ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ В УЧБОВОМУ ПРОЦЕСІ ПО ПРОФЕСІЇ «КУХАР, КОНДИТЕР»

Скачати 135.58 Kb.

Назва	ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ В УЧБОВОМУ ПРОЦЕСІ ПО ПРОФЕСІЇ «КУХАР, КОНДИТЕР»
Дата	30.04.2013
Розмір	135.58 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ В УЧБОВОМУ ПРОЦЕСІ

ПО ПРОФЕСІЇ «КУХАР, КОНДИТЕР»

Каткова Тетяна Григорівна

Зіньківський професійний аграрний ліцей

Полтавська область
Найважливішими завданнями реформування освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізичного й морального здоров’я. Вирішення цієї проблеми передбачає психолого – педагогічне обґрунтування змісту й методів навчально – виховного процесу. Сьогодні намітився перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань – до вміння оперувати знаннями, від

« одноразової» освіти – до безперервної, від поточної організації навчання – до індивідуальної. Нова парадигма освіти обумовила оновлення фахової освіти.

Педагоги, психологи, методисти фахових дисциплін відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до учня. Саме такий підхід є одним із найважливіших принципів організації навчально – виховної роботи. Сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у центрі навчального процесу знаходиться викладач, а учні мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення на лекціях або звітують на практичних заняттях, виконують контрольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання.

Впровадження інтерактивних методик у викладання фахових дисциплін дає змогу докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт. Учень стає співавтором лекції, семінарського заняття тощо. Підхід до учня, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості, добре відомий ще з праць Л.Виготського, П. Гальперіна, В.Шаталова, В.Дяченка та ін. Він полягає насамперед у підвищенні навчально – виховної ефективності занять, і як наслідок – у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності та якості знань, умінь і навичок, які набули учні.

У працях зарубіжних педагогів цей новий підхід має назву « навчання за методом участі», коли створюється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументування власного погляду. Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. У навчальних закладах в США особливу роль приділяють письмовим роботам, так званим проектам. Проекти розвивають логічне мислення, навики стилістичного оформлення своєї думки, правильного добору слів тощо. « Не потребує доведення, що письмова діяльність – це важка праця, до того ж ризикована: оформлення наших думок до написаних слів змушує нас бути чутливими до критики, заперечень, неправильної інтерпретації».

Метод проектів виник у 20 – ті роки ХХ ст.. у США. У ньому містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня у співвідношенні з його особистим інтересом. Надзвичайно важливо було показати учневі корисність здобуття цих знань, де і як вони можуть бути застосовані. У педагогіці активність здавна пов’язувалась із самостійною діяльністю, з роботою власного розуму. « Розвиток і освіта, - писав півтора століття тому видатний німецький педагог Ф.А.Дістервег, - жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Кожний, хто до них долучиться, має досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням».

Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Щоб краще розвинути цю якість, побачити і виправити недоліки в її формуванні, потрібна самостійна пізнавальна діяльність учнів. Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність – це взаємозв’язані, але різні поняття. Поняття активності певною мірою ширше від поняття самостійності. Наприклад, перше передбачає не тільки вміння самостійно мислити, а й уміння бути творчим співучасником в організації колективної пізнавальної діяльності класу, яким керує на уроці учитель.

Останнім часом у зв’язку зі становленням особистісно зорієнтованої освіти метод проектів переживає друге народження, ефективно доповнюючи інші педагогічні технології, які сприяють становленню особистості учня, як суб’єкта діяльності та соціальних відносин. Застосування методів проектів – це навчальна потреба нашого часу. Педагоги, спираючись на досягнення психологічної науки, досліджують особливості навчання як активної пізнавальної діяльності учнів. Ця діяльність має спрямовуватись учителем, а тому він повинен формувати в учнів відповідну мотивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком реальною небезпека, про яку говорив В.О.Сухомлинський: « Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчитися»

У педагогічній практиці давно вже визнано прийоми і методи навчання, що допомагають учителеві організувати « учіння із захопленням.» Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересом учнів, він ставить учня у становище дорослої людини. І тоді учень нагадує майстра виробничого навчання, викладача, для якого теоретичні знання – засіб творчих шукань. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку. Якщо це теоретична проблема, то мусить бути шлях її вирішення, якщо практична – має бути конкретний результат. Метод проектів можна поділити за такими напрямками: навчальні, соціальні, управлінські. Метод проектів використовується тоді, коли ставиться певна творча мета, яка вимагає інтегрованих знань, дослідницького пошуку, тоді, коли є практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваного результату.

