ЗМІСТ

Скачати 2.04 Mb.

Назва	ЗМІСТ
Сторінка	1/37
Дата	19.03.2013
Розмір	2.04 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 37

Український науково - дослідний інститут пожежної безпеки МВС України

Довідник
основних сдор, які обертаються на хімічнонебезпечних об’єктах україни

Київ

1999

Довідник розроблений згідно з тематичним планом робіт Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України за замовленням ГУДПО МВС України.

В довіднику наведено інформацію щодо основних фізико-хімічних властивостей, характеру дії на організм людини, надання першої домедичної допомоги потерпілим, засобів захисту, нейтралізації і дегазації для 39 основних сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), які обертаються на хімічно-небезпечних об’єктах України.

Довідник призначений для працівників пожежної охорони, цивільної оборони, які займаються організацією ліквідацій аварій і пожеж на об’єктах з наявністю СДОР, для формувань ВГРЧ, для працівників народного господарства, які залучені у виробництві, використанні, зберіганні і транспортуванні СДОР. Довідник може бути корисним для викладачів та студентів навчальних закладів хімічного і медичного профілю.

Довідник складено під загальним керівництвом к.х.н. Д.Г. Білкуна.
Автори: Ю.В. Бабенко, к.х.н. М.В. Білошицький, к.х.н. В.П.Орел, І.Д. Будьонний, С.В. Кутеко, к.м.н. К.М. Міщенко.

Розділ довідника “Експрес-інформація у символах щодо основних сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), які обертаються в Україні” викладено відповідно до довідника експрес-інформації у символах “Небезпечні хімічні речовини в природі, промисловості і побуті” під ред. О.В. Гайдука -К.: Чорнобильінформ, 1998. -640с.

Набір тексту на комп’ютері виконала О.М. Ботяновська.

Рецензенти:

- від ДержНДІТБХВ: заступник директора з наукової роботи, к.т.н. В.В. Захарченко; завідуючий лабораторією захисту від шкідливих факторів к.х.н. М.І. Буковський; завідуюча відділом випробувань засобів індивідуального захисту Н.В. Михайлова;

- від Луганського ДМУ: завідуючий кафедрою фармакології, доктор медичних наук, професор В.Д. Лук’янчук; асистент кафедри медичної хімії,
к.х.н. Г.К. Гризунова;

- від управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Луганській області: перший заступник начальника В.В. Сапон; начальник відділу радіаційного і хімічного захисту С.В.Нікульшин.

Висловлюємо щиру подяку ЗАТ “Інститут Спецавтоматика” за надану інформацію щодо установок автоматичного пошуку, локалізації СДОР під час аварій та сповіщення обслуговуючого персоналу і мешканців району зараження.

ЗМІСТ

		Стор
	ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ І ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ. . . . . . . . . . . . . . . .	6
	1 АМІАК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	13
	2 АНГІДРИД ОЦТОВИЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	17
	3 АНГІДРИД СІРЧИСТИЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	19
	4 АНІЛІН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	22
	5 АЦЕТОНЦІАНГІДРИН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	26
	6 БЕНЗИЛ ХЛОРИСТИЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	29
	7 БЕНЗОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	31
	8 БРОМ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	36
	9 БРОМБЕНЗОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	40
	10 БРОМИСТИЙ ГЕПТИЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	42
	11 ГІДРАТ ГІДРАЗИНУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	43
	12 ДИМЕТИЛАМІН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	45
	13 ДИХЛОРЕТАН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	47
	14 МЕТАНОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	52
	15 МЕТИЛАКРИЛАТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	56
	16 МЕТИЛБРОМІД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	58
	17 МЕТИЛХЛОРИД . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	62
	18 НІТРАТНА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	66
	19 НІТРИЛ АКРИЛОВОЇ КИСЛОТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	68
	20 ОКСИД ЕТИЛЕНУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	72
	21 ОКСИД ПРОПІЛЕНУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	76
	22 ОЛЕУМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	78
	23 ОЦТОВА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	83
	24 ПЕРОКСИД ВОДНЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	85
	25 ПЕРХЛОРЕТИЛЕН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	87
	26 СІРКОВОДЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	90
	27 СІРКОВУГЛЕЦЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	94
	28 СОЛЯНА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	100
	29 ТОЛУОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	103
	30 ТРИХЛОРЕТИЛЕН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	108
	31 ТРИХЛОРСИЛАН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	112
	32 ФОСГЕН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	113
	33 ФТОРОВОДЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	117
	34 ФУРФУРОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	120
	35 ХЛОР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	122
	36 ХЛОРБЕНЗОЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	125
	37 ХЛОРОФОРМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	128
	38 ХЛОРСУЛЬФОНОВА КИСЛОТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	131
	39 ХЛОРПІКРИН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	133
	МАРКУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	135
	ЗАГАЛЬНИЙ ПОКАЖЧИК ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	136
	ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ У СИМВОЛАХ ЩОДО ОСНОВНИХ СИЛЬНО-ДІЮЧИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН (СДОР), ЯКІ ОБЕРТАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	138

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ І ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ
ад. т. гор. - адіабатична температура горіння;

атм. - атмосфера;

БЕМЗ - безпечний експериментальний максимальний зазор;

верхн. - верхній;

в.т. - відкритий тигель;

ВХВ - відходи хімічних виробництв;

в/в - внутрішньовенно;

в/м - внутрішньом’язово;

год. - година;

густ. - густина;

з.т. - закритий тигель;

коеф. диф. - коефіцієнт дифузії;

конц. межі пош. пол.- концентраційні межі поширення полум’я;

мас. - масовий;

макс. - максимальний;

МВВК - максимальний вибухонебезпечний вміст кисню;

мін. - мінімальний;

М - молекулярна маса;

М - моль;

нагр. - нагрівання;

нижн. - нижній;

норм. шв. пош. полум’я – швидкість переміщення фронту полум’я відносно суміші, яка незгоріла, в напрямку перпендикулярному до його поверхні;

н.у. - нормальні умови: для рідин і твердих речовин - 20 ⁰С і 101325 Па; для газів - 0 ⁰С і 101325 Па;

мас. - масовий;

об. - об’ємний;

п/ш - під шкіру;

розр. - розрахунковий;

т. - температура;

т. плав. - температура плавлення (при тиску 101325 Па);

тепл. згор. - теплота згоряння;

тепл. згор. - теплота згоряння;

тепл. утвор. - теплота утворення;

т. займ. - температура займання;

т. кип. - температура кипіння (при тиску 101325 Па);

т. межі пош. пол. - температурні межі поширення полум’я;

т. самозайм. - температура самозаймання;

т. спал. - температура спалаху;

Ц.Н.С. - центральна нервова система;

хв. - хвилина;

гостре отруєння – отруєння, яке спричинюється нетривалою дією відносно великих кількостей шкідливих речовин і характеризується яскравим типовим проявленням під час дії або через невеликий (декілька годин) прихований (латентний) період, виникає в результаті аварій, пошкодження обладнання і грубих порушень технології;

гранично допустима концентрація хімічної речовини у повітрі робочої зони, мг/м³, (ГДК р.з.) – найвища концентрація хімічної речовини у повітрі р.з., за якої при повсякденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год. або при іншій тривалості, але не більше 41 год. на тиждень, протягом всього робочого стажу вплив хімічної речовини не може викликати захворювань або відхилень в стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, в процесі роботи або в подальші періоди життя теперішнього і майбутніх поколінь;

гранично допустима концентрація середньодобова, мг/м³, (ГДК с.д.) - – найвища концентрація хімічної речовини у повітрі населених міст за якої ця речовина не повинна справляти на людину прямої чи іншої шкідливої дії при невизначено тривалому (роками) вдиханні;

гранично допустима максимальна разова концентрація хімічної речовини у повітрі населених пунктів, мг/м³, (ГДК м.р.) - максимальна концентрація хімічної речовини у повітрі, за якої ця речовина при вдиханні протягом 30 хв. не повинна викликати змін у здоров’ї людини;

клас небезпеки - класифікаційна характеристика шкідливих речовин (ГОСТ 12.1.007-76) за ступенем дії на організм; встановлено 4 класи небезпеки шкідливих речовин: 1 - речовини надзвичайно небезпечні; 2 - речовини високонебезпечні; 3 - речовини помірно небезпечні; 4 - речовини малонебезпечні [1].

коефіцієнт розчинності - освальдівський коефіцієнт розчинності, тобто відношення концентрації речовини у рідкій фазі до концентрації його у газовій фазі;

опік першого ступеню – опік, який характеризується почервонінням, припухлістю шкіри і хворобливістю;

опік другого ступеню – опік, який характеризується появою пухирів; можливе нагноєння;

опік третього ступеню – опік, який характеризується глибокими пошкодженнями; виникають ділянки змертвіння (некрози) тканини;

опік четвертого ступеню – опіки, які характеризуються ураженням глибоких тканин. При опіках хімічними речовинами, які здатні прилипати до шкіри (горючі смоли, жовтий фосфор та ін.), виникає ще й небезпека загального отруєння організму;

орієнтовний безпечний рівень впливу шкідливих речовин у повітрі (ОБРВ) - тимчасовий орієнтовний гігієнічний норматив вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, який затверджено на термін 2 роки, після чого він може бути змінений, перезатверджений на новий термін або відмінений у залежності від перспективи використання речовини і наявної інформації щодо його токсичних властивостей;

порогова концентрація - мінімальна ефективна концентрація речовини, за якої вплив цієї речовини може викликати відчутний фізіологічний ефект; при цьому уражені відчувають тільки первинні ознаки ураження і зберігають працездатність;

робоча зона (р.з.) – елемент простору висотою 2 м над рівнем підлоги або майданчика, де знаходяться місця постійного або тимчасового перебування робітників;

середня смертельна доза при потраплянні у шлунок, мг/кг, (Л.Д. _{50 шл}) - доза речовини, віднесена до 1 кг маси тварини, яка викликає загибель 50 % тварин при одноразовому введенні в шлунок;

середня смертельна доза при потраплянні на шкіру, мг/кг, (Л.Д. _{50 шк.}) - доза речовини, віднесена до 1 кг маси тварини, яка викликає загибель 50 % тварин при одноразовому нанесенні на шкіру;

середня смертельна концентрація в атмосферному повітрі, мг/м³, (Л.К. ₅₀) - концентрація речовини в повітрі, за якої настає загибель 50 % тварин при 2-4 - годинній інгаляційній дії;

сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) - хімічна речовина, що використовується в народногосподарчих цілях, яка в разі виливання або викиду може призвести до забруднення повітря в уражаючих концентраціях (ГОСТ 22.0.002-86);

токсична дія речовини - результат взаємодії організму, шкідливої речовини і навколишнього середовища. Токсична дія залежить від кількості речовини, яка потрапила в організм, її токсичності, тривалості надходження і хімізму взаємодії речовин; вона залежить також від статі, віку, індивідуальної чутливості організму, від метеорологічних умов, від хімічної структури і фізичних властивостей шкідливої речовини;

шкідлива речовина (ш.р.) - речовина, яка при контакті з організмом людини у випадках порушення вимог безпеки спроможна викликати професійні захворювання, травми на виробництві або відхилення в стані здоров’я, що виявляються сучасними методами як в процесі роботи, так і в віддалені періоди життя теперішнього і майбутніх поколінь (ГОСТ 12.1.007-76);

Клас небезпеки шкідливих речовин встановлюють в залежності від норм показників, які наведено в таблиці 1 [1]. Віднесення речовини до класу небезпеки здійснюють за показником, значення якого відповідає найвищому класу небезпеки.

Таблиця1 - Класифікація небезпечності речовин за ступенем дії на організм людини

Показник	Норми для класу небезпеки
	1	2	3	4
ГДК СДОР в повітрі робочої зони, мг/м³	до 0,1	0,1-1	1,1-10	більше 10
середня смертельна доза при потраплянні в шлунок, мг/кг	до 15	15-150	151-5000	більше 5000
середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг	до 100	100-500	501-2500	більше 2500
середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м³	до 500	500-5000	5001-50000	більше 50000
коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння (КМІО)	більше 300	300-30	29-3	до 3
зона гострої дії	до 6	6-18	18,1-54	більше 54
зона хронічної дії	більше 10	10-5	4,9-2,5	до 2,5

хронічне отруєння - отруєння, що виникає поступово внаслідок тривалої дії шкідливих речовин, які потрапляють в організм у відносно невеликих кількостях. Воно розвивається внаслідок накопичення шкідливої речовини в організмі (матеріальна кумуляція) або викликаних ним змін (функціональна кумуляція). У таблиці 2 наведено класифікацію шкідливих речовин за ознаками отруєння [2].

Таблиця 2 - Класифікація шкідливих речовин за ознаками отруєння

Група речовин	Ознаки отруєння
1	2
Нервові - вуглеводні, спирти жирного ряду, анілін, сірководень, тетраетилсвинець, трикрезилфосфат, аміак, фосфорорганічні сполуки та ін.	Викликають порушення функцій нервової системи, судоми, параліч.
Подразнюючі - хлор, аміак, діоксид сірки, тумани кислот, оксиди азоту, фосген, дифосген, ароматичні вуглеводні та ін.	Уражають верхні і глибокі дихальні шляхи.
Припікаючи і подразнюючи шкіру і слизові оболонки - неорганічні кислоти, луги, деякі органічні кислоти, ангідриди та ін.	Уражають шкіру, викликають утворення наривів, виразок.
Ферментні - ціанідна кислота та її сполуки, арсен і його сполуки, солі ртуті, фосфорорганічні сполуки.	Порушують структуру ферментів, інактивують їх.
Печінкові - хлоровані вуглеводні, бромбензол, фосфор, селен.	Викликають структурні зміни тканини печінки.
Кров’яні - оксид вуглецю, гомологи бензолу, ароматичні смоли, свинець і його неорганічні сполуки та ін.	Інгибують дію ферментів, які задіяні в активації кисню, взаємодіють з гемоглобіном крові.
Мутагени - етиленімін, оксиди етилену, деякі хлоровані вуглеводні, сполуки свинцю, ртуті та ін.	Діють на генетичний апарит клітини.
Алергени - деякі сполуки нікелю, похідні піридину, алкалоїди та ін.	Викликають зміни в реактивній спроможності організму.
Канцерогени - кам’яновугільна смола, 3,4-бензпірен, ароматичні аміни, азо- і діазосполуки та ін.	Викликають утворення злоякісних пухлин.

За фізико-хімічними характеристиками СДОР поділяються на 5 груп, а також на підгрупи А і Б [3]. В таблиці 3 наведено класифікацію СДОР за групами і їх характеристики.
Таблиця 3 - Класифікація СДОР за фізико-хімічними характеристиками.

Група	Характеристика	СДОР
1	Сипучі і тверді СДОР, нелеткі при температурі зберігання до 40 ⁰С.	Алкалоїди (бруцин, нікотин, цинхонін та ін.), жовтий фосфор, оксиди арсену (V;III), хлорид ртуті (II) (сулема).
2	Сипучі і тверді СДОР, леткі при температурі зберігання до 40 ⁰С.	Ціаніди.
3	Рідкі летючі СДОР, що зберігаються під тиском (стиснені і зріджені гази) підгрупа А. підгрупа Б.	Аміак, оксид вуглецю(II); Оксид сірки(IV), сірководень, хлор, фосген.
4	Рідкі леткі СДОР, які зберігаються при нормальному тиску підгрупа А підгрупа Б	Аміачна вода (25 %), аміно- і нітросполуки ароматичного ряду, ціанідна кислота. Дихлоретан, дифосген, сірковуглець, тетраетилсвинець, хлорпікрин.
5	Димлячи речовини.	Нітратна, сульфатна, соляна кислоти (концентровані), хлорангідриди сульфітної і дисульфатної кислот, хлорсульфонова і фтороводнева кислоти.

За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунок) потраплянні в організм хімічні речовини поділяються на 6 груп [4], як показано в таблиці 4. Віднесення речовини до групи токсичності здійснюють за показником, значення якого відповідає найвищому класу токсичності.

Таблиця 4 - Токсичність хімічних речовин

Група токсичності.	LC50, мг/л.	LD50, мг/кг.
1	2	3
Надзвичайно токсичні	Нижче 1	Нижче 1
Високотоксичні	1-5	1-50
Сильно токсичні	6-20	51-500
Помірно токсичні	21-80	501-5000
Малотоксичні	81-160	5001-15000
Практично не токсичні	Більше 160	Більше 15000

В залежності від шкідливих факторів для захисту від СДОР використовують захисні костюми таких типів [5]:

- Вн - водонепроникний;

- Вп- від розчинів поверхнево-активних речовин;

- Кк - від кислот, концентрація яких вища 80 % (по Н₂SO₄);

- О - від органічних розчинників, лаків, фарб на їх основі;

- Тн - від низьких температур;

- Яа - від токсичних речовин;

- Яж - від рідких токсичних речовин;

- Ят - від твердих токсичних речовин.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 37

Схожі:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г....	ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРОЕКТІВ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ Зміст проекту Зміст проекту: проект рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради „Про затвердження норм споживання води споживачами м....
ЛітератураЗміст і форма в мистецтві: діалектика зв'язку Як відомо, твору ні про що не буває. В ньому є жива душа, тобто зміст, який випромінює духовну енергію, узагальнюючи поліфункціональ-ність...	Зміст трудового договору Зміст Вступ Розділ III. Поняття припинення трудового договору, підстави його припинення
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ( 2 виробнич ої ) ПРАКТИКИ студентів... Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є впровадження в навчальний процес системи поетапної практичної підготовки майбутніх менеджерів...	Тема уроку Мета: продовжити ознайомлення учнів з особливостями жанру літературної казки; учити самостійно визначати головну думку художнього...
План Поняття та зміст юридична деонтологія Юридична діяльність: поняття та зміст ст Мораль, на думку Бентама, може бути математично обрахованою ("моральна арифметика"), а задоволення індивідуального інтересу, вважав...	Навчальна діяльність Тема: Освоєння клавіатури. Орієнтування в просторі Програмовий зміст Програмовий зміст: повторити вивчений матеріал. Сприяти розвиткові логічного мислення. Детально розглянути складові частини клавіатури,...
Тема Предмет, зміст і структура курсу Модуль І. Теоретичні основи управління персоналом. Тема Предмет, зміст і структура курсу	Вибір — це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють... Елективні курси (elect вибір) — це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання