ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ технологій В ПРОЦЕСІ професійної ПІДГОТОВКИ на уроках трудового навчання (технологій)
2.1. Особливості організації проектної діяльності учнів старшої школи
Навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, яка організована на основі спільної мети, має спільні методи й способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату для розв’язання проблеми, важливої для всіх учасників проекту.
Навчальний проект передбачає п’ять етапів діяльності учнів і вчителя:
проблема або проблемне завдання (попереднє складання плану дій на основі визначених завдань);
пошук інформації та її накопичення з подальшим аналізом і систематизацією;
планування – вироблення плану дій на основі аналізу інформації;
реалізація – виконання запланованих робіт зі створення матеріального чи інтелектуального продукту або послуги;
-
презентація проблеми, результатів дослідження, створеного продукту [30, с. 45].
Незалежно від практичного результату роботи над проектом, після завершення всіх запланованих робіт до кінцевого продукту додається портфоліо.
Портфоліо (проектна папка) відображає щонайменше результати всіх п’яти вищезгаданих етапів роботи над проектом. У ній накопичуються всі робочі матеріали – знайдені в Інтернеті або в літературних джерелах зразки, інформація про досліджувану проблему, робочі записи чи замальовки, теоретична частина проекту у вигляді рефератів, обґрунтування проблеми тощо. Портфоліо складається на основі банку ідей і пропозицій (він наповнюється під час роботи над проектом, а після завершення роботи автоматично перетворюється на портфоліо проекту).
Для чого потрібне портфоліо й у чому, з точки зору методики навчання, полягає його функція?
  Портфоліо відображає хід індивідуальної роботи учня або проектної групи. Важливим тут є не стільки те, що з допомогою портфоліо можна презентувати зовнішній результат, тобто продукт, отриманий у процесі роботи над проектом, скільки саму роботу, і в тому числі її внутрішній результат.
Разом з тим учитель може застосовувати портфоліо як оцінну технологію. Щодо знань і вмінь зробити це досить просто: ми просимо учня відтворити знання чи вміння і за наперед визначеними, однаковими для всіх критеріями оцінюємо його відповідь. Наприклад: Василь пояснив, що таке технологічна машина, а Петро – ні; відповідно Василь отримує вищу оцінку, ніж Петро. Така логіка оцінювання є простою, зрозумілою і традиційною для репродуктивної моделі навчання. За умов особистісно орієнтованого навчання питання стоїть зовсім по-іншому: а чи потрібне Петрові визначення технологічної машини? Для його проекту це не потрібно. Для нього значущим, а отже, і більш цікавим є інше знання і, відповідно, інші визначення. Тому ще раз зазначимо, що проблема оцінювання в умовах особистісно орієнтованого підходу і нині залишається актуальною [31, с. 405].
Портфоліо проекту (проектної папки) містить:
плани виконання проекту (у них можуть вказуватися завдання для всієї проектної групи та індивідуальні завдання для кожного учасника проекту, а також визначатися форма досягнення результату в цілому й на кожному етапі роботи);
уся зібрана інформація за темою проекту, у тому числі . творчі реферати проектувальників, ксерокопії літературних джерел, роздруківки з Інтернету тощо;
результати досліджень і аналізу зібраної інформації;
записи всіх ідей, гіпотез і розв’язків, рішень, спродукованих у результаті мозкового штурму чи інших інтерактивних методів, тощо;
стислий опис усіх проблем, які виникали в ході роботи над проектом, та ідей щодо їх розв’язання;
ескізи, замальовки майбутнього продукту;
технологічні карти на виготовлення виробу;
інші робочі та чорнові матеріали з різних видів робіт, що об’єднані темою проекту (сюди також може входити клаузура чи будь-яка інша графічна інформація, яку проектувальники вважають цікавою або корисною для розв’язання досліджуваної проблеми).
Проектна діяльність – це творча робота учня (або учнівського колективу), виконання якої передбачає такі етапи:
аналіз і оформлення завдання;
розробка моделі прийняття рішення;
добір інструментів і обґрунтування;
планування роботи;
виконання плану та його коригування;
перевірка роботи й підготовка супровідної інформації;
захист проекту [Error: Reference source not found, с. 123].
Готуючись до уроку, учитель повинен виходити з того, що метою проектної діяльності є залучення школярів до творчої діяльності та використання знань, вмінь і навичок, здобутих під час вивчення різних предметів.
Плануючи разом з учнями завдання уроку, на якому відбуватиметься проектування, учитель має підводити їх до формування таких завдань:
навчатися плановій діяльності (учень повинен уміти чітко визначати мету, описувати основні кроки на шляху її досягнення, зосереджуватися на досягненні поставленої мети упродовж усієї роботи);
набувати навички пошуку, накопичення й обробки інформації, її компонування у вигляді творчих рефератів тощо;
навчатися аналізувати зібрану інформацію для проекту;
виконувати заплановані роботи;
формувати позитивне ставлення до своєї роботи [32, с. 100].
Відтак більш докладно розглянемо вміст основних папок, з яких складається портфоліо.
На уроці, під час якого відбувається залучення школярів до постановки проблеми, її обговорення й чіткого формулювання, учитель повинен пояснити, що метою будь-якого дослідження є подолання труднощів у пізнанні нових явищ або вирішенні проблем (техногенних, екологічних тощо). Тут варто навести приклади таких проблем і запропонувати учням визначити їхні спільні ознаки, після чого класифікувати їх, використовуючи наведену вище таблицю.
Окремо варто зупинитися на тому, що проблема має актуальність – важливість певного явища чи суперечності для певної ситуації. У презентації обов’язково необхідно відзначати актуальність теми проекту. Щодо проектної діяльності поняття «актуальність» має свою особливість – вибір і формулювання теми проекту відображає рівень підготовки дослідника до її подальшої розробки. Тому вчитель повинен подбати про те, щоб школярі завчасно виконали домашнє завдання, що стосується теми проекту, або здійснювали її вибір упродовж певного часу (скажімо, протягом тижня учні можуть скласти графік роботи в проектних групах або серед запропонованих тем обрати найцікавішу й підготувати до неї список літературних джерел).
Презентуючи проблему, слід пам’ятати, що пояснення актуальності обраної теми має бути лаконічним. Найважливіше тут розкрити суть проблеми або особисту зацікавленість предметом дослідження. :
Після того як визначено тему, можна приступати до визначення цілей і завдань проекту. Це варто здійснювати в ході інтерактивного обговорення. Учитель може запропонувати кожній проектній групі або кожному учневі одним з методів («Мікрофон», «Коло ідей» тощо) висловити власне бачення обраної теми: що хочемо зробити? що необхідно зробити? які завдання у зв’язку з цим є найбільш важливими? Інший можливий варіант роботи учителя – це застосування технології критичного мислення [33 с. 125]. Суть такого підходу полягає в тому, що. педагог пропонує учням висловитися щодо запропонованої проблеми, а потім на основі цих висловлювань скласти списки того, що необхідно зробити для розв’язання проблеми (у тому числі, про що необхідно дізнатися, чому навчитися). Для зручності результати цієї роботи можна оформити у вигляді таблиці. Наведемо приклад орієнтовного алгоритму визначення завдань проекту.
Після того як було обрано тему дослідження (наприклад, проблема глобального потепління), учитель пропонує школярам пригадати, що їм відомо з цієї теми (слід подбати, щоб учні заздалегідь опрацювали відповідну літературу, підручники тощо).
Перш ніж запрошувати учнів до відповіді, можна запропонувати їм опрацювати це питання в парах і скласти список ідей.
Учитель креслить велику таблицю на дошці (в іншому варіанті такі самі таблиці, накреслені на аркушах паперу, можуть, бути і в кожної групи):
Що знаємо?
|
Про що хочемо дізнатися? Що хочемо зробити?
|
Про що дізналися? Чи реалізували заплановане?
|
|
|
|
Учитель просить учнів розповісти все, що їм відомо з обраної теми, використовуючи свої записи. Учнівські відповіді записують в колонку «Що знаємо?». Учитель заохочує і організовує процес відтворення інформації, уточнюючи, з яких джерел вона взята. Приймаються будь-які міркування, що стосуються обраної теми дослідження.
Після того як у колонці «Що знаємо?» з’явиться досить велика кількість інформації, учитель пропонує школярам визначити питання до теми проекту (для заохочення можна запропонувати учням переглянути зроблені записи й з’ясувати, які їхні знання з теми дослідження є неповними, про що вони хотіли б дізнатися більше, що їх найбільше цікавить). Міркування учнів записують у другу колонку таблиці (якщо ці висловлювання значно відхиляються від мети й запланованих завдань як уроку, так і проекту в цілому, учитель доповнює їх кількома власними думками).
Учитель підсумовує відповіді учнів, записані в колонці «Про що хочемо дізнатися? Що хочемо зробити?», і на їхній основі визначає завдання проекту. У нашому випадку це виглядатиме так:
з’ясувати, які чинники зумовлюють забруднення навколишнього середовища й призводять до глобальних проблем людства;
визначити найбільш ефективні природоохоронні технології;
скласти план конкретних дій, які стануть особистим внеском у розв’язання екологічних проблем.
Як зазначалося вище, наведений алгоритм визначення завдань проекту є орієнтовним. Зрозуміло, що проблема має враховувати особисті інтереси й природні нахили переважної більшості учасників проекту, а тому можна запропонувати кожному учневі чи проектній групі скласти власну таблицю. Після завершення роботи над темою проекту й одержання практичного результату проектувальники заповнюють третю   колонку таблиці, що передбачає відображення зовнішнього результату (матеріального продукту у вигляді виробу – у таблиці можна записати його назву й стисло описати призначення) та внутрішнього результату, який, власне, фіксується у вигляді понять і вмінь, котрі учні засвоїли під час роботи над проектом [34, с. 201].
Технології розвитку критичного мислення дають змогу не лише сформулювати завдання, а й швидко скласти план дій, визначити основні напрямки дослідно-пошукової роботи тощо.
Якщо є можливість (наявність у навчальному закладі комп’ютерного класу), учитель може застосувати інформаційні технології в презентації проблеми, її актуальності та визначенні завдань і залучити учнів до розробки цих питань у форматі Power Point.
|