Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство, гончарство, іграшка, художня обробка металу, дерева, шкіри, вироби з бісеру. Український костюм. Костюми народів світу

• 
  Вдосконалювати вміння розпізнавати види і жанри декоративно- ужиткового мистецтва.
  
• 
  Розвивати вміння формулювати власні враження, отримані під час спілкування зі зразками народного мистецтва.
  
• 
  Виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до декоративно-ужиткового мистецтва народів світу.
  

І. Актуалізація навчального матеріалу

1. Індивідуальне опитування

1. «Знайди відповідник»

II. Повідомлення теми, мети уроку, проблемного питання

III . Підготовка до сприйняття навчальної теми

• 
  Діти, а яке мистецтво, на вашу думку, називається декоративно-ужитковим?
  

IV. Вивчення нового матеріалу

• 
  Деревину обробляли різні майстри. Які саме, нам розповість Лепетуха Д. (Столяри, стельмахи, бондарі, ложкарі)
  
• 
  Треба сказати, що дуже часто дерев’яні вироби прикрашали розписом чи різьбою. Одним з визначних центрів художньої обробки дерева в Україні є Яворівщина.
  
• 
  Діти, а якщо матеріалом є метал, то як буде називаться цей вид декоративно-ужиткового мистецтва? (обробка металу: ковальство, золотарство). (33 сл.)
  
• 
  Що ж таке ливарництво?
  
• 
  Де в наш час можна побачити речі, вироблені з металу? (ковка – ворота, огорожі, забори…)
  
• 
  Яке призначення цих предметів? (практичні і красиві)
  
• 
  А тепер догадайтеся, яким видом декоративно-ужиткового мистецтва люблять займатися сучасні діти? (бісероплетінням) (34 сл.)
  
• 
  Що ж служить матеріалом для цього виду мистецтвава? (дрібні кольорові намистинки-зернятки)
  
• 
  А з вас хтось займався бісероплетінням?
  
• 
  Що ж виготовляють з бісеру? (прикраси, браслети та ін.)
  
• 
  Цікаво, як їх виготовляють? ( нанизують на нитку або на дротинку)
  
• 
  А цей вид декоративно –ужиткового мистецтва вам відомий з початкових класів. Не підкажете, що ж вам доводилося виготовляти на уроках трудового навчання за допомогою норець і паперу? (Витинанки. Слово витинати означає вирізати) (35 сл.)
  
• 
  А хто пригадає , як ви це робили? (брали папір, складали його в декілька разів, малювали узор, а потім ножицями вирізали)
  
• 
  Отже, матеріалом витинанок був папір – білий або кольоровий, ще шкіра , витинанками з якої прикрашали одяг, взуття та інші побутові та культові речі.)
  
• 
  Цей різновид мистецтва також вам знайомий. Я даю вам підказку, а ви назвіть його.(Декоративний розпис) (36 сл.)
  
• 
  Пригадайте, найбільшого поширення набув який розпис?( Петриківський, який, крім окремих композицій на папері, зустрічається в розписі кераміки та декоруванні дерев’яних виробів. Походить цей розпис з с. Петриківки на Дніпропетровщині.)
  
• 
  Які мотиви використовувалися в декоративних композиціях? (рослинні)
  
• 
  Як виконувався такий розпис? (Крупні елементи малюнка наносили звичайним пензликом, а дрібні вимальовували саморобним пензликом з котячої шерсті, кетяги калини малювали кінчиком пальця. Фарби розводили молоком, розчином яєчного жовтка чи природного вишневого клею у воді)
  
• 
  Діти, чи гралися ви у дитинстві іграшками, виготовленими із підручних матеріалів? (із соломи, глини, дерева, тканини, тіста). (37 сл.) Дерев’яні пістолети, дерев’яні сопілки, дитячий дерев’яний посуд, меч. Ваші батьки точно мали такі іграшки . Отже, існує ще і такий різновид мистецтва як дитяча іграшка.
  
• 
  Скажіть, будь-ласка, яке призначення цього виду мистецтва? (втіха для дітей)
  
• 
  А що ви скажете про солом’яну ляльку-мотанку? (іграшка, що відома майже в усьому світі. Робиться вона із соломи, трави, очерету, які перегинають навпіл, зв’язують у кількох місцях, формують голову і статуру, а потім «вдягають». Виходячи з історичних свідчень, ми маємо можливість з’ясувати, що саме так робили і обрядових ляльок-ідолів: дідуха (сніп, який ставили у кутку хати перед Різдвом; раніше він, мабуть, був богом плодючості), марену (ту саму, яка за часів християнства стала Масленою і яку спалюють наприкінці зими)
  
• 
  Отже, яку ще роль виконувала лялька? (Обрядову. Були часи, коли лялька рятувала життя людини, замінивши її в обрядах жертвоприношення різним богам. Кожна така лялька мала своє ім’я – Купало, Ярило.)
  
• 
  А ще іграшки виконували дуже важливу роль – готували дитину до дорослого життя, навчали, як використовувати ті чи інші речі, формували естетичні смаки, фантазію, творчі здібності.
  
• 
  До речі, у Києві існує Національний музей іграшки України, де можна не тільки на них подивитися, а і потримати в руках та дізнатися про історію кожної з них. (38 сл.)
  
• 
  А який вид мистецтва займається виготовленням ось таких речей? (Бриль, корзина. Плетіння з соломи.) Матеріалом для плетіння може бути не тільки солома, а й лоза та рогіз. Раніше біля кожної хати стояв тин, сплетений із лози. А ми де зараз використовуємо предмети плетіння? (На Великдень йдемо до церкви з кошиками)
  
• 
  Скажіть, діти, в чиїй сім’ї немає предметів декоративно-ужиткового мистецтва?
  
• 
  Одяг і костюм – це однакові поняття? Чому? ( Поняття «костюм»означає цілісний комплекс формування зовнішності, до якого входять одяг, взуття та прикраси.) З чого складався жіночий український костюм? (39 сл.)
  

• 
  Чоловічий одяг був не менш яскравим та виразним. (40 сл.) Він складався з довгої сорочки, широких шароварів або вузьких штанів, безрукавки й поясу з довгими китицями. Влітку повсякденним головним убором українців були солом’яні брилі. На Гуцульщині та Карпатах чоловіки носили чорні фетрові капелюхи.
  
• 
  Мазурець В. досліджував костюми народів світу. Тож надамо йому слово.
  
• 
  Презентація.
  
• 
  Бесіда
  
• 
  То що ж ми можемо сказати про той чи інший народ, досліджуючи національні костюми? (Вигляд національного костюму залежить від багатьох чинників: природного середовища(в Африці міг би бути одяг такий, як у нас?) культурних зв’язків з іншими народами, досягнень в галузі мистецтва, релігії, (забороняє показувати жінкам обличчя) суспільної моралі тощо. Досліджуючи національні костюми, ми дізнаємося про життя, працю, обряди, звичаї різних народів.