|
|
Скачати 74.06 Kb.
|
|
Л.В. Куцак ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми. У сучасних соціально-економічних умовах зросли вимоги, щодо підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців освітньої галузі. Нині одним із основних завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного, конкурентноздатного на ринку праці фахівця для роботи в умовах інформаційної системи освіти, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання. Формування професійної компетентності вчителя трудового навчання розглядається, сьогодні, як невід’ємна складова реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому. Основна мета якої передбачає підготовку технічного і технологічно освіченого фахівця відповідно до вимог інформаційного суспільства, формування необхідних знань, умінь і навичок технічного характеру та формування основних компонентів інформаційної культури [1, c. 3]. У зв'язку з цим гостро постає проблема підготовки професійно компетентних педагогів, формування яких йде впродовж усього навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Аналіз попередніх досліджень. Проблемі формування професійної компетенції присвячені праці К. Арановської, Н. Боритко, Е. Бондаревської, В. Зайцева, В. Монахова, A. Саранова, Е. Шиянова та ін., в яких розглянуто теоретико-методологічні основи формування професійної компетентності майбутнього фахівця освітньої галузі. У сучасних педагогічних дослідженнях В. Андрущенка, І. Беха, Р. Гуревича, І. Зязюна, І. Козловської, Н. Ничкало, В. Сидоренко, О. Сухомлинської та ін. розглядаються та аналізуються особливості компетентності майбутнього вчителя як особистісного феномену та його складників. Мета даної статті висвітлити деякі підходи, сутність та особливості формування професійної компетентності майбутніх учителів трудового навчання в умовах компетентнісного підходу. Виклад основного матеріалу. Формування і розвиток професійно-педагогічних знань, умінь і навиків, а також соціально значимих якостей особи у майбутніх вчителів технології в умовах реально наближених до виробничих, відбувається в результаті інтеграції двох видів діяльності: навчальної та виробничої. Кожен окремо, ці два види діяльності сприяють досягненню різних цілей за допомогою вирішення певного спектру завдань [3, c. 8]. Так, провідною метою навчальної діяльності у ВНЗ є формування знань, умінь і навиків, розвитку позитивних якостей особи. Метою виробничої діяльності є розробка, виготовлення і реалізація продукції. В той же час при інтеграції навчальної та виробничої діяльності виникає ряд труднощів. Виробнича діяльність фахівця відрізняється від навчально-виробничої діяльності майбутнього вчителя трудового навчання. Виробнича діяльність характеризується суспільно значимим результатом праці, а навчально-виробнича діяльність направлена на формування знань, навиків і умінь виробничого характеру, розвиток пізнавальної і творчої активності суб’єктів навчального процесу результат діяльності яких не завжди є суспільно значимим. Цілі і завдання вищої професійної освіти висувають перед викладачам вузів максимально реалізувати зміст, умови та способи діяльності студентів до майбутньої професійної дійсності. Інтеграція освітнього процесу і майбутньої професійної діяльності вимагає цілеспрямовано, всіма елементами освітнього процесу, задавати систему переходів від навчальної до професійної діяльності [1, c. 2-3]. В своїх працях В.Краєвський та А.Хуторський пропонують розмежувати поняття «компетентність» та «компетенція». На їхню думку, компетентність – це сукупність знань у дії, тобто система знань, яка орієнтована на практичне застосування. На відміну від компетентності, компетенції – це здатність людини реалізувати на практиці свою компетентність [4, с. 60]. Російський дослідник С.Шишов визначає компетенцію, як загальну здатність фахівця мобілізувати у професійній діяльності свої знання, вміння та способи виконання дії [5, с. 15]. В даний час саме компетентнісний підхід є тим пріоритетним напрямом, який орієнтує на цілі-вектори утворення: навчання, самовизначення, самоактуалізацію, соціалізацію і розвиток індивідуальності. Професійно-практична підготовка студентів педвузу в період навчально-виробничої діяльності найбільш ефективна, якщо вона передбачає формування професійної компетентності студентів, що полягає в сукупності професійних знань, умінь, навиків, здібностей, а також мотиваційно-ціннісного відношення до майбутньої професійної діяльності, прояву самостійності, творчої активності і рефлексії в оцінці результатів своєї професійної діяльності. Професійна компетентність майбутнього вчителя трудового навчання передбачає готовність вирішувати специфічні для даної професії завдання, певні дії для їх виконання, доведені до рівня умінь, що засновані на системному і глибокому освоєнні знань [2, c. 43]. Виділення професійних завдань ґрунтується на попередньому моделюванні відповідної професійної діяльності, реалізуючою сукупністю професійних, найбільш поширених ситуацій, що вимагають постановки, рішення і рефлексії професійних завдань. У зв'язку з цим нами були виділені наступні складові професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання, характерні для здійснення навчально-виробничої діяльності: науково-дослідна, проектно-конструкторська, виробничо-технологічна, організаційно-управлінська, психолого-педагогічна та інформаційна компетентність. Для кожної з виділеної нами компетенцій властиве вирішення певного роду професійних завдань, які представлені нище. Характеристика професійних компетенцій майбутніх учителів трудового навчання Науково-дослідна компетенція: аналіз поставленого завдання досліджень на основі підбору і вивчення літературних джерел; проведення теоретичних і експериментальних досліджень по аналізу характеристик матеріалів; проведення вимірів і досліджень різних об'єктів по заданій методиці з вибиранням технічних засобів і обробкою результатів; вивчення системи методів, форм і засобів трудового навчання, виховання і дослідження їх можливості вживання в освітньому процесі; діагноста і аналіз динаміки рівнів навчання, вихованості і розвитку майбутніх фахівців та проведення дослідницької роботи з врахуванням вимог до її постановки. Проектно-конструкторська компетенція: аналіз поставленого проектного завдання в області освіти на основі підбору і вивчення літературних джерел; проектування і конструювання виробів відповідно до освітньої програми за технологією проведення проектних розрахунків і попереднім техніко-економічним обґрунтуванням конструкцій; участь в монтажі, наладці, випробуваннях технічного устаткування; відбір учбового матеріалу, що передбачає розвиток формування системи техніко-технологічних знань і трудових умінь; планування майбутнього вчителя самоосвітньої роботи для підвищення якості навчання і виховання учнів; Виробничо-технологічна компетенція: впровадження технологічних процесів виробництва, контролю якості елементів і вузлів різного призначення; розрахунок норм виконаної роботи, технологічних нормативів на витрату матеріалів, інструменту, вибір типового устаткування, попередня оцінка економічної ефективності технічних процесів; формування системи технологічних знань і умінь; виконання і використання необхідних схем, ескізів, графіків, креслень, розрахунків та ін.; ручна і механічна обробка матеріалів, збір виробів; Організаційно-управлінська компетенція: участь в організації роботи, направленої на формування творчого характеру діяльності навчально-виробничих колективів; розробка планів на окремі види конструкторсько-технологічних робіт і контроль їх виконання, включаючи забезпечення відповідних служб необхідною технічною документацією, матеріалами, устаткуванням; здійснення технічного контролю виробництва приладів і участь в управлінні їх якості; організація різних форм трудової діяльності учнів та інструктаж учнів по виконанню практичної роботи; Психолого-педагогічна компетенція: вільне володіння навчальним матеріалом; методи роботи з інструментами, пристосуваннями, приладами, устаткуванням і т.д.; вживання і використання аудіо-відео інформації в умовах навчально-виховного процесу; знання необхідних джерел інформації і уміння ними користуватися; забезпечення зворотного зв'язку в процесі трудового навчання (контроль, оцінка, корегування, закріплення знань та умінь); оцінка, аналіз і прогнозування вдосконалення своєї педагогічної діяльності; Інформаційна компетенція: уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації друкованих та графічних документів; уміння створювати презентації; систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць, технологічних карт, будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера; застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання креслень і ескізів; використовувати комп'ютерне тестування; використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних та методичних даних. Наш досвід показує, що впровадження компетентнісного підходу при підготовці майбутніх вчителів трудового навчання дозволяє не лише застосовувати вихідні знання та вміння, але й формує здатність до практичної діяльності в конкретних професійних ситуаціях, творче вирішення професійних проблем, а також дозволяє легко орієнтуватися в професійному середовищі та володіти культурою праці. Забезпечує високий рівень підготовки та адаптацію фахівців для реалізації творчих задумів в навчально-виробничому процесі. Ефективність формування професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання в процесі навчально-виробничої діяльності залежить від багатьох чинників: форми організації, методів її проведення та вибору базових установ. Слід також зазначити, що для якісного здійснення навчально-виробничої діяльності майбутніми вчителями трудового навчання необхідно враховувати навики роботи їх з сучасними системами виробництва та вміння реалізовувати свій потенціал в умовах інформаційного суспільства. Література:
У статті розглянуто основні складові професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання, характерні для здійснення навчально-виробничої діяльності. Ключові слова: компетентність, компетентнісний підхід, компетенція, професійна компетентність. |
| Формування професійних умінь та навичок учнів ПТНЗ інформаційно-комунікаційними... Формування професійних умінь та навичок учнів ПТНЗ інформаційно-комунікаційними засобами |
Уроку з трудового навчання Тема: Постановка проблеми. Робота з інформаційними джерелами Проблемна ситуація завжди базується на суперечностях. Навчальна проблема – це суперечність між старою та новою інформацією. Проблемне... |
| Громадської ради з питань оцінювання професійних компетенцій випускників... Чергове засідання Громадської ради з питань оцінювання професійних компетенцій випускників ДУЕП |
М.І. Базелюк ОСОБЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Тому сучасне суспільство ставить перед системою освіти низку нових завдань, пов’язаних з оновленням змісту освіти, розробкою та впровадженням... |
| ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Використання ІКТ дає змогу опрацьовувати значно більше навчальної інформації, робити її доступнішою для сприйняття, зрозумілою за... |
І. М. Кушнір ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ... Постановка проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі дозволяє реалізувати інформатизацію... |
| МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Постановка проблеми Постановка проблеми. У ХХІ сторіччя людство ввійшло у стадію розвитку, яке одержало назву постіндустріального або інформаційного... |
16 годин кожен. Їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами.... Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя,... |
| Формування основ культури мислення у дошкільників Постановка проблеми Останнє варто розглядати не лише в контексті навчання дітей уміння розв’язувати так звані предметні навчальні задачі, а й стосовно... |
ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ У статті розглядається формування образу дії як педагогічна проблема. Особлива увага приділяється формуванню образу дії на уроках... |