6.10 ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У МУЗЕЯХ, ВИСТАВКАХ, БІБЛІОТЕКАХ, АРХІВНИХ СХОВИЩАХ, ЦЕРКВАХ (КУЛЬТОВИХ РЕЛІГІЙНИХ ПРИМІЩЕННЯХ, І СПОРУДАХ), ПРИМІЩЕННЯХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ ТА ОБ’ЄКТІВ ЗВ’ЯЗКУ
203. У разі пожежі на цих об’єктах можливі:
скупчення великої кількості людей, виникнення паніки;
пошкодження вогнем, димом і вогнегасними речовинами наукових, історичних, художніх та інших культурних цінностей;
деформація незахищених металоконструкцій, обвалення;
розповсюдження пожежі на значні площі, задимлення приміщень великих об’ємів;
складність планування;
відсутність достатньої кількості входів і віконних отворів;
наявність великої кількості горючих матеріалів і унікальних цінностей.
204. Під час гасіння пожежі у музеї, бібліотеці, церкві, архівному сховищі, на виставці КГП зобов’язаний:
вжити заходів для евакуювання людей та попередження паніки;
створити штаб гасіння пожежі, до якого залучити представників об’єкта;
з’ясувати у адміністрації місця розташування унікальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, необхідність і порядок їх евакуювання;
визначити, які вогнегасні речовини можуть бути застосовані для гасіння;
організувати гасіння пожежі з одночасним захистом майна від вогнегасних речовин;
організувати гасіння пожежі і розбирання конструкцій, зберігаючи експонати і архітектурне оформлення приміщень;
вжити заходів щодо охорони евакуйованого майна та цінностей;
організувати перевірку порожнин будівельних конструкцій перекриттів, перегородок, вентиляційних і калориферних каналів, здійснивши заходи щодо припинення поширювання вогню по них;
застосовувати прогумовані рукава, а на гасіння подавати стволи “Б”, що перекриваються, піну, розпилену воду, вогнегасні порошки, інертні гази.
205. Під час гасіння пожежі у приміщеннях обчислювального центру або на об’єкті зв’язку КГП зобов’язаний:
- з’ясувати у адміністрації об’єкта місце пожежі, наявність у будинку людей, розташування машинних залів, наукових та матеріальних цінностей і ступінь загрози їм від вогню і диму, чи спрацювала автоматична установка пожежогасіння;
визначити, які вогнегасні речовини можна використовувати для гасіння, зазвичай, застосовувати вогнегасні порошки, інертні гази і піну;
за узгодженням з адміністрацією вживати заходів щодо відключення силової і освітлювальної мережі, вентиляції;
організувати гасіння пожежі з одночасним захистом обчислювального обладнання та іншого майна від вогнегасних речовин;
організувати перевірку порожнин підпільного простору, перекриттів, перегородок, вентиляційних, калориферних, кабельних та інших комунікаційних каналів, вжити заходів щодо попередження поширювання вогню по ним;
вжити заходів щодо охорони евакуйованого майна.
РОЗДІЛ СЬОМИЙ
ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У БУДІВЛЯХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.
7.1. Гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і приміщеннях з електроустановками
206. У разі пожеж на енергетичних підприємствах приміщеннях з електроустановками можливі:
швидке поширювання вогню у разі пошкодження мастильної системи генераторів, трансформаторів і розподільних пристроїв, розтікання мастила, що горить, у кабельні тунелі, напівповерхи та мастильні підвали, а також по горючому утеплювачу та конструктивних елементах будівлі;
викиди та розбризкування під тиском мастила, що горить;
горіння рідкометалевого теплоносія (натрію, калію), у разі взаємодії якого з водою та деякими іншими вогнегасними речовинами підвищується температура, виділяється водень, внаслідок чого можуть відбуватися вибухи;
виникнення небезпечних рівнів радіації;
утворення вибухонебезпечних концентрацій у разі руйнування системи охолодження на водні;
порушення сталого радіозв’язку;
сильне задимлення з утворенням токсичних продуктів горіння;
деформація та обвалення незахищених металевих конструкцій покрівлі, ходових містків, майданчиків, технологічного обладнання;
знаходження електроустановок під високою напругою, ураження особового складу електричним струмом.
207. Під час гасіння пожежі на енергетичних підприємствах і приміщеннях з електроустановками КГП зобов’язаний:
встановити зв’язок зі старшим зміни на енергетичному об’єкті, отримати від нього дані щодо обстановки на пожежі і письмовий допуск на гасіння;
встановити наявність та працездатність стаціонарних установок пожежогасіння, сухотрубів для подачі вогнегасних речовин та порядок приведення їх в дію;
встановити дільниці і приміщення, де можливе і неможливе перебування пожежних та можливість проведення ними оперативних дій;
встановити, які електроустановки будуть небезпечні для пожежних у процесі гасіння, робота яких систем і агрегатів буде сприяти поширюванню пожежі;
отримати від уповноважених на те посадових осіб інструктаж з безпеки праці під час гасіння пожежі на цьому об’єкті;
розвідку проводити у декількох напрямах можливого поширювання вогню,
створити штаб гасіння пожежі, до якого залучити інженерно-технічний персонал об’єкта;
для гасіння пожежі в першу чергу використовувати стаціонарні засоби, порошок, вуглекислоту, а для захисту перекриттів, металевих будівельних конструкцій лафетні стволи та стволи “А”;
перекриття подачі водню на охолодження генераторів узгоджувати і проводити за допомогою обслуговуючого персоналу об’єкта;
гасіння пожежі на енергетичному об’єкті без постійного чергового персоналу до прибуття виїзної бригади проводити тільки за заздалегідь розробленим і узгодженим оперативним планом пожежогасіння; вжити заходів для виклику обслуговуючого персоналу об’єкта;
не допускати скупчення особового складу у приміщеннях з електроустановками.
Гасіння вогню усередині трансформаторів та іншого наповненого мастилом електрообладнання здійснювати порошком, піною чи розпиленою водою, стволи подавати через отвори шинопроводів, при цьому уникати аварійного зливання мастила з трансформаторів.
208. Під час гасіння пожеж на об’єктах атомних електростанцій КГП зобов’язаний:
організувати гасіння відповідно до вимог статей 104, 105, 108 цього Статуту;
створювати відокремлені бойові дільниці з гасіння пожежі у зоні чи приміщеннях з підвищеним рівнем радіації;
встановити і постійно підтримувати зв’язок з підрозділами і ланками (відділеннями) ГДЗС, які працюють у зонах підвищеної радіації, за необхідності, давати вказівки щодо порядку виконання робіт;
для належної роботи штабу на пожежі задіяти автоматичну телефонну станцію АЕС.
7.2 Гасіння пожеж на підприємствах металургії та машинобудування
209. У разі пожеж на підприємствах металургії та машинобудування можливо:
швидке поширювання вогню мастилопроводами, кабельними тунелями і поверхами, транспортерними галереями, покриттями великої площі і системами гідравліки, що знаходяться під високим тиском;
виникнення і поширювання пожежі нижче рівня землі і на висотах;
сильне задимлення приміщень великих об’ємів, що поширюється на значну відстань від осередку горіння;
розливи розплавленого металу і шлаку;
факельне горіння газів і рідин, що знаходяться в апаратах і трубопроводах під тиском;
загазованість території аміаком, коксовим, доменним та іншими газами, вибухи газів і сажі.
210. Під час гасіння пожежі на підприємствах металургії та машинобудування КГП зобов’язаний:
організувати штаб на пожежі;
визначити можливість зупинки технологічного обладнання і відключення електроенергії, необхідність припинення подачі мастила до гідросистеми, займистих і горючих речовин, як добавки, до шихти на трактах подачі вугілля;
визначити можливість поширювання вогню у перевантажувальних вузлах, транспортерних галереях, кабельних тунелях, підвалах та у машинній залі;
залучати аварійно-газорятувальну службу об’єкта для контролю за аналізом повітря у районі робіт;
у разі гасіння факела газу у місцях руйнування газопроводу всі дії з гасіння пожежі узгоджувати з адміністрацією об’єкта для виключення можливості завдання шкоди процесам виробництва, а також загазованості території та будівель;
для гасіння пожежі у транспортерних галереях організувати подачу потужних водяних стволів на гасіння і захист несучих конструкцій, визначити позиції ствольників у місцях примикання галерей до перевантажних вузлів і спирання на підтримувальні колони;
для гасіння пожеж на прокатних станах, організувати подавання пінних стволів на захист тунелю для мастилопроводів і з боку енергетичних та машинних залів;
у разі фонтанного горіння мастила, що виходить із систем гідравліки, залучати адміністрацію об’єкта для припинення подачі мастила та забезпечити інтенсивне охолодження металевих конструкцій;
організувати подавання у мастилопідвали пінних стволів для гасіння і захисту мастилобаків і траншей мастилопроводів;
у разі аварій, в результаті яких має місце розлиття мастила і шлаку, організувати охолодження сусідніх несучих конструкцій.
7.3 Гасіння пожеж на підприємствах текстильної промисловості
211. Під час пожеж на підприємствах текстильної промисловості можливі:
швидке поширювання вогню займистими матеріалами, що знаходяться у розрихленому та пилоподібному стані;
вибухи у вентиляційних пристроях і приміщеннях, де можливе накопичення пилу;
складність видалення диму з будівель безліхтарного типу.
212. Під час гасіння пожежі на підприємствах текстильної промисловості КГП зобов’язаний:
організувати розвідку у декількох напрямках можливого поширювання пожежі;
організувати подавання стволів по фронту горіння через дверні, віконні та технологічні прорізи, з боку сходових клітин, сусідніх приміщень, одночасно подаючи стволи на захист горища, нижче і вище розташованих поверхів, суміжних приміщень і камер осаджування пилу;
у приміщеннях з наявністю пилу організувати подачу стволів-розпилювачів і тільки після зволоження приміщень проводити гасіння компактними струменями;
в першу чергу вжити заходів щодо застосування автоматичних систем пожежогасіння;
вжити заходів для відключення систем вентиляції, пневматичного і моно рейкового транспорту; у разі поширювання вогню цими системами застосовувати для гасіння піну;
організувати застосовування розпиленої води чи піни під час пожежі на технічних горищах, “пилових підвалах” та в інших підвальних приміщеннях.
7.4 Гасіння пожеж у холодильниках
213. У разі пожеж в холодильниках можливо:
деформація та обвалення стелажів, утворення завалів з товарів, що зберігаються, і зруйнованих конструкцій;
приховані осередки пожежі;
сильне задимлення і погане освітлення приміщень, наявність шахт ліфтів, що створює умови поширювання вогню на верхні поверхи;
порушення кріплення теплоізоляційних плит до стінових конструкцій і їх обвалення;
пошкодження комунікацій та обладнання для подавання холодоагентів (аміаку та ін.) холодильного устаткування, що призводить до виникнення аварійних ситуацій з можливими вибухами, появою нових осередків пожежі, виникнення у приміщеннях вибухонебезпечних сумішей, отруєння і опіки особового складу токсичними і агресивними холодоагентами.
214. Під час гасіння пожежі у холодильнику КГП зобов’язаний:
з’ясувати місця розташування протипожежних поясів, отримати відомості про будівельні конструкції і продукцію, що зберігається;
для визначення меж поширювання вогню проводити контрольні розкривання теплоізоляції на всій її глибині; у разі поширювання вогню по теплоізоляції вжити заходів щодо створення у ній протипожежних розривів за допомогою механізованого інструменту;
вжити заходів щодо припинення роботи вентиляційної системи і подачі охолоджувальних речовин у обладнання приміщень, що горять, відключення холодильних установок, не допускати випуску холодоагенту до зони, де працює особовий склад;
для гасіння холодильних камер і теплоізоляції застосовувати розпилені струмені води із змочувальниками та піну;
вести інтенсивне зрошення хмари аміаку розпиленими струменями води.
7.5 Гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях
215. Під час пожеж у торгових та складських приміщеннях можливі:
горіння полімерних матеріалів і розтікання розплаву, що горить та сприяє виникненню нових осередків пожежі як по горизонталі, так і на нижче розташованих поверхах;
деформація та обвалення металоконструкцій, стелажів та утворення завалів у проходах;
складність планування, мала кількість входів і віконних отворів;
скупчення людей і майна;
наявність матеріалів, що мають різні фізико-хімічні властивості;
швидке поширювання вогню по горючій упаковці товарів;
інтенсивне димоутворення, виділення токсичних речовин.
216. Під час гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях КГП зобов’язаний:
уточнити місце розміщення товарів, визначити порядок і вжити заходів для їх евакуювання чи захисту, використовуючи навантажувально-розвантажувальні технічні засоби;
для гасіння подавати розпилену воду стволами, що перекриваються, вогнегасні порошки, піну та інертні гази;
вжити заходів щодо охорони майна, що евакуйоване.
7.6 Гасіння пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості
217. Під час пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості можливі:
- швидке поширювання вогню дерев’яними будівлями, галереями, транспортерами, вентиляційними системами, ексгаустерними установками тощо;
- інтенсивне поширювання вогню по всій сушильній частині картонно-папероробної машини;
розлітання іскор на сусідні будівлі і спорудження у разі відкритої пожежі;
обвалення галерей;
розривання транспортерних стрічок і їх падіння на нульову позначку у галереях з нахилом;
виділення хлору та інших небезпечних хімічних речовин.
218. Під час пожежі на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості КГП зобов’язаний:
- вжити заходів для припинення подавання сировини на картонно - папероробну машину одночасно з введенням водяних і пінних стволів; машини під час пожежі не зупиняти;
- забезпечити засобами індивідуального захисту весь особовий склад (включаючи водіїв пожежних автомобілів), працюючий у цехах по виробництву і зберіганню хлору, хлоропродуктів, сірки та інших токсичних речовин, а також у спорудах для їх транспортування;
подати стволів до підземної бункерної галереї подачі щепи, для захисту бункерів і транспортерної стрічки, забезпечити інтенсивне проливання водою щепи, що є під бункерами, з її одночасним видаленням і розкриттям засипаних вікон бункерів; у разі розвиненої пожежі, за можливості, затопити бункери водою;
у галереях з нахилом подачі щепи і кори організувати введення стволів до верхньої частини галереї з боку цеху і організувати гасіння пожежі знизу вгору.
7.7 Гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах
219. У разі пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах можливі:
швидке поширювання вогню і продуктів горіння всіма приміщеннями як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках, через технологічні отвори і прорізи, вентиляційними, аспіраційними системами, системами транспортування зерна, обладнанням, галереями тощо;
вибухи пилу з борошна і елеваторного пилу та продуктів розкладання, що супроводжується руйнуванням будівель (споруд).
220. Під час гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах КГП зобов’язаний:
вжити заходів щодо зупинки і перекривання вентиляційної та аспіраційної систем, зупинити роботу технологічного обладнання. Якщо перекривні пристрої деформувались - організувати розкриття повітропроводів і заповнення їх піною;
визначити вид зернопродуктів (сировини), їх кількість;
гасіння і випуск сировини здійснювати з обов’язковою флегматизацією горючої газової суміші вуглекислотним газом чи азотом в силосі чи бункері;
- для гасіння пожежі до вежі елеватора організувати подавання стволів з боку надсилосного приміщення за допомогою зовнішніх пожежних драбин чи пожежних автодрабин і знизу вежі - по внутрішніх драбинах. Одночасно вжити заходів щодо захисту галерей, що з’єднують вежу з млином чи іншими приміщеннями;
- під час гасіння пожеж у млинах організувати подавання стволів-розпилювачів у першу чергу до осередку пожежі і на вище розташований поверх, потім на нижній поверх і на захист прорізів;
у приміщеннях з наявністю пилу з борошна та елеваторного пилу, а також розсипу муки застосувати стволи-розпилювачі, або стволи з насадками-розпилювачами; гасіння компактними струменями проводити тільки після зволожування приміщення розпиленою водою, не допускаючи направлення їх на відкриті купи муки;
у суміжних приміщеннях з наявністю пилу, що не горять, організувати змочування поверхні конструкцій і обладнання розпиленими струменями;
для подавання води на верхні поверхи організувати використання сухотрубів і пожежних кранів з вмиканням насосів-підвищувачів;
для обмеження поширювання вогню галереями і транспортерами організувати введення у дію водяних завіс;
організувати у приміщеннях, які не горять, захист зерна і борошна від води.
220. Під час пожежі у зерносушарнях вжити заходів щодо зупинки вентиляторів, подачі теплоносія до сушильної камери, подачі зерна з сушарні на склад і збільшення подачі сирого зерна до сушарні.
|