Та завдання проекту

Скачати 466.86 Kb.

Назва	Та завдання проекту
Сторінка	3/4
Дата	17.03.2013
Розмір	466.86 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4

Екскурсія в музей «Український рушник»

З метою ознайомлення з різними орнаментами на рушниках, їх призначенням учні третіх класів побували в місті Черкаси у педагогічному університеті ім. Богдана Хмельницького. При цьому університеті працює музей «Українського рушника». Викладач університету Світлана Андріївна Титова організувала і відкрила цей музей. Вона збирала українські вишивані рушники понад 20 років. У музеї зберігається і виставляється 250 рушників з різних регіонів України, але найбільше їх з Черкаської області.

Тут можна побачити рушники, яким уже майже 100 років, є також більш сучасні. Світлана Андріївна показала найбільш цікаві рушники і розповіла про те, що на них вишито, що означає кожний орнамент або малюнок. На рушниках, які вишивали українські жінки і дівчата, красуються різні узори, від яких диву даєшся – який талант мали наші предки. У музеї є дуже гарний кролевецький тканий рушник, є чернецькі рушники, які вишиті з обох сторін гладдю. Рушники різноманітні за мотивами вишивки – з геометричними орнаментами, з рослинними узорами, а також з зображенням птахів, звірів, чудернацьких істот, навіть драконів, коней. Є цікавий рушник на якому вишитий сюжет із життя людини. Дівчина, що вишивала рушника мріяла про те, що вона вийде заміж ( вінці), у неї буде своя хата і садочок біля неї (хата і дерева), коло хати криниця. Нижче вишивальниця зобразила себе з коровою, поруч пасуться кури. От що потрібно було для щастя жінці! Діти побачили безліч вишитих народними умільцями рушників.

Літератори

Прислів’я

Хата без рушників, що родина без дітей.

Рушник – обличчя оселі.

Рушник на кілочку, хата у віночку.

Рушник як доля, на ньому вишите людське життя.

На рушник стати – на вік друга мати.

Рушник – символ гостинності нашого народу.

Повір’я

Не треба витиратися з кимсь одним рушником (одночасно), бо посваришся з ним.

Коли будують хату і зводять дах, то перев’язують рушниками сволоки, щоб хата була багата.

На Спаса весільним рушником мати покривала криницю, щоб повінь весною чогось не забрала.

Не можна було витиратися брудним рушником, щоб не чіплялася всяка нечисть.

Побажання

Хай стелиться вам доля рушниками.

Щоб вам радість, щастя і любов

Вишиваним цвіли рушником!

Рушничок даруєм – хліб накривати,

Щоб земля зродила урожай багатий.

Щоб повні були комори й стодоли,

Хай Бог відвертає недоріддя в полі.

Вірші про рушник

А колись… Давно колись – то!

Рушники вже ткались,

І хустина мережилась.

Т. Г. Шевченко

Вишита сорочка,

Рушник та калина, -

З цього починається

Ненька Україна.

Поки живе чоловік

Поки сходить і вруниться зілля –

Буде разом довіку рушник

Ізначалом весни і дороги,

Бо народ в цьому бачити звик

Віру в честь, у життя, в перемогу.

Василь Густя

Яка то робота! Які то узори!

В цих вишиванках пісня й лани неозорі,

Птахів щебетання, весняні світання,

Беріть, не лишайте рушник цей сестрички,

Утріться й рум’янець не зійде із личка.

* * *

Рушники – це одвічні обереги неба.

Ними треба дорожити

І все про них знати треба!

Рушник і хату прикрашає,

Рушник в дорогу споряджає,

Рушник з народом був віки,

Тож тчімо й вишиваймо

Для роду рушники!

Ольга Горбач

Моя бабуся гарно вишиває:

Цвітуть на полотні троянди й виноград.

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.

Навік з’єдналось чорне і червоне,

Мойого краю гордість і краса.

Душа народу – малинові дзвони,

Його веселка і його краса.

* * *

Хліб на рушнику

На рушнику, який бабуся вишивала,

Хлібину запашну я покладу.

На вишиванці квітка вже прив’яла,

А хліб – живий, його безсмертний дух.

Узор я перейму, й на чистій полотнині

Знов птахи оживуть і квіти розцвітуть.

Рушник я збережу.

Наступні покоління

Хлібину хай на ньому покладуть.

Людмила Горбач

* * *

У потемнілій різьбленій шкатулці

Я зберігаю вишитий рушник.

Мені його передала бабуся,

У хащах літ зберігся він, не зник.

Рушник цей не прикраса, не для свята,

Він крилами вже сотні літ білів,

Коли біда приходила у хату,

То він зціляв від муки і болінь. В. Кордонець

* * *

Невмирущий оберіг

Коли мені тяжко буде,

Коли буде душа страждать,

Згадаю матусеньку любу,

Що вчила мене вишивать.

Як гляну на той рушничок,

Що з нею ми вдвох вишивали,

Червоний із чорним стібок

Висвітлює образ твій, мамо…

Згадаю дитинства роки,

Усмішку твою світанкову,

Ніжний дотик твоєї руки,

Твоє тихе і лагідне слово.

Яна Литвиненко

Навчи вишивати мене, мамо…

Навчи вишивати мене, мамо!

закувала, І навчи мене, рідна, отак,

Щоб шиття лебеділо словами,

Промовляли волошки і мак.

Щоб у серці моєму розквітлому

Стали піснею ситець і шовк

Щоб я вишила милому, рідному

Подарунок з вкраїнських квіток.

О. Добжанська

Дивлюся мовчки на рушник ,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута – м’ята.

Десь тихо бджоли загули.

Всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло – тепло стало…

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала. Ірина Михайловська

Пісні про рушник

Слова А. Малишка, музика П. Майбороди

«Пісня про рушник»

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю:

«На нашій Україні»

На нашій Україні і небо голубіше,

На нашій Україні і сонечко тепліше.

І нашу Україну квітчають рушники.

Ці рушники, мов руки, пов’язують віки.

Приспів:

У саду калина, над ставком верба,

Пісня журавлина – радість і журба,

Сонячна країна вся у рушниках,

Рідна Україна – мов небесний птах.

На нашій Україні і зорі найясніші.

На нашій Україні і люди наймиліші.

Люблю я Україну – дороги і стежки

І всю свою родину вквітчаю в рушники.

Народна пісня

Заручились ми із милим ще дуже недавно,

То пройде час немаленький, як на рушничок станем,

Бо зв’язати свої долі – не снопи зв’язати,

Добре треба придивитись, з ким у шлюб вступати.

Ой, багато рушників я уже наткала,

Не одну я нічку не доспала.

Дожинай, доню, та йди додому,

Бо у тебе аж троє гостей,

Аж троє гостей, всі старости.

Ой одні стали аж за садами,

А треті стали під ворітьми, кінь

Другі стали під ворітьми

Що за садами – тим відказали

Що за воротами – тим слово дали,

Під сіньми, кіньми – тим рушник дарувала.

Твори українських письменників про рушник

«Рушник від бабусі»

…Як добру пам'ять про матір я збираю плахти і рушники. Добре, що дещо вціліло. Нещодавно рушники передала мені племінниця Катерина, дочка найстаршої сестри Одарки, а Маруся, її старша дочка, обдарувала мене плахтою. Та ще й якою… …А рушників продавалось на базарі чимало…

…На щастя, серед вишиванок траплялися і старовинні рушники, на яких миготіла червона калина з темними листками, красувався буйним пломенем хміль. Побачивши один рушник з білого полотна, вишитий мережаними суровими нитками, я неабияк зрадів. Це було своєрідне чудо. Кожна ниточка любовно заплетена, і з того вирізування просвічувалися лапасте дубове гілля, жолуді з мисочками. Коли глянути на той рушник на світло, здається, то й не витвір людських рук, а зимової днини мороз створив таке диво на шибках… …Старенька жінка подякувала за увагу до її рушників, що не доведеться їй довго стояти, а я щиро подякував бабусі за покупку…Уявімо собі руки і обличчя тих людей, які вишивали, творили ці неповторні малюнки. Перш за все скільки тут праці, вигадки! І мабуть. Кожний, той хто вишивав цю красу, знаходив у своєму рушникові щось близьке його душі і серцю. Він нагадував вишиванкою про якісь події з життя. Справді, діти. Робота вишивальниці не легка, але ж яка то радість, коли у твоїх руках голка робить цю казку… Іван Цюпа

Легенда про рушник

Жила в одному селі мати. Мала вона трьох синів, і були вони дуже працьовиті, тільки що не вміли вишивати. Мати дуже любила своїх синів і вишила кожному з них по одному рушнику для того, щоб загортати у нього хліб, коли будуть їхати в далеку дорогу. Бо хліб на рушнику життя величає і здоров’я добавляє. З трепетом і ніжністю сини тримали ці дорогі серцю обереги. Та померла мати. Сини дуже зажурилися. Прийшли вони на могилу і розстелили на ній вишиті матір’ю рушники. Через три дні розквітли на рушниках дивні квіти. Зрозуміли сини, що мати з далеких світів бачить їх і любить своєю безсмертною материнською любов’ю.

Пошуковці

Хмара Андрій

Цей домотканий рушник виготовила моя прапрабабуся Мотра Сатанівська у 1931 році, яка жила у селі Зеленьків. З розповіді своєї бабусі Катерини я дізнався, що в давні часи люди самі виготовляли тканину, з якої потім шили одяг, рушники та інші речі.Розповідають, що прапрабабуся Мотра була великою майстринею. У хаті в неї все було виготовлено своїми руками. Велику кімнату – світлицю, прикрашали вишивані рушники, ліжко застелене рядном, стіл накритий домотканою скатертиною, довга лава застелена гарною рядниною. Вікна також були прикрашені рушниками, які вона сама ткала і вишивала.

Давно вже немає прапрабабусі, але пам'ять про неї живе у серцях рідних, у рушниках, які вона виткала своїми руками і зберегла для нас, своїх нащадків.

Олег Горенюк

Колись давно була така традиція, що жінки і дівчата збиралися разом і, співаючи гарні пісні, ткали, пряли і вишивали сорочки, рушники . Жінки вишивали чоловікам сорочки, дівчата собі придане, а бабусі – онукам гарні речі.

Моя прабабуся вишила весільний рушник. Цей рушник для нас велика цінність, тому що він був на весіллі моєї бабусі, ним перев’язували тата, коли він йшов до армії. А коли тато з мамою одружувались, то ставали на цей весільний рушник. Тепер батьки зберігають його для нас з сестрою.Так, можливо, буде завжди, бо всі у кого був цей рушник живуть довго і щасливо.

Борзенков Станіслав

Цей рушник вишила 90 років тому назад моя прабабуся Оля. Він зберігається у моєї бабусі Марії, яка є дочкою прабабусі Олі. Як розповіла мені бабуся Марія – цей рушник прикрашав хату, де жила вся її родина. На ньому вишиті квіти, які дуже любила прабабуся. Вишивка поблідла, бо рушникові уже багато років, а колись він був яскравий і красивий. Цим рушником прикрашали хату на релігійні свята.

Слободяник Богдан

Цей рушник вишивала бабуся Зоя для своєї дочки, моєї мами, на весілля. Коли мами виходила заміж, цей рушник стелили під ноги молодим. Бабуся розповіла мені, що коли вона вишивала рушник, то намагалася думати тільки про щось хороше, добре, красиве. Вона знає від своєї мами, моєї прабабусі Василини, що при вишиванні потрібно молитися, думати про те, що мрієш. Бабуся Зоя дуже добра і ніжна, тому вклала в цей рушник всю свою любов до дітей, побажання їм добра, миру і благополуччя. Тепер бабуся вишиває мені рушника – на довгу пам'ять і для наступних поколінь.

Гавага Софія

Я розповім вам про рушник, який дуже дорогий для нашої родини. Здавна українські жінки славилися своїм мистецтвом вишивання рушників. Моя прабабуся Катерина, якій уже 87 років, живе у Чернігівській області. Вся її старенька хата прибрана рушниками, які вона вишивала, коли була молодою. Прабабуся вишивала дуже гарно, свої рушники дарувала дітям, онукам і правнукам. Вона навчила цьому мистецтву свою дочку Надію, тепер мою любу бабусю. Бабуся вміє вишивати різні узори, орнаменти. Рушник, який я тримаю в руках, вона вибивала спеціальною голкою. На ньому красиві яскраві квіти, які ніби живі.Бабуся прикрашає ним ікони у великі свята. Я також уже вмію трішки вишивати, бо бабуся мене навчає. Я хочу сама вишити весільного рушника, як колись вишивали дівчата на Україні.

Загородній Владислав

Цей рушник вишивала моя прапрабабка Марфа у 1925 році. Вона проживала у селі Заліське. Мені бабуся розповіла, що її мама Марфа, коли була молодою зі своїми подругами збиралася кожного вечора у когось у хаті, співали і кожна вишивала свій рушник. Вона вишивала собі рушники і сорочки на придане і все складала у скриню. Ця скриня до цього часу зберігається у бабки Югини. Пройшло уже дуже багато часу, прапрабабка померла, а пам'ять про неї живе у вишитих рушниках. І хоч цей рушник від давності уже рветься, висипаються нитки, але він дуже дорогий для нашої родини.

Драченко Тетяна

У нас була дуже хороша бабуся, її звали Бойчук Євдокія Лаврентіївна. Народилася вона у 1924 році в мальовничому селі Онопріївні. Була наша бабуся і прабабуся дуже працьовита. Вона любила вишивати рушники і картини. Майстерно вишивала хрестиком і гладдю.

Цей рушник прабабуся вишивала коли була молода. Коли вона одружувалася з дідусем, то цим рушником їм зв’язували руки, щоб вони завжди були разом. Бабуся Євдокія його дуже берегла. Нажаль вона померла, але пам'ять про неї залишилася в її вишивках.

Григориченко Іван

Цей рушник дістався моїй мамі від її бабусі. Мою прабабусю звали Даша. Коли прабабуся була молодою, то був такий звичай вишивати рушники. Вона зі своїми подругами збиралися в одній хаті і вишивали рушники, сорочки чи щось інше. Цьому рушникові 70 років, він дуже старий, але дорогий нам як пам’ятка про нашу бабусю. Мені цікаво було дізнатися про історію своєї родини. Хоч я не знаю своєї прабабусі Даші, але я її буду пам’ятати, дивлячись на цей рушник.

безымянный

Нальопа Анна

У селі Соколівочка проживає моя прабабуся Марія Захарівна Нечипоренко. Вона уже дуже старенька. Цей рушник вишитий її натрудженими руками. Прабабуся розповіла мені про те, що у роки її молодості всі дівчата вміли вишивати рушники. Вишивалися рушники різними тваринними і рослинними узорами. Ниток яскравих не було, то вишивали, в основному, чорними і червоними нитками. Вишиті рушники складали в скриню, а потім використовували на різні свята, на весілля. Я дізналась від бабусі Марії, що рушник на який ставали наречені на весіллі був запорукою вірності. Рушником зв’язували руки молодим, бажаючи їм щасливої міцної сім’ї.

1 2 3 4

Схожі:

Дипломного проектУ спеціаліста Типове завдання на дипломну практику за спеціальністю 18010013 «Управління проектами» 2	«Екологічний театр у школі» Паспорт проекту Дидактична характеристика проекту: Тип проекту Всеукраїнської організації «Екологічна варта», члени клубу «AQUA», учні 9-11 класів
«Екологічний театр у школі» Паспорт проекту Дидактична характеристика проекту: Тип проекту Всеукраїнської організації «Екологічна варта», члени клубу «AQUA», учні 9-11 класів	План навчального проекту Автор навчального проекту Всі інші учасники конкурсу розробляють Web-сайт, презентацію проекту та висновок з ключового питання
План навчального проекту Автор навчального проекту Всі інші учасники конкурсу розробляють Web-сайт, презентацію проекту та висновок з ключового питання	Уроку. Технологія створення дизайн-проекту Мета уроку: засвоєння знань про основні вимоги до розроблення дизайн-проекту, етапи та стадії створення проекту, формування вмінь...
Харківські Феміністичні Студії Cost item (Berlin) Чернигіна Віра – координує загальну реалізацію проекту, аккумулює дані, стимулює команду своєчасно виконувати завдання, забезпечує...	План навчального проекту Автор навчального проекту Якщо ваш навчальний проект виберуть для збереження у базі даних програми „Intel® Навчання для майбутнього”, чи бажаєте ви, щоб було...
План навчального проекту Автор навчального проекту Якщо ваш навчальний проект виберуть для збереження у базі даних програми „Intel® Навчання для майбутнього”, чи бажаєте ви, щоб було...	План навчального проекту Автор навчального проекту Якщо ваш навчальний проект виберуть для збереження у базі даних програми „Intel® Навчання для майбутнього”, чи бажаєте ви, щоб було...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання