|
|
Скачати 1.69 Mb.
|
|
2.7 Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації 89. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації проводиться після ліквідування пожежі або скорочення обсягу робіт на пожежі після відповідного розпорядження КГП. 90. Порядок повернення з місця пожежі пожежних підрозділів до місця постійної дислокації визначає КГП після доповіді старших посадових осіб, які очолюють підрозділ про завершення згортання сил і засобів. 91. Згортання сил та засобів на місці пожежі передбачає:
92. Повернення до місця постійної дислокації проводиться найкоротшим шляхом, підтримуючи зв’язок з диспетчером (радіотелефоністом). Після повернення в розташування проводяться дозаправлення техніки пально-мастильними матеріалами (далі – ПММ), вогнегасними речовинами, заміна пожежних рукавів, обслуговування (перевірка) апаратів захисту органів дихання, ПТО та пожежних автомобілів. РОЗДІЛ ТРЕТІЙ КЕРІВНИЦТВО (УПРАВЛІННЯ) СИЛАМИ ТА ЗАСОБАМИ ПІД ЧАС ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ 3.1 Основи керівництва (управління) 93. Керівництво (управління) силами і засобами на пожежі – діяльність КГП (штабу на пожежі), яка здійснюється з метою успішного ведення оперативних дій на підставі даних розвідки. 94. Залежно від кількості сил та засобів, які прибули на пожежу, керівництво гасінням пожежі здійснює:
95. Старша посадова особа органу управління, пожежного підрозділу, яка прибула на пожежу, де вже працюють пожежні підрозділи, зобов’язана: - оцінити обстановку та встановити правильність організації оперативних дій з гасіння пожежі; - визначитись з необхідністю виклику додаткових сил і засобів до місця пожежі; - взяти на себе керівництво гасінням пожежі, якщо КГП не забезпечує керівництво силами та засобами. 96. Старша посадова особа, яка прибула на пожежу, несе відповідальність за наслідки її гасіння незалежно від того, взяла вона керівництво на себе чи ні. 97. Старша посадова особа, яка виконує обов’язки КГП, при необхідності виїзду до місця іншої події, що робить неможливим виконання нею обов’язків КГП, зобов’язана призначити нового КГП. Інформація про це надається до ПЗЧ (ОДС ОКЦ), де робиться відповідний запис у оперативній документації. У цьому випадку відповідальність за наслідки гасіння пожежі покладається на особу, яку призначено КГП. 98. Залежно від обстановки на пожежі для управління силами і засобами пожежних підрозділів, КГП може організовувати штаб і оперативні дільниці. 99. Під час роботи на пожежі двох і більше пожежних підрозділів призначається начальник тилу з числа начальницького складу або найбільш досвідчений командир відділення пожежного підрозділу, в районі виїзду якого виникла пожежа. 100. У разі раптової зміни обстановки на пожежі та неможливості своєчасного отримання наказів від КГП, начальники пожежних підрозділів повинні діяти самостійно, керуючись цим Статутом з подальшою доповіддю про свої дії КГП. 101. Відсутність наказів КГП не може бути виправданням бездіяльності начальників (командирів). 3.2 Керівник гасіння пожежі 102. Керівник гасіння пожежі (КГП) є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучені до гасіння пожежі. Він несе відповідальність за організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу та збереження пожежної, рятувальної техніки. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб органів управління, пожежних підрозділів, не має права втручатися в його дії. КГП може бути особа начальницького складу, яка має відповідний допуск до самостійного виконання обов’язків керівника гасіння пожежі (Додаток 9). 103. Керівник гасіння пожежі зобов’язаний:
104. При визначенні необхідної кількості додаткових сил і засобів для гасіння пожежі КГП повинен враховувати:
- необхідність залучення спеціальних служб (служб взаємодії);