Розрізняють такі типи проектів:

Дослідницькі проекти: потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності, експериментальної обробки результатів. Такі проекти повністю підпорядковані логіці дослідження, припущень щодо вирішення проблеми.

Творчі проекти: не мають конкретної структури спільної діяльності учасників, що підпорядковується кінцевому результату.

Ігрові проекти: учасники беруть визначені їм ролі, обумовлені характером і змістом проекту.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про якийсь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості корекції у ході роботи.

Технологія виконання вправ і творчих проектів передбачає ряд послідовних операцій: вибір проекту, аналіз конструкції та матеріалів для виготовлення, екологічне доведення, економічна доцільність, визначення технології виготовлення продукції. Підбираючи матеріал для проекту при вивченні технології обробки харчових продуктів, учні замислюються над економічними проблемами, більше дізнаються про багатства рідного краю. Цікавою формою використання методу проектів на уроках спецтехнологіі кулінарного виробництва під час вивчення теми « Культура харчування» є використання ігрових проектів, коли учасники виконують визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Наприклад, вивчення приготування національних страв можна поєднати з проведенням народних свят календарного циклу( збирання урожаю; Андрія; Різдва; Великодня). Це можуть бути народні персонажі, літературні герої, реально існуючі особистості.

Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все- таки є гра. Під час гри всі учасники отримують певні техніко – технологічні відомості з того розділу або теми, з якими учитель ставить за мету ознайомити учнів. Наприклад, під час проведення свята Андрія можна організувати вивчення технології приготування страв з крупів, або ознайомити зі способом приготування страв з прісного тіста.

Як свідчить практика, заслуговує на увагу використання у технології приготування страв так званих інформаційних проектів. Вони передбачають збір інформації про будь – який об’єкт, явище, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз, узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру інформаційного проекту можна подати у такому вигляді: мета проекту, його актуальність; методи отримання інформації (літературні джерела, засоби масової інформації, бесіди, інтерв’ю) та обробки інформації( її аналіз, узагальнення), результат( реферат, доповідь, повідомлення на уроці); презентація, публікація.

Інформаційні проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їх модулем. Наприклад, під час вивчення таких тем:

« Харчові обмеження в українській системі харчування», « Вегетаріанство», «Визначення харчової цінності овочевих страв та розрахунок їх вартості», «Сучасні теорії правильного харчування українців», « Місце перших страв у раціональному харчуванні», « Національні страви і вироби з борошна».

Особливої уваги заслуговує використання дослідницьких проектів. У свою чергу дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості. Вони мають бути підпорядковані логіці дослідника, мати відповідну структуру; визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, висунення гіпотез розв’язання проблеми. Прикладом дослідницького проекту під час вивчення технології приготування страв і кондитерських виробів може бути випікання весільного короваю, виготовлення обрядових виробів з тіста в різних регіонах України, приготування українських національних страв і напоїв; хліб – у традиціях і звичаях українського народу.

За кількістю учнів, які беруть участь у проектах, проекти поділяють на: особистісні; прикладом особистісного проекту під час вивчення теми «Культура харчування», «Технологія приготування страв» може бути проект на тему: «Здорова родина»( складання меню на добу з урахуванням основ правильного харчування, сервірування столу до сніданку в народних традиціях); парні( прикладом можуть бути проекти українського писанкарства, господарська основа харчування українців); групові( обряд приготування «бабиної каші») - тематичний захід; « Масляна, масляна, яка ти мала…..»,

сервірування столу до чаю в народних традиціях.

Технології проектування і теми для вивчення, які розглядаються в темі «Культура харчування», « Технологія приготування страв і кулінарних виробів», можуть бути різні за тривалістю в часі, а саме: короткотермінові (кілька уроків), середньо тривалі і довготривалі. Прикладом короткодіючих проектів можуть бути: приготування овочевих страв української національної кухні; оформлення готових страв; вибір найдоцільнішого варіанта приготування та оформлення бутербродів; розрахунок собівартості страв; сервірування столу за призначенням; регіональні особливості приготування борщів; приготування галушок на Полтавщині; приготування вареників в регіонах України. Проекти середньої тривалості розробляються терміном від тижня до одного місяця. Це можуть бути такі: господарська основа харчування українців( оформлення альбому; українська писанка), практичне виготовлення писанки, традиційний посуд українців( альбом замальовок); каша як обрядова страва( реферат). Довготривалі проекти – це такі, виконання яких триває кілька місяців. Прикладами довготривалих проектів можуть бути: обряд приготування «бабиної каші»( тематичний захід); масляна( збір старовинних рецептів страв); традиційна гостинність українців (тематичний захід); Великдень, Різдво ( збір старовинних рецептів страв і виробів з тіста)

Виконання творчих проектів допомагає учням підвищити зацікавленість в навчально – трудовій діяльності, збільшити кількість і покращити якість засвоєного ними навчального матеріалу, а також розвивати механізм самоосвіти, самовиховання, самореалізації, саморозвитку, які необхідні для становлення особистості, яка вміє швидко адаптуватися до нових вимог суспільного розвитку, здатна швидко змінити стереотипний погляд на життя й самостійно знайти нестандартні шляхи розв’язання соціальних проблем.

Працюючи над темою, я прийшла до такого висновку, що синтез теорії і практики, освіти, праці, єдності, технічності і педагогіки – окремі аспекти складної проблеми – підготовки учнів до зрілого життя.

Обґрунтовуючи правильний вибір об’єкта проектування, учні не тільки використовують свої знання і життєвий досвід, а й вчаться чітко, красиво і правильно висловлювати свої думки, здійснювати розрахунки сировини, підбір сировини щодо якості, собівартості. Вони не тільки оволодівають основами економічних знань, а й вчаться правильно підбирати і використовувати потрібний для виконання творчого проекту матеріал, правильно обґрунтовувати свій задум, що є досить важливим під час вивчення технології приготування їжі. Підбираючи сировину для розробки проекту в процесі вивчення технології обробки продуктів, учні замислюються над економічними проблемами, більш повно дізнаються про багатства рідного краю.

Проектно – технологічна діяльність, як показує досвід її організації на уроках спец технології по приготуванню страв, сприяє розвитку творчих якостей особистості. Разом з тим, учні вперше стикаються із завданнями, в яких відсутнє єдиноправильне рішення. На лабораторно – практичних заняттях з предмету: «Спецтехнологія кулінарного виробництва» найбільш значними формами роботи учнів були: робота з інструкційно – технологічними картками, приготування страв з переліку орієнтованих страв, які обирає викладач з навчальної програми. Згідно з підходами проектно – технологічної діяльності я орієнтую учнів на власне дослідження, в якому передбачається і власний варіант вирішення проблеми. Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Інформаційна і технологічна, економічна ємкість багатьох проектів спонукає учнів об’єднуватися в групи. Склад і чисельність групи, а також обов’язки між її членами учні можуть визначити самі. Отже, навчальне проектування на уроках спец технології орієнтоване на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного інтервалу часу.

Список використаних джерел
1. Голобородько В.В. Наукова робота учнів: програма організації науково – дослідної діяльності учнів.
2. Навалокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій і інновацій.( Серія «Золота педагогічна скарбничка»).
3.Єлькін А. Проектна технологія навчання: данина моді чи нагальна потреба?
4. Генкал С.Е. Організація самостійної пізнавальної діяльності учнів на основі індивідуальних освітніх проектів.
5. Лебедева Л.И., Иванова Е.В. Метод проектов в продуктивном обучении. Педагогические технологии.
6. Логвин В.Л. Метод проектів у контексті сучасної середньої освіти.
7. Асакова В.Н. Нові методи навчання. ( Освіта України)

Додаток 1

ОПИС ПРОЕКТУ
Тема проекту: « Створюючи, не руйнуй!»

Основні питання:

Ключове питання: Ми живемо щоб їсти, чи їмо, щоб жити?
Тематичні питання: Що входить у поняття раціональне харчування?
Чи можуть уроки кулінарії і кондитерських виробів допомогти мені правильно харчуватися, для того, щоб довше прожити?
Змістові питання:

А чи потрібно жити заради їжі?

Чи знаєш ти, для чого ми харчуємось?

А чи потрібно їсти все, що тобі до вподоби?

Який сенс у людському існуванні?
Вступне слово учителя:

На думку деяких вчених, нормальна тривалість життя людини має становити 120 – 150 років. А живемо в середньому – 70. У цій різниці – 50 років

винні такі фактори: недостатнє фізичне навантаження, психічні травми, використання нікотину, алкоголю, наркотиків та інше. Значне місце в переліку причин, які вкорочують наше життя, займає недостатнє забезпечення організму овочами, фруктами, ягодами та іншими рослинними продуктами, що містять у собі захисні речовини – природні ліки. Недостатність захисних речовин у нашому харчуванні і коштує нам у середньому 10 – 15 років життя.

Рослини, які ми використовуємо в їжу, вміщують різноманітний набір вітамінів, вуглеводів, білків, ферментів, амінокислот, жирів, мінеральних, ароматичних та інших цінних компонентів, які виконують важливу роль в обмінних процесах організму. Вони поліпшують засвоєння білково - вуглеводної їжі, сприяють нормалізації діяльності кишково – шлункового тракту. Ароматичні речовини значно поліпшують смак їжі, підвищують апетит та благотворно впливають на процеси травлення. Використання рослинної їжі в достатній кількості сприяє нормалізації обміну речовин, попередженню виникнення надлишкової маси тіла, відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні серцево – судинних захворювань, порушень сольового обміну.

Раціональне, збалансоване харчування – невід’ємна складова здорового способу життя, важлива запорука збереження та зміцнення здоров’я.

Стислий опис проекту:

На початку проекту група створює колектив, який працює над даним завданням. Група досліджує головне питання проекту і розкриває його в повній мірі. Для цього учні опрацьовують інформацію про корисність раціонального збалансованого харчування, підберуть асортимент корисних страв, проведуть опитування серед однолітків. Результати й висновки будуть розміщені в інформаційному бюлетені, в мультимедійній презентації, розмістять на веб – сторінці.

Вхідні знання та навички:

Учні повинні вміти:

- аналізувати вивчений і підібраний матеріал;
- брати інтерв’ю;
- проводити опитування ( правильно підбирати та ставити питання);
- працювати за ПК;
- систематизувати й узагальнювати здобуті знання.
Навчальні цілі та очікувані результати навчання:
Учні з викладачем вирішують, яким чином досліджувати поставлену проблему, як презентувати свої остаточні результати ( створення презентації, інформаційного бюлетеня, веб – сторінки).

Учні зможуть проводити пошукову, дослідницьку роботу в Інтернеті, використовуючи матеріал електронної бібліотеки, скористатися програмою Exsel для створення діаграми по результатах опитування.

Обдаровані учні:
- Повинні самостійно підбирати запитання й правильно організовувати інтерв’ю;

- Можуть бути керівниками проекту, та контролювати хід роботи яка відбувається;
- Мислити нестандартно, тим самим підвищувати інтерес до виконаної роботи.
Ключові слова:

Довголіття, сучасне харчування, раціональне харчування, збалансоване харчування, проблемне харчування,, лікувальне харчування, здоров’я, корисне харчування, шкідливе харчування.

Додаток 2

Схожі:

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНФОРМАТИКИ В СТАРШИХ КЛАСАХ Одним із методів, що суттєво збагачує навчальний процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює...	Білети для підсумкової атестації з курсу “Технологія приготування... Характеристика сировини, що використовується для приготування кондитерських виробів та підготовка її до виробництва
Білети для підсумкової атестації з курсу “Технологія приготування... Характеристика сировини, що використовується для приготування кондитерських виробів та підготовка її до виробництва	37, Метод проектів і його використання в процесі навчання інформатики Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному...
Сьогоднішнього уроку „Професійна лексика в куховарстві” оскільки... Я вам задавала до дому завдання підготувати рекламу нашого навчального закладу і своєї професії – кухар кондитер. Будь ласка, прочитайте,...	«Інноваційні технології у професії кухар, кондитер». На семінарі... Тавлено матеріали по організації роботи виробничого навчання і практики кухарів, кондитерів; продемонстроване новітнє обладнання,...
Графік проведення відкритих уроків та виховних годин членами метод... Тема: «Приготування страв з каш: запіканок, биточків, бабки пшоняної з яблуками, пудингів»	Програми Приготування бутербродів з інноваційними елементами оформлення”з професії “Кухар”
Конкурс Форма організації навчальної діяльності Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів ПТНЗ з професії «Кухар»	План роботи методичної комісії «Кухар; кондитер» на 2011-2012 н р Викладачі, майстри виробничого навчання забезпечуювали не тільки виконання навчальних планів і програм, а й застосовували активні...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання