Додатки Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови

Додатки

Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови

Основні команди оболонки програмування Turbo Pascal 5.5

Рис. 1.

• 
  File – команди для роботи з файлами;
  
• 
  Edit – режим редагування або створення програми;
  
• 
  Run – режими виконання програми;
  
• 
  Compile – режими компіляції програми;
  
• 
  Options – опції для конфігурації середовища;
  
• 
  Debug – команди відладки програми;
  
• 
  Break/wath – команди переривання і перегляду.
  

• 
  
  
  
  Рис. 2
  Load – зчитати файл з диску;
  
• 
  Pick – викликати Pick–таблицю, в якій міститься список з 8 файлів, з якими ми працювали під час даного сеансу роботи;
  
• 
  New – створити новий файл;
  
• 
  Save – записати файл з текстом програми на диск;
  
• 
  Write to – записати файл з текстом програми на диск і задати йому при цьому нове ім’я;
  
• 
  Directory – створити робочу директорію для розміщення файлів;
  
• 
  Change dir – вибрати робочу директорію;
  
• 
  Os shell – виконати сеанс MS DOS, для повернення в середовище програмування слід ввести команду Exit;
  
• 
  Quit – закінчити роботи в середовищі програмування.
  

Рис. 3.

• 
  Run – виконати програму;
  
• 
  Program reset – відміняє поточний сеанс відладки програми;
  
• 
  Go to cursor – виконання програми до положення курсора у вікні редагування;
  
• 
  Trace info – трасування програми – виконання по крокам;
  
• 
  Step over – виконання по крокам – схоже до попередньої команди, але коли викликається процедура або функція користувача, то вона виконується повністю (за один крок);
  
• 
  User screen – показує екран з вихідною інформацією роботи програми.
  

Рис. 4.

• 
  Compile – компіляція тексту програми;
  
• 
  Make – виклик послідовності Make Turbo Pascal (більш детально див. технічну документацію);
  
• 
  Build – нова трансляція всіх файлів;
  
• 
  Destination – вказівка, де зберігати скомпільовану програму – у пам’яті (Memory), чи у вигляді ЕХЕ-файлу (Disk);
  
• 
  Find error – знайти місце розміщення помилки, що виникла на етапі виконання програми;
  
• 
  Primary file – вибір головного файлу;
  
• 
  Get info – отримання інформації про файл програми.
  

Рис. 5.

• 
  Compiler – дана команда встановлює параметри компіляції, у тому числі (рис. 6):
  

• 
  Range checking – перевірка діапазонів ( on – включено, off – виключено);
  
• 
  Stack checking – перевірка стеку;
  
• 
  I/O checking – перевірка вводу – виводу;
  
• 
  Force for calls – використання дальнього типу викликів;
  
• 
  Overlay allowd – дозволити оверлеї;
  
• 
  Align date – вирівнювання даних;
  
• 
  Var-string checking – перевірка рядків – змінних;
  
• 
  Boolean evaluation – обчислення булівських виразів;
  
• 
  Numeric processing – числове опрацювання;
  
• 
  Emulation – емуляція роботи сопроцесора 8087 у випадку його відсутності;
  
• 
  Debug information – генерація інформації для відладки;
  
• 
  Local symbols – генерація інформації про локальні символи;
  
• 
  Conditional defines – умовні визначення;
  
• 
  Memory Sizes – розміри пам’яті.
  

• 
  
  
  
  Рис. 6.
  
  Linker – встановлення опцій компоновщика, у тому числі:
  

• 
  Map file – визначення кількості інформації, що буде розміщено в табличному файлі;
  
• 
  Link buffer – вказівка компілятору, що використовувати для буферу зв’язку – оперативну пам’ять чи диск.
  

Рис. 7.

• 
  Environment – настройки операційного середовища (рис.7), в тому числі:
  

• 
  Config auto save – автоматичне збереження конфігурації;
  
• 
  Edit auto save – автоматичне збереження файлу, що редагується;
  
• 
  Backup source files – збереження резервних копій вхідних файлів;
  
• 
  Tab size – розмір табулювання для редактора;
  
• 
  Zoom window – зміна розмірів вікон;
  
• 
  Screen size – розмір екрану.
  

• 
  Directories – даний пункт задає робочий каталог, а також каталоги для інший файлів системи програмування (рис. 8), у тому числі:
  

• 
  
  
  
  Рис. 8.
  Turbo directory – місце знаходження файлу конфігурації і файлу допомоги;
  
• 
  EXE & TPU directory – місце знаходження виконуваних файлів і модулів;
  
• 
  Include directories – місце знаходження вкладених (Include) файлів;
  
• 
  Unit directories – каталоги, в яких містяться модулі Turbo Pascal;
  
• 
  Object directories – каталоги, які містять об’єктні файли;
  
• 
  Pick file name – місце знаходження файлу вказівки;
  
• 
  Current pick file – ім’я і місце знаходження поточного файлу вказівки.
  

• 
  Parameters – основні параметри;
  
• 
  Save options – збереження опцій у файлі конфігурації turbo.tp;
  
• 
  Retrieve options – відновлення опцій, збережених раніше командою Save options;
  

Рис. 9.

• 
  Evaluate – виклик вікна обчислень значень змінних і виразів;
  
• 
  Call stack – вікно стану стека;
  
• 
  Find procedure – пошук процедури або функції;
  
• 
  Integrated debugging – інтегроване налагодження;
  
• 
  Standalone debugging – автономне налагодження;
  
• 
  Display swapping – переключення екрану;
  
• 
  Refresh display – відновлення екрану.
  

Рис. 10.

• 
  Add watch – додати змінну або вираз у вікно перегляду;
  
• 
  Delete watch – видалити з вікна перегляду;
  
• 
  Edit watch – редагування у вікні перегляду;
  
• 
  Remove all watches – видалення всіх елементів з вікна перегляду;
  
• 
  Toggle breakpoint – встановлення точки зупинки;
  
• 
  Clear all breakpoints – відмінити всі точки зупинки;
  
• 
  View next breakpoints – перейти до наступної точки зупинки.
  

Список рекомендованої літератури

1. 
   Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г., Капустина Е.Н., Селюн М.И. Задачи по программированию. – М.: Наука, 1988. – 224 с.
   
2. 
   Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики – М.: Наука, 1990. – 256 с.
   
3. 
   Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала программирования на языке паскаль. – М:, Наука, 1987
   
4. 
   Агафонов В.Н., Поттосин И.В., Бежанова Л.М., Сабельфельд В.К. Сборник упражнений по программированию на языке ПАСКАЛЬ. – Новосибирск: Изд–во Новосиб. ун–та, 1985.
   
5. 
   Арсак Ж. Программирование игр и головоломок. – М.: Наука, 1990.
   
6. 
   Бородич Ю.С., Вальвачев А.Н., Кузьмин А.И. Паскаль для персональных компьютеров. – Мн.: Вышэйшая школа, 1991. – 365 с.
   
7. 
   Брудно А.Л., Каплан Л.И. Московские олимпиады по программированию. – М.: Наука, 1990.
   
8. 
   Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы. – М.: Мир, 1985.
   
9. 
   Вирт Н. Систематическое программирование. Введение. – М., Мир, 1977.
   
10. 
    Гейн А.Г., Житомирский В.Г., Основы информатики и вычислительной техники, – М.: Просвещение, 1993.
    
11. 
    Грогоно П. Программирование на языке Паскаль. – М.: Мир, 1982.
    
12. 
    Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. – М.: Мир, 1975.
    
13. 
    Довгаль С.И., Сбитнева А.И. Паскаль, Турбо-Паскаль, многооконная среда на персональных ЭВМ. – К.: Информсистемасервис, 1992.
    
14. 
    Епашников А., Епашников В. Программирование в среде TURBO PASCAL 7.0. – М.: Диалог МИФИ, 1993.
    
15. 
    Йенсен К., Вирт Н. Паскаль. Руководство для пользователя и описание языка. – М.: Финансы и статистика, 1982.
    
16. 
    Касаткин В.Н. Логическое программирование в занимательных задачах. – К.: Технiка, 1980.
    
17. 
    Касьянов В.Н., Сабельфельд В.К. Сборник заданий по практикуму на ЭВМ. – М.: Наука, 1986.
    
18. 
    Кнут Д. Искусство программирования для ЭВМ. – Т.1, 1976, Т.2, 1977, Т.3, 1978.
    
19. 
    Липский В. Комбинаторика для программистов. – М.: Мир, 1988.
    
20. 
    Мейер Б., Бодуэн К. Методы программирования. Т.1, Т.2, – М.: Мир. 1982.
    
21. 
    Пильщиков В.Н. Упражнения по языку паскаль. – М.: Изд–во МГУ, 1986.
    
22. 
    Поляков Д.Б., Круглов Л.Ю. Программирование в среде Турбо Паскаль (версия 5.5). – М.: Изд–во МАИ А/О Росвузнаука, 1992.
    
23. 
    Прайс Д. Программирование на языке Паскаль: практическое руководство. – М.: Мир, 1987.
    
24. 
    Присяжнюк А.В., Вітюк А.В., Лисогор І.А. Олімпіади Житомирської області (до 2000 року). – Житомир: Соляріс, 1999. – 173 с.
    
25. 
    Решение задач с помощью ЭВМ: Методические рекомендации. М.И.Жалдак, Н.В.Морзе, А.Г.Олейник и др. – К.: Радянська школа 1991.
    
26. 
    Рюттен Т., Франкен Г. Турбо Пскаль 6.0. Основы языка программирования. – К.: Торгово–издательское бюро BYV, 1992.
    
27. 
    Савченко В.С. Разработка алгоритмов: от простого к сложному. –Донецк, 1966. – 320 с.