6.2 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У ТУНЕЛЯХ ТЕПЛОТРАС
179. Під час гасіння пожеж у тунелях теплотрас можливо:
- підвищення температури до небезпечного для людини рівня;
нагріті до високих температур трубопроводи, пошкодження арматури трубопроводів, розтікання та розбризкування нагрітого теплоносія та нагрітого пару теплоносія під тиском;
пошкодження і горіння термоізоляції теплотрас, оголення нагрітих до високих температур трубопроводів.
180. Під час гасіння пожеж у тунелях теплотрас КГП зобов’язаний:
визначити межі зони горіння та межі локалізування пожежі;
за допомогою технічного персоналу об’єкта вжити заходів щодо зниження температури теплоносія в теплотрасах, а за можливості перекрити його подачу;
провести розвідку отворів у будівельних конструкціях тунелю, по всій його довжині, для введення засобів пожежогасіння;
у разі необхідності, по узгодженню з технічним персоналом служби, яка експлуатує тунель, проробити отвори у будівельних конструкціях тунелю;
подати стволи “Б” чи заповнити тунель піною, парою чи інертними газами;
організувати зняття теплоізоляції з трубопроводів з метою попередження поширювання по ній вогню.
6.3 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ НА НОВОБУДОВАХ ТА ОБ’ЄКТАХ,
ЩО РЕКОНСТРУЮЮТЬСЯ
181. Під час гасіння пожеж на новобудовах та об’єктах що реконструюються можливо:
наявність зовнішніх та внутрішніх горючих дерев’яних риштувань;
наявність складів з вибухо-пожежонебезпечними речовинами;
наявність тимчасових електрокабелів та електрощитів під напругою;
наявність балонів з газами та барабанів з карбідом кальцію;
наявність отворів та прорізів у міжповерхових перекриттях, відсутність на висотах та в місцях отворів огорожі, відсутність сходових маршів;
182. Під час гасіння пожежі на новобудовах та об’єктах, що реконструюються, КГП зобов’язаний:
забезпечити захист стволами несучих конструкцій будівель, риштувань, драбин (трапів), переходів;
під час горіння риштувань ззовні будинку організувати подачу потужних водяних струменів і не допускати поширювання вогню усередину будівлі;
під час розвинутих пожеж організувати подачу лафетних стволів і стволів “А” у середину будівлі;
у разі неможливості подачі необхідної кількості стволів організувати розбирання риштувань, створюючи протипожежні розриви;
визначити позиції ствольників та шляхи виходу їх на позиції та відходу;
в окремих випадках гасіння здійснювати зі стволів, що подаються за допомогою пожежних автодрабин, авто підіймачів та баштових кранів.
6.4 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У БУДІВЛЯХ ПІДВИЩЕНОЇ ПОВЕРХОВОСТІ ТА ВИСОТНИХ БУДИНКАХ
183. У будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках у разі пожеж можливі:
наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі, виникнення серед людей паніки;
складність проведення рятувальних робіт;
поширювання вогню і токсичних продуктів горіння у вертикальному напрямі як у середині будівлі, так і ззовні по вікнам і балконам;
задимлення сходових клітин і верхніх поверхів через шахти ліфтів та інші вертикальні канали;
висока температура на шляхах евакуювання та поверхах, де виникла пожежа (у коридорах і на сходових клітинах);
складність у керуванні силами і засобами, які беруть участь у гасінні пожежі;
відсутність необхідної кількості техніки та обладнання, яке може бути використане під час гасіння пожеж у висотних будинках;
складність подачі засобів гасіння до верхніх поверхів будівлі;
необхідність застосовування спеціальних технічних засобів для проведення рятувальних робіт і ліквідування пожежі.
184. У разі гасіння пожежі в будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках розвідку необхідно проводити декількома розвідувальними групами.
185. Під час розвідки пожежі крім виконання основного оперативного завдання, необхідно встановити:
ступінь загрози людям, шляхи і способи їх рятування;
можливість використання пожежних ліфтів, стаціонарних засобів гасіння, видалення диму, пожежних кранів, підвищення тиску води в пожежних кранах тощо.
186. Під час гасіння пожежі у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках КГП зобов’язаний:
- організувати рятування людей;
зосередити на місці пожежі у мінімально короткий час потрібну кількість пожежних автодрабин і авто підіймачів, ланок (відділень) ГДЗС;
вжити заходів щодо запобігання паніки, використовуючи внутрішню систему сповіщення, гучномовний зв’язок, плакати, інше;
для подачі води (піни) у першу чергу використовувати пожежні крани і стаціонарні сухотруби з одночасним оперативним розгортанням від пожежних автомобілів;
підйом особового складу і пожежнотехнічного озброєння на поверхи здійснювати сходовими клітками, за допомогою пожежних автодрабин, авто підіймачів тощо (забороняється для цього використовувати ліфти, за винятком пожежних ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей);
прокладання рукавних ліній поза будівлею (вертикально по зовнішніх стінах) здійснюється зі скаток чи за допомогою рятувальних мотузок з послідуючим кріпленням рукавної лінії за несучі конструкції будівлі рукавними затримками;
під час прокладання магістральних рукавних ліній організувати встановлення одного розгалуження біля входу в будівлі, а другого – на один-два поверхи нижче від поверху, на якому виникла пожежа;
вжити заходів для захисту особового складу і пожежних автомобілів від скла та інших предметів, що падають з висоти, огородження небезпечної зони та виставлення постових;
для контролю за роботою рукавних ліній організувати виставлення постів з резервними рукавами з розрахунку один пост на одну рукавну лінію, прокладену вертикально. Використовувати для цього рукава підвищеної міцності.
6.5 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПОКРІВЕЛЬ ВЕЛИКИХ ПЛОЩ
187. При пожежах покрівель великих площ можливі:
швидке поширювання вогню порожнинами і нижніми горючими поверхнями покриттів, а також виділення великої кількості диму;
проведення трудомістких робіт з розкривання;
велика віддаленість осередків пожежі від зовнішніх входів до будівлі;
наявність світлових аераційних ліхтарів;
обрушення великої площі.
188. Під час гасіння покрівель великих площ КГП зобов’язаний:
організувати подачу стволів на гасіння і захист у двох напрямках - усередину будівлі і на покриття;
організувати ліквідування горіння знизу за допомогою стаціонарних і переносних лафетних стволів і стволів “А”, а на покритті - стволами “А” та “Б”;
забезпечити захист несучих конструкцій даху;
за наявності протипожежних вогнестійких зон, враховувати можливість переходу вогню як під зоною, так і по даху;
у разі швидкого поширювання вогню організувати створення протипожежних розривів у покритті; за вихідні рубежі використовувати вогнестійкі зони, протипожежні стіни, зосереджуючи у цих пунктах необхідну кількість сил і засобів.
6.6 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У БУДІВЛЯХ З МЕТАЛЕВИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ГОРЮЧИХ ПОЛІМЕРНИХ УТЕПЛЮВАЧІВ
189. При пожежах у будівлях і спорудах з металевих конструкцій з горючими утеплювачами (пінополістирол, пінополіуретан тощо) можливо:
швидке та приховане поширювання вогню по полімерному утеплювачу усередині стінових і покрівельних панелей;
виділення токсичних речовин та сильне задимлення;
утворення нових осередків пожежі усередині будівлі від полімерного утеплювача і бітуму, що горять і розтікаються ;
швидка деформація несучих конструкцій і обвалення покриття та інших незахищених металевих конструктивних елементів.
190. Під час гасіння пожеж у будівлях з металевими конструкціями з використанням горючих полімерних утеплювачів КГП зобов’язаний:
- організувати подачу стволів “А” і “Б” у декількох напрямах:
усередину будівлі – для охолодження несучих конструкцій покриття, колон нижнього пояса, покрівельних панелей, а також на гасіння осередків усередині будівлі і на захист майна;
на покриття будівлі – для гасіння і попередження поширювання вогню по всій площі з одночасним проробленням отворів для видалення диму і зниження температури, а також розкриттям покрівельного килиму і влаштуванням розривів в утеплювачі;
на зовнішню поверхню стін – для охолодження і гасіння стінових панелей з одночасним розкриттям конструкцій і влаштуванням розривів;
враховувати можливість переходу вогню до суміжних секцій і відсіків через пояси в огороджувальних конструкціях, протипожежні стіни і перегородки;
під час гасіння пожежі на покритті організувати використання світлових аераційних ліхтарів, вентиляційних каналів;
після закінчення гасіння пожежі організувати перевірку стінових і покрівельних панелей з метою ліквідування можливих незначних осередків горіння.
6.7 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У ЛАЗНЯХ-САУНАХ
191. Під час пожеж у лазнях-саунах можливі:
накопичення та вибух продуктів термічного розкладання (піролізу) деревини з наступним викидом гарячих газів;
наявність людей;
велике задимлення та висока температура;
мала кількість входів та віконних отворів;
швидке поширювання вогню по площі приміщень;
наявність електрообладнання, що знаходиться під напругою;
небезпека падіння особового складу у басейни та отримання опіків від гарячих предметів та конструкцій.
192. Під час гасіння пожеж у лазнях-саунах КГП зобов’язаний:
з’ясувати наявність людей, їх кількість та організувати їх евакуацію;
з’ясувати схему розташування приміщень;
для гасіння пожежі в парильному відділенні в першу чергу використати стаціонарний зрошувальний сухотруб;
за можливості організувати попереднє вентилювання приміщень для зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого застосовувати димовисмоктувач та засоби природної вентиляції, а також подачу піни;
розстановку сил і засобів здійснювати з урахуванням можливого вибуху у парильному відділенні;
створити резервні ланки (відділення) ГДЗС;
відкривати двері потрібно таким чином, щоб в момент відкриття пожежний знаходився за стіною, прикриваючись дверним полотном і був чим ближче до підлоги.
6.8 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У ЛІКУВАЛЬНИХ, ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ
ТА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
193. Під час пожеж у лікувальних, дитячих дошкільних та навчальних закладах можливі:
наявність категорії людей з непередбаченою поведінкою (хворі, малі діти тощо);
виникнення паніки;
наявність людей з обмеженою змогою рухатись;
наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я;
наявність безперервних процесів та нетранспортабельних хворих (операцій, реанімаційних процесів тощо);
- наявність великої кількості дітей різного віку;
особливий (складний) план приміщень;
велика завантаженість горючими матеріалами;
розвинута система вентиляції і кондиціювання повітря;
наявність великої кількості медпрепаратів на основі ЗР та ГР, горючої рентгенівської плівки, хімічних реактивів, балонів з газами тощо;
наявність цінної та унікальної медичної апаратури;
наявність обладнання з радіоактивними елементами;
наявність бактеріологічних препаратів.
194. У разі гасіння пожежі у лікувальних, дитячих дошкільних та навчальних закладах КГП зобов’язаний під час розвідки пожежі встановити:
які заходи вжиті медичним персоналом з евакуювання хворих з приміщень, в яких їм загрожує небезпека;
кількість хворих, які підлягають евакуюванню, їх транспортабельність, шляхи і черговість евакуювання;
кого з медичного персоналу можна залучити до роботи з евакуювання хворих і місце їх евакуювання;
всебічно оцінити дані розвідки і рекомендації обслуговуючого персоналу, оцінити обстановку і якою мірою вона може впливати на успішне евакуювання хворих;
організувати з урахуванням рекомендацій медичного персоналу порядок евакуювання важкохворих (хворих, яких на даний час оперують, знаходяться під наркозом, немовлята, які знаходяться у кувезах), залучивши необхідну кількість сил і засобів для рятування людей та захист їх від небезпечних факторів пожежі;
для попередження паніки, враховуючи консультації обслуговуючого персоналу, особливо під час роботи особового складу у пологових будинках, нервово-психіатричних і інфекційних лікарнях не вмикати сигнали “сирена” під час під’їзду до місця пожежі, встановлювати, за можливості, пожежні автомобілі та прокладати рукавні магістральні лінії за будівлями, огорожами, щоб їх не могли бачити хворі;
після евакуювання хворих, організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхи, якими проводилось евакуювання, від адміністрації лікувального закладу вимагати перевірки наявності хворих (немовлят);
організувати захист від проливання води складів медикаментів, аптек, фармацевтичних відділень і обладнання лікувальних кабінетів;
після ліквідування пожежі в інфекційному відділенні організувати санітарну обробку особового складу пожежних підрозділів, керуючись вказівками медичного персоналу.
195 .Під час гасіння пожежі у навчальному закладі КГП зобов’язаний:
з’ясувати кількість і вік учнів (студентів);
організувати спільно з вчителями (викладачами) планове і швидке евакуювання дітей, у першу чергу дітей молодшого віку;
після евакуювання організувати перевірку всіх приміщень, що задимлені, горять, а також суміжні з ними, та шляхи, якими проводилось евакуювання, від керівника (вчителів, викладачів) навчального закладу вимагати перевірки наявності учнів (студентів);
організувати захист чи евакуювання цінного обладнання;
196. Під час гасіння пожежі у дитячому дошкільному закладі КГП зобов’язаний:
- організувати евакуювання дітей спільно з обслуговуючим персоналом;
організувати перевірку, чи не залишились діти у гральних і спальних кімнатах, підсобних приміщеннях, чи немає дітей у шафах, на ліжках і під ними, за занавісками і різними меблями;
після евакуювання вимагати від керівника (вихователів) дитячого закладу перевірки наявності дітей.
6.9 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНИХ ЗАКЛАДАХ
197. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах, особливо у період їх роботи, пов’язано з проведенням складних робіт з евакуювання і рятування людей. Під час пожеж на цих об’єктах можливо:
наявність великої кількості людей у залі для глядачів і сценічному комплексі, виникнення паніки;
швидке поширювання вогню сценою, перехід його до зали для глядачів і на горище, а також поширювання вогню вентиляційними системами, пустотами;
обвалення підвісної стелі, перекриттів над залою для глядачів;
сильне задимлення зали для глядачів, гримерних, складів та шляхів евакуювання (фойє, сходових клітин тощо).
198. Під час гасіння пожежі у культурно-видовищних закладах КГП зобов’язаний:
вжити заходів для попередження паніки;
організувати і провести у мінімальний термін евакуювання людей з зали для глядачів, у першу чергу з галерей, балконів;
встановити кількість обслуговуючого персоналу, які знаходяться у підвалах та поза межами зали для глядачів.
Під час пожежі на сцені КГП зобов’язаний:
організувати подачу стволів на сцену з боку зали для глядачів з одночасним захистом колосників і карманів сцени, а також прорізів у суміжні зі сценою приміщення;
на гасіння сцени та захист колосників подавати потужні стволи “А” та лафетні стволи;
організувати опускання протипожежної завіси і охолодження її з боку зали для глядачів;
організувати гасіння і захист стаціонарними засобами пожежогасіння (установками пожежогасіння, лафетними стволами, водяними завісами тощо);
за умови недостатньої кількості сил і засобів, явної загрози переходу вогню і диму до зали для глядачів, а також з метою запобігання задимленню зали глядачів при наявності в ньому людей організувати відкривання димових люків;
опустити декорації що горять до рівня планшету сцени;
організувати розвідку на горищі, у залі для глядачів і трюмі.
200. Під час пожежі у трюмі застосовують піну, забезпечивши захист планшета сцени з оркестрового приміщення, потім вводять стволи для захисту інших приміщень.
201. У разі горіння колосників перші стволи на гасіння слід подавати з боку сходових кліток, застосовуючи пожежні автодрабини та колінчасті авто підіймачі, вводити резервні стволи до приміщення горища над залою для глядачів.
202. Під час пожежі у залі для глядачів:
організувати подачу стволів на гасіння пожежі, на захист сцени і горища, а також на захист інших приміщень;
організувати опускання протипожежної завіси і її охолодження;
вжити заходів для захисту підвісної стелі, звертаючи особливу увагу на зниження температури на горищі і на неприпустимість перевантаження стелі;
організувати перевірку вентиляційної системи, за необхідності, розкрити повітропроводи і подати у них стволи;
вжити заходів щодо захисту працюючих від можливого падіння ліпних архітектурних прикрас, різних конструкцій будівель, лебідок тощо.
|