Тема: Використання Web- технологій у навчальному процесі
1. Поняття і можливості Web-технологій
2. Характеристика, принципи та особливості роботи у Web2.0. Поняття Web3.0
3. Створення аккаунтів на сайті Google
4. Створення та колективне редагування Google-документів: робота з текстовими файлами, електронними таблицями, малюнками, формами
5. Використання в педагогічній діяльності технологій Fliсkr
6. Застосування сервісів БобрДобр та Делішес у навчальному процесі
7. Створення власного блогу, налагодження системи навігації
Література:
1. Заславская О.Ю., Сергеева М.А. Информационные технологии в управлении образовательным учреждением. Учебное пособие. –М., 2006.- 128с.
2. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр “Академия”, 2003. – 192 с.
3. Кадемія М.Ю., Козяр В.М., Кобися В.М., Коваль М.С. Соціальні сервіси Веб 2.0 і Веб 3.0. у навчальній діяльності: навчальний посібник. – Вінниця: ТОВ «Планер», 2010. – 230 с.
4. Кадемія М.Ю., Шевченко Л.С., Шестопалюк О.В. Підготовка майбутніх вчителів до використання ІКТ: навчально-методичний посібник. – Вінниця, 2009. – 100 с.
5. Кадемія М.Ю., Шестопалюк О.В., Шевченко Л.С. Телекомунікаційні проекти в навчальному процесі ВНЗ / за заг. ред. Р.С. Гуревича. – Вінниця, 2008. – 235 с.
6. Карпенко С.Г., Попов В.В., Тарнавський Ю.А., Шпортюк Г.А. Інформаційні системи і технології: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2004. -192 с.
7. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 3-х ч. Ч. ІІ: Методика навчання інформаційних технологій. /За ред. М.І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2004. – 287 с.
8. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров /Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под ред. Е.С. Полат. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр „Академия”, 2005. – 272с.
1. Поняття і можливості Web-технологій
Науково-технічний прогрес, інформатизація суспільства XXI століття зумовили розвиток інформаційного забезпечення всіх ланок суспільства. Стрімкий розвиток інформаційного забезпечення на основі Веб-платформи супроводжувався появою величезної кількості різноманітних Веб-сервісів, що підтримують різні потреби й активність, з особливою повагою ставляться до користувачів, розглядають їх, як авторів та співавторів мережевого контенту.
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сприяв активізації комунікативних аспектів навчальної діяльності студентів. Нині в мережі наявна низка технологій, за допомогою яких здійснюється спілкування між учасниками навчального процесу, обговорюються різноманітні проблеми, створюються інтелектуальні та творчі цінності, здійснюється обмін досвідом та інформацією.
Веб 2.0 перетворює інформаційні мережі в соціальні. Зближення мережевих комунікацій із соціальними (реальними) конкретизується саме у Веб 2.0. Мережі, що фактично є соціальним оператором, діють за допомогою нових комунікативних моделей, які встановлюють контроль над усіма її суб'єктами. Особливого значення набуває нині використання мережевих соціальних сервісів у педагогічній діяльності, як програмного засобу з метою спілкування та взаємодії людей за допомогою набору стандартних послуг:
• засоби для збереження закладок;
• мережний щоденник (Веб-блог);
• Вікі-Вікі;
• соціальні геосервіси;
• соціальні сервіси для спільної роботи з документами різних форматів;
• карти знань;
• соціальні пошукові системи.
Аналіз літератури свідчить, що мережеве спілкування впливає на створення та розвиток співтовариства обміну знаннями між студентами та надає можливість:
1. Створення, редагування і коментування повідомлень, оскільки користувачі - це безліч людей, що спілкуються між собою, то створення, редагування і коментування повідомлень є ключовими властивостями спільноти. Сайт може містити чудову інформацію, яка буде одностороннім повідомленням. Таке одностороннє повідомлення не буде слугувати підставою для формування користувачів.
2. Стійкі посилання. Будь-яке співтовариство має потребу в стійкому архіві, де б зберігалися повідомлення, якими обмінюються користувачі протягом усієї історії. Довіра виростає із загальної історії. Як ми зазначали, стійкі посилання підтримуються тільки для сторінок сайтів, блогів і WikiWiki.
3. Зв'язок між повідомленнями. З метою підтримки зв'язків необхідні спеціальні зусилля, як це відбувається з сайтами або блогами, або спеціальні агенти, що підтримують зв'язки між повідомленнями, як це відбувається в WikiWiki.
4. Персоніфікація. В будь-яких формах спілкування важливо не тільки те, що говориться, а й хто це говорить. Люди прагнуть, як можна більше дізнатися один про одного. Серед тих форм мережевого спілкування, які ми розглянули, проблема подання додаткової інформації про автора та його інтересів найкраще вирішується в процесі використання сайтів, розрахованих на багато світів і блогів.
5. Простота використання. Мова йде не тільки про необхідні навички роботи з програмним забезпеченням, а й про прості та зрозумілі метафори. WikiWiki постійно висувають інтелектуальні проблеми перед користувачами, які далеко не всі прагнуть вирішувати.
6. Захищеність кордонів спільноти. Чим легше потрапити до спільноти, тим легше нанести їй шкоду. В цьому сенсі приклади поштових списків розсилки, чатів і форумів досить показові. Можливо, що зовнішня непривабливість Вікі забезпечує їй додатковий захист. Інший можливий захисний чинник - стійка адреса створюваних сторінок.
7. Додаткові медійні можливості. Додаткові можливості, пов'язані з використанням різних цифрових об'єктів, можуть розширити простір, в якому відбувається спілкування. У багатокористувацькому мікросвіті спілкування відбувається в середовищі, насиченому об'єктами, які створюють самі учасники. Ці об'єкти виконують важливу роль і полегшують обмін повідомленнями. Написання спільних текстів є не простим завданням та ускладнювати його додатковими об'єктами і ефектами, що вимагають уваги, не варто. Класичний варіант WikiWiki досить обмежений за своїми можливостями в підтримці графіки та мультимедійності. Система WikiWiki орієнтована на текст і на його утримання. Пріоритет змісту над формою всередині WikiWiki виражений дуже сильно. Автор повідомлення не має в своєму розпорядженні будь-які засоби з прикрашання свого тексту. Все, що йому дозволено, це створення ключових слів і посилань усередині бази даних, і додавання до сторінок записів посилань на зовнішні для бази даних WikiWiki мережеві ресурси. Необхідно відзначити і деякі труднощі, що виникають в процесі використання соціальних сервісів:
• необхідність наявності сучасних комп'ютерів і високошвидкісного каналу зв'язку, а також спеціальної підготовки студентів і викладачів;
• нерозуміння значення колективної творчості в процесі роботи;
• невміння критично переосмислювати зібраний матеріал;
• відсутність навичок мережевого спілкування;
• невміння працювати в команді;
• невміння використовувати чужі напрацювання і створювання матеріалу, який був би корисним іншим членам спільноти;
• проблема довіри до інформації;
• труднощі вираження емоцій за допомогою текстового каналу комунікації;
• проблеми, пов'язані з приватними даними, інтелектуальною власністю, авторським правом і т. ін.
2. Принципи та особливості роботи у Web2.0. Поняття Web3.0
Виникнення технології Веб 2.0 та мобільність інформації
Нині Інтернет (World Wide Web) є безпрецендентним за своїми розмірами, багатоплановістю, динамічністю, доступністю, розподіленістю та темпами зростання обсягів контенту інформаційним ресурсом. Кількість користувачів Інтернету є надзвичайно великою (близько мільярда) і продовжує невпинно зростати.
Впродовж останніх років у розвитку Інтернету можна виділити ряд тенденцій, які стали визначальними. їх підґрунтям є нові технології та підходи до розробки, підтримки, використання Веб-ресурсів, обміну інформацією між ними тощо. Ці підходи і технології одержали спільну назву "Веб 2.0" і позиціонуються багатьма дослідниками Вебу як новий якісний крок у розвитку Інтернету.
Поняття "Веб 2.0" з'явилося у 2005 році і одержало велику популярність (близько 874 мільйонів посилань у Google станом на липень 2006 року). Проте, досі триває дискусія про те, що саме воно означає, і чи є насправді важливим.
Web 2.0 (Веб 2.0) — поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг інтернету, точніше його частини— всесвітньої павутини, відомої також як Веб (англ. WWWeb). Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття інтернету користувачами. Термін було запроваджено у 2004 видавництвом О'Рейлі (англ. O'Reilly Media) та комерційним організатором серії конференцій під назвою «Web 2.0», — МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology).
Сервіси Веб 2.0 відкривають перед викладачами наступні можливості: використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів - навчальних комп'ютерних програм, електронних підручників, мовних ігор, зображень і звукових файлів, які можуть бути використані з навчальною метою; самостійне створення мережного контенту - текстів, малюнків, фотографій, аудіо- та відеофрагментів; участь у нових формах навчально-пізнавальної діяльності, пов'язані як з пошуком у мережі іншомовної інформації, так і зі створенням та редагуванням власних текстів, фотографій, аудіозаписів, відеофрагментів тощо; участь у професійних наукових спільнотах, що розширює не тільки розумові здібності, а й поле спільної діяльності й співробітництва з іншими людьми.
Для навчального процесу технологія Веб 2.0 створила глибокий прорив і реалізувала суб'єкт-суб'єктні відносини між викладачами і студентами в мережі Інтернет, а також обмін досвідом між педагогами, зворотний зв'язок із студентами тощо.
Веб 2.0 характеризується мобільністю інформації. Це означає можливість публікування одного елементу контенту на різних Веб-ресурсах. Така можливість є вигідною як для сайту, що надає інформацію (тиражування свого контенту на необмеженій кількості Веб-ресурсів, яке призводить до зростання трафіку цього сайту і є простою у застосуванні та ефективною формою реклами), так і для сайту, що одержує та публікує її (одержання останніх новин та іншого актуального контенту, можливість комбінування різних джерел інформації, що підвищує популярність сайту).
Ведення персональних або спільних Веб-журналів (блогів)
Стрімке зростання кількості блогів, кількості дописів у них та інформаційних зв'язків між блогами - одна з визначальних рис Вебу 2.0.
Блог (Веб log, blog) - це Веб-сайт журнального типу, який дозволяє обмеженому колу користувачів (найчастіше це одна особа) розміщувати там свої дописи і надає читачам можливість коментувати кожен допис. Блоги ефективно задовільняють потребу людини до самовираження, публічного висловлення власної точки зору, спілкування з людьми, які мають подібні інтереси. Згідно з slashdot.org блоги є "...новою, персональною і дружньою за визначенням еволюцією електронної спільноти. Вони є також найсвіжішим прикладом використання Мережі людьми для створення своїх власних, радикально інших нових засобів масової інформації".
Блоги прийшли на зміну персональним Веб-сторінкам, від яких вони якісно відрізняються:
- хронологічною організацією;
- простотою додавання та коментування нового контенту;
- можливістю "підписатись" на блог (автоматично одержувати нові дописи lory) за допомогою технології RSS, Atom тощо;
- наявністю пермалінків ("жорстких" посилань на кожний конкретний допис).
Блог дозволяє користувачу зосередитись на створенні нового контенту, не заглиблюючись в технічні проблеми його публікації.
Стрімке поширення блогів почалося у 1999 році, чому сприяло створення таких інтегрованих середовищ як LiveJournal (www.livejournal.com), Blogger (www.blogger.com) тощо, де користувач має можливість безкоштовно створювати свій блог, виконавши просту послідовність дій. Нині у Вебі є десятки мільйонів блогів та їх кількість постійно зростає.
Технологія RSS та пермалінки створили передумови для виникнення явища, яке одержало назву "блогосфера". Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) - це і глобальна сукупність блогів, яка характеризується величезною кількістю зв'язків між своїми елементами і може розглядатися як соціальна мережа (social network). Блогосфері притаманне регулярне додавання нового унікального авторського контенту (написаного переважно у неформальній манері) та ведення дискусій, які охоплюють різні за розміром та тематикою частини блогосфери.
Розвитку блогосфери сприяє також механізм "трекбеків" (trackback), "зворотніх" посилань, які демонструють читачу блогу, які Веб-ресурси посилаються на даний допис.
Типи блогів та їхнє використання
Нині поширення набуває новий тип блогів - влоги (відео блоги), засновані на технології підкастинг, де роль дописів відіграють відеофайли.
• розміщення коментарів у Вебі
Велика кількість Веб-ресурсів надає користувачам можливість коментувати елементи свого контенту. Найбільшого поширення коментування набуло у блогосфері та Інтернет-магазинах.
• розміщення посилань у Вебі
Нині розміщення посилань у Вебі користувачами є однією з найважливіших причин стрімкої розбудови структури Вебу.
Розміщення посилань є простим як і розміщення контенту. Користувачі можуть розміщувати посилання на форумах, у блогах, коментарях тощо.
• опис Веб-контенту за допомогою тегів;
Набуває все більшого поширення нова форма коментування (опису) Веб-контенту - теги.
Тег (tag) - це слово, яке вільно обирається користувачем для опису Веб-ресурсу, зображення тощо. Кожен такий об'єкт може бути описаний довільною кількістю тегів, які виконують функцію метаданих.
Механізм присвоєння тегів дозволяє користувачам здійснювати спільну категоризацію Веб-контенту.
Характеристика Веб 2.0
Веб 2.0 може розглядатися як платформа для розробників програмного забезпечення (використання Веб-додатків для створення нових програмних продуктів тощо).
Веб 2.0 - це також і платформа для користувача, яка дозволяє йому здійснювати різноманітну діяльність on-line, використовуючи лише браузер: працювати з текстом, електронними таблицями, e-mail, зображеннями, звуком та відео; зберігати файли; працювати спільно з іншими користувачами; одержувати новини тощо.
Веб 2.0 - це "Веб для людей". Причина успіху концепції Вебу 2.0 у Простоті. Саме простота та зручність використання Веб-ресурсів забезпечили Вебу 2.0 великі активні аудиторії користувачів, які, в свою чергу, вдосконалюють ці ресурси. Глобальна Веб-спільнота застосовує колективний Інтелект у Вікіпедії, блогосфері, колекціях "закладок" тощо.
Проте, участь великих мас людей та абсолютна свобода слова породжує слабке місце Вебу 2.0 - "культ аматора" ("анти-елітність"), яке проявляється насамперед у Вікіпедії та блогосфері. Прикладами цього є:
- висловлення думки людьми, недостатньо компетентними в тому, про що вони пишуть -джерело неточної, неповної та поверхової інформації;
- домінування точки зору конкретного дописувача над фактами;
- присутність ідеологічного екстремізму;
- недбалість дописувачів (результат відсутності необхідності редагувати текст).
У зв'язку з цим, блогосферу та Вікіпедію не завжди можна розглядати як достовірне повноцінне джерело даних, хоча корисність їх для початкового ознайомлення з темою та пошуку інших матеріалів з теми безсумнівна. Занепокоєння викликає також те, що через задовільну (достатню) якість та безкоштовність такі дописи можуть з часом витіснити високоякісні платні професійні статті, що негативно відобразиться на якості контенту усього Вебу.
Нині розвивається концепція Веб 3.0, що розробляється в рамках проекту WIP Євросоюзу і покликана привести у відповідність архітектуру всесвітньої мережі та постійно зростаючої потреби до створення користувачами мереж довільної архітектури. На думку групи вчених-розробників, об'єднаних у рамках проекту WIP Євросоюзу, на зміну мережам з контентом, що генерується користувачами (Веб 2.0) прийдуть мережі з фізичною архітектурою, що задається самими користувачами, - Веб 3.0. Концепція Веб 3.0 припускає створення надійного, гнучкого, оптимізованого і при цьому «дружнього» за відношенням до користувачів набору технологій і стандартів, котрі дозволили б користувачам, де б вони не знаходили, ідентифікувати будь-який пристрій, що знаходиться поблизу нього, і створити мережу з ним. Причому це стане можливим навіть у відсутності у нього технічних знань.
Web 3.0 - високоякісний контент і сервіси, які створюються талановитими професіоналами на технологічній платформі Web 2.0. Дане формулювання є характеристикою нового мережевого культурного феномену, на відміну від інших дефініцій, які за аналогією з терміном Web 2.0 базують його на деяких мережевих технологіях.
3. Створення аккаунтів на сайті Google
Google Docs та їх використання
Google Docs (укр. Документи Ґугл) — розроблений Google безкоштовний мережевий офісний пакет, що включає текстовий, табличний редактор і службу для створення презентацій. Утворений у результаті злиття Writely і Google Spreadsheets.
Це веб-орієнтована програма, що працює в межах веб-браузера без установлення на комп'ютер користувача. Документи і таблиці, що створюються користувачем, зберігаються на сервері Google, або можуть бути збережені у файл. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, під'єднаного до Інтернету. Доступ до особистих документів захищений паролем.
Щоб розпочати роботу з документами Google слід спочатку створити аккаунт на сайті. Аккаунт — це обліковий запис користувача. Обліковий запис - запис, що містить відомості, які користувач повідомляє про себе деякій комп'ютерній системі.
Як синонім в ужитку може використовуватися сленговий терміни акаунт, від англ. account - обліковий запис, особовий рахунок.
Також іноді помилково використовується термін логін.
Щоб створити акаунт для роботи з документами Google потрібно зайти на сайт ввівши адресу www.google.com.ua.
У верхній частині екрану відображається перелік доступних сервісів Google. Частина із них приховані у групі Ще.
Після вибору сервісу Документи Google в правій частині екрану відкривається вікно ідентифікації користувача. Для входу в систему слід ввести адресу електронної пошти Gmail та пароль. Якщо акаунт ще не створено, виберіть команду Начать работу.
|