|
|
Скачати 344.69 Kb.
|
|
"Атака на вчителя" ("Атака на учня" ) Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями— учні будуть ставити питання, а вчитель (або один учень) відповідати на них. Висувається умова— вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру. - Прийом «Тонкі та товсті запитання» «Тонким» вважається таке запитання, на яке можна дати точну, коротку відповідь, а «товсте» запитання потребує роздумів та розгорнутої відповіді. Цей прийом можна використовувати з іншими:запитальні слова,мозковий штурм,читання з зупинками. Формувати вміння краще починати з «тонких» запитань, адже дітям їх легше придумувати. З історії це можуть бути запитання, відповідями на які можуть бути слова «так», «ні», дата, ім*я,терміни, географічні назви, назва предмету або явища. На підставі «тонких» запитань учні вчаться складати «товсті». -«Переплутані логічні ланцюжки» Цей прийом підходить для «подійних» тем, в яких розглядаються війни, зміни в житті країни та людей, виявляються причини та наслідки. Учням пропонується виявити послідовність подій. Для цього вони отримують картки, де вказані елементи потій у переплутаному вигляді. Даль діти відмічають послідовність у вигляді ланцюжка чисел, кожне з яких означає певний елемент подій. Далі заслуховуються ланцюжки. Можна ще запропонувати скласти розповідь за своїм ланцюжком. -Метод Жигсо В основі цього методу лежить групова робота. Формується стільки груп, скільки питань вчитель планує розглянути на уроці. Кожна група отримує однакове завдання: прочитати текст, продумати, як його переказати, скласти запитання. Учні можуть записати опорні слова, зробити схеми або кластери. Після роботи з текстом групи перерозподіляються таким чином, щоб у кожній опинилися представники всіх чотирьох груп. Потім вони по черзі пояснюють своє питання, використовуючи свої записи. Після всіх розповідей та пояснень- письмова перевірка, складена із запитань, які сформували діти, працюючи в групах. "Пустий стілець" Учитель вибирає тему для дискусії і готує чотири тези на окремих аркушах, що висвітлюють тему з різних точок зору. Учні, переходячи від однієї тези до іншої, визначають, яка із них відповідає їхній позиції. Таким чином, створюються малі групи для дискусії. Кожна група протягом 10—15 хвилин обговорює зміст тези, фіксуючи аргументи, що підтверджують їхній вибір. Після обговорення тези в малих групах перед кожною із них ставиться стілець, на який сідає представник групи, щоб висловити думки стосовно обговорюваної теми. Час виступу обмежений. Після цього виступаючий повертається до своєї групи. Кожен учень може підтримати дискусію своїми аргументами. Учень може зайняти "пустий стілець" тільки один раз. «Ромашка Блума» (ромашка питань) Шість пелюсток –шість типів питань: 1) Прості (назвати факти, пригадати певну інформацію) 2)Уточнюючи (метою ціх питань є надання людині можливості зворотнього зв*язку відносно того що він тільки що сказав) 3)Інтерпретаційні або пояснюючі (звичайно починаються з іслов «чому?») 4)творчі (у питанні є частка «якщо б», елементи умовності, прогнозу) 5)Оціночні(направлені на вияснення критеріїв оцінки тих чи інших подій, фактів, явищ) 6)практичні (це питання направлені на встановлення зв*язку між теорією та практикою) Метод «Рюкзак» Він дає можливість залучити кожного учня класу до роботи на цьому етапі. Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, вони візьмуть із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?»Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями. 2.2.Використаннядискусії на уроках дозволяє ознайомити учнів з різними думками щодо певних питань, навчити їх висловлювати свою точку зору, а й аргументувати її, формулювати питання та використовувати їх у якості «інструменту пізнання». Але при цьому перед вчителем стоїть питання: як зробити так, щоб вільний обмін думками на уроці не перетворився на пусті балачки, а учні у процесі дискусії не відхилилися від теми. У цьому випадку вчителя треба обрати найбільш підходящу форму дискусії, яка б відповідала темі та меті уроку, підготовленості учнів, особливостям учбового матеріалу. Отже деякі види дискусій,як одні із методів критичного мислення. 1. «Класичні дебати» Приймають участь дві команди з трьох учнів. Команда,що стверджує захищає тему гри та приводить всі можливі аргументи для того , щоб запевнити суддів у вірності своєї позиції. Команда, що заперечує, намагається доказати, що позиція опонентів з даної проблеми невірна. Разом з аргументами, команди повинні надати суддям вислови, статистику, конкретні факти, які підтверджують аргументацію. Таким чином зміст дискусії – це зіткнення думок, позицій з якої-небудь проблеми. 2. «Експрес-дискусія» Підготовка до неї здійснюється учнями прямо на уроці. Вона не потребує тривалого проведення, частіше проводиться один-на один, коли приймають участь два учні. При цьому у якості теми уроку береться одна велика тема, яка потім розбивається на кілька маленьких. Кожен учень захищає протилежну точку зору. 3. Текстова дискусія Дана форма дискусії проводиться на основі вивчення уривків з наукових статей, монографій, науково-популярних публікацій. Учасники діляться на дві групи. Та відстоюють різні точки зору, використовуючи цитати, факти, приклади із підручників. 4.Проблемна дискусія Цей вид дискусії, коли учні не обмежуються окремими фактами, а використовують достатньо великий матеріал із області права, соціології, політології,філософії, та ін. наук. 5. «Круглий стіл» Учасники «круглого столу» сідають за столом лицем один до одного та ведуть бесіду на вказану тему. У ході такої дискусії відбувається обмін думками між всіма учасниками (від 10 до 20 учасників). В цій дискусії також можуть приймати участь вчителя, батьки. 6. «Коло» Метою такої дискусії є залучення всього класу. Учні сідають у два кола-зовнішнє та внутрішнє. При цьому внутрішнє коло –нерухоме, а зовнішнє- рухоме. Кожен учень сидить навпроти іншого. За сигналом вчителя учні із зовнішнього кола пересідають на один стілець праворуч та змінюють партнера з дискусії. В дискусії учні із зовнішнього кола є прихильниками однієї точки зору, учні із внутрішнього – іншої. 7. «Акваріум» Учні поділяються на дві або три групи. Які розташовуються в аудиторії за колом. У кожній групі обирається голова, який буде висловлювати думку групи з головного питання дискусії. 8. Дискусія з використанням словосполучення «Що було б, якщо б…» Цей вид дискусії можна характеризувати як «аналіз альтернатив». Учасники даної форми дискусії вважають історичні факти, події можливими, гіпотезними. 2.3.
Висновки У наш час коли пріорітетним напрямком освіти є особистісно-орієнтована навчання, перед нами стоїть мета зробити його, з одного боку змістовним та практичним, а з іншого, доступним та цікавим. Для меня дуже важливе питання: як зробити свої уроки цікавими та змістовними.. Отже технологія критичного мислення дуже актуальна на уроках історії. Де часто треба працювати з «сухими» та нецікавими текстами. Деякі прийоми дозволяють зробити урок більш продуктивним, допомогають учням формувати власну точку зору, оволодіти навичками роботи з джерелами. Розвиток критичного мислення — це не стільки освітнє завдання, скільки суспільна необхідність. Згідно з дослідженням Світового банку, за рівнем критичного мислення та здатності розв'язувати проблеми реального життя, які не мають простих й очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового списку. Якщо ж ми не бажаємо залишатися там надовго, нам просто необхідно використовувати методи критичного мислення під час викладання всіх шкільних предметів, в тому числі й історії. Особливістю даної педагогічної технології є те, що учень отримує можливість самому у процесі навчання конструювати цей процесс та відслідковувати напрямок свого інтелектуального розвитку. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках історії дозволяє сформувати наступні вміння та навички роботи з інформацією:
Критичне мислення – це здатність ставити нові запитання, знаходити різноманітні аргументи, приймати незалежні і продумані рішення. До основних рис критичного мислення слід віднести такі вміння : 1) робити логічні умовиводи; 2) приймати обґрунтовані рішення; 3) давати оцінку позитивних і негативних рис як і отриманої інформації, так і самого розумового процесу; 4) бути спрямованим на результат. Вправи, які слід пропонувати до розв’язання, мають вимагати від учнів відповідального ставлення до прийнятих рішень. Учні призвичаюються не просто заявляти про свою позицію щодо окресленої проблеми, а й доводити і обґрунтовувати її,зважувати всі «за» і «проти»., передбачувати наслідки прийнятих рішень. Розв’язуючи проблемні завдання, учням стає зрозуміло, що недостатньо лише знати історичні факти, а дуже важливо уміти оцінювати їх значення для країни та світу. Таким чином, розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя. Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя та знаходити їх оптимальне вирішення. Список використаної літератури: 1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. – 2004. – №2. 2. Концепція розвитку загальної середньої освіти // Освіта України. – 2000. – №31. 3. Національна доктрина розвитку освіти // Дошкільне виховання. – 2002. – №7. 4. Баханов К.А. Cучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: монографія. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2005. 5. Всесвітня історія. Нові часи. Част.др.( Кін.XVІІІ – поч. X X ст.): підр. для 9 кл. / [С.В.Білоножко, І.М. Бірюльов, О.Р. Давлєтов, В.Г. Космина, Л.О.Нестеренко, Ф.Г.Турченко]. – К.: Генеза, 2000. 6. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Всесвітня історія. Конспекти уроків. 9 клас: посібник для вчителя / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. 7. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії / Д.Л.Десятов // Історія в школах України. – 2007. – №9. 8. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2006. – 328 с. 9. Ліпман Метью. Чим може бути критичне мислення / Метью Ліпман // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – №27. 10. Ми – громадяни: навчальний посібник з курсу громадянської освіти для 9 (10) класу / за ред. док. пед. наук проф.О. Пометун. – К.: АПН, 2002. –238 с. 11. Новітня історія України: 11 кл. / Н.М. Гупан, О.І.Пометун,Г.О. Фрейман. – К.: А.С.К., 2007. 12. Пометун О.І., Ремех Т.О. Мої і твої права: навч. посіб.: 10-11 кл. / О.І Пометун, Т.О.Ремех. – Біла Церква: ПП Надтока О.Ф., 2006. 13. Практичне право: навч. посіб.: 8 кл. / О.І.Пометун, Т.О.Ремех, І.М.Гейко / за ред. О.І.Пометун. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: А.С.К., 2002. 14. Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна проблема / С.Терно // Історія в школах України. – 2007. – №4. 15. Технології розвитку критичного мислення учнів /А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метью, Д.Макінстер. – К.: Плеяда, 2006. 16. Тягло О. Післямова до статей Метью Ліпмана і Марка Вайнстейна / О.Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – №27. |
||||||||||||||
|
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь «Карти ІКТ грамотності» для суспільствознавчих дисциплін загальноосвітньої школи США |
Уроках історії Педагогічна довідка Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін |
На уроках історії як метод формування творчого учня України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це... |
|
На уроках природничих дисциплін Застосування пакету OFFIS при викладанні природничих дисциплін |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
|
У роботі розповідається про шляхи створення моделі освітньо-розвиваючого... Виходячи з власного досвіду, автор висвітлює підходи, спрямовані на розвиток школярів засобами історії та права |
Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення... Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного курсу історії України, на прикладі тем «Київська... |
|
Використання нових інформаційних технологій на уроках історії Уроки історії сприяють формуванню в учнів історичної свідомості, критичного мислення, сучасному прогнозуванню майбутнього, а так... |
На уроках географії Мойсеєва С. Г., завідувач лабораторією природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |