|
|
Скачати 1.74 Mb.
|
ПОЧАТКОВЕ КОМПЛЕКТУВАННЯПочаткове комплектування здійснюється тоді, коли створюється нова бібліотека (або ЦБ ЦБС, філіал ЦБС.Створення первинного фонду необхідно починати з його прогнозування і розробки описової моделі на основі всіх зовнішніх чинників, про які мовилося раніше. Для того, щоб первинний фонд не був схильний до випадковостей, початкове комплектування необхідно перш за все орієнтувати на створення ядра бібліотечного фонду. Ядром фонду називають «обов'язковий мінімум найцінніших в науковому, художньому відношенні творів друку і інших матеріалів з тих галузей знань і видів видань, які відповідають профілю фонду даної бібліотеки». Таким чином, в масовій бібліотеці, профіль фонду якої універсальний, універсальним буде і склад його ядра. Кожна культурна людина, окрім глибоких знань з вибраної ними спеціальності, повинна мати широкий світогляд з цілого ряду наук, хоча б на рівні уявлення про ті основні напрями, по яких вони розвивалися, які вузлові питання вирішують в даний час, уміти оцінити твори мистецтва, художньої літератури. А для цього бібліотека повинна містити кращі твори друку, створені видатними ученими, письменниками, в яких відображені досягнення науки і культури і які б були доступні людям з різним рівнем підготовки. Отже, з кожної галузі знань в ядрі фонду повинні бути документи різних видів: наукові праці, науково-популярні видання (в кращих зразках) і ін. Такі книги є в кожному відділі фонду. Вони є найважливішою його частиною, служать сучасному читачу, в його безперервній освіті і допомагають бібліотеці виконувати всі її функції. Саме такі книги, що мають постійну значущість, входять в ядро фонду. Крім цінності ядро володіє ще цілим рядом властивих тільки йому особливостей. Склад ядра розрахований в основному на загальне (рідше — на особливе) на користь читачів. Так, наприклад, читачі в тій чи іншій мірі цікавляться проблемами атомної енергетики, біоніки, генетики, екології, психології і т. д., хочуть прочитати кращі твори російських і зарубіжних письменників, тому ядро фонду масових бібліотек однотипне і містить приблизно одні і ті ж видання. Основним критерієм для вимірювання величини ядра є назва. З цієї точки зору воно не залежить від кількості читачів конкретної бібліотеки, кількість яких впливає тільки на екземплярність того або іншого твору друку. Вона може бути як нижче, так і вище середнього. Абсолютна більшість книг ядра пройшла перевірку часом. Їх читали і читатимуть люди різних поколінь, тому інтерес до книг, що входять в ядро, неадекватний, але стабільний, а отже, обертання цієї частини фонду нижче обертання фонду бібліотеки в цілому. Вона різна для кожної з галузей знань, оскільки інтерес читачів до кожної з них неоднаковий. Винятком є обертання дитячих книг і то до певного віку (4—5-х класів), коли починають активно виявлятися особисті схильності. Для ядра фонду характерна відносна стійкість складу, хоча воно, як і весь фонд, поповнюється новими назвами документів, а частина раніше представлених в ньому книг з нього виключають, з різних причин у зв'язку з втратою читачами, заміною кращими виданнями. В досить великій мірі на зміну складу впливає кон'юнктура (атмосфера, здатна впливати на оцінку творчості того або іншого автора або твору друку). В бібліотеках республік, національних округів ядро фонду може складатися з двох, істотно відмінних одна від одної частин, одна з яких відображає загальнолюдські цінності, а інша пов'язана з історичними, культурними, соціально-економічними національними особливостями. Тут представлені кращі документи, що пройшли перевірку часом . Ядро фонду виявляють перш за все за рекомендаційними бібліографічними покажчиками. Для вивчення необхідно підбирати бібліографічні покажчики (списки, огляди), по-перше, присвячені одній науці, галузі або темі (хімії, фізиці, математиці, ботаніці і т. д.), а по-друге, відображають масив документів за певний період у минулому (тобто ретроспективні). Кількість відібраних для аналізу покажчиків повинна бути достатньо репрезентативною. При дотриманні цих умов до ядра фонду увійдуть книги, які згадуються в 50 % відібраних рекомендаційних покажчиків. До певної міри меті відбору можуть служити науково-допоміжні бібліографічні покажчики, головним чином для визначення ядра фондів наукових бібліотек (воно значною мірою відрізняється за своїм складом від ядра масових бібліотек цілим рядом ознак: за змістом, видами і мовою документів). Дуже важливим джерелом отримання достовірних відомостей про те, які книги повинні входити в ядро, є вивчення запитів читачів і даних про відмови на ті або інші конкретні видання. Ранжування авторів, окремих творів друку за частотою попиту виявляє найбільші показники, що є, наприклад, підставою для включення книг в «Бібліотечну серію». Як критерії для відбору можуть виступати експертні оцінки, дані порівняння змісту і списків літератури в підручниках, програмах для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, списків обов'язкового і позакласного читання для школярів, творів (або уривків з них), включених в книги для читання, антології, хрестоматії і інші джерела подібної інформації. В ЦБС можуть існувати обидві частини ядра фонду, причому перша з них приблизно однакова як для ЦБ, так і для бібліотек-філіалів, а друга, що включає книги з історії і культури республіки, має відмінності в різних бібліотеках. При початковому комплектуванні ядру надається найпильніша увага, оскільки воно забезпечує послідовне і різностороннє читання. Абсолютно ясно, що первинний фонд в 5000 прим.., а тим більше — в 2000 прим. не дозволяє створити повноцінне ядро, оскільки разом з ним у фонді повинні бути представлені і книги, що вперше виходять. Проте можливе його прогнозування за допомогою перерахованих методів, особливо вивчення ретроспективних бібліографічних покажчиків, списків «Бібліотечної серії», книг з позакласного читання і інших джерел інформації, ознайомлення з ядром фонду аналогічних бібліотек і на основі отриманих відомостей складання бібліографічної моделі ядра фонду бібліотеки, що знов відкривається. Це перелік тих книг ядра, які необхідно буде придбати в ході подальшого поточного і ретроспективного комплектування. Відомості про комплектування сільського філіалу ЦБ, що відкривається, повинні бути оформлені у вигляді моделі майбутнього фонду і включені в зведені плани комплектування ЦБС. Книги, що знов виходять, отримуються для організовуваної бібліотеки відповідно до картотеки поточного комплектування до відкриття бібліотеки і, зрозуміло, після того, як вона почне діяти відповідно до визначеного для неї профілю. Формування фонду бібліотеки, що знов відкривається, здійснюється шляхом поточного і ретроспективного комплектування через бібліотечний колектор, який зобов'язаний надавати допомогу організовуваній бібліотеці, через книгарні, обмінно-резервні фонди і інші джерела комплектування. Лише після того, як фонд буде кількісно і якісно відповідати необхідним умовам функціонування, а також за наявності приміщення і устаткування, бібліотека може бути відкритим для читачів. ПОТОЧНЕ КОМПЛЕКТУВАННЯПоточне комплектування — це поповнення фонду творами друку і іншими документами, а також виданими протягом двох попередніх років. Поточне комплектування надзвичайно важливе, оскільки забезпечує надходження нових актуальних документів: книг, періодичних видань і т. д., які відповідають підвищеному інтересу до них читачів і користуються активним попитом. У зв'язку з цим визначаються і вимоги до поточного комплектування. Перш за все це оптимальна повнота відбору, коли до фонду поступають такі книги, які активно використовуються і дозволяють відносно швидко задовольняти запити читачів — не тільки загальні, але і групові. Отже, бібліотека повинна придбати достатньо широкий репертуар видань як за кількістю назв, так і за екземплярністю, уникаючи, проте, можливих надлишків, оскільки в перспективі, коли книга перестає бути бестселером, вона виявиться дублетним примірником, від якого потрібно буде позбавити фонд. Дуже важливою є також своєчасність придбання видання. Вона забезпечується попередніми замовленнями в бібліотечному колекторі і видавничих організаціях і установах. Попередні замовлення практично виключають з поточного комплектування елемент випадковості. Для гарантії отримання інформації про документи, що виходять або підготовлюваних до видання, існує розширене довідково-бібліографічне забезпечення, яке бібліотеки одержують в колекторі або безпосередньо від видавничих організацій. До них відносяться перш за все «Тематичні плани видавництв», що містять номер (позицію), під яким є твір, що готується до випуску, його бібліографічний опис і проектований рік випуску, куди бібліотека вносить дані про кількість примірників , які вона планує придбати («замовлення — ...прим.»). До планів додаються «Бланки-замовлення, які, заповнені і завірені підписом керівника бібліотеки і друком, направляють через колектор у видавництво, що дозволить йому уточнити тиражі книг, або безпосередньо у видавничу установу або організацію . Самі тематичні плани з копіями зведених замовлень залишаються в бібліотеці. Їх розставляють в алфавіті найменувань видавництв і зберігають в ОКіО протягом двох років Аналіз відмов читачам, крім того, дає відомості про якість комплектування (його відповідності профілю фонду, інформативності і ін.), правильності організації фонду (коли, наприклад, книга відображена в каталогах, нікому не видана, а на місці її нема, «заставлена») і обслуговування, про ступінь збереження фонду, задоволення запитів читачів. Для ретроспективного комплектування необхідний постійний і настирливий пошук недостатніх документів в букіністичних і інших магазинах, обмінно-резервних фондах, а разом з тим репродукування і мікрофільмування. Вельми надійним джерелом ліквідації пропусків у фонді є «Бібліотечна серія», а також нові видання і перевидання книг (доповнені, виправлені, перероблені або близькі за змістом і вигляду відсутнім у фонді). При цьому виді комплектування також потрібно керуватися моделлю фонду і оперативними планами комплектування, маючи на увазі ті розділи фонду, в яких є пропуски. РЕКОМПЛЕКТУВАННЯРекомплектування— планомірне і систематичне звільнення бібліотечного фонду від видань, що втратили свою цінність для фонду конкретної бібліотеки, що не дають можливості зробити об'єктивні висновки про якість роботи бібліотеки з всіх напрямів і, нарешті, тих, щоне дозволяють правильно розмістити фонд, що активно використовується. Рекомплектування — це результат вторинного відбору зайвих примірників книг однієї назви, документів, застарілих за змістом, непрофільних видань. Підставою для їх виключення служить аналіз всіх даних вивчення фонду, які дозволяють судити не тільки про ступінь цінності книги для читачів даної бібліотеки, але і про її подальшу долю. З бібліотеки виключають і інші книги, але причини, по яких вони вибувають, не пов'язані з рекомплектуванням. Загальний порядок виключення визначають інструкції. МОДЕЛЮВАННЯ БІБЛІОТЕЧНОГО ФОНДУ Комплектування-рекомплектування фонду грунтується на первинному і вторинному відборі. Первинний відбір — відбір документів, що підлягають включенню до фонду. Він здійснюється в процесі комплектування. Вторинний відбір- відбір видань у наявному фонді, тобто виявлення видань, які із тих або інших причин не можуть бути використані в бібліотеці. Він, з одного боку, є підставою для виключення книг і визначення, куди слід їх направити, а з другого боку, дає матеріал для обгрунтування первинного відбору (поповнення фонду книгами аналогічної тематики або творами друку підвищеного попиту). Крім того, в ході вторинного відбору виявляються цінні, незаслужено забуті книги. Вторинний відбір відбувається на основі результатів вивчення складу фонду, його розвитку і використання. Для того, щоб правильно вести первинний і вторинний відбір, треба знати і враховувати багато даних, які вже називалися раніше: завдання бібліотеки, економічний профіль, склад читачів (по різних параметрах — вік, підлога, освіта, національність і ін.). Це дасть можливість отримати уявлення про те, яким повинен бути профіль фонду (за змістом, мовою, тематикою, хронологічними межами відібраних документів і т. д.), щоб бібліотека могла високоякісно обслуговувати своїх читачів. Іншими словами кажучи, працівники бібліотеки повинні уявляти собі модель майбутнього фонду, коли він створюється, а в процесі функціонування орієнтуватися на модель при первинному і вторинному відборі і з урахуванням змін об'єктивних умов коректувати її. Модель фонду — це якийсь абстрагований (відвернутий) образ, в якому фонд як єдине ціле б був представлений на основі всіх можливих характеристик його окремих частин, що прослідкували між ними зв'язки і лінії розмежування, виведених з урахуванням будь-яких зовнішніх умов, що впливають на них. Це — ідеальна модель. Розробити таку модель у принципі неможливо через величезну кількість даних, які не можна виміряти і врахувати, стрімких змін, що відбуваються в політичному , науковому , культурному житті як в світі, так і в нашій країні, а у зв'язку з цим і в документах, що поступають у вітчизняні бібліотеки. Проте, добиваючись покращення фонду, максимального наближення його до потреб даної бібліотеки, створюють імітаційну модель, що відображає реальний стан фонду, а на базі вивчення фонду, історичних, культурних, національних, соціально-демографічних, економічних і інших умов, в яких діє бібліотека, доповнюють імітаційну модель рідкісними видами документів, розробляючи таким чином оптимальну модель фонду даної бібліотеки. Отже, моделювання як один з процесів формування фондів — це встановлення за допомогою моделей таких параметрів, властивостей і характеристик фонду, які дозволять удосконалювати і розвивати його шляхом первинного і вторинного відбору, наближаючи до наміченого для певної бібліотеки зразка. Таким чином, всі подальші етапи комплектування спираються на модель фонду. Вона, у свою чергу, може бути створена лише на основі даних вивчення фонду, які піддаються аналізу, синтезу, зіставляються і лише після цього дають можливість намітити профіль комплектування, шляхи первинного і вторинного відбору, ухвалити остаточне рішення про необхідність придбання того або іншого видання або про долю документа, виявленого в результаті вторинного відбору. ВИВЧЕННЯ БІБЛІОТЕЧНОГО ФОНДУ Методи вивчення фонду різноманітні. Кожний бібліотекар — одночасно і читач, який має найрізноманітніші інтереси і читає художню літературу, видання, пов'язані з професією, володіє своїми вподобаннями в галузях мистецтва, природних наук, історії або інших галузей знань, отже, про деяке коло творів друку у нього складається певна думка. Звичка професійного читання — проглядання книг, вибіркове читання, швидкочитання, ознайомлення із списками літератури, критичними статтями в періодичних виданнях і іншими джерелами дозволяє йому судити про необхідність придбання окремого видання твору, раніше опублікованого в журналі, про потрібну кількість екземплярів або оцінити видання критично, визнати непотрібним у фонді даної бібліотеки. Повсякденне ознайомлення з фондом відбувається і при виконанні бібліотекарем своїх функціональних обов'язків: проглядання нових надходжень в ОКіО ЦБ, в процесі підготовки до видачі і розміщення документів на абонементі, читання оглядів і рецензій в періодичних виданнях, огляди нових надходжень, тематичні і ін. в колективі бібліотеки, організація відкритих переглядів, виставок, оглядів для читачів . Більш об'єктивну картину можуть дати спеціальні методи вивчення: кількісні, бібліографічні, соціологічні. Найпоширенішим серед кількісних методів є аналіз даних статистичної звітності бібліотек. Він дозволяє встановити загальну кількість документів у фонді, їх розподіл по галузях знань в абсолютних і відносних величинах книгозабезпечення в цілому і в галузевих відділах. Розрахунки ці дуже нескладні і доступні будь-якому бібліотечному працівнику. В документації бібліотеки — «Книзі обліку бібліотечного фонду...», «Щоденнику роботи...» загальна кількість документів і загальна книговидача, як відомо, розподіляються по галузях знаннь, тому легко обчислити процентний склад кожної з частин по відношенню до всього фонду і книговидачу по галузях співвіднести із загальною книговидачею. Аналізуючи дані «Книги...», можна побачити, наприклад, що в бібліотеці достатньо видань по сільському господарству, а в щоденнику відсоток видачі цих видань низький, тому відразу виникає думка про те, що одна з причин — недостатня робота з фондом (відділ погано скомплектований, в ньому багато застарілих документів), отже, він вимагає до себе пильної уваги при первинному і вторинному відборі. Якщо відсоток галузевих видань низький, а книговидача значно перевищує середню цифру, це теж тривожний сигнал: необхідне поповнення фонду відділу. Розділивши кількість документів, які має в розпорядженні бібліотека, на кількість читачів, отримаємо показник загального книгозабезпечення. Якщо в чисельнику узяти фонд галузевого відділу, отримаємо книгозабезпечення у даній галузі. Показник говорить про достатність (або навпаки) фонду для обслуговування читачів. Можна обчислити книгозабезпечення жителів району (міста). Отримані дані порівнюють з середнім показником книгозабезпечення. Якщо по регіону книгозабезпечення значно нижче, значить, фонд не має достатнього запасу міцності, реальним, а тим більше потенційним читачам нічого читати, треба вживати заходів для поповнення фонду, покращення його якісного складу. Читаність визначають кількістю документів, виданих одному читачу за певний відрізок часу. Показник одержують шляхом розподілу кількості книговидачі на кількість читачів. Якщо цей показник невеликий, можливо, в бібліотеці мало цікавих і потрібних читачам книг. Показник обертання фонду в цілому і в галузях знань обчислюється шляхом розподілу кількості виданих книг на кількість документів у фонді (відділі). Низьке обертання також тривожний сигнал для ОКіО, що показує скрутне становище , яке викликане або тим, що фонд не відповідає завданням бібліотеки, або має зайву дублетність або містить багато застарілих документів. Для того, щоб визначити, наскільки високі або низькі статистичні показники роботи в конкретній бібліотеці, їх треба порівняти з середньостатистичними показниками, розробленими РГБ. Умовно вони є оптимальними. Можна розрахувати обертання кожної книги в будь-якому галузевому відділі, тобто конкретне обертання , яке обчислюється шляхом розподілу кількості видачі книги (відомості про це беруть з книжкового формуляру або листка термінів повернення) на час її перебування у фонді. Якщо отримані дані збігаються з середньостатистичним оптимальним показником, використання видання вважають активним. Відповідно підвищення цього показника дає підставу говорити про неадекватне користування виданням, а пониження — віднести до рідковикористовуваних . Якщо книга не видавалася жодного разу, її зараховують до невживаних творів друку, а це є даними для вторинного відбору. Більш узагальнені відомості містять висновки, отримані на підставі досліджень закономірностей старіння наукових публікацій. Вони говорять про те, що книги з фізики старіють через 4,6 роки, фізіології — 7,2, хімії — 8,1, ботаніки—10, математики—10,5, геології—11,8. Ці відомості служать підтвердженням даних, отриманих в результаті більш глибокого статистичного аналізу про можливість виключення документів з фонду. Існують додаткові статистичні методи, які коректують висновки, зроблені на підставі аналізу раніше отриманих даних. Дані про повноту фондів (надмірної, недостатньої або оптимальної) можна отримати шляхом ранжування змісту запитів і тематичного профілю фондів. Проте цей і ряд інших статистичних методів трудомісткі і можливі практично лише в бібліотеках, оснащених ЕОМ. Кількісні показники якості всього фонду можуть бути отримані за допомогою різних методів вищої математики, якими, на жаль, працівники бібліотек володіють рідко, а залучення фахівця-математика, якщо він не знайомий з бібліотечною справою, ефекту не дає. Тому використовують ці методи у великих бібліотеках, де серед працівників є математики, що пройшли спеціальну річну бібліотечну підготовку. Кількісні методи вивчення фонду при всьому їх значенні не представляють, проте, можливості визначити, які конкретні документи слід придбати для бібліотеки, а які — списати . Істотну допомогу в рішенні цього завдання можуть надати бібліографічні методи — аналіз каталогів бібліотеки і звірення їх з бібліографічними допомогами (рекомендаційними, інформаційними, науково-допоміжними і іншими покажчиками, як галузевими, так і універсальними). Вивчаючи склад фонду по каталогах, слід враховувати, що вони відображають фонд (або єдиний фонд регіону), тобто можуть дати повні відомості про те, що в ньому є, і обмежені дані про те, чого у фонді немає. Так, наприклад, наповнення систематичного каталога дає підставу судити, достатньо чи ні книг по тій або іншій галузі знання, наприклад по сімейному вихованню, а по роках видання ймовірно визначити, наскільки вони актуальні, кому призначені. По алфавітному каталогу можна з'ясувати, яка кількість екземплярів того або іншого видання. Тому, тільки звіряючи каталоги з бібліографічними покажчиками, можна виявити конкретні видання, які необхідні бібліотеці. Як підсумок цієї роботи, в покажчику повинні з'явитися відмітки або про ті книги, які є в бібліотеці, або, навпаки, про відсутні в ній, що і буде основою для подальшого аналізу і ухвалення рішення про придбання видання при первинному відборі. Соціологічні методи дають уявлення про оцінку фонду і окремих творів друку всіма читачами і фахівцями. Ставлення читачів до окремих книг бібліотекарі з'ясовують щодня в процесі прийому книг, спілкуючись з ними про прочитаний твір. Накопичені вислови, спостереження за реакцією читачів на певну книгу, твори того або іншого автора дозволяють скласти про них об'єктивну думку. Читачі висловлюють думку про книги під час проведення читацьких конференцій, диспутів і інших масових заходів в бібліотеках. Можуть бути і письмові джерела такої інформації: відгуки і будь-який інший матеріал, який читачі можуть надати на прохання бібліотеки. Все більше місце в роботі не тільки технічних, наукових бібліотек, але і ЦБС займає ВРІ (виборче розповсюдження інформації) — систематичне забезпечення інформацією органів управління, фахівців різних галузей народного господарства, культури. Особливість ВРІ — зворотний зв'язок, вимога споживачем інформації потрібної йому книги і оцінка решти документів, включених в список. Вона дається по п'ятибальній системі. Якщо оцінка одного і того ж видання повторюється багато разів, бібліотека вирішує питання про додаткове придбання або виключення його з фонду. Метод експертних оцінок — це виявлення думки фахівців про окремі видання або групу книг. Його широко використовують великі книгосховища, залучаючи учених до дослідження старовинних документів з метою встановлення їх автентичності, цінності, значущості. Невеликі бібліотеки, зокрема ЦБС, частіше користуються послугами фахівців різних галузей знань (вчителів, ветлікарів, агрономів і ін.), для того, щоб отримати допомогу при відборі застарілих або непрофільних творів друку. Таку допомогу може бути надано індивідуально, але краще, якщо в бібліотеці буде створена постійна комісія, яка могла б залучати до роботи членів активу. Експертною оцінкою вважаються і критичні статті фахівців в періодичному друці. При вивченні фонду можна аналізувати картотеки, які веде бібліотека: картотека відмов, картотека читацьких інтересів, що відображає відомості про читача (стать , вік, рід занять, коло інтересів і ін.); провести аналіз читацьких формулярів — стосовно певної групи читачів або фронтальний, а в великих бібліотеках — аналіз читацьких вимог і інших документів бібліотек. Все це також дозволяє якоюсь мірою уточнювати тематику комплектування на основі виявлення читацького смаку, інтересу і потреб в документах певного змісту і вигляду. Вивчаючи фонд, а головне, ухвалюючи рішення про долю того або іншого видання, треба враховувати і інші чинники, наприклад, те, що книга, віднесена до розряду рідковикористовуваних або невживаних, може бути просто незаслужено забутою, або працівники абонемента не ведуть достатньо поглибленої роботи з виданнями тих або інших галузей знання, не допомагають знайти «кожному читачу його книгу, кожній книзі — її читача», книга може бути просто «заставлена» у фонд. Вивчення фонду різними методами дозволяє зробити об'єктивні висновки про його стан, правильно спланувати комплектування і професійно грамотно, без шкоди для фонду провести вторинний відбір, якщо отримані дані будуть використані в комплексі, проаналізовані, зіставлені і синтезовані. Із сказаного видно, що частково вивчення фонду проводиться в процесі поточної роботи, наприклад при записі даних про нові надходження в обліковій документації; але вже для її аналізу, як і для цілого ряду інших методів (підготовка до огляду, звірення каталогів з бібліографічними покажчиками і т. д.), потрібен спеціально виділений час. Отже, вивчення фонду необхідно планувати в річних, квартальних і місячних планах бібліотеки і її підрозділів. В плані роботи бібліотеки встановлюють послідовність, терміни проведення роботи, відповідальних осіб. Після закінчення роботи підсумки аналізу зводять воєдино, обговорюють на нараді при директорі, вирішують, які заходи слід провести для вдосконалення первинного вторинного відбору, для покращення розміщення і зберігання фундацій, а далі слідує реалізація. |
|
3. Документно-інформаційні потоки та масиви чк складові документної коменікації Тема Документно-інформаційні потоки та масиви чк складові документної коменікації |
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
|
Конспект лекцій Частина II Суми Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012.... |
|
План-конспект уроку Тема: “ Масиви у формулах ” Методичне забезпечення: ПК із встановленою програмою Excel, ілюстративний матеріал (плакати або презентації ЕНМК) |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЧАСТИНА 2 ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ Лісевич М. П., Ільків Є. Ю Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій.Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 131с |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,... |
|
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр» Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки... |