6 клас Декоративно-прикладне мистецтво. Символізм української вишивки. Диво рушника
|
|
Скачати 80.67 Kb.
|
|
Бубнівсько-Слобідський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Золотоніської районної ради Черкаської області 6 клас Декоративно-прикладне мистецтво. Символізм української вишивки. Диво рушника. Матеріал підготувала: вчитель образотворчого мистецтва Лисенко Тетяна Миколаївна 2012 р. Розділ ІІ. Взаємозв’язок форми та змісту в образотворчому мистецтві. Тема уроку: Декоративно-прикладне мистецтво. Символізм української вишивки. Диво рушника. Мета уроку:
Обладнання: для вчителя — зразки рушників, таблиці із зразками орнаментів, символікою кольору, слайди із зображенням рушників; для учнів — два аркуші паперу, штампики з гумки, ножиці, ніж чи лезо, клей ПВА, гуашеві фарби, простий олівець, пензлі, склянка з водою. Словник: орнамент, стиль, утиральних, утирач, стирач, оберіг. Методи та прийоми: «Мозковий штурм», бесіда, розповідь учителя, гра «Мікрофон». Тип уроку: комбінований. Коментар Доцільно на попередніх уроках запропонувати учням принести з дому рушники, що є в їхніх родинах, та підготувати коротеньку розповідь про майстринь, які вишили ці рушники. План уроку
ХІД УРОКУ І. Організаційний момент Учитель: Людське безсмертя з роду і до роду Увись росте коріння родоводу. І тільки той, у кого серце чуле, Хто знає, береже минуле І вміє шанувать сучасне, Лиш той, майбутнє ВИВЕРШИТЬ ПРЕКРАСНЕ! II. Актуалізація опорних знань «Мозковий штурм»;
III. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя. Епіграфом до сьогоднішнього нашого уроку стануть слова Андрія Малишка з «Пісні про рушник»: І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Учитель:
ІV. Повідомлення теми уроку Учитель: Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з одним видом української народної творчості – українським рушником. Наш клас перетвориться на художню фабрику, а ви станете справжніми майстрами – художниками. Ми будемо виготовляти рушничок. В ньому ми поєднаємо елементи вишивки і витинанки. V. Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Учитель:Український рушник…Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходиться народження, одруження людини, ювілеї, державні свята. Усі ми знаємо, яке велике значення має рушник в українській оселі. Це оберіг роду, родини, який зберігається століттями як реліквія. За давніми повір'ями, він оберігає оселю від нещастя, злого ока, заздрощів. У різних місцевостях його називають по-різному: утиральник, утирач, стирач тощо. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті. Не випадково у народній пісні мати навчає доньку: Тримай хаточку, як у віночку, і рушничок на кілочку. Історики: По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним накривали й діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. На правобережному Поліссі невеликі рушники називають надіжницями, а на Лівобережному -— хустками. Чарунковими рушниками перев'язують кумів та гостей. Гарний був звичай використовувати рушник на будівництві житла. Наприклад, на Полтавщині сволок піднімали на рушниках, а потім їх вручали майстрам. Коли стіни були уже зведені, вгорі, у кутку, також вішали рушник. Послухайте таку цікаву розповідь однієї бабусі. Дослідники: У перший день огляду озимини (на Юрія) ішли в поле гуртом — частіше родом. Попереду батько ніс на рушнику хліб-сіль, у кошику, накритому рушником, несла різне готування мати. На зеленому полі розстеляли його, клали їжу, пригощалися. Так робили і в перший день оранки, сівби чи жнив. Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок. Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберіг від лиха. Цей звичай існує і нині, що відображено в піснях. Рушники зберігаються як сімейна пам'ятка і переходять від бабусі до онуки. У колекціях музеїв багато весільних рушників — роменські, кролевецькі, богуславські. Етнографи: Весільний рушник, як і весь посаг, кожна дівчина раніше готувала собі сама. Вишивати рушники, сорочки матері навчали дочок    змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими осінніми та зимовими вечорами. У кожний вишиваний рушник, сорочку вкладалося багато дівочих мрій про коханого, про одруження, сподівання на щасливе подружнє життя. Та хвилина, коли молоді ставали на рушник, вважалася апогеєм весілля.У центральних районах України наречена і дружка замість пояса, крайки, підперізувалися рушником — кінцями наперед. Найчастіше це були ткані червоні рушники, куплені на ярмарку. Вони зберігалися у родині протягом багатьох років. Щодо виготовлення, оздоблення рушників, прикрашання ними оселі у різних місцевостях були свої особливості. Скажімо, у деяких селах Зіньківського району, на Полтавщині, рушники вишивали з двох боків по-різному і вішали як панно — «на хату»— то одним боком, то іншим. Учитель: Усього в Україні зафіксовано близько 100 технік вишивання і понад 20 технік ткання. ( слайд 2, 6) Як декоративну прикрасу на Волинському Поліссі рушник почали використовувати недавно — тут довго протрималося курне опалення (в деяких районах до початку XX ст.), а тому хату не прикрашали білою тканиною. Лише у свята вносили і вішали образ, а на нього намітку. На Центральному, Лівобережному Поліссі вішали на образи набожники — довгі (до 7 м), вузькі, оздоблені суцільними та орнаментальними смугами рушники. Такі набожники були поширені й у центральних районах України. Разом із тим тут у піст побутували скромно оздоблені на кінцях рушники, так звані пісні. На Поділлі (окрім Вінниччини), можливо, через те, що було багато інших засобів прикрашати хати (малювання на стінах, витинанки, килими, набавники, розмальовування посуду та меблів), рушники як декоративна прикраса не набули поширення. Переважали невеликі ткані рушники, що їх вішали над дзеркалом, картинами, лавами. ( слайд 5) У Карпатах і нині переважають невеликі рушники, здебільшого ткані — як ужиткові, обрядові та обрядово-ритуальні. На Закарпатті, зокрема в долинних районах, у рушників оздоблений часто лиш один кінець широкими червоними смугами. ( слайд 3) Окремої уваги заслуговують рушники Наддніпрянщини, так звані шиті. З рушниками Полтавщини, як і всіх центральних районах України, їх споріднює, насамперед, рослинний орнамент. Велику роль у розвитку цього району відіграли монастирські (чернецькі) рушники. Вони відзначаються особливим вишуканим мистецьким оздобленням. Крім вишиваних і тканих рушників побутували в Україні вибійчані, мальовані на папері (Дніпропетровщина), а також оздоблені аплікацією із шматочків нашитої тканини (на Черкащині). Окрім хат, рушниками в минулому прикрашали також громадські установи — сільські управи, школи тощо. Рушник у нашому побуті живе й сьогодні. Його використовують на весіллі, (слайд 4) коли виряджають хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Рушник і нині прикрашає наші оселі, інтер'єри Будинків культури, музеїв. Ще й тепер у деяких селах жінки вишивають рушники. Виготовляють їх любителі народного мистецтва, художні майстерні, фабрики. Добре було б, якби і у ваших сім'ях повернулися до прадавньої традиції вишивати рушники. (ДЕМОНСТРАЦІЯ СЛАЙДІВ з поясненням учителя). VІ. Практична робота. Пояснення вчителя Сьогодні ми не будемо вишивати рушник, а виготовимо його з паперу. У нашій роботі поєднаються дві знайомі вам техніки образотворчого мистецтва — малювання фарбами та витинанка. Для виготовлення рушничка нам необхідно два аркуші паперу з альбому. На одному в нас будуть намальовані квіти, тому що в основному рушники оздоблювалися квітами. Другий аркуш перерізаємо на дві однакові частини, складаємо і виконуємо витинанку. (Учитель демонструє всі етапи роботи.) Її виконання нагадує нам вирізання сніжинок. В деяких місцях ще перегинаємо папір і вирізаємо. Є такі місця у витинанці, де не зручно вирізати ножицями, тоді використовуємо ніж чи лезо. Коли витинанка готова — розгортаємо її і одержуємо дві однакові витинанки. Вони в нас будуть як мереживо на рушнику, китички-закінчення. Приклеюємо їх клеєм ПВА по обидва боки малюнка так, щоб малюнок був посередині. Малюнок до оздоблення рушника виконуємо яскравими фарбами. Можна зробити орнаментальну смужку – малюнок по клітинках або друк штампиком, як імітацію вишивки, можна просто зобразити квіти у «бігунці». Ви вже знаєте основні прийоми петриківського розпису, тож можна виконати малюнок за зразками Петриківки, імітуючи гладь. Головне — працювати акуратно. В Україні на рушниках були в основному чорний, зелений і червоний кольори – в залежності від регіональних традицій. В кожному регіоні є свої улюблені мотиви й улюблені кольори. Тож кольори вибирайте за бажанням, можна і жовтий, і голубий, і ті, про які ми говорили вище. Самостійна робота учнів План роботи.
3. Оздоблення рушничка орнаментальною смужкою, китичками. Учні працюють під контролем учителя. VІІ. Закріплення нових знань і вмінь. Гра «Мікрофон». Учитель починає речення, а діти повинні його закінчити. Можна, щоб учні передавали один одному уявний мікрофон, відповідаючи на питання вчителя.
VІІІ. Підсумок уроку Виставка завершених робіт, аналіз та оцінювання виробів учнів. ІХ. Домашнє завдання Принести альбом, фарби, пензлі, простий олівець. Зробити пошук українського національного костюму, зокрема сорочок. |
Схожі:
|
Урок №7 Тема: Декоративно-прикладне мистецтво мусульманських народів Мета: сформувати уявлення про головні риси мусульманського декоративно-прикладного мистецтва;ознайомити з видами ДПМ |
ВИТИНАНКА А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай, М. Є. Станкевич «Декоративно-прикладне мистецтво» |
|
О. В. Стрілець Мистецтво вишивки українського рушника Л. А. Онищук, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України |
Тема: Повторення. Основні орфограми та пунктограми української мови.... Тип уроку: бінарний комбінований урок майстер-клас з української мови та технологій в 11 класі |
|
Орнамент української народної вишивки. Технологія виконання шва «хрестик» Мета: Ознайомити учениць з орнаментами української народної вишивки, правилами створення орнаменту для вишивання; з різновидами шва... |
Декоративно-ужиткове мистецтво Мета: ознайомити учнів з декоративно-прикладним мистецтвом українського народу; прищеплювати любов до народного мистецтва і культурної... |
|
Уроку у 6-му клас і Тема: Мистецтво Обладнання: для вчителя: мультимедіа, виставка предметів декоративно –прикладного мистецтва: вишиті рушники, сорочки, скатертина,... |
Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство,... Вдосконалювати вміння розпізнавати види і жанри декоративно- ужиткового мистецтва |
|
Тема: Історія розвитку стрічкової вишивки Мета: Надати загальне поняття про історію розвитку стрічкової вишивки. Ознайомити учнів з матеріалами та обладнанням для стрічкової... |
Урок №9 Тема: Історичні пісні Обладнання: музичний інструмент, посібник-зошит 4 клас, фонохрестоматія 4 клас, ППЗ «Музичне мистецтво 4 клас», ноутбук, мультимедійний... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua