|
|
Скачати 132.74 Kb.
|
|
УДК Дунаєвська Н.В. Застосування інноваційних ІКТ у професійному навчанні учнів старших класів Постановка проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій відіграє чималу роль у формуванні комунікативної компетенції, тому що вони не тільки реалізують особистісно-орієнтований підхід в освіті ХХІ століття, а й сама освіта ХХІ століття неможлива без комп'ютерних засобів в епоху інформаційного розвитку суспільства, широкого застосування комп'ютерів і з урахуванням створення загальносвітової комп'ютерної інформаційної мережі Інтернет. Розвиток інформаційного суспільства передбачає певні зміни у сфері освіти, реформування її з тим, щоб кожен учень міг би мати вільний доступ до інформації та знань, а також міг би обирати власну траєкторію навчання, реалізовувати власний потенціал. З появою технологій Веб 2.0. користувачі набули можливостей власноруч редагувати й змінювати вміст сайтів, публікувати в мережі власні роздуми, розміщувати особисті фотографії, відеофайли, зберігати матеріали, одночасно й спільно працювати над одним документом, налагоджувати інтерфейс веб-сторінок відповідно до власних уподобань. З іншого боку, до користувача “пристосовуються” веб-сайти – пошукові системи запам’ятовують ключові слова, введені користувачем; рекламні оголошення часто співвідносяться з вмістом матеріалів, що шукав користувач; товари, що пропонуються, упорядковуються на тільки за алфавітом, але й за кількістю переглядів та популярністю тощо. На сьогоднішній день вже накопичено певний досвід застосування інформаційних та мережних технологій у навчальному процесі, передові вчителі активно користуються сервісами Інтернету у професійній діяльності, застосовують також окремі можливості нових сервісів Інтернету, зокрема сервісів, створених за технологією Веб 2.0 [2]. Веб 2.0 – друге покоління мережевих сервісів Інтернету. На відміну від першого покоління сервісів (the mostly read-only Web), Веб 2.0 (the wildly read-write Web) дозволяє користувачам спільно діяти – обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто відбувається налагодження соціальної взаємодії. Тому технології Веб 2.0. ще називають соціальними сервісами Інтернету. До сервісів Веб 2.0 звичайно відносять: блоги, wiki, засоби обміну фотографіями і відеофайлами, засоби збереження закладок, технології спільної роботи з документами, соціальні мережі та інші. Актуальність використання сервісів Веб 2.0 полягає тому, що це відкриває широкі можливості для навчальної діяльності – для реалізації свободи школярів у навчанні, для організації досліджень на основі реальних достовірних даних, для самостійного засвоєння та накопичення знань разом з колом експертів та всіма тими, хто цікавиться даною тематикою. Таке співробітництво не знає географічних обмежень, а створення навчальних груп відбувається швидко за мірою необхідності. Аналіз основних досліджень. Вкрай важливими є доробки вчених, щодо інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Певним аспектам даної проблеми присвячені дослідження М. Жалдака, Н.Морзе, Л.Білоусової, О.Гудирева, О.Косогова, Г.Науменка, О.Носова, С.Ракова, М.Сидорова, Є.Смирнова – Трибульської та ін.. Аналіз вітчизняного й зарубіжного досвіду показав, що використання інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій навчальному процесі, протиріччя між потребою практики трудового навчання в ефективному використанні комп’ютерних технологій з метою набуття професійних знань та вмінь учнів й недостатньою вивченістю цих питань у теорії визначає соціально-значущу педагогічну проблему. Методика впровадження ІКТ в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, теорія і досвід розробки педагогічних програмних засобів та використання їх у навчальному процесі, принципи та методи навчання з використанням комп’ютера висвітлені в роботах В. Бикова, Р. Вільямса, А. Гуржія, Ю. Дорошенка А. Єршова, М. Жалдака, Ю. Жука, Н.Морзе, О.Гудирева, В С.Ракова, І. Підласого, М.Сидорова, О. Співаковського та інших. Мета дослідження – розкриття можливостей та доцільності використання інноваційних ІКТ у професійній підготовці учнів старших класів. Виклад основного матеріалу. Аналіз педагогічної та методичної літератури дозволяє нам виокремити способи використання сервісів Веб 2.0 у навчальному процесі. По-перше, сервіси Веб 2.0 слугують джерелом навчальних матеріалів. Сервіси зберігання мультимедійних ресурсів містять значну кількість навчальних відеофільмів, презентацій, створених вчителями, викладачами, експертами. Такі ресурси розробляються з метою наочного подання складних для розуміння тем або додаткового пояснення термінів. По-друге, сервіси Веб 2.0 можна використовувати як сховища посилань на додаткові ресурси навчального призначення. Такі сховища є зручними для організації обміну між школярами посиланнями на цікаві та корисні ресурси; для забезпечення певної групи учнів набором посилань, які можуть стати у нагоді для розв’язання спільної задачі; для створення особистого каталогу посилань. За допомогою сервісів збереження закладок на уроці може бути організовано роботу у групах, спрямовану на пошук матеріалів з теми, що вивчається, а посилання на знайдені ресурси будуть доступними для всіх інших груп. Такі сервіси можуть виявитися також зручними для вчительського співтовариства – знайдені посилання систематизуються колективом вчителів, що дозволяють полегшити пошук необхідних дидактичних та методичних матеріалів. Соціальні пошукові машини можуть використовуватися вчителями для створення власних тематичних пошукових каталогів з тим, щоб серед розмаїття інформації в Інтернеті відібрати для школярів саме такі, що будуть корисними для уроку. У такий спосіб може бути вирішено проблему захисту школярів від нерелевантної інформації, яку вони можуть одержати, направляючи запити в пошукові машини “загального користування”. Третій спосіб полягає у використанні сервісів як платформи для організації спільної діяльності школярів в процесі розв’язання поставлених завдань. Зручною платформою для організації учнівських проектів є сервіс WikiWiki, в середовищі якого школярі можуть вносити результати власних досліджень за мірою їх створення, легко редагувати вміст інших статей, доповнювати та змінювати статті інших учасників групи. У вікі-середовищі учасники можуть спільно створювати творчі роботи – казки, есе, вірші, тематичні енциклопедії, шкільні довідники. До таких проектів належить створення колективних текстів “Студентської" та “Шкільної казки” на базі ВікіВікі-майданчиків. Люди з різних географічних областей і різних галузей знань можуть незалежно один від одного працювати над створенням однієї статті. Соціальний сервіс Вікі може бути використаним у педагогічній практиці різними способами:
Для вирішення зазначених методичних проблем при впровадженні дистанційних технологій навчання можна застосовувати технологію онлайн семінару під назвою вебінар. Вебінар – це технологія, яка дозволяє в повній мірі відтворити умови колоборативної (спільної) форми організації навчання, а саме семінарського, лабораторного занять, лекцій, використовуючи засоби аудіо- , відео- обміну даними та спільної роботи з різноманітними об'єктами, незважаючи на те, що його учасники можуть фізично знаходитися в різних місцях. Таким чином створюється віртуальна “аудиторія”, що об'єднує всіх учасників вебінару. Вебінаром можна вважати віртуальний семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінар має головну ознаку семінару – інтерактивність, яка може бути забезпечена за допомогою моделі: доповідач – слухачі, які ставлять питання та обговорюють їх, причому в ролі доповідача може бути як викладач так і студент, залежно від ролі, яку він має виконувати за сценарієм проведення такого семінару. Інноваційні мережні сервіси, які можуть забезпечити спільну колоборативну роботу учасників навчального процесу в Інтернет мережі, можна поділити на дві групи: асинхронні та синхронні. Наприклад, Веб-каст – це асинхронна технологія, яка забезпечує лише односторонню доповідь, без інтерактивної взаємодії між доповідачем та слухачами. Веб-каст створюється викладачем чи студентом та розміщується для ознайомлення на навчальній мережній платформі. Електронні конференції дозволяють привернути до участі в обговоренні різних проблем досить широке коло бажаючих, забезпечуючи при цьому кожному учаснику можливість одночасної присутності відразу на кількох конференціях, не відходячи від свого комп'ютера. Для всіх учасників навчального процесу електронні конференції дозволяють не лише бути в курсі розвитку проблематики, яка їх цікавить, брати участь в обговоренні проблем певної предметної галузі, але і самому висловлюватися з питань, що обговорюються, безпосередньо в процесі інформаційного спілкування знайти однодумців, зацікавлених колег в обміні інформаційними ресурсами. Четвертий спосіб – використання сервісів Веб 2.0 для демонстрації результатів діяльності школярів. Результати діяльності школярів над заданою темою можуть бути розміщені у блогах для подальшої організації спілкування та обговорення проблемних питань. Блог, як технологію ведення в Інтернеті власного щоденника, слід віднести до асинхронних мережних сервісів. Його також можна розглядати як варіант особистого освітнього простору та засіб для організації спільної діяльності певної групи студентів – відкритим чи закритим середовищем для організації педагогічних дискусій з різних напрямів. Таке використання блогів допустимо та виправдано, оскільки багато блогів мають додаткові переваги перед форумами: можливість публікувати в тексті мультимедійні фрагменти, можливість перехресних зв'язків між кількома гілками дискусій. Однак блоги не дозволяють обмінюватися повідомленнями в онлайні. Зберігання архівів творчих робіт школярів, шкільних відео-, фото-, аудіоархівів засобами сервісів Веб 2.0 є зручним через можливості швидкого пошуку необхідної роботи, доступу до потрібної роботи з будь-якого комп’ютера у будь-який час, наявність каталогу тощо [7, с.20]. П’ятий спосіб полягає у використанні сервісів веб 2.0 як засобу для структурування знань школярів з певної тематики. З цією метою можна використовувати карти знань, які дозволяють у графічному вигляді представити план заняття, основні ідеї, поняття, що вивчатимуться, підсумувати інформацію, структурувати знання, продемонструвати концепції та діаграми. Подібні карти знань можуть застосовуватися для планування роботи вчителя. За відгуками вчителів, застосування карт знань на уроці дозволяє звернути увагу аудиторії на основні аспекти матеріалу; легко адаптувати навчальний матеріал відповідно до змінених умов; виділити основні концепції, які мають бути засвоєні учнями; продемонструвати зв’язки між новими поняттями, що сприяє глибшому розумінню предмета учнями. Наприклад, сервіс Bubbls.Us дає можливість створювати карти знань, виділяти кольором потрібні елементи, роздруковувати та зберігати створені карти. Гнучкість створеної карти та легкість інтерфейсу дозволяє використовувати цей ресурс на уроках навіть початкової школи для організації індивідуальної, колективної або групової роботи над матеріалом що вивчається. Використання карт знань у навчальному процесі дозволяє: - нагадати факти, слова і образи; - продемонструвати концепції у вигляді діаграми або графіків; - аналізувати результати або події; - структурувати наявний матеріал; - підсумовувати інформацію; - організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх. Технології Веб 2.0., містять великий потенціал підвищення ефективності навчального процесу і потребують чіткого визначення умов їхнього використання. Актуальним на сьогодні є питання використання соціальних мереж у навчальному процесі. Соціальна мережа – це інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі. Сайт являє собою автоматизоване соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об’єднаних спільним інтересом. До них відносяться і тематичні форуми, особливо галузеві, які активно розвиваються останнім часом Найпоширенішими серед відомих нині в Україні соціальних мереж є: вконтакті, фейсбук, твітер, однокласники та інші. У основі соціальної мережі лежать наступні принципи: 1. Ідентифікація – можливість вказати інформацію про себе. Наприклад, учасники вказують дату народження, школу, ВУЗ, улюблені заняття, вміння, книги і т.п. 2. Присутність на сайті – можливість побачити, хто в даний час знаходиться на сайті. 3. Відносини – можливість описати стосунки між двома користувачами. Наприклад, учасники можуть бути визначені як друзі, члени родини, колеги з роботи і т.п. 4. Групи – можливість сформувати всередині соціальної мережі співтовариства за інтересами. 5. Спілкування – можливість спілкуватися з іншими користувачами мережі. Наприклад, відправляти їм особисті повідомлення, коментуватися необхідні, на їхню розміщують всередині соціальної мережі, ділитися з іншими користувачами значущої для них інформацією. Ці принципи дозволяють педагогові створити свій віртуальне навчальне клас, для організації якого можна використовувати будь вже діючу соціальну мережу (Facebook, Вконтакте) або побудувати свою. Адже соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя сучасних дітей. Поза школою вони постійно переписуються з кимось в Інтернеті, коментують пости друзів, обмінюються посиланнями – віртуальний світ для них такий же звичний (а часом і набагато більш звичний), як і реальне життя. Ідея використовувати соціальні мережі для навчання школярів і студентів на перший погляд здається дивною. Приміром, батьки традиційно сприймають соціальні мережі, як безумовне зло – адже діти проводять у них величезна кількість часу замість того щоб читати підручники або вирішувати завдання. Однак прихильники впровадження мережних майданчиків для спілкування в освіті наводять низку доказів, що здаються цілком розумними [4, с.85]. По-перше, соціальні мережі дозволяють зробити навчання більш індивідуальним: що вчаться, бажаючі глибша досліджувати якусь тему або предмет, може об'єднуватися в мережеві групи, усередині яких будуть публікувати посилання на цікаві для них матеріали і вести дискусії. На заняттях у клас таке занурення в питання неможливо. Під-друге, за допомогою соціальних мереж ученики можуть-якої миті задати своїм викладачеві прийшли ним в голову питання. Під час підготовки до іспитів або при виконанні домашньої роботи часто виявляється, що деякі суттєві моменти, необхідні для вибудовування єдиною логічною картини залишилися незрозумілі. Можливість прояснити для себе складні моменти дозволить учням краще засвоювати новий матеріал. По-третє, в учнів виникає можливість звертатися до потрібних людей – відомих вчених, керівників дослідних проектів. Перед тим, як з'явилися сервіси, подібні Facebook, достукатися до потрібної людини було набагато складніше – доводилося долати безліч проміжних етапів, знаючи про майбутнє листування більшість навіть не намагалися зв'язатися із кимось за межами школи чи ВНЗ. Тоді, як понад 500 мільйонів людей активно використовують Facebook для підтримки контакту з друзями обміну фотографіями та відео шляхом регулярного оновлення своїх думок і дії. Більше 200 мільйонів людей по всьому світу користуються Twitter, сервісом дозволяє користувачам поширювати текстові повідомлення себе. Переваги використання соціальних мереж наступні: 1) учень знаходиться в себе удома у своїй звичній обстановці; 2) немає тиску з боку інших учнів і може задати навіть найбезглуздіше питання і при цьому не бути висміяним; 3) можливість роботи безпосередньо з учнем з конкретних незрозумілих питань; 4) можливість створювати свій навчальний контент як учень так і учитель; 5) зручність для використання Інтернет конференцій, вебінарів, аудіо або відео уроків оскільки учень забезпечений усім необхідним устаткуванням; Проблеми використання соціальних мереж потенціалу в освіті пов'язані, насамперед, з питаннями організації безпеки учасників. Як правило, більшість соціальних мереж припускають, що учасники розміщають тут свої анкети та фотографії. Крім того, соціальні мережі дозволяють учасникам обмінюватися приватними повідомленнями, які не контролюються іншими учасниками [6]. Отже, як бачимо, потенціал використання можливостей соціальних мереж у навчальному процесі учнів ЗНЗ надзвичайно високий. Висновки. Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. Використання інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці учнів старших класів є обов’язковою умовою формування компетентного фахівця на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства. В умовах сьогодення, коли створюється єдиний інтелектуальний і емоційний простір засобами Інтернет технологій, нагальною проблемою стає поєднання класичних педагогічних технологій з інноваційними інформаційними технологіями навчання. Література:
У статті проаналізовано проблему застосування інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійного навчання учнів старших класів, визначено можливості використання інноваційних ІКТ у навчальному процесі, їх переваги та недоліки. Ключові слова: блог, вебінар, веб-каст, інноваційні інформаційно-комунікаційні технології, Інтернет, соціальна мережа, соціальні сервіси, технології Веб 2.0. В статье проанализирована проблема применения инновационных информационно-коммуникационных технологий в процессе профессионального обучения учащихся старших классов, определены возможности использования инновационных ИКТ в учебном процессе, их преимущества и недостатки. Ключевые слова: блог, вебинар, веб-каст, инновационные информационно-коммуникационные технологии, Интернет, социальная сеть, социальные сервисы, технологии Веб 2.0. The article analyzed the problem of application of innovative information and communication technologies in training high school students identify opportunities for innovative ICT in the educational process, their advantages and disadvantages. Keywords: blog, webinar, web-casting, innovative information and communication technology, Internet, social networking, social services, Web 2.0 technologies. |
|
: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних... Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),... |
І. М. Кушнір ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ... Постановка проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі дозволяє реалізувати інформатизацію... |
|
ДИПЛОМНА РОБОТА Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1 |
Боговарова О.І. Психолого-педагогічний супровід учнів із труднощами... Ерозлитті, нерідко є ніби «сліпою» до певних літер чи цілих фраз… Тож за стандартний час, відведений програмою для навчання читанню,... |
|
МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Постановка проблеми Постановка проблеми. У ХХІ сторіччя людство ввійшло у стадію розвитку, яке одержало назву постіндустріального або інформаційного... |
Стратій Д. А. Розробка електронного портфоліо вчителя як засіб підвищення... Постановка проблеми. Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні... |
|
ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Використання ІКТ дає змогу опрацьовувати значно більше навчальної інформації, робити її доступнішою для сприйняття, зрозумілою за... |
Стратій Д. А. Розробка електронного портфоліо вчителя як засіб підвищення... Постановка проблеми. Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні... |
|
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль... |
В. В. Мартинюк ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ... Ини, яка творчо мислить, свідомо орієнтується в інформаційному і науковому просторі самостійно опановує світоглядні парадигми. Глибоке... |