|
|
Скачати 459.2 Kb.
|
|
Доцільне поєднання вищезазначених технологій дає змогу визначити особливості інтеграції змісту навчальних предметів та різних видів мистецтв для поліхудожнього розвитку учнів на кожному уроці, а саме:
Визначення спільних понять (міжпредметні і міжмистецькі). Так в музиці і образотворчому мистецтві спільними є ритм, композиція, форма, симетрія, етюд-картина, камерний портрет тощо. Для успішної практичної діяльності учнів (на яку відводиться не менше 25 – 30 хвилин уроку) вчитель має допомогти їм оволодіти засобами виразності, що досягається постійними вправляннями. «Для того, щоб ці вправляння не знижували інтересу дітей до митецької діяльності, вони повинні бути не лише технічними (спрямованими на формування певної навички), а й мати художнє (естетичне) забарвлення. Робота над технікою виконання водночас є роботою над його виразністю (художністю), при цьому оволодіння навичками є засобом для досягнення цілі» – створення художньо-образного продукту (малюнка, аплікації, пісні, вірша, танцю тощо) [9; 457]. Виконання вправ, зазвичай, пов’язано з наслідуванням. Механічне багаторазове повторення може викликати в учнів відразу, тому бажано, щоб «кожен новий повтор ставав несхожим на попередній, перетворювався на більш досконалу копію зразка» [10; 149] і на якомусь етапі перетворився у творчий пошук ініційований не лише вчителем, а й самим учнем. Особливості оцінювання результатів навчання «Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій. Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:
Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю. До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції) і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та взаємне оцінювання.» [7; 5]. У 2013 - 2014 н. р. діяльність педколективів, навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою має бути спрямоване на підвищення якісного рівня освітніх послуг шляхом: - активного впровадження в навчальний процес інтерактивних форм і методів мистецької освіти; - створення умов для переходу на новий зміст мистецької освіти, починаючи з учнів 5-х класів; - виховання у дітей та молоді цілісної системи цінностей і духовних пріоритетів; Організації допрофільної підготовки Місцевими органами управління освітою, керівниками загальноосвітніх навчальних закладів має продовжуватись робота щодо створення у школах належних умов для організації допрофільної підготовки. Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти має стати її наскрізність та наступність. Важливу роль в допрофільній підготовці відводиться факультативним курсам та курсам за вибором, що реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів і вивчаються учнями переважно впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом. Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін - запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і можливості створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів. У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо. Для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю підготовлено збірник програм із профільних предметів (вид. «Ранок», 2009 р.), у який увійшли програми з рисунку, живопису, композиції, комп’ютерної графіки, ліплення, художньої праці. Профільні предмети належать до інваріантної складової навчального плану і є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів. Наголошуємо, залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів – може перерозподілятися час між курсами профільного циклу. Метою навчання учнів у школі у галузі художньо-естетичної освіті має стати не тільки набуття системи художніх знань і вмінь, а також формування системи особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей - важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власним світоглядом та естетичними смаками. У результаті якісної художньої освіти й виховання має відбутись становлення особистісного розвитку школярів на основі виявлення різнобічних естетичних інтересів і потреб, розвитку художніх здібностей та в кінцевому рахунку формування творчої індивідуальності кожного учня. Модернізація матеріально-технічної бази. Для забезпечення якісної освіти необхідно продовжити створення навчальних кабінетів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах з комплектацією їх комп’ютером, електронною бібліотекою, навчально дидактичним матеріалом та підписними періодичними виданнями – науково-методичного журналу «Мистецтво та освіта», «Мистецтво в школі», освітньо-мистецького посібника-часопису «Артклас». Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua). Методична робота Обласні творчі групи з образотворчого мистецтва У 2013 році відбулися 2 засідання обласної творчої групи учителів образотворчого мистецтва: – 16 січня – з проблеми «Аналіз програм та навчально-методичного матеріалу щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу у 1-2 та 5 класах за новими програмами»; . – 27 березня .. з проблеми «Календарне планування уроків образотворчого мистецтва у 5 класі за новою програмою». У ході підготовки до впровадження нової програми з образотворчого мистецтва проведена ґрунтовна робота з обласною творчою групою вчителів образотворчого мистецтва: – створено 2 варіанти «Примірного календарно-тематичного планування уроків образотворчого мистецтва у 5 класі», стандарт і для творчо працюючих вчителів з варіативною частиною, а також – розроблено методичний інструментарій аналітико-діагностичної діяльності вчителів «Предметні компетентності учнів початкової школи стосовно образотворчого мистецтва» для реалізації головних засад нової програми (методист Щербенко С.К.); – розробляється навчально-методичний матеріал для наповнення банку цифрових ресурсів з образотворчого мистецтва та триває створення посібника з методики викладання образотворчого мистецтва у 5 класі. В роботі творчої групи найбільш плідну діяльність виявили вчителі: Демочка В.Г., учитель образотворчого мистецтва Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 32 Черкаської міської ради; Кондратюк С. Ю., учитель Будищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Черкаської районної ради; Чикаленко Р.В., вчитель-методист Руськополянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Черкаської районної ради; Кондратюк Н.В, вчитель-методист Христинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.Є. Корнійчука Христинівської районної ради; Шендрик А.В., учитель образотворчого мистецтва Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Городищенської районної ради. Обласна творчої група вчителів інтегрованого курсу «Мистецтво» 11січня та 17 травня 2013 р. відбулися 2 засідання творчої група вчителів інтегрованого курсу «Мистецтво», 4 клас з проблеми «Розробка науково-методичного забезпечення викладання інтегрованого курсу «Мистецтво, 4 клас». У рамках проведення Всеукраїнського експерименту по впровадженню вивчення мистецьких інтегрованих курсів створено методичний кейс (навчально-методичні посібники для вчителів художньо-естетичного профілю «Уроки з інтегрованого курсу «Мистецтво», 4 клас» у двох частинах за новою інтегрованою програмою «Мистецтво»; до кожного уроку розроблені презентаційні матеріали – 2 диски CDR, методичний посібник з позакласної роботи з мистецтва «Живи, кринице доброти, у серці кожної людини»). У цій роботі активну участь брали Баранова Т. М., Прісич Н.В., вчителі музичного мистецтва та художньої культури Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради; Гаврильченко Т.В., учитель образотворчого мистецтва Шевченківського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Звенигородської районної ради. Обласний семінар керівників районних (міських) постійно-діючих семінарів-практикумів з інтегрованого курсу «Художня культура» з проблеми «Розробка навчально-методичного забезпечення для викладання інтегрованого курсу «Художня культура, 10 клас» відбувся 21 лютого 2013 р. на базі Черкаської спеціалізованої школи № 20 Черкаської міської ради. Присутні були 28 осіб. Роздані методичні матеріали по створенню учнівських проектів, майстер-класів, електронні варіанти розроблених методичних посібників. Результатом роботи обласної творчої групи з художньої культури є навчально-методичні посібники: «Художня культура світу, 11 клас», «Художня культура України, 10 клас». Кращі здобутки в роботі творчої групи цього року мали вчителі: Удовенко Н. Г., вчитель художньої культури Чорнобаївської гімназії І-ІІІ ступенів Чорнобаївської районної ради; Єлсукова О.В., вчитель Черкаського гуманітарно-правового ліцею Черкаської міської ради; Кондратюк Н.В, вчитель-методист Христинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.Є. Корнійчука Христинівської районної ради; Прісич Н.В., вчитель музичного мистецтва та художньої культури Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради. Висловлюємо подяку адміністрації Черкаської спеціалізованої школи № 20 Черкаської міської ради за надані можливості для проведення семінару: директору школи Кіті Л.Б., заступнику директора з навчально-виховної роботи Колесник А.Ю., вчителю художньої культури Міх Г. Ю. (за виступ з досвіду роботи та проведення відкритого уроку). Методична робота в міжкурсовий період проводиться в колективній та індивідуальній формі. Ці форми роботи є складовою також і самоосвіти вчителів. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, районних та обласних методичних об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробки окремих проблемних питань, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, підготовку доповідей, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників. Вся робота районних (міських) методоб’єднань вчителів образотворчого мистецтва має бути направленою на: - систематизування роботи вчителя по напрямках та видах мистецької діяльності; - узагальнення, організацію обміну досвідом роботи вчителів мистецьких дисциплін на різних рівнях (включаючи і шкільний); - впровадження новітніх інформаційних технологій навчання; - підготовка вчителів до атестації та участі у конкурсі «Вчитель року» в номінації «Образотворче мистецтво» (Обов’язково обговорити наслідки такої участі на серпневих засіданнях методичних об’єднань вчителів образотворчого мистецтва і визначитись з планами самоосвітньої роботи по ліквідації прогалин у знаннях учителів); - надання допомоги молодим спеціалістам та вчителям–нефахівцям образотворчого мистецтва у підготовці методичних розробок, оволодінні інноваційними технологіями навчання шляхом проведення індивідуальних та колективних консультацій та організації наставництва; - пропаганда новинок методичної та навчальної літератури, публікацій педагогічних видань; - організацію друку своїх досягнень у науково-педагогічній пресі; - організацію конкурсної та виставкової діяльності. Наявна нагальна необхідність створення в загальноосвітніх установах шкільних методичних об’єднань з мистецтва, у які мають бути залучені вчителі початкових класів та предметів художньо-естетичного циклу, що обумовлено: - низьким рівнем наявних предметних компетентностей у більшості вчителів з образотворчого мистецтва;
Сучасне мистецьке навчання ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, нових програмах і сучасних підручниках. Тому формування і розвиток в учнів ключових, міжпредметних і предметних компетенцій у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду без творчого і компетентного вчителя не можливе. |
| Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... Л.І. Даниленко, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
| Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
| М. А. Новосельський, методист фізики Черкаського обласного інституту... |
БІБЛІОТЕКА ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМ Маяцька Л. Ф., провідний бібліотекар Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної... |
| Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНЯ |
Н. М. Степанова Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
| Н. М. Степанова Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ І ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ... ... |