105. У разі внесення змін у розстановку сил і засобів на пожежі КГП має прийняти рішення щодо їх перегрупування та довести його до керівників підрозділів, вказавши кому, куди і як проводити перегрупування. 106. Накази мають бути короткими, точними, зрозумілими. Залежно від змісту наказів КГП віддає його виконавцям особисто, через штаб, за допомогою технічних засобів зв’язку або через зв’язкових. 107. КГП повинен встановити вірність вжитих заходів з гасіння пожежі і визначити, чи достатньо сил і засобів для її ліквідування на кожній ділянці. 3.3 Штаб на пожежі. Керівник (начальник) штабу 108. До складу штабу як правило входять: начальник штабу, начальник тилу та їх помічники, відповідальний за дотримання вимог заходів безпеки праці, представник підрозділу матеріально-технічного забезпечення, а також представники служб взаємодії міста (населеного пункту, об’єкта), адміністрації об’єкта та місцевих органів влади. 109. Штаб створюється:
110. Штаб організовує:
111. Штаб розташовується на найбільш зручному для управління силами і засобами місці, визначеному КГП, забезпечується штабним столом (додаток 3), необхідними технічними засобами, обладнанням та документацією. 112. Місце розташування штабу на пожежі позначається: вдень - червоним прапорцем з написом “ШТАБ”; вночі - світловим показчиком з написом червоного кольору “ШТАБ”. 113. Пожежні каски особового складу пожежних підрозділів повинні бути промаркованими (Додаток 2). При веденні документації штабу, підготовки опису пожежі використовуються умовні знаки та скорочення, що наведені в додатках 1, 5. 114. Начальник штабу підпорядковується КГП, є його заступником і забезпечує виконання рішень КГП, а також очолює штаб і несе відповідальність за виконання штабом завдань, визначених цим Статутом. Начальник штабу протягом усього періоду гасіння пожежі повинен постійно знаходитись у місці розташування штабу. При гасінні складних пожеж НШ з дозволу КГП може призначити з числа начальницького складу, присутнього на пожежі, своїх заступників, розподіляючи між ними обов’язки виконання завдань штабу згідно з вимогами цього Статуту та делегуючи їм частину своїх повноважень. 115. Начальник штабу на пожежі зобов’язаний:
3.4 Тил на пожежі. Начальник тилу 116. Тил на пожежі включає в себе зосереджені на пожежі сили та засоби, що забезпечують оперативні дії з гасіння. До основних завдань тилу на пожежі відносяться:
117. За роботу тилу на пожежі відповідає начальник тилу, який призначається з числа начальницького складу і підпорядковується КГП, НШ. 118. Начальник тилу зобов’язаний:
- вести облік роботи пожежної техніки, витрат вогнегасних речовин і ПММ, складати схеми розташування пожежної техніки та прокладених магістральних рукавних ліній, користуючись умовними позначеннями і скороченнями, що наведені в додатках 1 та 5 цього Статуту. 119. У розпорядження НТ, крім основних пожежних автомобілів може додатково надаватися техніка для підвозу води, рукавів, а також легкові і вантажні автомобілі, паливозаправники, авторемонтні майстерні, автобуси тощо. 120. Для керівництва роботою тилу, у разі необхідності, можуть призначатися помічники начальника тилу. |
| Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ... БІБЛІОТЕЧКА ПРАЦІВНИКА У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ, ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ |
| УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях |
Гасіння пожеж у навчальних закладах ЛІТЕРАТУРА: “Тимчасовий статут дій у НС”, “Довідник керівника гасіння пожежі” 1987р. П. П. Клюс, “Пожежна тактика” К. Ф. Кімстач,... |
| Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях Навчальна мета: ознайомити працівників з причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях |
1. Норматив це часовий, кількісний і якісний показник виконання учнем... Нормативи з основ військової справи, цивільного захисту і першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях розроблені згідно з вимогами... |
| РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ Цей Редакційний статут (далі Статут) містить вимоги до створення та поширення інформації |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з рядовим та молодшим начальницьким Тема: Психологічні аспекти дій при ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм безпомилкових... |
| Позакласного заходу з математики Формувати вміння застосовувати набуті знання та способи дій у нових навчальних ситуаціях |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками... Тема Психологічні аспекти дій по ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм без помилкових... |