На уроках історії та суспільствознавчих дисциплін
|
|
Скачати 344.69 Kb.
|
|
2. Основні методи ТКМ 2.1. Робота за цією технологією вимагає часу, уваги й мети, а викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти достатньо часу для обміну думками. А методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні, чимало. Отже, розглянемо основні з них та можливості іх використання на уроках історії. - Прийом «Кластери» - графічний спосіб організації учбового матеріалу. Кластери – малюнкова форма, зміст якою в тому що в середини аркуша або дошки записується основне слово (ідея, тема), а по боки від нього фіксується інформація, якимось чином з ним пов*язана. У центрі тема-, довколо неї – великі змістовні одиниці, поєднуємо їх прямими лініями з темою. - Прийом « Позначки» («інсерт»,Воган и Эстес, модифікація Мерпедит та Стіл - інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення) Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими: Ставте « » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте. Ставте« - » ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того , що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням. Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію. Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше. I – interactive N – noting самоактивуюча «V» - вже знав S – system системна помітка «+» - нове Е – effective для эфективного «-» - думав інакше R – reading and читанняя та роздум «?» - не зрозумів, є запитання Т – thinking Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації:
-Прийом « Синкан» (синквейн) Синкан – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему. Самостійна робота у стилі « синкан» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей . Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане , почуте. Таким чином, синкан забезпечує високоефективну роботу з розвитку критичного мислення, спонукає учнів у великому обсязі відібрати основну і відтворити її у стислій формі. Синкан вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою: 1 – й рядок – іменник ( тема мінініатюри); 2 – й рядок – прикметник до теми; 3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми; 4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми; 5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку. Приклад:
-Прийом «Фішбоун» (скелет риби) Для даного прийому використовується схема  За допомогою неї можливо у явищах розрізняти складові частини, в подіях виокремлювати причини та наслідки, аргументувати відповідь та підтверджувати його прикладами. Основою для виконання роботи за схемою є проблема, яка є у тексті або у розповіді вчителя. Її записують в «голові» скелету, а висновки, які виходять у процесі роботи, записуються у «хвості». Отже голова- питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні – зміст понять, хвост – відповідь на питання. Записи повинні бути лаконічними, уявляти собою ключові фрази або слова, які відображають зміст. -Прийом «вірні та помилкові ствердження» Наприклад, початком уроку в 11 класі за темою «Епоха застою» можуть бути запропоновані наступні ствердження:
Потім учні повинні встановити вірні чи помилкові ці ствердження. Після ознайомлення з основною інформацією повертаємось до даних стверджень та просимо оцінити їх правдивість, спираючись на вже отриману інформацію. -Прийом « Мозковий штурм» Мозковий штурм – це методичний прийом, застосування якого сприяє розвитку вищого рівня мислення, допомагає знаходити нові рішення через вияв індивідуальних здібностей кожного, спонукає до розвитку творчості, критичності, вчить застосовувати набуті знання на практиці. Механізм проведення його простий і доступний. Вчитель об’єднує клас у групи, учасники яких ознайомлюються з конкретними завданнями і проблемою, над розв’язанням якої вони будуть працювати. Пізніше кожен з учнів пропонує свої ідеї, шляхи розв’язання того чи іншого питання, що було поставлене перед ними. Під час мозкового штурму ніхто не коментує думки і не дає їм оцінок. Кожен учасник групи вільно висловлює власну ідею або декілька ідей. Метою цієї методики не є досягнення кількості за рахунок якості , а залучення до роботи всіх учасників. Етапи проведення мозкового штурму:
-Прийом « Кубування» Кубування є методом навчання,який полегшує розгляд різних аспектів теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожному його боці вказівками щодо напрямку мислення та письма. На кожному боці кубика вказівка : опишіть це; порівняйте це, встановіть асоціації,; проаналізуйте це; знайдіть застосування цьому; запропонуйте аргументи „ за” або „ проти” цього. Отже ,вказівки на гранях куба є такими:
Опишіть це. Прийом « Гронування» (асоціації) Етапи гранування є простими і дуже добре запам’ятовуются:
Дніпро Калина Вишиванка Чорне море Україна Козак Галушки Тарас Шевченко Пшениця -Прийом «РАФТ» (по К.Санте) Назва є скороченням: Р(роль) – А(аудиторія) – Ф(форма) – Т (тема). Ідея є в тому, що учень обирає для себе якусь роль, тобто пише текст не від себе, а від імені історичного персонажу (кроль, селянин, революціонер…).Потім обирає для кого писати, та стиль тексту, це може бути письмо, стаття в газету тощо. -Прийом «П» - «М» - «Ц»:таблиця «Плюс-мінус-цікаво» Нова інформація заноситься у таблицю, за ходом прослуховування лекції заповнюються відповідні стовпчики.
При використанні данного методу інформація не тільки більш активно засвоюється, систематизується, а й оцінюється. -Прийом «Бортові журнали» Учні під час вивчення теми записують свої думки на наступні питання
Зустрівши у тексті ключові моменти, учні заносять їх до свого бортового журналу «Ключові фрази» Вчитель пропонує учням набор ключових фраз до нової теми. Учні отримують завдання :попрацювати в парах та скласти зв*язаний текст із запропонованих фраз. Ця робота займає 5-8 хв. Потім кожна пара пропонує свій варіант. -Прийом «Підказка» Вчитель пропонує учням коротку інфрмацію про тему, свого роду підказку, яка допоможе учням здогадатися про піде мова на уроці, викличе у них зацікавленість, бажання вивчати цю тему. Це може бути текст закону, лист, оголошення,відео- або аудіофрагмент, вірш, фото тощо. - Метод «Резюме» Вчитель пропонує учням підвести підсумки своєї діяльності на уроці,написавши резюме, з використанням ключових фраз: - в ході уроку меня вдалося… - найважливішим знанням для мене стало… - у ході роботи над темою в мене виникли почуття… - мене зацікавили питання… - мені не вистачило наступних знань та вмінь… - у цих питання я б хотів розібратися докладніше… - ці питання не викликали зацікавленості… - Прийом «Кошик ідей» Учням задається питання, що їм відомо з вказаної теми. На початковому етапі ця робота індивідуальна (1-2хв.). Потім діти обмінюються інформацією в парах або группах. Далі кожна группа по колу називає факти, імена, події не повторюючись – складається список ідей. Усі свідчення записуються вчителем на дошці без коментарів, навіть якщо вони хибні. За ходом заняття ці факти будуть складатися у логічний ланцюжок. 5 - 10-хвилинне ессе Після прочитання та загального обговорення тексту учням пропонується організувати свої думки за допомогою 10-хвилинного ессее. Головне правило цього ессее – не зупинятися, не перечитувати, не виправляти. Якщо виникнуть ускладнення можливо письмово прокоментувати помилку, що виникла на спробувати писати далі. Також цей метод можна використовувати наприкінці заняття, щоб допомогти учням підсумувати свої знання з даної теми. Для вчителя – це можливість отримати зворотній зв*язок. Тому учням можна запропонувати два пункти: 1) написати про що вони довідались з нової теми 2)задати одне питання, на яке вони так і не отримали відповідь SWOT – аналіз Проведення SWOT – аналізу являє собою заповнення матриці, яка складається з 4 блоків, у центрі матриці записуємо факт,явище, проблему, яка потребує дослідження, а по блокам матриці S – силні боки явища що вивчається (англ. strengths – сильний) W – слабкі боки явища що вивчається (англ. weaknesses– слабкий) О – можливості використання (англ. opportunities –можливості) T – загрози використання (англ. threats –загрози) -Метод «Знаємо-хочемодізнатися-дізналися" Найкраще місце цього методу — на етапі актуалізації та мотивації навчальної діяльності учнів. У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:
"Дошка запитань" Вчитель вивішує великий аркуш паперу на видному місці в класі, де учні можуть записувати запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Мета полягає в тому, щоб учні могли записати будь-які свої запитання, що виникають у них, коли вони беруть участь в обговоренні, читають щось самостійно за власним вибором чи дорученням вчителя, виконують інші завдання. Складений учнями перелік запитань може стати матеріалом на уроці узагальнення й систематизації знань. У цьому переліку вчитель може знайти цікаві варіанти ключових та тематичних питань, які він зможе використати при вивченні цієї теми наступного навчального року. "Сократівське опитування" Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту, розгляду основ, визначення припущень і формулювання точки зору. Питання, які ставляться під час застосування цього методу можна поділити на декілька груп. Перша — запитання для прояснення: - Що ви маєте на увазі, коли кажете...? - Яке завдання ви збираєтесь виконувати...? - Який приклад ви можете навести...? - Чому ви сказали...? Як це стосується до...? Друга група — запитання з припущеннями: - Які припущення ви робите? - Чому ви робите ці припущення? - Ви припускаєте, що...? Третя група — запитання, які визначають перспективу й точку зору: - Чи є твоя точка зору щодо... ? - Чи є твоя перспектива в тому, що...? Четверта група — запитання, які ви¬значають факти, причини та докази: - Які твої докази для цього? - Чому ти віриш у це? Наскільки ти впевнений у цьому? П'ята група — запитання, які до¬ліджують висновки та результати: - Що є твоїм висновком? - Що буде результатом, якщо це станеться? - Яким буде ефект від цього? "Експерти проти журналістів" Учні поділяються на дві групи — "експертів", що відповідатимуть на запитання, та "журналістів", що будуть ставити запитання. На дошці варто завчасно записати як приклад орієнтовний перелік запитань, що сприятимуть розвитку критичного мислення. |
Схожі:
|
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь «Карти ІКТ грамотності» для суспільствознавчих дисциплін загальноосвітньої школи США |
Уроках історії Педагогічна довідка Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін |
На уроках історії як метод формування творчого учня України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це... |
|
На уроках природничих дисциплін Застосування пакету OFFIS при викладанні природничих дисциплін |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
|
У роботі розповідається про шляхи створення моделі освітньо-розвиваючого... Виходячи з власного досвіду, автор висвітлює підходи, спрямовані на розвиток школярів засобами історії та права |
Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення... Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного курсу історії України, на прикладі тем «Київська... |
|
Використання нових інформаційних технологій на уроках історії Уроки історії сприяють формуванню в учнів історичної свідомості, критичного мислення, сучасному прогнозуванню майбутнього, а так... |
На уроках географії Мойсеєва С. Г., завідувач лабораторією природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua