|
|
Скачати 23.57 Kb.
|
| Політологія та інші науки про суспільство. Питання про предмет є одним із найскладніших у політології, як і в більшості інших наук про суспільство. Здавалося б, відповідь на це питання лежить на поверхні: політологія (від грецьк. politika — державні й суспільні справи і logos — слово, поняття, вчення) — це наука про політику. Проте таке визначення є досить абстрактним і само по собі ще нічого не говорить про предмет цієї науки. Саму політику в сучасній науці розуміють неоднозначно, до того ж вона є об'єктом дослідження багатьох галузей наукового знання. Вражає вже сам перелік цих галузей: політична філософія, політична історія, політична соціологія, політична економія, політична психологія, правознавство, політична культурологія, політична етика, політична антропологія, політична етнографія, політична демографія, політична статистика, політична географія, політична екологія, біополітологія тощо. Досить поширеним у політології є розуміння її як міждисциплінарної науки, що охоплює всі перелічені й подібні галузі наукового знання про політику. Так, у навчальному посібнику «Політологія» за редакцією А. А. Радугіна стверджується, що «політологія розглядається як цілісна, внутрішньо диференційована, міждисциплінарна наука, що складається з ряду галузей політичного знання, яке досліджує різні сторони політики на різних рівнях пізнання і під різними кутами зору: політичну філософію, теорію політики, політичну соціологію, політичну історію, політичну психологію, політичну антропологію, теорію міжнародної політики, політичну географію»1. Такий підхід грунтується на ототожненні політології як науки і будь-яких наукових знань про політику. Він не розрізняє об'єкт політології — політику — з її предметом, яким при ньому також виступає політика. З одного боку, цей підхід відмовляє іншим наукам у праві на самостійне дослідження політики, проголошуючи політологією будь-яке наукове знання про політику, а з іншого — веде до необгрунтованого розширення предмета політології, ототожнення його з її об'єктом, розчиняє політологію в інших науках іфактично відводить їй, образно кажучи, роль бідної приживалки у багатих родичів, якими є усталені й безумовно визнані галузі наукового знання: філософія, історія, правознавство, соціологія, психологія тощо. Розширене трактування політології, включення до неї будь-якого наукового знання про політику, по суті, знімає питання про політологію як окрему навчальну дисципліну, оскільки жодна навчальна дисципліна не може охопити всю сукупність знань про політику. Соціологія (від лат. societas — суспільство і logos — слово, поняття, вчення), як відомо, є наукою про суспільство. Проте поки що ніхто не назвав соціологією всю сукупність наукових знань про суспільство. Вона існує передусім як окрема, самостійна наука з власним предметом, який вирізняє її з-поміж інших наук про суспільство. Так само немає підстав називати політологією всю сукупність наукових знань про політику.Очевидно, відчуваючи непереконливість зазначеного підходу до розуміння політології, деякі дослідники всю сукупність наукових знань про політику називають політологією у широкому розумінні, що, зрештою, не є виходом із становища, оскільки породжує питання про політологію у вузькому розумінні, чіткої відповіді на яке також немає. Та й наука є лише одна, вона не існує у широкому й вузькому розумінні.Науки, як відомо, розрізняються не за об'єктом, а за предметом їхнього дослідження. Останній пов'язаний лише з одним із багатьох аспектів і сторін пізнаваного об'єкта і передбачає пізнання лише якоїсь певної, специфічної групи закономірностей. Відповідь на питання про предмет політології потрібно шукати через з'ясування не спільного, а відмінного між нею та іншими науками про суспільство. |
| ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Соціологія 14 32 Політика. Політологія 15 33 Економіка. Економічні науки 19 34 Право. Юриспруденція 38 35 Державне адміністративне... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 13 316 Соціологія 13 32 Політика. Політологія 15 33 Економіка. Економічні... |
| ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 18 316 Соціологія 18 32 Політика. Політологія 20 33 Економіка. Економічні... |
ЗМІСТ 0 Загальний відділ 5 00 Загальні питання науки та культури 5 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 13 316 Соціологія 13 32 Політика. Політологія 14 33 Економіка. Економічні... |
| 6. Поняття функції та етапи соціологічних досліджень Знання про суспільство ведуть свій відлік з давніх-давен. Спроби мати уявлення про суспільство проявлялися вже в первісних культурах... |
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ «ПОЛІТОЛОГІЯ» Соціальна політика української держави в сфері освіти і науки та напрями її здійснення |
| ПОЛІТИЧНА НЕОСВІЧЕНІСТЬ ТА ВО СВОБОДА ПОЛІТОЛОГІЯ. Всі навчальні заклади всіх країн світу на той час прийняли пропозицію ЮНЕСКО і ввели вивчення цієї дисципліни; крім... |
ЗМІСТ Передмова 5 0 Загальний відділ 7 Статистика як наука. Теорія статистики. Статистичні методи 16 316 Соціологія 16 32 Політика. Політологія 17 33 Економіка. Економічні... |
| Закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання Закону України “Про охорону праці” З цього визначення випливає, що охорона праці – поняття інтегральне, яке включає в себе знання... |
Закони і категорії соціології Структура і функції соціології як науки Намагання пізнати, осмислити суспільство, реалізувати своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії.... |