У роботі розповідається про шляхи створення моделі освітньо-розвиваючого середовища на уроках історії та правознавства для навчання і виховання креативної


Скачати 332.81 Kb.
НазваУ роботі розповідається про шляхи створення моделі освітньо-розвиваючого середовища на уроках історії та правознавства для навчання і виховання креативної
Сторінка1/3
Дата28.10.2013
Розмір332.81 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Історія > Урок
  1   2   3










Кожушко Ольга Миколаївна





У роботі розповідається про шляхи створення моделі освітньо-розвиваючого середовища на уроках історії та правознавства для навчання і виховання креативної інноваційної особистості сучасних школярів. Виходячи з власного досвіду, автор висвітлює підходи, спрямовані на розвиток школярів засобами історії та права.

У ХХІ ст.. стався перегляд змісту шкільної історичної освіти: звільнення його від всього застарілого, від стереотипів, що склалися, - і це призвело до суттєвих змін в методиці викладання історії. Ці зміни торкнулися цілей, методів, форм, засобів навчання. Йде активний пошук шляхів, стимулюючих особистісний розвиток учнів в рамках оптимізації всього навчального процесу.

Дану тенденцію враховує цей методичний посібник. Основна увага приділяється опису методу історичної канви, який розробила учитель історії та правознавства Зеленодольської ЗШ №1 Дніпропетровської області Кожушко Ольга Миколаївна. На основі досвіду Кожушко О.М. розроблені пам’ятки для вчителів та учнів при навчанні історії та правознавства.

Даний посібник допоможе вчителю історії та правознавства:

-- співвідносити зміст навчання із існуючими методами, прийомами;

-- розробляти логічні схеми-таблиці, конспекти з опорними сигналами;

-- застосовувати найбільш ефективні методи, форми та засоби навчання для створення освітньо-розвиваючого середовища на уроках історії та правознавства.

Структурно книга складається з розділів і тем. По кожній темі виділені позиції - це схеми і таблиці, описи до них, а також пам’ятки для вчителів та учнів.
ЗМІСТ
І. Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття.

ІІ. Уроки історії - освітнє середовище для формування креативної інноваційної особистості.

  1. Метод «Історична канва».

  2. Модель освітньо-розвиваючого середовища для формування креативної інноваційної особистості.

    1. Історична гра «Відлига».

    2. Правовий брейн-ринг.

    3. Екскурсії – колективні дослідницькі проекти.

    4. Правовий тиждень.

    5. Інтернет-ресурси для дослідницької діяльності учнів з історії та правознавства

ІІІ. Формування історичних та правових знань в учнів з метою розвитку їх креативної особистості – це важкий і тривалий процес.

І. Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття.

Питання Чого навчати? та Як навчати? , зрештою, втрачають сенс, якщо не матимемо відповіді на світоглядне – Навіщо навчати? Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття. Учителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Процес навчання історії та правознавства в школі - це складне, багатогранне, не завж­ди однозначне педагогічне явище. Цілі та завдання навчання визначають зміст історичної освіти. Від­повідно до цілей і змісту обирається оптимальна організація (техно­логія) викладання і навчання. Отже, на сучасних уроках історії та правознавства учитель створює освітнє середовище для розвитку креативної особистості. Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.

Риси креативної особистості:

  • Відкритість новому досвіду: уміння особистості відігравати різні соціальні ролі;

  • Внутрішня свобода. Вибір учнями напрямків та завдань для самостійної роботи, гнучка система організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібностей, нахилів, побажань учнів і їх батьків, можливість реалізувати себе в обраних видах діяльності є головною умовою формування внутрішньої свободи та відповідальності особистості.

  • Емоційна стабільність та стресостійкість: вміння здійснювати емоційний обмін під час спілкування, відчувати почуття інших, допомагати їм та самому собі у складних, емоційно напружених ситуаціях.

  • Адекватна самооцінка: вона є основою розгортання певного сценарію життя людини. важливо у системі виховної роботи створити умови для розвитку достатньо високої, але адекватної самооцінки. Для цього учень повинен краще пізнати себе, розкрити власні можливості, оволодіти навичками оцінювати свої досягнення і невдачі, порівнювати різні способи вирішення життєвих проблем.

  • Рефлективність. Стратегією розвитку цієї якості є включення учнів у процес самоаналізу. Рефлексія може відбуватися на рівні усвідомлення психічних процесів та засобів оптимізації пізнавальної діяльності, аналізу моральних вчинків та соціальних ролей, що створює сприятливі умови для самоактулізації особистості. Сучасні технології навчально-виховного процесу у значній мірі побудовані на механізмах рефлексії, коли учні постійно розмірковують над питаннями: Що ми взнали сьогодні такого, чого не знали раніше? Чого ми навчилися такого, чого не вміли раніше? Що ми при цьому відчували? Що нас здивувало, порадувало на уроці? Які питанні ми задали б герою казки, автору, вченому, мандрівнику тощо?

  • Спонтанність: вміння швидко та адекватно реагувати в нестандартних ситуаціях, приймати миттєві ефективні рішення. Спонтанність розвивається у діяльності, що вимагає творчого підходу, гнучких нестандартних рішень.

  • Позитивне мислення може бути сформоване в процесі становлення основних складових позитивної Я-концепції особистості учня: когнітивної, емоційно-оціночної та поведінкової. Воно утверджує, насамперед, цінність людини, її гідність, вміння набувати досвід, навіть через помилкові дії, спрямованість на позитивне сприйняття реальності та її активне перетворення.



Сучасні педтехнології, що сприяють створенню

освітньо-розвиваючого середовища для креативної особистості

Креативність особистості в значній мірі залежить від рівня її життєвої компетентності. Реалізація компетентнісного підходу є важливим напрямком оновлення діяльності закладів освіти. Безперечно, формування компетентності особистості є цілеспрямованим процесом, що здійснюється вчителем. При цьому функції самого педагога суттєво змінюються: на перший план виходять уміння організувати самостійну пошукову діяльність учнів, їх взаємодію з метою розвитку як мотивації, так і соціальних навичок. Такі можливості створюють сучасні продуктивні технології навчання, побудовані на основі активних методів та інтерактивних технік організації навчально-виховного процесу, за умови реалізації індивідуального підходу та психологічного супроводу учнів.

Кожний учитель у процесі педагогічної діяльності створює "свою" авторську технологію навчання, яка передбачає її проектування, експериментування, досягнення оптимального результату. При цьому педагогічна майстерність полягає в тому, щоб дібрати необхідний зміст, застосувати оптимальні методи і засоби навчання відповідно до програми і поставлених освітніх цілей. На вибір технології впливають особистість педагога, особливості контингенту школярів, психологічний клімат в учнівському колективі.


ІІ. Уроки історії - освітнє середовище для формування креативної інноваційної особистості

Уроки історії в школі сприяють створенню освітнього середовища для формування креативної інноваційної особистості, тому що історичні знання націлені на навчання, розвиток і виховання учнів.

Історичні знання виконують п’ять головних функцій:

● історичні знання спрямовані на створення уявлень про історичну дійсність;

● націлені на створення наукової картини розвитку людського суспільства;

● на базі історичних знань учні повинні навчитися визначати явища, виявляти їх сутність, вміти аналізувати і порівнювати історичні факти та явища;

● історичні знання повинні сприяти формування особистого відношення до пізнавальної діяльності;

● через історичні знання здійснювати виховання особистості.

  1. Метод «Історична канва»

Першим компонентом структури історичних знань є формування історичних уявлень. Історичні уявлення формуються на базі знайомства з історичними подіями, фактами, явищами та особами. Пізнання фактів йде через раціональну та почуттєву ступені. Учителю необхідно готувати цікаві запам’ятовуючі співвідношення, використовувати мапи, схеми, аплікації, малюнки.

Суть методу «історичної канви»:

  1. Пізнання історичних фактів здійснюється через конкретні, емоційно офарбовані образи у вигляді логічно-структурних схем і таблиць.

  2. Для того, щоб сформувати історичні уявлення, необхідно при складанні історичної канви дати відповіді на питання:

● яка роль фактів у вивченні історії?

● яка класифікація фактів?

● яке співвідношення між фактами?

● якими засобами мають формуватись історичні уявлення?

  1. Факти важливі як поодинокі, так і їх сукупність. На основі групи фактів можна виявити суттєві зв’язки, зробити узагальнення.

  2. Усі факти неповторні, унікальні, вони в минулому. Тому їх пізнання повинно йти шляхом асоціативних зв’язків.

  3. При відборі фактів слід враховувати вік дітей. У молодших класах треба, щоб факти були яскравими, образними. У старших класах на базі фактів вчити узагальнювати, формувати переконання.

  4. Процес навчання повинен йти від знання фактів до їх систематизації та узагальнення.

  5. Усне слово вчителя є одним із головних джерел історичних знань для учнів. Живе переконливе слово вчителя несе не тільки історичні знання, але й виховує почуття учнів, розвиває інтерес до історії.


Пам’ятка для вчителя №1 «Методика відбору фактів»

● факти повинні бути відібрані лише науково достовірні;

● які мають значення для історії;

● конкретні та образні.

Пропоную історичну канву 4-х типів:

  1. Вивчення дат (принцип хронології);

  2. Вивчення історичних понять (принцип науковості);

  3. Розуміння історичного часу та історичної закономірності (принцип синхронізації);

  4. Формування уяви про історичний простір (принцип локальності і наочності).

Вивчення дат

Учителю необхідно приділяти особливу увагу навчання учнів роботі з цифрами і датами.

Пам’ятка №2 «Секрети запам’ятовування дат»

  • Цифрові матеріали краще запам’ятовуються, якщо їх заокруглити. Наприклад, майже півмільйона; або чверть мільйона; або одна третя частини; чи близько тисячі.

  • Основні дати (їх необхідно запам’ятовувати на тривалий час) візуалізувати на стінах кабінету історії.

  • Розуміти систему запису дат: одні дати записуються арабськими цифрами (1562 рік) інші римськими - так записуються століття (V,Хст.). Дати бувають нашої ери і до нашої ери. Записують їх скорочено: до н.е. та н.е.

  • Задачі на стрічці часу. В 1905 р. н.е. археологи знайшли золоту монету видану царем у 145 р. до н.е.. Скільки років вона пролежала в землі? У даному випадку необхідно 2 дати скласти і отримаємо відповідь, що монета пролежала в землі 2050р.

  • Записи дат у самостійно складені хронологічні таблиці.

  • Система знаків і символів у таблицях і схемах поряд з датами.


Вивчення історичних понять

Історичні поняття складають базову основу історичних знань, тому, одне з головних завдань вчителя навчити учнів правильно і точно використовувати категоріальний апарат науки. На базі історичних понять виробляється пошукове розуміння розвитку суспільства. Опановуючи вивчення проблеми формування історичних понять, необхідно з’ясувати:

1) роль історичних понять у навчанні історії;

2) ознайомитися з напрацюваннями вчених з даного питання;

3) вивчити класифікацію історичних понять;

4) пізнати шляхи і засоби формування понять.

Учені зазначають, що для формування історичних понять необхідно навчити школярів: уміти виділяти головні ознаки явища; відокремлювати істотні від неістотних ознак; навчати узагальнювати, порівнювати.

Складаючи історичну канву, процес формування історичних понять починаю з:

● розкриття істотних ознак;

● вироблення умінь у школярів виділяти спільне, зв’язуючи ці поняття в

систему знань (тобто яка епоха, який взаємозв’язок);

● навчання розумінню поодиноких понять.
Пам’ятка №3 «Як вивчити історичне поняття?»

● формування понять повинно йти тільки при високому рівні знань;

● введення терміну в процес навчання повинно проходити з урахуванням віку дітей;

● систематизація фактів повинна йти в логічній послідовності;

● нові поняття повинні бути пов’язані з відомими;

● складні поняття слід періодично повторювати;

● засвоєння понять повинне йти при активній самостійній роботі учнів.
(ПРИКЛАД)



Розуміння історичного часу та історичної закономірності

Важливе значення у формуванні історичних знань відводиться вмінню розкривати суть історичного часу та історичних закономірностей.

Базою формування історичних закономірностей є добре засвоєння історичних фактів і понять. Розкрити закономірність – це означає засвоїти об’єктивні внутрішні зв’язки між історичними явищами і процесами. За тривалістю ця робота йде протягом кількох років навчання, вона має свої складності.

  1. Засвоїти історичні закономірності можна шляхом простеження групи історичних зв’язків.

1 група: а) причино – наслідкові зв’язки (наприклад, щоб вивчити виникнення держави необхідно показати, як удосконалювалися знаряддя праці, як йшло підвищення виробництва праці, як з’явилися надлишки, нерівність, класи).

2 група: б) локальні зв’язки (наприклад, зв’язок між господарчим життям держави і природними умовами).

3 група: в) часові зв’язки (тобто встановлення послідовності або одночасності подій, що відбуваються. Наприклад, закономірності виникнення початку феодальної роздробленості).

2. Для розуміння закономірностей необхідно розкрити саме поняття, закон. У шкільних курсах розкриваються 3 групи законів:

закони, котрі діють в окремих формаціях (наприклад, криза капіталістичного суспільства);

закони, котрі діють в декількох формаціях (закони класової боротьби);

закони, притаманні всім формаціям (закон відповідності виробничих

сил характеру виробничих відносин).

3.Формування знань про історичні закономірності потребує від учнів інтелектуальних вмінь (розвитку мислення).

Здійснювати цю роботу потрібно шляхом навчання дітей аналізувати, порівнювати, узагальнювати історичні факти. Роботу цю слід вести поетапно:

підвести учня до розуміння історичного процесу;

потім ввести поняття;

далі, на базі узагальнення ввести термін – «закон»;

і лише на базі цього формувати світоглядні висновки.

(ПРИКЛАД)



Формування уяви про історичний простір

Історичні події проходять не лише в часі, але і в просторі. Вчителю необхідно знати засоби формування знань локальних історичних зв’язків. Як і за допомогою чого скласти уяву про простір?

По-перше, при вивченні історичних подій необхідно співвіднести їх з конкретним місцем, де вони відбулися, тобто локалізувати подію. Вивчається локальність за допомогою мапи. По-друге, учнів треба навчити читати мапу і вміло користуватися нею. Що дає використання історичних мап? Історичні мапи дозволяють побачити подію в просторі, розкрити причинно-наслідкові зв’язки історичних явищ, дозволяють систематизувати й узагальнювати знання щодо історичних подій, держави, епохи.

Пам’ятка №4 «Як проводити роботу з мапою?»

  • ознайомлення із зовнішнім виглядом історичної мапи;

  • вивчення умовних позначок;

  • з’ясування, яке значення має колір мапи, забарвлення різних держав;

  • визначення системи показу кордонів держав, річок, битв;

  • вивчення додатків до мапи для посилання виразності аплікацій у вигляді прапорців, стрілок, людей, кораблів, вогнищ.



Робота з історичною канвою може відбуватись у таких формах:

а) відтворення вчителем крейдою основного змісту історичного матеріалу у вигляді схем та таблиць;

б) нанесення запропонованого наочного матеріалу на папір, графічне та естетичне його оформлення;

в) виведення канви на екран за допомогою технічних засобів навчання.
Принцип наочності методу історичної канви

Об'єктивна необхідність використання наочного умовно-графічного оформлення історичної канви у процесі навчання обумовлена тим, що дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії "вухо-мозок" дорівнює 50000 біт/с, а по лінії "око-мозок" - 50000000 біт/с. Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання.

Усне слово вчителя - один із головних засобів

методу історичної канви

Словесні методи навчання та наочні - головні засоби методу історичної канви: при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, -65%.

Метод викладання при озвученні умовно-графічного запису історичної канви обирається в залежності від матеріалу, мети уроку, підготовленості класу. І як показує практика роботи, варто використовувати на уроці не один якийсь вид викладання, а різні:

  1. Розповідь – це яскраве, образне, розповідне сюжетне викладання історичних процесів або подій. За допомогою розповіді вчитель може показати значимість історичної події, сформувати образне уявлення про діючих історичних героїв, нові історичні явища, озброїти школярів новими фактами і висновками про історичні події.

  2. Опис (картинний, аналітичний, характеристика). Опис використовується для розкриття суттєвих рис та ознак історичних явищ. Використовуючи такий вид усного висловлювання як характеристика, вчитель історії впливає як на розум, так і на почуття школярів, що, в свою чергу, сприяє формуванню в учнях відповідного відношення до історичних явищ та подій.

  3. Лекція (для старших класів). В основі сучасної шкільної лекції має бути проблемно-концептуальний підхід, при якому використані прийоми та засоби не повинні давати готових відповідей, а націлити старшокласників на аналіз запропонованого матеріалу та самостійні висновки і узагальнення. Тому, щоб вирішити ці педагогічні задачі, в лекції треба використовувати різні види усного висловлювання: оповідь, пояснення, опис, характеристику.

  4. Бесіда (евристична, аналітична). Бесіда націлена на залучення учнів до процесу обговорення історичного матеріалу, виявлення ступеню та якості їхнього самостійного мислення, на розвиток пізнавальної діяльності школярів на уроці. Аналітична бесіда дозволить систематизувати отримані знання і зробити потрібні висновки з вивченої теми.

ДЕ? КОЛИ? ЧОМУ? використовую метод історичної канви:

  • Схематична історична канва, намальована на дошці або на папері, додає розповіді вчителя більшої конкретності, переконливості, допомагає учням краще засвоїти вузлові моменти воєнно-історичних подій.

  • Використання вчителем на уроці в ході пояснення матеріалу структурно-логічної схеми (історичної канви) допомагає кращому засвоєнню складних теоретичних питань, головних ідей теми.

  • У такій схемі в лаконічній формі закодована найважливіша інформація з теми, що вивчається.

  • У старших класах до розробки історичної канви необхідно залучити і самих учнів. Виконуючи самостійну роботу по складанню схем-планів і структурно-логічних схем, школярі вчаться аналізувати матеріал теми, вибираючи головні ідеї, підбираючи ключові слова та розташовуючи їх в логічній послідовності. Практика показує, що таке опрацювання тем курсу дозволяє досягти глибоких знань при вивчені історичного матеріалу.


Пам’ятка «Як навчити учнів створювати історичну канву»

  1. Учитель повинен пояснити зміст і особливості будови схеми-таблиці історичної канви та організувати роботу учнів зі структурування окремих частин навчального матеріалу, що забезпечить створення в школярів певних уявлень про принципи структурування і відбору матеріалу.

  2. Наступна фаза (при сформованості навичок їх розуміння і використання) передбачає подачу “чистої” графічної структури, яка вимагає її заповнення текстом в процесі самостійної роботи учня з підручником, збірником документів та іншими джерелами.

  3. Третій рівень – самостійної творчої роботи – передбачає створення учнем авторського варіанту історичної канви, який після публічного захисту, обговорення і доповнення може бути прийнятий за основу його однокласниками.


(ПРИКЛАД)





Автор канви учениця 9-Б класу Кривоконь Анастасія

2. Модель освітньо-розвиваючого середовища

для формування креативної інноваційної особистості

Урок – це основна форма навчально-виховної роботи у школі. Через урок (традиційний чи нетрадиційний) вчитель реалізує освітньо-виховні та розвиваючі задачі шкільного курсу історії. Результативність уроку досягається насамперед професійністю та особистими якостями вчителя, який вміє відокремити найголовніше з матеріалу, дібрати потрібні шляхи і методи навчання, враховує особливість дітей цього класу, організовує цілеспрямовану діяльність учнів на уроці і вдома. На якість уроків впливає вміння вчителя правильно й ефективно використовувати наочні посібники, вміння працювати з датами, поняттями та інше. Мною надається перевага такій моделі освітньо-розвиваючого середовища викладання історії та правознавства:




Типологія уроків історії та правознавства (за А.А. Вагіним):

  • урок, що містить всі ланки процесу навчання;

  • урок повідомлення готового матеріалу - розповідь, кіно, екскурсія;

  • вступний урок до теми;

  • урок розбору матеріалу;

  • урок вироблення вмінь і навичок;

  • узагальнюючий урок;

  • урок опитування;

  • урок повторення і узагальнення;

  • підсумковий урок по темі;

(ПРИКЛАДИ)

  1   2   3

Схожі:

Моделювання області знань в системі безперервного навчання на основі...
Ання і визначення області знань в інтелектуальній системі безперервного навчання на базі моделі Web-контенту Tree-Net і понятійно-тезисної...
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ...

Навчальна програма з правознавства для 10-12 профільних класів навчальних...
Ратушняк Святослав Петрович заступник директора Технологічного багатопрофільного ліцею м. Хмельницького, вчитель історії та правознавства,...
Александрова О. А., учитель історії та правознавства НВК «колегіум-школа»№28...
Профільне вивчення предмету в 10-11-х класах дає молоді не тільки правові знання, а й формує вміння, навички, життєву позицію, компетентності,...
На уроках історії як метод формування творчого учня
України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це...
Досвіду: «Навчально-дослідницька робота учнів на уроках біології...
Громова Тетяна Василівна, вчитель біології Черкаської спеціалізованої школи №33 ім. Василя Симоненка Черкаської міської ради
Уроках історії Педагогічна довідка
Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії
Методичні аспекти створення програми виховання класу Анотація. В...
Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціальне активної, всебічно розвиненої особистості вимагають від педагогів нових...
«ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СЗШ ІІІ-ГО СТУПЕНЯ»

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ
Любов людини до навколишнього середовища виховується з перших років навчання в школі. Від того, як здійснюється процес екологічного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка