|
Скачати 128.63 Kb.
|
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНФОРМАТИКИ В СТАРШИХ КЛАСАХ В.О. Воронов, С.О. Кудрей м. Хмельницький, Фінансово-економічний коледж м. Ізяслав, НВК "ЗОШ ІІ-ІІІ ст. №5 ім. О.П.Онищука, гімназія" [email protected] Одним із методів, що суттєво збагачує навчальний процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання учнів. В українській освіті найбільш широко розповсюджений підхід, названий репродуктивним. Від учня вимагають тихо (тобто достатньо пасивно) поводити себе на уроці, уважно слухати і записувати пояснення викладача, а потім під час опитування або на екзамені пригадати та повторити їх. Майже виключним джерелом знань у цьому випадку для учнів є вчитель. Як джерело інформації може використовуватися також і підручник, але в деяких випадках, навіть у застосуванні підручника, необхідність відпадає, якщо він з деяких причин не "влаштовує" вчителя, котрий бере на себе все викладання матеріалу. Метою навчання в такому підході є засвоєння учнями деякої суми знань, вмінь та навичок. Природно, що навчання набуває теоретичного характеру. Така модель навчання в світі має назву "навчання, в центрі якого знаходиться вчитель". У багатьох країнах світу зазначений підхід давно вважається застарілим. У ньому вбачають пряму причину зменшення інтересу школярів і студентів до навчання, зменшення результативності й ефективності навчання в цілому. Окрім того, важливим є аспект, за яким орієнтування на теоретичні знання веде освітній процес в бік від вимог реальності, підготовки до життя за умов реального суспільства, подальшій роботі випускника за обраною професією. Іншим, протилежним до репродуктивного навчання, є підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну навчальну діяльність учнів. Вчитель здійснює лише "підтримку" цієї діяльності, тобто забезпечує матеріалами й опосередковано управляє нею, ставить перед учнями проблеми. Така модель навчання має назву "навчання, в центрі якого знаходиться учень". Але вчитель не є виключним центром навчання, джерелом знань та інформації. В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів. В українській педагогіці такий підхід пов’язано з використанням проблемного та проектного методів навчання, у яких навчальну діяльність учнів спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства. Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою рисою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня. Слово "проект" у європейських мовах запозичене з латини й означає "викинутий вперед", "той, що висувається", "той, хто "кидається в очі". Надалі це слово починають розуміти як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто застосовується в менеджменті й означає у широкому розумінні будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків. Це розуміння для нашої теми близьке, але дещо відрізняється від того, яке склалося в життєвому розумінні, де проект – задум певного нового об’єкту (машини, будівлі, механізми тощо), матеріалізований у кресленнях, схемах чи іншій документації. Специфічне використання термін отримав в освітній практиці. У педагогічній літературі є різні означення навчального проекту, але в будь-якому випадку він базується на наступних моментах: - розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію; - самостійної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, яку учні виконують протягом певного часу; - розв’язування певної значущої для учнів проблеми, яке б моделювало діяльність спеціалістів конкретної предметної галузі; - подання підсумків проектів, що реалізується в реальному вигляді, формі (звіт, веб-сайт, доповідь, газета чи журнал тощо). Ці результати мають мати конкретну форму й бути готовими до застосування на практиці; - співробітництво учнів між собою і вчителем ("педагогіка співробітництва"). Метод проектів – не нове явище в педагогіці. Він виник на початку ХХ століття в американській школі, застосовувався й у вітчизняній дидактиці (зокрема в 20-30 роках). В останній час цьому методу приділяється значна увага в багатьох країнах світу. Спочатку його називали методом проблем і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. Х. Кілпартиком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, за допомогою цілеспрямованої діяльності учня, пов’язуючи з його особистісною зацікавленістю саме в цьому знанні. Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми і наступне її розкриття, розв’язання, з обов’язковою наявністю ідеї та гіпотези розв’язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів. Метод проектів є ефективним в тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв’язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідницьких методик. Проектна форма педагогічної діяльності ефективна лише в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вона передбачає відхід від авторитарних і репродуктивних методів навчання, вимагає обміркованого й обґрунтованого поєднання з різними методами, формами і засобами навчання та є однією з чималої кількості інноваційних розробок в українській освіті. На основі аналізу досвіду проведення проектів можна виділити їх типологію: 1) за домінантою в проекті діяльності:
2) за предметно-змістовими напрямами:
3) за кількістю учасників і характером контактів у проекті:
4) за терміном виконання проекту:
Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи: 1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження. 2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи. 3. Практичний: виконання запланованих кроків. 4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, "захист" проекту. 5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту. Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми робіт: - групове обговорення, "мозкова атака", "круглий стіл"; - самостійна робота учнів; - консультації з керівником проекту; - консультації з експертами; - екскурсії; - лабораторна робота; - творчий звіт, «захист» проекту. Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним. В одних випадках ця тематика може формулюватися науковцями, які працюють у галузі освіти, в рамках затверджених навчальних програм. У других – ініціативно висуватися вчителями з врахуванням навчальної ситуації та стану викладання предмету, природних професійних інтересів, уподобань та здібностей учнів. У третіх – тематика проектів може пропонуватися й учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні. Тематика проектів має відношення до теоретичного боку навчальної програми й є метою поглиблення знань окремих учнів у певній царині, аби диференціювати процес навчання. Найчастіше теми проектів стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Разом з тим, вона вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, "вмикання" навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань. Потреба "поновлювати" власні знання, набувати нових умінь та навичок властива кожній культурній людині. Однак у сьогоднішньому інформаційному суспільстві, коли в усіх сферах людської діяльності відбувається стрімке зростання обсягу наукової та технічної інформації, її швидке "моральне" старіння, дана потреба набуває особливого значення, вимагаючи від сучасного фахівця збільшення питомої ваги самостійної діяльності дослідницького характеру. Підготовка такого спеціаліста, розпочата у школі, гімназії, ліцеї і далі продовжена у вищому навчальному закладі, невід’ємно пов’язана із завданням ефективної організації самостійної роботи учнів під час навчання. Ставлячи перед учнями завдання самостійно засвоїти певний навчальний матеріал, оволодіти відповідними уміннями та навичками, вчитель перш за все повинен створити сприятливі умови для успішного його розв’язування. При цьому система планування самостійної роботи учнів повинна відзначатися:
Основною тезою методу проектів є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як можу ці знання застосувати». Зорієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного проміжку часу), метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Виконання проекту в курсі інформатики переслідує наступні цілі:
Основні вимоги до використання методу проектів:
Розглянемо можливості використання методу проектів у процесі вивчення інформатики учнями старших класів на конкретному прикладі. Назва проекту: "Подорож у минуле". Стислий опис. Учні досліджують історію розвитку обчислювальних пристроїв. Метою проекту є формування теоретичної бази знань учнів з історії розвитку обчислювальної техніки та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у проектній навчально-пізнавальній діяльності учнів, розвиток їхньої інформаційної культури. Учні повинні дослідити та проаналізувати розвиток обчислювальної техніки з найдавніших часів до наших днів. Повний опис проекту. Учні, використовуючи ресурси Інтернет, підручники, посібники, мультимедіа енциклопедії, досліджують історію розвитку обчислювальних пристроїв, їх основні функції та принципи роботи, визначають винахідників, що внесли вагомий внесок в розвиток обчислювальної техніки. Результати роботи учні представляють у вигляді презентації, веб-сайту або публікації. Учасники проекту: учні десятих класів. Терміни реалізації проекту: два тижні після отримання учнями завдання. Навчальні цілі та очікувані результати: Учень описує:
вміє:
Діяльність учнів:
Етапи проведення проекту: 1. Мотивація самостійної пізнавальної діяльності учнів та представлення проекту. Вчитель оголошує назву проекту, його завдання та етапи, особливості оцінювання результатів виконання проекту. 2. Формування малих груп. Вчитель серед учнів класу формує близько 5 малих груп (кожна група складається з 4–5 чоловік), використовуючи примусовий метод (формуючи малу групу, потрібно враховувати рівень підготовки учнів та їх психологічну сумісність). 3. Висування гіпотез розв’язання визначеної проблеми. Застосовуючи метод "мозкового штурму" учням пропонується взяти участь у генеруванні пропозицій з метою формування системи завдань, що дозволить вирішити поставлену перед учнями навчальну задачу. При цьому доцільно дотримуватися наступних правил:
4. Обговорення висунутих гіпотез. Другий етап мозкового штурму (обговорення, класифікація, добір перспективних пропозицій) передбачає роботу у малих групах, з використанням різних форм дискусії та прийомів обговорення проблем. 5. Робота у малих групах. У робочих групах реалізуються поставлені завдання; відбувається оформлення результатів. Якщо робоча група потребує допомоги, то її надає вчитель. Захист проектів. Кожній робочій групі пропонуються по 5 хвилин для презентації власних результатів проекту (при цьому кожний учень повинен бути готовий захищати отримані результати проекту). В кінці виступу представників усіх робочих груп слово має вчитель для аналізу проведених презентацій, підведенню підсумків та оцінювання. Література:
|
37, Метод проектів і його використання в процесі навчання інформатики Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному... |
Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю 2015 Вона є продовженням програми вивчення інформатики у 9-му класі, базується на знаннях учнів, отриманих при вивченні інформатики у... |
Високий рівень математичної підготовки набуває сьогодні особливої... Дійсно, математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки,... |
Застосування методу проектів на уроках у початкових класах Цінний він тим, що можна застосувати раціональне поєднання теоретичних знань і можливостей його практичного застосування для розв’язання... |
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано... Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів |
«ТП Word» З метою підвищення інтересу дітей до предмету, розширення їх кругозору, використання знань з інформатики в житті, її ролі при виборі... |
НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ВЧИТЕЛЯ СТУДЕНТІВ Педагогічна практика займає провідне місце у фаховій підготовці майбутніх учителів освітньої галузі «Технології» на етапі здобуття... |
Використання презентацій при вивченні фізики у середній школі Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області |
Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх... Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх навчальних закладах України // Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні... |
«ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ» Проектні технології та їх використання під час вивчення матеріалу з курсу біології |