Основи інформаційного права України: Навч посіб. B. C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельни­ка. — К.: Знання, 2004. — 274 с


Скачати 3.34 Mb.
Назва Основи інформаційного права України: Навч посіб. B. C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельни­ка. — К.: Знання, 2004. — 274 с
Сторінка 6/22
Дата 19.03.2013
Розмір 3.34 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

СТРУКТУРА НАУКИ

І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

"ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформа­ційне право" визначається з позицій системного підходу з урахуванням положень, розроблених наукою. Обсяг тем для вивчення визначається на основі часу, виділеного для цієї дисципліни відповідно до програми навчального за­кладу. Модельна навчальна програма дисципліни подаєть­ся у додатку.

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 59

3.1. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Об'єкт і предмет науки і навчальної дисципліни "Інфор­маційне право" визначається відповідно до суті інформа­ційного законодавства.

Об'єкт — суспільні інформаційні відносини.

Провідний предмет, (об'єкт) суспільних відносин — інформація.

Безпосередніми предметами є конкретні види та фор­ми інформації щодо конкретних інформаційних відносин, інформаційної діяльності тощо.

Система інформаційного права як науки перебуває у ста­дії формування та розвитку. Але структурно, відповідно до традицій юридичної науки, вона має включати дві частини:

1) загальну частину — визначення основних понять та категорій інформаційних правовідносин; суб'єкти та об'єк­ти інформаційних правовідносин; принципи інформацій­них правовідносин; система правового регулювання інфор­маційних правовідносин; провідні інститути інформацій­них правовідносин;

2) особливу частину — досліджує окремі визначені та структуровані особливі інститути інформаційних право­відносин, а також ті інститути, що зароджуються.


60
Розділ З

3.2. МЕТОДОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

Методологія інформаційного права також перебуває у стадії розвитку. Об'єктивно вона поєднує методологічні засади права, інформатики, тектології (теорії організації соціальних систем), соціальної кібернетики та інших гу­манітарних і технічних наук.

У теоретиків права, які дотримуються традиційної док­трини поділу права на галузі (за принципом: норма права — інститут права — галузь права), виникає питання, що озна­чає категорія "гіперсистема", яке її місце в системі права згідно з теорією права. Відразу зазначимо, що категорія "гіперсистема права" відносно нова, теорія права, тради­ційна для нашої країни, її не знала. Вперше цю концепцію нами апробовано на формуванні теорії інформаційного пра­ва України, вона зародилася на основі здобутків правової інформатики — науки про застосування досягнень інфор­матики у правотворчій та правозастосовній діяльності, ав­томатизації інформаційного забезпечення їх.

Відповідно до теорії гіперсистем висувається теза про існування права у вигляді великих, складних, ієрархіч­них багатопорядкових підсистем, що формуються з галу­зевих інститутів права. Ця категорія вводиться в теорію права України на засадах юридичної концепції існування і формування правових субінституцій — автономних міжгалузевих комплексних інститутів права, щодо яких галузеві інститути є агрегуючими підсистемами. За цією концепцією сьогодні формується система всього законодав­ства України, в якому набувають втілення нові суспільні відносини. Тобто Верховна Рада України приймає закони, які є системоутворюючими чинниками публічно-правового регулювання комплексного змісту в окремих суспільних відносинах на основі доктрини поділу права на провідні галузі.

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 61

Методологічна основа інформаційного права щодо з'я­сування нових соціальних явищ базується на теорії циві-лізаційного підходу. Відповідно до цього підходу визнача­ються адаптовані положення системного підходу, зокрема такі постулати: стадійність (визначення меж стадій чи то за хронологічним, чи то за територіальним або іншим множин­ними чинником), полілінійність та унікальність (чинники, що характеризують особливість, відмінність) розвитку люд­ства.

Виходячи з цих методологічних чинників, можна за­значити, що на межі третього тисячоліття чітко визначи­лись основні проблеми людства і сценарії подальшого роз­витку планетарної (глобальної) цивілізації. Прискорюють­ся процеси самоорганізації нового етапу розвитку культу­ри суспільства (як образу цивілізації) — інформаційного суспільства, ноосферні чинники якого можуть стати своє­рідними гарантами сценарію м'якого виходу з планетар­ної кризи, якою завершено розвиток глобальної індустрі­альної цивілізації.

Сьогодні методологія наукових досліджень поряд з ви­користанням перевірених часом традиційних методів і підходів потребує нових для усвідомлення складних соціаль­них процесів, які мають і культурологічно-правову спрямо­ваність. У цих умовах пошук та аналіз нових парадигм пізнання цілком природні. Визначимо кілька з них, які вплинули на розкриття поняття, сутності та змісту предме­та (об'єкта) дослідження.

Останнім часом вчені все більше приділяють увагу од­ному з найбільш інтегральних спрямувань методології ви­вчення соціального буття — соціальній синергетиці.

Соціальна синергетика (від гр. synergeia — співпраця, співдружність) — новий напрям міждисциплінарних до­сліджень, який використовує нелінійне мислення для ви­явлення загальних закономірностей і тенденцій на основі


62
Розділ З

самоорганізації соціальних систем; пояснення становлен­ня нових структур у відкритих соціальних системах на за­садах пошуку співвідношення потреб та інтересів різних суб'єктів соціальних відносин: людини, соціальних груп, суспільства, держави, світового співтовариства.

Під соціальною самоорганізацією розуміються процеси виникнення і функціонування систем, сформованих різни­ми чинниками (а не одним — керівним) у просторово-часо­вих вимірах та певному колу осіб. Одним із постулатів си­нергетики є те, що всі системи перебувають у мінливих ста­нах, поблизу від особливих критичних точок (точок біфур­кації), навколо яких динаміка систем стає вкрай несталою. У цих умовах система під дією найнезначніших (маргіналь­них) та випадкових впливів може кардинально і зовсім непередбачено змінити свій стан. Такий перехід у соціаль­них системах характеризується як виникнення нового по­рядку зі старого, який віджив свій час.

Синергетика передбачає якісно іншу картину світу по­рівняно з тими уявленнями, які лежали в основі як кла­сичного, так і некласичного природознавства та суспіль­ствознавства (сформованого у першій половині XX ст.). Образ світу постає як множина нелінійних процесів.

Важливе пізнавальне значення мають такі методологічні постулати синергетики щодо соціальних систем:

• неможливо традиційними детерміністськими метода­ми описувати еволюцію складно організованих систем;

• розвиток цих систем виявляє можливість альтернатив­них шляхів, що передбачає свободу вибору та відпові­дальність людини, громади, суспільства, людства;

• неможливий абсолютний контроль (особливо з одного центру) будь-якої сфери реальності, в тому числі й розвит-

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 63

ку суспільства, який був проголошений традиційною нау­кою, особливо теорією соціального управління та соціаль­ною кібернетикою;

• у критичних точках (точках біфуркації) несталості соціальних систем діяльність кожної людини або групи людей може мати вирішальне значення в макросоціальних змінах (роль особистості в історичному процесі, змін су­спільства);

• збільшується відповідальність певної громади і люд­ства в цілому за долі універсуму, оскільки вони в змозі ціле­спрямовано уникати біфуркаційних станів, особливо в со­ціальній сферах, суттєво впливати на екологію (еволюцію природи та суспільства).

Велику роль у формуванні методології науки інформа­ційного права відіграють як гуманітарні (філософія, філо­софія права, соціологія, когнітологія, праксеологія тощо), так і фізико-математичні науки, особливо технічна та біологічна кібернетика, інформатика тощо, на межі яких формуються нові наукові дисципліни, через які адаптують­ся їхні методології до конкретної сфери суспільних відно­син щодо інформації.


64


Розділ З




3.3. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Зміст та завдання навчальної дисципліни "Інформацій­не право" визначаються залежно від напрямку освіти, фа­хового спрямування підготовки кадрів, кількості навчаль­ного часу, що відводиться на навчальну дисципліну та відповідно до структури науки інформаційного права.

Завдання навчального курсу можна подати таким чином.

1. Теоретичне визначення в основах системи правового регулювання соціальних інформаційних відносин.

2. Визначення в понятійному апараті та природі інфор­маційного права, його зв'язку з іншими традиційними інститутами і галузями права.

3. Формування у студентів навичок щодо застосування норм інформаційного права в майбутній практичній діяль-. ності.

Концепція навчального курсу ґрунтується на науковій доктрині, згідно з якою як система права виокремлюється міжгалузевий комплексний інститут в інститутах тради­ційних галузей публічного права України: конституційно­го, адміністративного, цивільного, трудового та криміналь­ного.

Окремий аспект визначається щодо міжнародного інфор­маційного права як відносно автономного інституту міжна­родного публічного та приватного права.

Розділ 4

ВПЛИВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАТИКИ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВА

4.1. ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТКІВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та правозастосовної діяльності, зумов­лена потребою формування відповідного наукового напрям­ку. В науці цей напрямок знайшов своє місце у такій міжга­лузевій комплексній дисципліні, як правова інформатика. Вирішення проблем розбудови організаційних основ держа­ви викликало потребу формування відповідної нормативно-правової бази. Це, у свою чергу, зумовило потребу піднесен­ня якісного рівня та скорочення технологічного циклу пра-вотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у відповідних органах державної вла­ди проектів нормативних актів. Нагальною потребою стало своєчасне інформування структур державної влади, суспіль­ства і громадян про чинні закони та підзаконні акти, тлума­чення їх.

Починаючи з 1990 р. у Верховній Раді України функціо­нує, послідовно розвивається та удосконалюється інфор­маційно-аналітична система, яка охоплює весь цикл зако­нотворчої та правозастосовної діяльності.

5 — 4-1260


66


67


Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


Нині система об'єднує понад 20 автоматизованих комп­лексів, що реалізують технологічний процес у послідов­ності: збирання та накопичення даних з проблеми, підго­товка проекту закону, колективне обговорення, узгоджен­ня, прийняття (голосування) та доведення проекту закону для застосування на практиці.

Система надає послуги не лише структурним підрозді­лам Верховної Ради України, а й іншим користувачам у дер­жавних та недержавних організаціях, установах, закладах, підприємствах та окремим фізичним особам як в Україні, так і за її межами.

Запропонована комп'ютеризована система інформацій­но-аналітичного забезпечення законотворчої та правоза-стосовної діяльності оригінальна, окремі рішення захище­но авторськими свідоцтвами, функціонування її неоднора­зово демонструвалося на міжпарламентських, міжнарод­них виставках та конференціях.

Інформаційно-аналітична система законотворчої та пра-возастосовної діяльності визначається великим обсягом систематизованої інформації, складністю алгоритмів пере­творення даних, великою кількістю користувачів. Вона на­лежить до відкритих систем, безперервно обслуговує в ре­альному часі правотворчий та правозастосовний процеси.

Опрацювання потоків цієї інформації охоплює низку етапів, кожний з яких має специфічні алгоритми та техно­логічні операції. Так, робота над законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України охоплює близько ста різних операцій з опрацювання даних, кожна з яких є важ­ливою для розробки якісного нормативно-правового акта.

Якщо процес правотворення розглядати у зв'язку з організаційною структурою різних гілок державної влади, то складність алгоритмів синхронізації та реалізації їх на практиці значно зростає.

Для повного і своєчасного збирання достовірних даних, опрацювання їх у процесі творення правових норм ство­рені й розвиваються:

• інформаційна база, що охоплює фонди правової, со­ціально-економічної та іншої інформації, дані про пробле­ми і процеси в житті суспільства, наслідки дії чинних пра­вових актів та ін.;

• сучасні методи і засоби опрацювання даних;

• технічні комплекси і засоби зв'язку.

У процесі розроблення нормативно-правових актів за­лежно від значення проблем і ситуацій, які потрібно вирі­шити, бере участь велика кількість співавторів-розробників, тобто реалізується модель колективного розуму.

Для підтримки нормотворчого процесу в складі системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності (СІАЗ) розроблено та впрова­джено низку функціональних та забезпечуючих підсистем.

Законопроект — це підсистема, що обслуговує процес розроблення законодавчих актів від часу взяття на облік початкового варіанта, вивчення проблеми, що потребує правового регулювання, збирання пропозицій, необхідної інформації із зовнішніх джерел, формування законопро­ектів і аж до кінцевого юридичного оформлення.

Ця підсистема надає можливість залучати до творчого процесу фахівців — виконавців та зацікавлених осіб, які бажають чи функціонально зобов'язані працювати з цим документом. Отже, із застосуванням такої комп'ютеризо­ваної технології кожна пропозиція, проект закону або інший документ проходять експертизу, одержують пози­тивну (негативну) оцінку шляхом голосування народних депутатів.

Рада — підсистема, що забезпечує голосування, супро­водження пленарних засідань Верховної Ради України, на­копичення інформації про роботу народних депутатів при обговоренні законопроектів на сесії та при проведенні ана-


68


Розділ 4


69

Вплив правової інформатики на формування права


лізу діяльності парламенту, фракцій народних депутатів, а також стенографування — комп'ютеризовану підготовку стенограм пленарних засідань Верховної Ради України в режимі реального часу, які вносяться до бази даних "Сте­нограми" та зберігаються у складі баз даних електронного бюлетеня.

Бази даних правової інформації, орієнтовані на забез­печення правовою інформацією широкого кола користу­вачів за допомогою інформаційно-пошукових систем "Пра­во", "Законодавство", "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті", дають змогу швидко знаходити та аналізува­ти нормативно-правові документи.

Підсистема спеціалізованих комплексів управління законотворчим процесом, до складу якої входять:

• "Реєстрація та контроль проходження законопро­ектів" — для обліку, аналізу, безперервного відстежуван-ня та контролю за проходженням законопроектів у Вер­ховній Раді України відповідно до регламенту та порядку денного;

• "Контроль за проходженням документів у підрозді­лах" — для аналізу вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів в окремому підрозділі або парла­менті, а також контроль за виконанням доручень посадови­ми особами з відстеженням термінів виконання, аналізу та інформування;

• "Контроль виконання доручень та запитів народних депутатів України та інформування".

Інформаційно-аналітичний комплекс "Вибори" — для автоматизації опрацювання даних про вибори в частині оперативної реєстрації кандидатів і відомостей про них, їхні програми; обліку та аналізу результатів виборів, а та-

кож зв язку з регіонами для приймання результатів голосу­вання за допомогою засобів електронної пошти.

Комплексно в автоматизованій системі вирішуються окремі управлінські завдання у структурних підрозділах ("Кадри", "Бухгалтерія" та ін.).

У складі СІАЗ формується інтегрована база даних (підсис­тема інформаційного забезпечення), яка вже зараз забез­печує необхідною інформацією з наявних електронних фондів юридичної, соціально-економічної та іншої інфор­мації, у тому числі:

• відомчих нормативних актів;

• зарубіжного законодавства;

• каталогів літератури;

• фондів інформаційних агентств світу;

• стенограм засідань Верховної Ради України, інших зібрань,обговорень;

• пропозицій до законопроектів;

• результатів голосувань;

• програм народних депутатів, партій;

• статистичних даних міністерств, відомств, соціологіч­них досліджень;

• звернень, скарг і пропозицій громадян, організацій та інших масивів даних, що містять проблемні питання, на­явні в державі і суспільстві.

Інтегрована база даних надає можливість отримувати різноманітні аналітичні довідки з інформаційних об'єктів "Сесія", "Законопроект", "Закони та підзаконні акти", "Де­путат", "Політичні групи та фракції", "Органи влади" та ін.

Підсистеми технічного, системного, мережевого комп'ю­терного програмного забезпечення орієнтовані на доведен-


71


70


Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права


ня до користувачів інформації з інтегрованої бази даних за різними технологіями:

• на локальні ПЕОМ у вигляді протоколів поновлення;

• з використанням локальної мережі та мережі Інтер-нет;

• на компакт-дисках;

• електронною поштою у вигляді окремих файлів чи протоколів.

Головним завданням комп'ютерних сітьових технологій нині є вирішення проблеми забезпечення можливості до­ступу до різноманітних ресурсів комп'ютерної мережі — масивів даних, пристроїв друку, електронної пошти, при­кладних систем і т. ін., незалежно від фізичного місцезна­ходження користувача. Передбачається, що це завдання стане ще гострішим у зв'язку з активним розширенням спек­тра електронних комп'ютерних сітьових послуг, які пропо­нуються різними організаціями.

Вже тепер зі свого робочого місця можна отримати різно­манітні дані з будь-якої точки земної кулі, здійснити пе­редплату на отримання в електронному вигляді регуляр­них новин від тисячі інформаційних агенств тощо. Все це можливо завдяки всесвітній мережі Інтернет.

Комп'ютерна мережа СІАЗ є однією з найбільших серед діючих в організаціях державної влади, вона оснащена най­сучаснішою технікою і новітніми інформаційними техно­логіями. Мережа розгалужена у восьми будинках Верхов­ної Ради.

Основні принципи побудови комп'ютерної мережі Вер­ховної Ради України такі:

• висока пропускна спроможність передачі даних;

• ізоляція інформаційного трафіку для кожного будинку;

• ізоляція інформаційного трафіку для кожного повер­ху в будинку;

• управління комп'ютерною мережею з центрального вузла;

• інтеграція комп'ютерної мережі Верховної Ради Украї­ни в регіональну (м. Києва), республіканську комп'ютерні мережі України та світу;

• захист від несанкціонованого доступу.

Комп'ютерна мережа СІАЗ має доступ до глобальної мережі Інтернет, яка швидко набуває популярності та може використовуватись як для збирання різноманітної інфор­мації, так і для надання послуг. Ця "інформаційна супер-магістраль" забезпечує доступ до інформаційних ресурсів та надає можливість користувачам спілкуватися, співпра­цювати.

Доступ до інформації надається з автоматизованих ро­бочих місць (комп'ютерів) секретаріатів постійних комі­тетів, фракцій, груп та підрозділів Верховної Ради. Інтегра­ція комп'ютерної мережі СІАЗ у світовий інформаційний простір, крім суто інформаційного, має істотне політичне та економічне значення для України. СІАЗ робить свій вне­сок у розвиток мережі Інтернет в Україні, використовуючи різні засоби для збирання та розповсюдження інформації. Ці засоби надають інформацію про послуги та ресурси, до­ступні на WWW-сервері Верховної Ради України, а також доступ до ресурсів в інших місцях розташування.

На WWW-сервері Верховної Ради України є:

• інформація про Україну;

• доступ до ресурсу;

• юридична правова бібліотека (закони та підзаконні акти України).


72
Розділ 4

Інформаційний бюлетень містить:

• законопроекти;

• нормативні акти України;

• стенограми засідань та результати поіменних голосувань;

• Конституції країн світу.

Довідкова інформація включає:

• відомості про політичні партії Україні;

• бібліографію.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Формування особистості дитини Помчалова О. Г
Навч посіб для вищ навч закл. / Валентина Тарасун, Ганна Хворова; Ін-т спец педагогіки АПН України. – К.: Наук світ, 2004. – 98,...
Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО"
Робоча програма складена на основі: Блуда А. А. Практична підготовка вчителя історії в пед навч закладах України: Етапи і особливості.—К.,...
Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч
Рекомендовано до друку Методичною радою університету „ Україна. (Протокол засідання від 27. 10. 2003 №1)
Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб
Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб. – К.: Знання, 2006. – 407 с. (ст. 257-290)
Книга розрахована на студентів юридичних фа­культетів, практикуючих...
П68 Пішірисчниііьке право: Навч посіб. / За ред. О В Старцсва. К. Істина, 2006. 208 с
Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи...
Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб....
План Об’єктно-орієнтована технологія. Case-технологія
Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб....
Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО...
Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України // Засоби і технології...
1 Держава, право та Конституція України
Основи конституційного права і чинного законодавства України / Г. Ю. Каніщев, В. Б. Селевко, С. С. Бичкова. – Навч посібник. – Харків:...
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч посіб
Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
Meteo.ua Wordfactory.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка
Статті