УРОКУ: освітня
|
|
Скачати 88.4 Kb.
|
В ідділ освітиВеликобагачанська районна державна адміністрація Методичний кабінет Гоголівської загальноосвітньої школи I-III ступенів  ( урок географії, 8 клас) Підготував учитель географії Гоголівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Гавленко Роман Миколайович Гоголеве ТЕМА УРОКУ: Рельєф України. МЕТА УРОКУ: - освітня: формувати в учнів уявлення про рельєф України; поглиблювати поняття про типи рельєфу та їх поширення по території України; вчити визначати причинно-наслідкові зв’язки між формами рельєфу та тектонічними структурами; формувати вміння визначати особливості поверхні за фізичною картою; - розвиваюча: розвивати просторове і логічне мислення; навички роботи з картою; - виховна: заохочувати учнів до самостійної пізнавальної діяльності. ОБЛАДНАННЯ: “Україна. Фізична карта”, атлас, контурна карта, методичний апарат підручника, мультимедійний проектор. ТИП УРОКУ: урок формування нових знань. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Слайд 1.1. Організація уваги і роботи учнів. 2. Актуалізація життєвого і почуттєвого досвіду учнів. Бесіда (формування асоціативного куща): - Які асоціації викликає у вас поняття “рельєф”? ГОРИ НИЗОВИНИ БАЛКИ    Р   ЕЛЬЄФ ВИСОЧИНИ ЯРИ РІВНИНИ - Пригадайте, як на карті відображають особливості рельєфу? кольори? 3. Мотивація навчальної діяльності. Розповідь учителя: Рельєф будь-якої території визначає загальний план будови її поверхні, зумовлює відмінності клімату, грунтово-рослинного покриву, особливості гідрографічної сітки тощо. Через те вивчення поверхні необхідне нам для розуміння багатьох закономірностей та особливостей природи нашої держави. Сьогодні ми з вами будемо знайомитися з різноманітністю форм поверхні території України. Слайд 2. 4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Актуалізація опорних знань. Географічний крос «Закінчіть речення»: — Україна розташована в межах таких великих тектонічних структур – … — Рельєф – це … — На фізичній карті особливості рельєфу відображаються … — Розрізняють такі форми рельєфу: … — Височини та низовини розрізняють за … 2. Сприймання, усвідомлення та осмислення нового матеріалу. 1) Загальна характеристика рельєфу. Слайд 3.Розповідь учителя. Близько 95% площі України належить до класу рівнин (у середньому заввишки менше ніж 500 м). Це переважно південно-західна частина величезної Східноєвропейської рівнини (у середньому заввишки 175 м). У її межах розташовані два підкласи рівнинного рельєфу: низовини (у середньому заввишки менше ніж 200 м) і височини (200-500 м). Рельєф визначає загальний план будови поверхні України, впливає на відмінності клімату, ґрунтово-рослинний покрив тощо. Слайд 4. Завдання учням: розгляньте схему і поміркуйте, за якою ознакою виконаний поділ великих форм рельєфу.
2) Рівнини. Слайд 5. Пояснення вчителя: Поверхня низовин має менші перепади відносних висот, а височин — більші, вона густіше порізана балками та ярами. Низовини в межах України займають найбільшу площу (70%). (Всі працюють з атласами за ходом моєї розповіді) Низовини іноді мають відносно підняті ділянки. Так, серед переважно піщаної заболоченої Поліської низовини піднімається Словечансько-Овруцький кряж (кряж — де витягнута скеляста височина). Дещо підвищену північно-східну частину Придніпровської низовини називають Полтавською рівниною. Слайд 6. До складу Причорноморської низовини іноді відносять Північнокримську низовину. Поблизу затоки Сиваш трапляються окремі невеликі западини, нижчі за рівень моря. Найнижчою з них є рівень води в озері Старе (до -4,8 м) поблизу міста Красноперекопська. Такі ж невеликі западини є й поблизу Одеси. Закарпатська низовина — це частина великої Середньодунайської низовини в межах України. Завдання учням: за допомогою фізичної карти України знайдіть кордони Полтавської області та форми рельєфу в межах яких вона розміщена та нанесіть їх на контурну карту. Пояснення вчителя: Височини займають 25% площі України. Слайд 7. На межі з Польщею розташовані височини Розточчя та Волинська. Їх розділяє нижча від оточуючих височин рівнина Малого Полісся (але в середньому заввишки понад 200 м). Найвищою та однією з найбільших за площею є Подільська височина. Її складовими частинами є кряжі: Гологоро-Кременецький, Товтри, височини: Опілля та Хотинська (вершина — гора Берда, 515 м, найвища точка Східноєвропейської рівнини в межах України). Слайд 8. Долина річки Південний Буг відокремлює Подільську височину від Придніпровської височини. Зі сходу Придніпровську височину обмежує широка долина Дніпра. Запорізька рівнина на лівобережжі Дніпра відокремлює її від Приазовської височини. На сході України знайдіть на фізичній карті Донецьку височину. У її центральній частині простягається Донецький кряж (вершина — гора Могила Мечетна, 367 м). На північному сході, на межі з Росією, розташовані відроги Середньоросійської височини. Існує проблема: в чому виявляється залежність рельєфу від тектонічної будови? Розв’язати її нам допоможе виконання завдання. Завдання учням: за допомогою фізичної та тектонічної карт України встановіть які тектонічні структури відповідають Подільській, Приазовській та Донецькій височинам. Пояснення зв’язку між тектонічною будовою та рельєфом території. Завдання учням: знайдіть на фізичній карті атласу Поліську, Придніпровську, Причорноморську та Північнокримську низовини, а також Закарпатську низовину та покажіть їх розташування на карті біля дошки. – Які ви знаєте гірські системи на території України? Слайд 9. 3) Гори України. Пояснення вчителя: Гори (Кримські й Українські Карпати) займають лише 5 % площі України. У межах гірського класу виділяють підкласи рельєфу: передгірні височини (у середньому заввишки до 500 м), низькогірний (500-1000 м) і середньогірний (1000-2000 м). Українські Карпати (їх ще називають Східні або Лісисті) становлять 1/10 частину підковоподібної Карпатської гірської системи. А Кримські гори іноді відносять до Кримсько-Кавказької гірської системи. Українські Карпати та Кримські гори є складовою частиною великого Середземноморського гірського поясу. Обидві гірські системи складаються з кількох паралельних витягнутих пасом і гірських масивів округлої форми. Вони розділені міжгірними долинами й улоговинами. Гори Українські Карпати займають близько 4% площі України. Уздовж північно-східного краю Карпат розташована передгірна Передкарпатська височина. Із північного заходу на південний схід простягаються середньогірні або низькогірні пасма Карпат, які нагадують копиці сіна або велетенські хвилі, що ніби пливуть у блакитному тумані. Згладжені поверхні біля вершин гір називають полонинами. Їх використовують як пасовища. За Передкарпаттям тягнеться Зовнішнє, або Скибове, пасмо (гори нагадують нарізані скиби хліба). Його складають дрібніші середньогірні пасма: Бескиди, Ґорґани й Покутсько-Буковинські Карпати. Вододільно-Верховинське пасмо переважно низькогірне. На одному його схилі розташовані верхні течії річок — приток Дунаю, на іншому — Дністра. Міжгірські зниження цього пасма — перевали, ще в давнину використовували для переїзду через гори. Найвідомішими перевалами є Ужоцький, Середній Верецький, Яблуницький. Ними прокладені автомобільні й залізничні шляхи. Найвище пасмо — Полонинсько-Чорногорське. Найвищий масив цього пасма — Чорногора. Його увінчують шість вершин заввишки понад 2000 м, серед яких найвища точка України — гора Говерла (2061 м). Низькогірним є Вулканічне пасмо, яке складається з ланцюжка конусів згаслих вулканів. На півдні Українських Карпат розташрвані середньогірні Рахівське й Чивчинське пасма. Завдання учням: прочитайте текст підручника на сторінці 51-52, знайдіть в ньому назви пасом Українських Карпат та випишіть їх у зошити. Слайд 10. Пояснення вчителя: Кримські гори трьома «східцями» поступово піднімаються з півночі на південь і стрімко обриваються до Чорного моря. Гори поділяють на три пасма: два передгірні (Зовнішнє та Внутрішнє) та середньогірне, місцями — низькогірне (Головне). Поперечними розломами Головне пасмо розбите на кілька масивів зі згладженими безлісими вершинами, які називають «яйли». Найвищим масивом пасма є Бабуган-яйла, яку увінчує гора Роман-Кош (1545 м). По одному з поперечних знижень Головного пасма — Ангарському перевалу — пролягає тролейбусна траса від Сімферополя до Алушти та Ялти. Південні схили Головного пасма стрімко обриваються в бік моря, а північні є відносно положистими. Вузьку смугу (2-12 км) між Головним пасмом і Чорним морем займають передгірні височини й низькогір’я Південного берега Криму. Слайд 11. Завдання учням (робота на контурній карті): нанести на контурну карту України назви: І варіант: - Придніпровська, Поліська низовини, Подільська, Приазовська височини, Карпатські гори; ІІ варіант - Причорноморська та Закарпатська низовини, Придніпровська височина, Кримські гори. 3. Визначення зворотного зв’язку між учнями і вчителем. Завдання учням: встановіть відповідність між формами рельєфу та їх власними назвами (завдання на картках). Слайд 12. Картка
Перегляд короткого слайд-шоу “Рельєф України” (під час перегляду діти складають асоціативні вислови, а потім озвучують їх). Слайд 13. III. КОМЕНТОВАНЕ ПОЯСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Слайд 14. Опрацювати параграф 10 підручника. Дати усні відповіді на запитання 1, 2, 3, 4. Письмово дайте відповідь на запитання № 8. Творче завдання (за бажанням): складіть маршрут туристичної подорожі для екскурсії по різних об’єктах рельєфу України. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Фронтальне опитування:
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Заключне слово вчителя Завдання учням: встановіть відповідність між формами рельєфу та їх власними назвами
|
||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Тема: Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. 11 клас, екологія Мета : Освітня Освітня: розширити знання учнів про біогеоценози, ознайомити з різноманітністю природних та штучних ценозів |
Тема. Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Мета: Освітня Освітня: сформувати поняття про біоценоз (угруповання), біогеоценоз, екосистему; охарактеризувати їх структуру і властивості; з’ясувати... |
|
План-конспект уроку з природознавства 6 клас Тема уроку Мета освітня: закріпити знання учнів про прості механізми, ознайомити з поняттям «складний механізм»; визначити взаємодію простих... |
Уроку: Освітня Розвиваюча формувати логічні вміння: освоювати логічну структуру змісту і вміння логічно викладати думки |
|
Тема: «Легка атлетика» Мета уроку Освітня: а навчити виконувати загально розвиваючи вправи в русі та спеціальні бігові вправи |
План-конспект уроку з теми «Природні зони Африки. Савани та рідколісся» Освітня: актуалізувати поняття «природний комплекс», «природна зона», «широтна зональність», «екологічні проблеми» |
|
Тема уроку. Енергетичний обмін в клітині ... |
УРОК №28 Клас 10 Тема уроку Мета: Освітня: ввести третій закон Ньютона, пояснити учням його фізичну сутність; узагальнити інформацію про закони Ньютона; акцентувати... |
|
УРОКУ: а освітня Землі, її складові частини; уявлення про світовий кругообіг води в природі; властивості води як рідини; сприяти розвиткові вміння... |
Урок з алгебри та географії у 7 класі. Тема уроку Освітня: узагальнити та систематизувати знання учнів про системи рівнянь, способи їх розв’язування, формувати навички розв’язувати ... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua