|
|
Скачати 44.95 Kb.
|
|
Т.Г.Пахомова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, кандидат педагогічних наук; Г.І.Савицька, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради СТРАТЕГІЯ НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Сталий розвиток регіональної системи вивчення іноземних мов характеризується переходом на нові державні стандарти та на нову парадигму освіти: особистісно-орієнтовану, засновану на компетентнісному, когнітивно-комунікативному і діяльнісному підходах. Введення нових стандартів загальної середньої освіти повертає до школи принципи державного виховання. Найважливішим завданням нових державних стандартів загальної освіти є формування універсальних навчальних дій, що забезпечують школярам, які засвоюють іноземну мову, вміння вчитися, здатність до самостійної роботи над мовою, а, отже, здатність до саморозвитку та самовдосконалення. Наступність при вивченні іноземної мови у початковій, основній та старшій середній школі забезпечується за допомогою обліку внутрішньопредметних зв’язків при формуванні усіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції. Освіта в початковій школі є базою, фундаментом всього подальшого навчання. У першу чергу, це стосується сформованості «універсальних навчальних дій», що забезпечують «уміння вчитися». У початковій школі створюються умови для ранньої комунікативно-психологічної адаптації молодших школярів до нового мовною світу і для подолання в подальшому психологічного бар’єру у використанні іноземної мови як засобу спілкування; для розвитку мотивації до подальшого оволодіння іноземною мовою, формується елементарна комунікативна компетенція (мовна і мовленнєва) і, відповідно, розвиваються елементарні комунікативні вміння в основних видах мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо), а також елементарні лінгвістичні уявлення. В основній школі посилюється роль принципів когнітивної спрямованості навчального процесу, індивідуалізації та диференціації навчання, більшого значення набуває освоєння сучасних технологій вивчення іноземної мови, формування навчально-дослідницьких умінь, усвідомлення місця та ролі рідної та іноземної мов в цілому полікультурному, тримовному світі як засобів спілкування, пізнання, самореалізації та соціальної адаптації, розвиток засобами навчального предмета таких якостей особистості, як громадянськість, національна ідентичність, патріотизм, толерантне ставлення до проявів іншої культури. В основній школі виділяються два вікових етапи, обумовлених динамікою розвитку школярів: 5-7 і 8-9 класи. У старшій школі здійснюється подальший розвиток і вдосконалення комунікативної компетенції в сукупності її складових, а саме: мовної, мовленнєвої, соціокультурної / міжкультурної, компенсаторної та навчально-пізнавальної. Ступінь сформованості компетенцій у школярів в 10-11 класах створює реальні передумови для обліку конкретних потреб школярів у використанні іноземної мови при вивченні інших шкільних предметів, а також у самоосвітніх цілях: в галузях знань і сферах людської діяльності, які їх цікавлять (включаючи і їх професійні орієнтації і наміри ). Основним завданням іншомовної шкільної освіти в XXI столітті стало створення сприятливих умов для сталого безперервного розвитку мовної особистості, формування у школярів іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності і готовності здійснювати іншомовне міжособистісне і міжкультурне спілкування з носіями мови. У іншомовній освіті України простежуються такі тенденції: - вдосконалення освітнього процесу з іноземної мови та вдосконалення системи підготовки та перепідготовки вчителів іноземних мов, підвищення професійної компетенції педагогів; - варіативність навчання іноземних мов, тобто можливість використання різних НМК з іноземних мов, як вітчизняних, так і зарубіжних; різних методів і технологій навчання; - вивчення другої іноземної мови; - індивідуалізація процесу навчання; - відкритість і доступність освіти, прозорість методів навчання і контролю; - перехід від формату викладання до формату навчання; - інтернаціоналізація навчання дає можливість вчитися не тільки в Україні, але і за кордоном; - освоєння інноваційного досвіду тих шкіл, які займаються експериментальною та інноваційною діяльністю. Вищеназвані тенденції в цілому плідно позначилися на розвитку іншомовної освіти в Черкаській області. Продовжувалася робота за проектом Британської Ради «Фахове вдосконалення вчителів в інститутах післядипломної освіти: пілотування раніше складених модулів», учителі і методисти стали учасниками україно-канадського проекту «Учитель майбутнього». Протягом минулого навчального року навчання іншомовного спілкування спиралося на співробітництво з Британською Радою в Україні, з Американськими Радами (діяльність Корпусу Миру), Гете-інститутом (участь групи директорів шкіл області у семінарі щодо вивчення другої іноземної мови, проведення курсів для учителів німецької мови «Літній інтенсив», участь представника області у підготовці програми фахового вдосконалення учителів німецької мови), асоціацією «Україна-2 Люксембурги» (проведення семінару носієм мови для учителів французької мови). У рамках підготовки до введення іноземної мови з 5 класу було проведено експрес-курси для учителів англійської мови (1 група), французької мови (1 група), німецької мови (4 групи), заплановано проведення семінару автором підручника «Німецька мова, 5 клас, друга іноземна мова» Світланою Іванівною Сотниковою. Під час курсової перепідготовки учителів постійно викладаються спецкурси «Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції», «Методологія навчання другої іноземної мови учнів 5 класу». У минулому навчальному році успішно виступили на Всеукраїнській олімпіаді юні знавці іноземних мов області, вони здобули 11 призових місць (3 перших, 5 других, 3 третіх). Але, поряд із позитивними тенденціями, можна виділити такі проблеми: - збереження існуючого балансу у вивченні іноземних мов; - невідповідність ряду НМК загальноєвропейським вимогам до оволодіння мовою; - відсутність наступності в освітньому мовному полі; - відсутність інтерактивних дощок і цифрових записуючих пристроїв у навчальних закладах, а у деяких – учителі іноземної мови навіть не мають доступу до комп’ютерного класу. Подолання цих проблем і стане першочерговим завданням педагогічних колективів на наступний навчальний рік. |
| Методист предметів художньо естетичного циклу Черкаського обласного... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
| Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... Л.І. Даниленко, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
| М. А. Новосельський, методист фізики Черкаського обласного інституту... |
БІБЛІОТЕКА ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМ Маяцька Л. Ф., провідний бібліотекар Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної... |
| Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНЯ |
Н. М. Степанова Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
| Н. М. Степанова Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |