майбутньої динаміки тих чи інших характеристик народжуваності, смертності та міграції. Перспективні обчислення виконують, як правило, у кількох варіантах, з яких обирають найімовірніший. Демографічний процес (Демографический процесс, Demographic process) – закономірна зміна демографічних станів і явищ в населенні, як кількісні, так і якісні, а також зміна самого населення; всі Д. п. можна поділити як такі, що зменшують чисельність населення (смертність, еміграція), такі, що збільшують чисельність населення (народжуваність, імміграція) та такі, що не впливають на чисельність населення (шлюбність, розлучуваність та інші переміщення між соціальними групами населення). Демографічний розвиток (Демографическое развитие, Demographic development) – закономірний процес кількісних і якісних змін в часі і просторі демографічної складової суспільства. Демографічний стан (Демографическое состояние, Demographic state) – стан людини, що має значення для зміни поколінь людей, зміни чисельності і структури населення, подружніх пар та сімей. Демографічні коефіцієнти (Демографические коэффициенты, Demographic coefficient) – загальна назва декількох типів величин, що виражають співвідношення різноманітних характеристик населення, його структури, окремих демографічних процесів і відтворення населення в цілому. Демографія (Демография, Demography) – наука, що досліджує закономірності відтворення населення (постійне оновлення населення внаслідок природного, механічного та соціального руху). Демометрія (Демометрия, Demometry) – це вимірювання демографічних процесів за допомогою математичних методів. Депопуляція (Депопуляция, Depopulation) – систематичне зменшення чисельності населення. Основна причина депопуляції – зниження народжуваності до вкрай низького рівня. Депортація (Депортация, Deportation) – вигнання, насильницькі переселення і виселення (напр., виявлених нелегальних іммігрантів). В40-і рр. XX століття в СРСР, напр., мало місце широкомасштабне насильницьке переселення окремих народів (німців, інгушів, калмиків і ін.) зі споконвіку рідних місць або територій їхнього компактного проживання. Дисперсне розселення (Дисперсное расселение, Disperse settling) – поселення незначного розміру, характеризується тим, що житлові приміщення, в яких постійно проживають, розкидані на досить великій відстані один від одного. Дитяча смертність або смертність немовлят (Детская смертность либо младенческая смертность, Infant mortality) – смертність серед дітей молодше одного року; один з базових статистичних показників демографії, складових смертність населення. Діаспора (Диаспора, Diaspora) – значна частина народу (етносу) або групи народів, що розселилися поза країною походження. Виділяють 5 типів діаспор, що складаються в результаті: 1) гонінь і насильницьких дій у країні народження (єврейська, вірменська, ірландська, російська й інш.); 2) колоніальних пересувань (британська, португальська, німецька, російська, іспанська); 3) трудової міграції (китайська, італійська, індійська й ін.); 4) професійної (бізнес, торгівля) міграції (японська, китайська, лівійська й інш.); 5) «культурної» міграції (латиноамериканська, індійська, китайська). Добровільна міграція (Добровольная миграция, Voluntary migration) – переміщення людей, які добровільно покидають державу свого постійного проживання і переїжджають на нове місце на території іншої держави. Довжина покоління (Длина поколения, Length а generation) – середній інтервал часу, що розділяє покоління батьків і дітей. Доіндустріальний тип відтворення населення (Доиндустриальный тип воспроизводства населения, Before industry type of reproduction or before industry type of population replacement) – див. традиційний тип відтворення населення. Домогосподарство (Домохозяйство, Household) – сукупність людей, які проживають в одному приміщенні (будинку, квартирі і т.п.), зв'язані спільною діяльністю і ведуть спільне господарство. Розрізняють сімейні (якщо хоча б деякі члени домогосподарства зв'язані відносинами шлюбу, батьківства, спорідненості) та несімейні (в протилежному випадку) домогосподарства. Друга демографічна революція (Вторая демографическая революция, Second demographic revolution) – демографічна революція, що забезпечила перехід від традиційного типу відтворення населення до його сучасного типу. Відбулися радикальні зміни в структурі причин смерті і в структурі демографічної поведінки, стрімко почала спадати неконтрольована екзогенна смертність і неконтрольована «зсередини», тобто самою сім'єю, народжуваність. Всі ці процеси знаменували початок другої демографічної революції. Цей перехід почався приблизно наприкінці XVII – в середині XIX сторіччя й не завершився на більшій частині планети ще й досі. вакуація (Эвакуация, Evacuation) – різновид вимушеної міграції, коли в силу тих або інших обставин (напр., військових дій) люди самостійно або за допомогою держави і громадських організацій переїжджають в інші населені пункти з наміром обов'язково повернутися в рідні місця після завершення негативних подій, хоча, як правило, певна частина евакуйованих залишається в новому місці на постійне проживання. Екзогенна смертність (Экзогенная смертность, Exogenous mortality) – передчасна смертність, викликана зовнішніми причинами, яку можна уникнути, усунувши вплив екзогенних (зовнішніх) факторів. Екістика (Экистика, Ekistics) – прикладна наука, що займається обгрунтуванням використання конкретної території шляхом розміщення виробничих підприємств, комунікацій і місць розселення з урахуванням місцевих географічних, економічних, архітектурно-будівельних, інженерно-технічних факторів та умов. Поняття введене К. Доксіадісом в 50-60-х рр. 20 ст. як наука для створення поселень (міст) різної величини з оптимальним поєднанням всіх елементів їх планувальної структури. Екологічна міграція (Экологическая миграция, Ecologic migration) – міграція населення, зумовлена екологічними причинами (погіршенням навколишнього середовища, екологічною кризою тощо), що викликають, зокрема, погіршення здоров'я, загострення захворювань окремих осіб, що й змушує їх переселятися в більш сприятливі для їхнього здоров'я населені пункти; за певних умов може виступати як вимушена міграція. Екологічний біженець (Экологический беженец, Ecological refugee) – поняття, яке отримало поширення на початку 1990-х років після повідомлення перших результатів по програмі ООН по навколишньому середовищу, а також розробок Світового інституту, включає будь-яку людину, вимушену залишити своє традиційне місце проживання через помітне погіршення якості навколишнього середовища й переїхати у чужу країну. Економічна міграція (Экономическая миграция, Economic migration) – міграція, що має добровільний і, як правило, поворотний характер і відбувається з економічних міркувань. Містить у собі постійну, сезонну, маятникову, човникову (товарну) міграції, окремі категорії епізодичної міграції й частково безповоротну міграцію, якщо економічні причини останньої є переважними. Особливим різновидом економічної міграції виступає нелегальна імміграція. Економічно активне населення (Экономически активное население, Economic active

Схожі: