Документознавство
3.3. Зміст самостійної роботи студентів
№ п/п
|
Зміст завдань для самостійної роботи
|
К-сть годин
|
1
|
Індивідуальна робота 1
Тема 1. Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія документознавства. Еволюція документа та знань про документ
Підготувати повідомлення, реферат, конспект
Еволюція розвитку документа. Накопичення емпіричних уявлень про документ, його місце і роль у суспільстві, для держави.
Специфіка донаукового знання.
Складання та розвиток галузей знань про документ.
Розвиток протодокументознавчих дисциплін у ХІХ–ХХ ст.
Визначити основні етапи еволюції сучасного документознавства У вигляді поступальної, логічно вибудованої схеми подати основні процеси, явища з історії науки, документознавства.
Узагальнити у формі конспекту зародження документаційної науки за схемою: П. Отле (“Трактат про документацію”), А. Лафонтен і документація. Міжнародна інституалізація документознавчої науки. Науково-організаційна діяльність Міжнародного бібліографічного інституту (1895- 1931) та його трансформація в «Міжнародний інститут документаціцїї (1931-1938) й подальша реорганізація в Міжнародну раду (пізніше федерацію) інформації і документації» (1938-1995). Праці Сюзанни Бріє та Семуеля Бредфорда.
Поль Отле як основоположник документаційної науки. «Документація» (1913) та її російськомовний переклад І.Ф. Поповим з трансформованою назвою «Руководство к админитрированию» (1924) «Трактат про документацію» (1934) як віддзеркалення змісту науки про документ. Вузьке і розширене розуміння поняття «документ» Полем Отле. Книга, часопис, «адміністративна документація», фотографія, кінострічка, брошура, рукопис, карта, естамп, гравюра, мікрофільм тощо як репрезентти єдиного документального ряду його вузького розуміння, зорієнтованого на будь-який запис інформації. Будь-який матеріальний об’єкт для передачі інформації у суспільстві як репрезент розширеного розуміння документа (проби, зразки, моделі предметів у натуральну величину і у зменшеному вигляді).
Розмежування понять «книга» і «документ» Полем Отле. Книга як різновид документа. Ядерні компонети терміноелемента «документ» у репрезентації Поля Отле та їхнє дефінітивне розуміння науковцем (документ, документація, документаліст, документувати, документальний, документарій, документотехніка).
Термінологічні авторські пошуки науки про документ. Синонімічний ряд інтерпретації терміноелемента «документологія» як узагальнюючої науки про документ у Поля Отле (книгоархівомузеєзнавство, бібліологія, документаційна наука, документація).
Трактування документації Полем Отле як самостійної науки і технології у складі бібліологічних (документологічних) наук. Бібліографія, книгознавство, бібліотечна технологія й економічка бібліотечної справи як структурні складники документації. Концепційний підхід Поля Отле до перспективних напрямів розвитку документології (бібліології) як узагальнюючого наукового вчення про документ. Фактори утворення бібліології у розуміння Поля Отле (інтеграційні зв’язки між різними галузями знань, поглиблення предметної сфери досліджень, математизація науки, послаблення відмінностей між теоретико-фундаментальними і прикладними науками).
Структрні компоненти документології. Риторика, бібліотекознавство, бібліографія, книгодрукування як основні складника документологічного знання.
Міждисциплінарні зв’язки документології-бібліології (лінгвістика, технологія, логіка, психологія, соціологія) та їх інтеграційні утворення (бібліологічна лінгвістика, бібліологічна логіка, бібліологічна філософія, бібліологічна психологія або психологія і діяльність розуму, бібліологічна педагогіка тощо). Визначення науковцем об’єктно-предментої парадигми бібліологічної лінгвістики (документної лінгвістики, лінгвістичних основ документознавства). Соціалізація та психологізація наукового знання про документ Полем Отле та її вплив на формування наукових векторів подальшого дослідження документа.
Технологічні новації Поля Отле. Бібліотехнологія, бібліоекономіка як раціональна організація виробництва книги і документа. Принципи, методи організації документів, професійної підготовки фахівців,задіяних у різних сферах.
Трактування Полем Отле адміністративної документації. Вимоги до тексту адміністративної документації в «Руководстве к админитрированию» (1924).
Уніфікаціята стандартизація документування, розповсюдження та функціонування документів. Методологічні засади уніфікації у розумінні Поля Отле. Принцип єдності, універсальності, раціоналізації, нормалізації, стандартизації, тривалості й безперервності, відкритості (гласності), проголошені в «Трактаті про документацію» (1934).
Етапи «життя документа»: складання, реєстрація і розподіл, каталогізація, аналіз та витримка, передача на місце і зберігання, довідки й використання, прийомка, передача і знищення. Функції управлінських документів у трактуванні Поля Отле. Відзеркалення організації та діяльності установи, її структурних підрозділів; підтримка зв’язку між керуючими і керованими; збереження і поширення інформації як соціокомунікативноінформаційна функція службового управлінського документа.
Конструктивні пропозиції Поля Отле щодо класифікація документів на рівні установ. Класифікування документів за напрямами (вхідні, вихідні) Полем Отле. Каталогізація складу документів як засіб ефективного організування роботи з документами. Стурктура загального адміністративного каталогу.
Вплив організаційних, теоретичних проектів та ідей Поля Отле на розвиток науки про документ ХХ ст.
Узагальнити у формі конспекту тему «К. Мітяєв і концепція документознавства» за схемою: Започаткування терміна «документознавство» (рос. «документоведение») у значенні науки та визначення іі пріотриетів (документування, організація документів на рівні установи, їх класифікація та історія. Нова редакція навчальної програми «Теорія і практика архівної справи (1940). К. Г. Мітяєв як засновник класичного документознавства. Трансформація документознавчої науки у серединні ХХ ст.
Науковий документознавчий доробок К.Д.Мітяєва. «Історія організації діловодства в СРСР (1959). Історіографічні питання розвитку діловодства. Періодизація діловодства. Дореволюційне (діловодство від Киїівської Русі до утворення Російської держави (ІХ- ХV) ст.; Російської централізованої держави (ХV- ХІІ ст..); розклад феодалізму і формування буржуазних відносин (перша половина ХІХ ст..); період промислового капіталізму та імперіалізму друга половина ХІХ ст.. – поч..ХХ ст.) та радянське (радикальна організація діловодства 20-ті роки ХХ ст. та доба зміцнення радянського діловодства 30-50-ті роки ХХ ст.).
Закономірності еволюції діловодства, його термінології, загальних і спеціальних систем документації в «Теорії і практиці архівної справи» (1946)., технологічна єдність діловодства та архівної справи. «Діловодство і архіви» (1954). Змістове окреслення загального докуменознавства як наукового знання, що вивчає історію документів і «норми, що стосуються, питання класифікації та систематизації документальних матеріалів та їх експертизи». Управлінські загальні і спеціальні (статистичні, комерційні, дипломатичні, військові, документація бухгалтерського обліку тощо) як об’єкт дослідження документознавста. Завдання діловодства (документознавства) в авторській концепції.
Розроблення К.Г.Мітяєвим методологічних засад класифікації та експертизи документів. «Делопроизводство и архивы» (1954), «К методологии классификации и экспертизы документов (1967), «О принципах и критериях экспертизы наукчной и практической ценности документальных маетриалов» (1958).
Розроблення єдиної системи класифікація та індексації службової документації як пріоритетне завдання документознавства. Переліки-класифікатори. Перелік документальних матеріалів із зазначенням терміну зберігання. Розроблення К.Г.Мітяєвим методологічних засад класифікації документів (принцип історизму і формальної логіки) як єдності еволюційних змін змісту, форми документів їх організації та користування ними на основі об’єктивного знання.
Окреслення К.Г.Мітяєвим об’єктно-предметної парадигми документознавства та його остаточне утвердження як наукової дисципліни, що вивчає документи, теорію і практику документування,раціональну організацію документальних систем. «Документозведение, его задачи перспективы развития» (1964).
Змістовне оклеслення напрямів дослідження документознавства: історія, теорія документа, загальні і спеціальні системи документування, способи і засоби забезпечення скдадання документів, розробляння експертизи їхньої цінності, класифікації, уніфікації та стандартизації; особливості докуменаційного обслуговування, зв’язки документознавства з іншими галузями знань – як магістральні напрями розвитку класичного документознавства.
Терміноелемент «документ» як об’єкт документознавства в інтерпретації К.Г.Мітяєва. Текстовий та нетекстовий документ. Ознаки, властивості, функції документа. Визнання автором матеріальності документа, поліфункційності та засобу комунікації та джерела інформації. Рерпзентація діловодства як сукупності процесів документування та обслуговування управлінської :(адмінітративної )діяльності. Загальне і спеціальне діловодство (судове, дипломатичнее, військове, бухгалтерське) тощо.
Вплив теоретичних узагальнень К. Г. Мітяєва на окреслення концептів майбутніх теоретичних досліджень
Визначити основні досягнення в галузі вітчизняного документознавства в 60–80-х рр. ХХ ст. Дати характеристику якісного стану документознавства у вказаний проміжок часу
Самостійна робота 1
Тема: Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія документознавства. Еволюція документа та знань про документ
Дати відповіді на запитання:
Що стало основним чинником виникнення документа ?
Які основні ознаки типології письма ?
Які первісні способи, засоби закріплення та передачі інформації ?
Які сучасні системи письма ?
Як відбувалося накопичення емпіричних знань про документ ?
Як складалися традиції з’ясування основної теми змісту документа, визначення жанрово-тематичної специфіки документа, його уніфікації, підтвердження оригінальності ?
Які праці про вимоги до мови, стилістики, синтаксичної конструкції документа, його форм епохи античності дійшли до нашого часу ?
Чим пояснюється зростання статусу документа у в епоху середньовіччя ?
Як еволюціонізують матеріальні основа, конструкція документа, способи техніки фіксації інформації ?
Як розвивалися знання про документ в часи середньовічної схоластики та в епоху Відродження ?
Чим пояснюється видове урізноманітнення документів світського, церковного життя в епоху середньовіччя та раннього нового часу ?
У чому полягає значення діяльності ерудитів для накопичення знань про документ ?
Чим зумовлено складання спеціальних систем документації ?
Як вплинула канцелярська практика королівських історіографів, державних антикваріїв на формування та вдосконалення інституту реквізитів, ієрархії документів ?
Як складалися перші галузі знань про документ ?
Які зміни відбулися в ХІХ ст. у галузях знань, що вивчають документ ? Чим це було зумовлено ?
Як вплинули історико-філологічні, бібліографічні, книгознавчі, бібліологічні дослідження на розвиток знань про документ ?
Які наукові передумови формування уявлень про документ як системний об’єкт ?
Які наукові товариства, гуртки, навчальні заклади ХІХ ст. займалися вивченням документів ?
Якою є роль архівів у розвитку знань про документ ?
Чим пояснюється зростання ролі діловодних служб у суспільстві, державі XVIII–XIX ст. ?
Які державні нормативні акти, тематичні праці про регламентацію діловодства у XVIII–XIX ст. Вам відомі ?
Який внесок П. Отле у розвиток документаційної науки ?
Яку схему класифікації документів запропонував П. Отле ?
Як П. Отле та його сподвижники пояснювали зміст понять „документологія”, „документаційна наука”, „книго-архіво-музеєзнавство” ?
Як називається фундаментальна праця П. Отле з документаційної науки ?
Праці яких науковців сприяли утвердженню широкого тлумачення документа ?
Що уможливили структурно-лінгвістичні студії Ф. Де Соссюра у вивченні документа ?
В якому році в Московському державному історико-архівному інституті почали викладати курс „Загальне документознавство” ?
Як називалась основоположна робота з сучасного документознавства К. Мітяєва ?
Коли було засновано Всесоюзний науково-дослідний інститут документознавства та архівної справи ?
Які магістральні напрями діяльності Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи ?
Яким чином аргументується належність документознавства до історичних наук ?
Що сприяло появі новаційних підходів до вивчення документа у 1970–1980-х роках ?
Чим пояснюється тяжіння змісту документознавства в 1970-х рр. до інформаційних наук ?
Як відбулося юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності ?
Які зміни сталися з документознавством під впливом новаційних досліджень у галузі документаційної науки й інформатики ?
Як називається монографія С. Кулешова з історії й теорії документознавства (2000 р.) ?
Якого року в Україні відбулося юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності ?
Хто став автором першого в Україні підручника з документознавства ?
Коли було засновано Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства ? Які основні напрями його діяльності у галузі документознавства ?
Коли і де було відкрито першу в Україні Спеціалізовану вчену раду для захисту дисертацій за спеціальністю 07.00.10 – документознавство, архівознавство, соціальні комунікації 27.00.02?
Як розвивається сучасна зарубіжна наука про документ ?
Чим відрізняється документаційна наука, інформатика, керування документаційними процесами від сучасного вітчизняного документознавства ?
|
1
|
2
|
Індивідуальна робота 2
Тема 2. Основні етапи розвитку та головні концепції документознавства. Об’єкт, предмет та структура класичного документознавства. Концепція С.Г.Кулешова
Підготувати повідомлення, реферат, конспект
Історичні передумови складання документознавства.
Концепція документознавства С. Кулешова та її пізнавальний потенціал для діловодства.
Сучасний стан документознавства в Україні.
Наукові напрями і школи в сучасному вітчизняному та зарубіжному документознавстві
Роль і значення Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства для розвитку наук документально-комунікаційного циклу.
„Студії з архівної справи та документознавства” як перше фахове видання з документознавства.
Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній та зарубіжній традиції.
Сучасні дослідження документознавства в Україні. Історіографічний огляд.
Ознайомитися з тематичними працями К. Мітяєва, В. Банасюкевича, В. Автократова, А. Сокової, М. Ілюшенко, Г. Воробйова, С. Кулешова, В.Бездрабко, Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки, М. Слободяника. З’ясувати та порівняти тлумачення документознавства згаданими науковцями. Виявити спільне та відмінне у їх баченні змісту документознавства.
Виходячи з множинності тлумачень змісту документознавства, визначити його функції як наукової та навчальної дисципліни.
Здійснити порівняльний аналіз уявлень про об’єкт і предмет документознавства в концепціях К.Г.Мітяєва, А.М.Сокової, С.Г.Кулешова та ін.. авторів, подавши порівняльну таблицю із заголовакми: прізвище ім`я науковця, джерело інформації, об’єкт і предмет документознавства.
5. Проаналізувати класичну концепцію документознавства С.Г. Кулешова за схемою: Структура документознавства. Загальне і спеціальне документознавство. Загальне документознавство (документологія) як наука, що розробляє питання теорії документа, досліджує походження та еволюцію документа, процес його створення, збереження та проблеми функціонування. Основні напрями наукових досліджень загального і спеціального документознавства. Трактування документології як сукупності знань із різних наук документально-комунікаційного циклу, їх загальнотеоретичних положень, методологічних засад, підходів. Пропедевтичний характер документології у концептуальному погляді С.Г.Кулешова.
Документ як головний об’єкт документознавства, сфери його створення та функціонування основні об’єкти документознавчих досліджень. Структура загального документознавства: теорія (концепції, функції, типологія документа та ін.), історія документа, документально-комунікаційної діяльності. Об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції загального документознавства.
Спеціальне документознавство як наука про теорію, історію окремих видів документів, їх створення та функціонування. Структура спеціального документознавства, його об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції. Основні напрями дослідження спеціального документознавства: теорія, історія, практична робота зі спеціальними видами документів. Класифікація та типологія об’єктів дослідження спеціального документознавства. Системи документації: базові, інфраструктурні, дисциплінарні. Спеціальне документознавство та теорія, практика менеджменту управління; теорія комунікації.
Види спеціальних документознавств за ознакою змісту (науково-технічне, управлінське, юридичне, медичне); знаковою характеристикою інформації (картографічне, нотне); характеристиками зовнішньої форми, матеріального носія інформації (кодикологія, аудіовізуальне, електронне документознавство); жанровою ознакою (епістолологія, літописознавство, дипломатика) тощо. Управлінське документознавство як єдиний конституйований вид спеціального. Основні наукові завдання управлінського документознавства історія управлінського документа, його створення та функціонування як носія і джерела інформації; розроблення загальної теорії управлінського документа; з’ясування місця і ролі документації у суспільстві; розкриття характеристики основних етапів розвитку управлінського документознавства як спеціального виду, визначення його місця та функцій серед інших дисциплін документально-комунікаційного циклу.
Самостійна робота 2
Тема: Основні етапи розвитку та головні концепції документознавства. Об’єкт, предмет та структура документознавства в концепції С.Г.Кулешова
Дати відповіді на запитання:
Що вивчає загальне документознавство ?
Що досліджує спеціальне документознавство ?
Що є об’єктом, предметом дослідження загального, спеціального, документознавства з точки зору С. Кулешова ?
Які дослідницькі завдання загального та спеціального документознавства ?
Якою є структура загального, спеціального документознавства ?
Яким чином класифікуються об’єкти дослідження спеціального документознавства ?
Які існують системи документації ?
Які основні напрями дослідження спеціального документознавства ?
Яка відмінність між загальним документознавством і документологією; загальним документознавством і документознавством ?
Які співвідношення ідей «документознавсто-документологія» можете проілюструвати?
Що становить об’єкт, предмет документознавства?
Які основні теоретичні, науково-методичні завдання документознавства ?
Які функції виконує документознавство ?
Що за нормативні документи складають джерельну базу курсу „Документознавство” ?
Які класичні праці з документознавства Вам відомі ?
|
1
|
|