Сучасні спеціальні класи при загальноосвітньому навчальному закладі як ресурсний центр інклюзивної освіти


Скачати 192.87 Kb.
Назва Сучасні спеціальні класи при загальноосвітньому навчальному закладі як ресурсний центр інклюзивної освіти
Дата 05.11.2013
Розмір 192.87 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Географія > Документи


Сучасні спеціальні класи при загальноосвітньому навчальному закладі як ресурсний центр інклюзивної освіти

Інклюзивна освіта – перспектива нова,

Хоч різні можливості – рівні права!

Кожна дитина – це цілий світ,

Освіта, повага і рівність для всіх!
Згідно з демократичними та гуманістичними світовими стандартами нині людство переходить до нової світоглядної парадигми — "єдине суспільство, яке включає людей з різноманітними проблемами". Сучасною світовою тенденцією є прагнення до соціального інтегрування осіб з особливостями психофізичного розвитку. Формується нова культурна й освітня норма — повага до людей фізично та інтелектуально неповносправних.

Ратифікувавши основні міжнародні правові документи (Декларації ООН про права людини, про права інвалідів, Конвенцію ООН про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, в тому числі, дітьми з порушеннями психофізичного розвитку.

Дніпропетровська обласна рада своїм рішенням від 10 червня 2009 року № 547-19/V затвердила Програму розвитку освіти в Дніпропетровській області на 2009 – 2012 роки, яка розроблена з урахуванням особливостей регіону, традицій, тенденцій розвитку в сфері освіти. Метою Програми є кардинальне підвищення якості освіти й виховання, інноваційний розвиток освіти регіону. Визначені шляхи та засоби розв’язання проблем, серед яких:

  • соціальний захист учасників навчально-виховного процесу через створення умов для здобуття якісної освіти дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та інвалідів;

  • визначення шляхів реалізації прав дітей, учнів та молоді щодо доступності й безоплатності здобуття якісної дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти в умовах сьогодення й на перспективу;

  • створення умов для їх всебічного розвитку, з урахуванням стану психічного та фізичного здоров’я.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), лише 20 % народжених дітей умовно вважається здоровими, інші – або страждають порушеннями психофізичного розвитку, або схильні до хвороби.

Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації та вибору професійної діяльності є дуже важливим на сучасному етапі розвитку освіти. Тому важливого значення набуває інклюзивне навчання, що передбачає спільне перебування дітей із порушеннями психофізичного розвитку разом їх здоровими однолітками. Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 126 - заклад, який здійснює інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат у шкільному середовищі. Як результат спільної роботи педагогічного колективу, батьків учнів, громадськості мікрорайону, місцевих органів управління освітою, в закладі відпрацьовано два типи залучення дітей з особливими потребами до інклюзивної освіти: часткове й повне. Разом із здоровими учнями навчаються 15 дітей-інвалідів із різними типами захворювань. У школі функціонують 10 класів інтенсивної педагогічної корекції для учнів із затримкою психічного розвитку, в яких також навчаються 22 дитини-інваліди з діагнозом (В-20), з них 44 вихованці дитячого будинку № 2, решта (25 учнів) виховується батьками.

Загальноосвітня підготовка учнів роз­глядається у поєднанні з формуванням соціально адаптованої особистості. З метою надання спеціальної допомоги таким дітям про­стежується тенденція створення різних навчально-виховних закладів (діагностично-реабілітаційні або навчально-реабіліта­ційні центри, дитсадки-школи-інтернати, навчально-виховні комплекси, класи інтегрованого навчання, класи інтенсивної педагогічної корекції та ін.).

Сьогодні в Україні ресурсними центрами інклюзивної освіти є спеціальні навчальні заклади, проте їхня кількість недостатня. Тому відкриття спеціальних класів у загальноосвітніх навчальних закладах становить значний ресурс інклюзивної освіти.

Особливості психічного й фізичного розвитку дітей обу­мовлюють специфіку організації, змісту, методів навчання і виховання цих дітей, виключають можливість прямого ви­користання як програмно-методичної документації, розроб­леної для загальноосвітніх шкіл, так і відповідних стандартів освіти.

Державний стандарт спеціальної освіти забез­печує дітям з особливими потребами (з порушеннями зору, слуху, з мовною патологією, з розумовою недостатністю, затримкою психічного розвитку, дитячим церебральним па­ралічем) рівні можливості для отримання ранньої корекційної допомоги, здобуття освіти.

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку базується на положеннях Конституції України, Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", на досягненнях вітчизняної і зарубіжної дефектологічної науки, на резуль­татах експериментальних досліджень, національних традиціях нашого суспільства.

Чільне місце належить оновленню змісту спеціальної освіти. У ряді випадків, насамперед, у допоміжних школах і школах та класах для дітей із затримкою психічного розвитку, зміст освіти нерідко перевищує пізнавальні можливості учнів. У класах інтенсивної педагогічної корекції навчання недооцінюється корекційна і соці­альна спрямованість навчального процесу.

Водночас при від­критті таких класів часто не враховуються три основні і обов'язкові фактори:

— укомплектування класів фахівцями-дефектологами від­повідно до потреб дитини;

— забезпечення спеціальних навчально-виховних закладів відповідною навчально-методичною літературою;

— забезпечення дітей засобами індивідуальної корекції та оснащення класів візуальними приладами, спеціальною корекційною апаратурою й комп'ютерною технікою.

Суттєве оновлення змісту освіти у загальноосвітній школі обумовило необхідність визначення нових концептуальних підходів до спеціальної освіти, уточнення стратегії і тактики інноваційних процесів.

Закріплюється варіативність змісту спеціальної освіти, її орієнтація на створення оптимальних умов для самовизна­чення кожного учня відповідно до його пізнавальних мож­ливостей.

У вимоги стандарту включається зміст корекційної, ре­абілітаційної й абілітаційної роботи.

Реалізуються вимоги гуманізації спеціальної освіти, її відкритості, соціальної орієнтації і створення для учнів з особливими потребами спеціальних умов з метою адап­тації й інтеграції в суспільство.

Відповідно до Концепції розвитку Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 126, навчальний заклад функціонує в режимі школи-комплексу:

  • початкова школа подовженого дня – 12 класів,

  • класи для учнів із затримкою психічного розвитку – 10 класів,

  • організація навчання хворих учнів в домашніх умовах – 5 учнів,

  • навчання 15 дітей-інвалідів разом із здоровими дітьми,

  • допрофільна підготовка учнів основної школи – 14 класів (8-Б клас із поглибленим вивченням української мови, 8-А, 9-А класи з поглибленим вивченням математики),

  • багатопрофільна старша школа – 4 класи,

  • мережа гуртків і факультативів,

  • зв’язок школа – ВНЗ ІІ, ІІІ і ІV рівнів акредитації міста.

Така модель роботи школи забезпечує реалізацію рівного доступу учнів до здобуття якісної середньої освіти, виконання чинного законодавства у сфері освіти, створення належних умов для навчання й виховання дітей, виконання конституційних вимог щодо обов’язкової повної загальної середньої освіти. Адміністрація, педагогічний, учнівський, батьківські колективи школи розглядають класи інтенсивної педагогічної корекції як складову частину творчо-продуктивного освітнього середовища нашого навчального закладу. Багаторічний досвід функціонування таких класів і навчання дітей-інвалідів в умовах інклюзії зумовив створення системи корекційно-відновлювальної роботи з такими учнями. Ця система передбачає:

  1. Діагностичну спрямованість роботи: обстеження учнів лікарями (діагностична картка); обстеження учнів логопедом (мовна картка); діагностика психологом рівня розвитку психічних процесів (діагностична картка).

  2. Зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів: систематичне проведення уроків ритміки, фізкультури; проведення спортивних змагань, спортивних розваг; уроки психокорекції психолога закладу.

  3. Диференціацію та індивідуалізацію навчально-виховної та корекційно-відновлювальної роботи: систему диференційованих та індивідуальних завдань на уроках; максимальне використання можливостей занять із розвитку мовлення, корекційних та додаткових занять.

  4. Психологічний, дефектологічний, логопедичний та соціальний супровід навчання учнів у класах інтенсивної педкорекції та дітей-інвалідів: організація роботи шкільного психолого-медико-педагогічного консиліуму; надання консультаційної допомоги батькам щодо подолання труднощів у навчанні, розвитку та поведінці учнів.

  5. Організація корекційної роботи в позаурочний час: індивідуально-групові заняття на розвиток уваги, пам’яті, мислення, мови; гуртки корекційно-художньої діяльності; корекційно-виховні заходи: конкурси, змагання, шкільні свята.

  6. Організація роботи з батьками: робота постійно діючого консультпункту; організація роботи батьківського всеобучу; проведення тренінгів для батьків.

  7. Комплексний вплив на дитину-інваліда та дитину з затримкою психічного розвитку: взаємодія вчителя з учителем-дефектологом, логопедом, психологом, соціальним педагогом, вихователем дитячого будинку, лікарем, медичною сестрою, батьками.

Визначені такі складові компоненти кореційно-відновлювальної роботи в КЗШ № 126:

  1. Педагогічна спадщина В.Сухомлинського, М Монтессорі. Роботи психологів А.Виготського, М. Ельконіна, М. Давидова та інших.

  2. Мета: Створення умов для розвитку особистості, виховання розвиненої, соціально-адаптованої, активної, креативної особистості.

  3. Принципи: учень – індивідуальність; довіра; вимогливість; розвиток креативності; гуманістичний підхід.

  4. Методи: співтворчість, співпраця учня, вчителя, вихователя; діагностування, створення педагогічних ситуацій, заохочення, пошук, творчість, саморегуляція, діалогічне спілкування

  5. Рівні впливу на особистість: практичний (уроки корекції «Я - особистість», «Світ навколо тебе», «Казкотерапія»); пізновально-розвиваючий (розвиток мислення, предметні тижні, ігротерапія, конкурси); емоційно-релаксаційний (інтегровані заняття з музики, логопедії, розвитку мовлення, ритміки).

  6. Результативність:

    • самореалізація;

    • самодисципліна;

    • створення атмосфери доброзичливості, творчості;

    • гуманізм у відносинах «учитель-учень»;

    • зростання рівня етичної поведінки у відносинах;

    • стабілізація емоційної сфери;

    • розвиток пізнавальних можливостей учнів;

    • готовність до навчальної діяльності;

    • вироблення навичок здорового способу життя;

    • виховання впевненості у власних силах.

Корекційно-відновлювальна робота в закладі спрямована на:

  • розвиток сприймання, мовлення;

  • корекцію пізнавальної діяльності, фізичного розвитку, формування навичок просторового, соціально-побутового орієнтування, психокорецію тощо;

  • розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку учнів шляхом взаємодії з навколишнім середовищем на основі знань, умінь і навичок мовленнєвої, комунікативної діяльності й творчості;

  • формування компенсаційних способів діяльності як важливої передумови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в основній школі;

  • створення передумов для соціальної реабілітації та інтеграції, розвиток самостійності та життєво важливих компетенцій дітей, які потребують корекції психічного розвитку.

Ми впевнені, якщо діти з особливими освітніми потребами навчаються разом зі здоровими дітьми, у них у всіх є рівні можливості досягти успіху. При цьому оцінюються конкретні досягнення дітей, незалежно від їх інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного стану.

Ми визнаємо і враховуємо різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.

Ми визначаємо інклюзивний підхід як створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі, діти з особливими освітніми потребами; водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто чимось „відрізняється” від інших.

Ми здійснюємо навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання, використовуючи:

  • нормативно-правову базу формування й функціонування інклюзивних класів, спеціальних класів інтенсивної педагогічной корекції для учнів з особливими освітніми потребами (додаток 1);

  • розробленні особистісно орієнтовані навчальні плани, програми;

  • методичні рекомендації, посібники щодо психолого-педагогічних особливостей організації навчання, комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами шкільного віку в умовах інклюзиву;

  • розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах  з інклюзивним навчанням;

  • спеціальні підручники та наочно-дидактичні матеріали з урахуванням контингенту учнів з особливими освітніми потребами;

Ми реалізуємо корекційно-розвиткову складову особистісно орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання, спрямованої на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, шляхом здійснення індивідуального та диференційованого підходу.

Ми прагнемо досягнення Стандартів Міжнародної Асоціації „Крок за кроком” (додаток 5), а саме:

  • стандарт 1. «Індивідуалізація»;

  • стандарт 2. «Навчальне середовище»;

  • стандарт 3. «Участь родин»;

  • стандарт 4. «Стратегії викладання, що забезпечують значуще навчання»;

  • стандарт 5. «Планування й оцінювання»;

  • стандарт 6. «Професійний розвиток»;

  • стандарт 7. «Соціальна інклюзія».

Адміністрація закладу та представники громадськості використовують зазначені Стандарти для обговорення та визначення якості освітніх послуг, для порівняння з існуючою практикою та задля розробки комплексного плану постійного удосконалення роботи школи. Педагоги і спеціальні фахівці використовують Стандарти як ефективний інструмент у прагненні удосконалювати методи своєї діяльності, фахового розвитку й розробці планів досягнення високих професійних результатів та з метою здійснення самоаналізу своєї діяльності, комплексного плану постійного удосконалення діяльності школи.

Ми надаємо кожному учаснику навчально-виховного процесу широке коло можливостей висловити власну думку, обмінятись досвідом роботи, поділитись власними знахідками, результатами досліджень та пошуків. Важливо, щоб усе це сприяло формуванню позитивної мотивації підвищення компетентності, потреби в саморозвитку, самоосвіті, самореалізації, а також формуванню рис фасилітативного лідера (від англ.. Facilitate – той, що допомагає, сприяє, полегшує).

Ми констатуємо доцільність і результативність упровадження інклюзивної освіти, а саме:

  • позитивні зміни у дітей з особливими освітніми потребами. Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток таких учнів. Однокласники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами. Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається постійно й функціонально. Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей. У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті школи;

  • формування в інших (здорових) дітей відчуття співучасності, співробітництва. Учні вчаться природно сприймати й толерантно ставитися до людських відмінностей, налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з товаришами, які чимось відрізняються від них, вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим;

  • відмічається, що вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів, оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності. Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю: учитель-дефектолог, логопед, практичний психолог, соціальний педагог, педагоги-тренери, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Ми співпрацюємо з районною психолого-медико-педагогічною консультацією (керівник Давидова Т.П. – методист районного методичного кабінету відділу освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради), міським методичним об’єднанням логопедів та вчителів-дефектологів, районною асоціацією батьків дітей-інвалідів, районним та міським методичними об’єднаннями вчителів початкових класів інтенсивної педагогічної колекції, спеціальними освітніми закладами району: інтернатом «Надія», Школою для глухих дітей, спеціалізованою школою-інтернатом № 2 та іншими.

На базі нашого закладу у 2011 році проведено районний семінар для вчителів початкових класів інтенсивної педагогічної корекції (додаток 2).

Закладом розроблено, видано та впроваджуються рекомендації:

  1. Система корекційно-відновлювальної роботи (додаток 3).

  2. Складові корекційно-відновлювальної роботи (додаток 6 - візитка закладу).

  3. Перелік питань, доцільних для обговорення на засіданнях шкільного об’єднанння.

  4. Активні форми методичної роботи з педагогічними кадрами.

  5. Зразки діагностичних карт для учнів.

  6. Схеми аналізу та самоаналізу уроку в інклюзивних класах (додаток 4).

  7. Впровадження інтерактивних технологій навчання.

  8. Технологія проведення моніторингових досліджень якості інклюзивної освіти. Заклад є учасником моніторингового дослідження стану інклюзивної освіти в Україні, що проводиться Міністерством освіти і науки України протягом 2010-2012 років (наказ Міністерства освіти і науки України №898 від 22 вересня 2010р. «Про проведення моніторингового дослідження стану інклюзивної освіти в Україні»).

  9. Організація підготовки та проведення оцінювання навчальних досягнень учнів.

Додаток 1

Нормативно-правова основа здійснення інклюзивної освіти

  1. Конституція України.

  2. Закони України "Про дошкільну освіту", "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про охорону дитинства".

  3. Укази Президента України від 20.03.2008 № 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 № 1228 "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями".

  4. Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 964 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», від 05.07 2004 р. «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку»; від 29.07.2009 № 784 "Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки "Безбар’єрна Україна", розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1482-р "Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року", від 15 серпня 2011 р. N 872 «Про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

  5. Концепція розвитку інклюзивної освіти, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 01.10.2010 №912;

  6. Положення про спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах. Затвердене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2012 р. № 1224.

  7. Накази Міністерства освіти і науки України: від 03.11.2004 р. № 849 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх
    навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку(початкова школа)", зі змінами від 02.11.2004 року № 842, від 22.08.2005 № 489, від 11.09.2009р. № 852, для 5-8 класів — Типові навчальні плани спеціальних шкіл цих типів, затверджені наказом МОН України від 26.08.2008 р. № 778 (зі змінами внесеними наказом МОН від 11.09.2009р. № 852); для 9 класів — Типові навчальні плани спеціальних шкіл цих типів, затверджені наказом МОН України від 02.11.2004 р. № 842, з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 22.08.2005 р. № 489.

  8. Лист міністерства освіти і науки України від 04.08.2009 N 1/9-515 «Організаційно-методичні засади здійснення комплексної реабілітації учнів (вихованців) у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах».

Додаток 2

РЕКОМЕНДАЦІЇ

районного семінару-практикуму для вчителів початкових класів інтенсивної педагогічної корекції з теми „Вплив корекційно-відновлювальної роботи у класах інтенсивної педагогічної корекції на рівень навчальних досягнень учнів у контексті вимог Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку

(26 січня 2011 року, КЗШ І-ІІІ ступенів №126 Жовтневий район, м. Кривий Ріг)

У програмному документі „Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті” наголошено на необхідності створення умов для рівного доступу до здобуття якісної освіти, інтелектуального, духовного, морально-естетичного, фізичного розвитку учнів, а саме: збереження та розвитку єдиного освітнього простору, створення умов для безоплатної освіти в державних і комунальних навчальних закладах дітей з особливостями психічного й фізичного розвитку, формування високотехнологічного освітнього середовища школи, в якому розробляються й упроваджуються сучасні освітні технології корекційно-відновлювального навчання. Питання інтеграції дітей з особливими потребами в єдиний освітній простір слід розглядати в контексті програми ООН „Освіта для всіх” (1990), Конвенції про права дитини (ООН, 1989). Модернізація національної освіти в Україні визначила можливість виходу вітчизняної науки і культури на світовий рівень. Високотехнологічне освітнє середовище формується шляхом включення всіх дітей в освітній процес через упровадження новітніх інформаційних, особистісно-розвивальних, корекційно-відновлювальних технологій, визначення стратегії й тактики, принципів, етапів, організаційно-структурних, соціально-психологічних, науково-методичних аспектів роботи щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Виходячи з вищезазначеного, районний семінар-практикум рекомендує:

1. Керівникам закладів освіти.

1.1. Забезпечити діяльність класів корекційної допомоги на основі принципів Конвенції про права дитини (ООН, 1989), програми ООН «Освіта для всіх» (1990): доступ до безкоштовної й обов’язкової освіти; рівність та відсутність дискримінації; право на якісну освіту, зміст і процеси.

1.2. Сприяти своєчасному виявленню та проведенню діагностики дітей з особливостями психічного й фізичного розвитку, враховувати ці дані при формуванні мережі класів корекційної допомоги.

1.3. Сприяти забезпеченню варіативності здобуття якісної базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей дітей з особливими потребами, зорієнтованої на їх інтеграцію у соціально-економічне середовище.

1.4. Забезпечити надання допомоги батькам у навчанні та вихованні дітей з особливостями психічного й фізичного розвитку.

1.5. Утверджувати інтеграційний підхід у практиці створення класів інтенсивної педагогічної корекції у системі загальноосвітнього навчального закладу як складової частини його освітнього простору.

1.6. Забезпечувати комплектацію корекційних класів вчителями відповідної фахової підготовки педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, удосконалення системи їх підготовки та перепідготовки, підвищення професійної майстерності.

1.7. Забезпечувати комплексний вплив на дитину з особливими потребами через взаємодію вчителя початкових класів із вчителем-дефектологом, логопедом, психологом, вихователями дитячого будинку, лікарем, медичною сестрою, батьками.

1.8. Запровадити проведення моніторингу соціалізації випускників класів інтенсивної педагогічної корекції.

2. Керівникам шкільних методичних об’єднань:

2.1. Спрямувати діяльність шкільних методичних об’єднань на підвищення професійної компетентності, методичної грамотності, технологічного потенціалу вчителів, які працюють в класах інтенсивної педагогічної корекції.

2.2. Створити в методичних об’єднаннях закладів освіти району умови для утвердження критеріїв ефективного корекційно-відновлювального навчання, засвоєння вчителями його параметрів.

2.3. Забезпечити психолого-педагогічну, медико-соціальну, технологічну підтримку реалізації корекційно-відновлювального навчання.

2.4. Внести в тематику засідань ШМО питання підвищення ефективності навчання дітей з особливими потребами через корекційно-відновлювальну роботу в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

2.5. Провести діагностування рівня знань учителями нормативних документів, критеріїв, параметрів кореційно-відновлювального навчання, чинників, що впливають на його ефективність.

2.6. Своєчасно виявляти й розповсюджувати позитивний досвід

учителів з питань підвищення впливу корекційно-відновлювальної

роботи на якість навчання.

2.7.Сприяти розробленню навчально-методичних, наочних, дидактичних матеріалів вчителями класів інтенсивної педагогічної корекції, поширенню їх через фахові видання.

3. Учителям, які працюють у класах інтенсивної педагогічної корекції:

3.1. Запроваджувати інноваційні корекційно-відновлювальні освітні технології.
3.2. Забезпечувати корекційно-реабілітаційну спрямованість навчально-виховного процесу в класах інтенсивної педагогічної корекції, орієнтуючись на конкретну дитину.

3.3. Здійснювати спостереження за дитиною, динамікою її розвитку, керуючись методами психолого-педагогічної діагностики.

3.4. Запроваджувати інноваційні корекційно-відновлювальні освітні технології.

Враховувати стан уваги, втомлюваності, працездатності кожної дитини з метою індивідуалізації об’єму навчальних завдань.

  1. Враховувати стан слуху, зору дітей, оскільки особливості цих аналізаторів, передусім, перевіряються у процесі засвоєння грамоти.

  2. Виявляти рівень актуального розвитку та зони найближчого розвитку дитини; проектувати напрямки корекційно-виховної роботи з дітьми, враховуючи їхні індивідуальні особливості.

  3. Прогнозувати перспективні лінії розвитку особистості учня з метою забезпечення максимального використання компенсаторних можливостей кожної дитини.

  4. Забезпечити подолання відставань у психофізичному розвитку дітей, удосконалення рухів і сенсомоторного розвитку, дрібної моторики руки, навичок каліграфії, артикуляційної моторики.

  5. Сумісно із психологічною службою закладу сприяти корекції порушень у розвитку емоційно-особистісної сфери.

  6. Спрямовувати корекційно-відновлювальну начальну діяльність учнів на розвиток основних розумових операцій, формувати навичок працювати за словесною та письмовою інструкцією, алгоритмом.

  7. Сумісно з логопедом та педагогом-дефектологом розвивати різні видів мислення, мовлення, сприяти оволодінню учнями технікою мови;

  8. Створювати сприятливі умов для засвоєння програмного матеріалу, розвитку здібностей і нахилів дітей, позитивних рис особистості, підготовки до трудової діяльності, самообслуговування, самозабезпечення, включення до соціуму.



Давидова Т.П., методист РМК, Моськіна Г.В., заступник директора КЗШ № 126 з НВР


Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації с истем и діловодства в загальноосвітньому...
Методичні рекомендації щодо організації системи діловодства в загальноосвітньому навчальному закладі
Інструктивно-методичний лист щодо викладання математики в ЗНЗ Миколаївської...
Стратегічною метою математичної освіти в загальноосвітньому навчальному закладі є розвиток і саморозвиток школярів шляхом оволодіння...
Про підсумки проведення в загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів
«День цивільного захисту (цивільної оборони)» та об’єктового тренування. З 08 квітня по 15 квітня проводився підготовчий період
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДОШКІЛЬНА ОСВІТА» ДО ПРОФЕСІЙНОЇ...
Но бар’єри впровадження інклюзивної освіти в практику роботи загальноосвітніх закладів. Виділено умови і шляхи подолання перешкод...
Процедура впровадження проекту ІСУО (Інформаційна система управління...
...
ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ЕФЕКТИВНА УМОВА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ОСІБ ІЗ ІНВАЛІДНІСТЮ
Анотація. Стаття присвячена проблемі формування толерантності як ефективної умови інклюзивної освіти осіб із інвалідністю. Обґрунтовано...
Методичні рекомендації щодо створення розвивального середовища в дошкільному навчальному закладі
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" спрямовує педагогів на створення в дошкільному навчальному закладі розвивального...
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
...
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи
Шановні педагоги! Дане дослідження проводиться з метою вивчення Вашої думки про можливості впровадження інклюзивної освіти в закладах...
Наказом Міністерства освіти України від 16 червня 1994 p. №184 ПОЛОЖЕННЯ...
В загальноосвітньому навчально-виховному закладі створюються такі навчальні майстерні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка