3.5 Оперативні дільниці на пожежі. Начальник оперативної дільниці на пожежі.
121. Оперативна дільниця (ОД) на пожежі – частина території на місці пожежі, на якій зосереджені сили і засоби, об’єднані конкретним оперативними завданням та єдиним керівництвом.
ОД створюються за рішенням КГП за місцем ведення (периметр пожежі, поверхи, сходові клітини, протипожежні перешкоди тощо) або за видами (рятування людей, ліквідування горіння, захист майна, боротьба з димом тощо) оперативних дій на пожежі.
Оперативні дії на ОД очолює його начальник. Начальники ОД призначаються КГП.
122. Начальник ОД безпосередньо підпорядковується КГП, начальнику штабу, забезпечує виконання поставлених завдань на відповідній ОД, відповідає за безпеку особового складу, підпорядкованого йому на пожежі, та збереженість пожежної техніки, повинен постійно знаходитися на її території, залишаючи її тільки з дозволу КГП.
123. Начальник ОД зобов’язаний:
вести безперервну розвідку і доповідати КГП чи НШ про обстановку на дільниці;
керувати діями підпорядкованих йому підрозділів;
забезпечувати взаємодію підрозділів, що працюють на його дільниці, з підрозділами сусідніх дільниць;
проводити розстановку сил і засобів на ОД;
робити запит, у разі необхідності, про додаткові сили і засоби для вирішення поставлених завдань;
забезпечувати маневрування та швидке перегрупування сил і засобів під час змін обстановки на дільниці;
приймати самостійне рішення щодо перестановки сил і засобів, що забезпечить найшвидше ліквідування пожежі на дільниці, доповідати КГП чи НШ про прийняті рішення;
організувати зв’язок на ОД;
вимагати від підпорядкованого особового складу виконання правил безпеки праці, інформувати учасників гасіння пожежі про виникнення загрози їх життю або здоров’ю;
доповідати КГП чи НШ про виконання поставлених завдань і про роботу підрозділів на дільниці.
3.6 Організація зв’язку на пожежі
124. Організація зв’язку на пожежі здійснюється для забезпечення управління силами і засобами, їх взаємодії та передачі інформації.
125. Для управління силами і засобами на пожежі встановлюється зв’язок між КГП і штабом, НТ, начальником ОД, а за необхідності - з пожежними автомобілями. Для забезпечення управління використовуються радіостанції та гучномовні установки автомобілів зв’язку і освітлення, а також переносні радіостанції, польові телефонні апарати, переговорні пристрої, електромегафони. У окремих випадках, за неможливості використання перерахованих пристроїв, для передачі команди (інформації) можуть використовуватись сигнали управління (додаток 8) а також мобільні телефони.
126. Для взаємодії між ОД, підрозділами, які працюють на пожежі, встановлюється зв’язок між начальниками ОД (підрозділів). При цьому використовуються переносні радіостанції, польові телефонні апарати, гучномовні пристрої та зв’язківці.
127. Для забезпечення передачі інформації встановлюється зв’язок між КГП, штабом і ПЗЧ (ОДС ОКЦ) за допомогою міської телефонної мережі або радіостанцій (мобільних телефонів). При цьому забезпечується обмін інформацією між ПЗЧ (ОДС ОКЦ) і підрозділами, які знаходяться на пожежі і на шляху слідування; передача повідомлень про обстановку і хід гасіння пожежі; виклик додаткових сил і засобів; передача вимог КГП до служб взаємодії.
128. У разі використання засобів радіозв’язку на пожежі КГП має забезпечити дотримання всіма абонентами правил радіообміну та здійснити організацію зв’язку в залежності від рангу пожежі.
Безпосередня відповідальність за організацію зв’язку на пожежі покладається на КГП.
При використанні номера абонента телефонної мережі для роботи в штабі за вказівкою НШ через АТС міста (населеного пункту, об’єкта) необхідно відключити телефонний апарат абонента на час гасіння пожежі.
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
ОБОВ’ЯЗКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПОЖЕЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІД ЧАС ГАСІННЯ ПОЖЕЖ
Обов’язки особового складу пожежних підрозділів при гасінні пожежі, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначаються керівником підрозділу з урахуванням тактичних можливостей техніки, яка знаходиться на оснащенні підрозділу та ступеню підготовленості особового складу до виконання того чи іншого виду робіт.
4.1 Обов’язки диспетчера (радіотелефоніста)
129. Черговий диспетчер (радіотелефоніст) підпорядковується начальнику чергового караулу пожежного підрозділу, а в оперативному відношенні – начальнику чергової зміни (старшому диспетчеру) ОДС ОКЦ, начальнику чергової зміни. Він відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв’язку частини, своєчасне направлення підрозділів до місця пожежі, аварії, катастрофи і стихійного лиха (далі – на пожежу) згідно з Розкладом виїзду пожежно-рятувальних підрозділів на пожежі (далі – Розкладом виїздів) або Планом залучення сил та засобів для гасіння пожеж (далі – План залучення сил та засобів)
130. Під час отримання повідомлення про пожежу черговий диспетчер (радіотелефоніст) зобов’язаний:
отримавши по телефону повідомлення про пожежу, іншу надзвичайну ситуацію, не припиняючи розмови, увімкнути сигнал тривоги, а в нічний час і додаткове освітлення приміщень, заповнити путівку на виїзд чергового караулу (додаток 4) та її копії за кількістю виїжджаючих відділень, установити адресу виникнення пожежі, надзвичайної ситуації, прізвище того, хто повідомив і номер телефону, по якому здійснюється повідомлення, а при можливості – додаткові відомості (уточнене місце виникнення пожежі, характер надзвичайної ситуації, особливості маршруту слідування, що конкретно горить, чи є загроза людям, вибуху, отруєння тощо). За наявності гучномовного зв’язку оголосити найменування відділень, які повинні виїжджати, і адресу пожежі, надзвичайної ситуації, як правило, перед вмиканням сигналу "Тривога" і після його відключення, включати табло (якщо воно є) з переліком автомобілів, що виїжджають;
передати путівку начальнику чергового караулу, повідомити йому наявні додаткові відомості про пожежу, надзвичайну ситуацію, одну копію путівки залишити собі;
разом з путівкою на виїзд караулу передавати начальнику караулу план (картку) пожежогасіння об’єкту, що горить;
по мірі отримання від заявника додаткових відомостей про пожежу, надзвичайну ситуацію, передавати за допомогою радіозв’язку ці відомості підрозділам, що виїхали до місця виклику;
про виїзд караулу на пожежу, у тому числі й на інші виїзди, повідомляти ОДС ОКЦ у встановленому в гарнізоні порядку;
при отриманні сигналу "Тривога" по всіх системах автоматичної пожежної сигналізації діяти відповідно до інструкцій про порядок експлуатації даних установок сигналізації;
при отриманні повідомлення про пожежу на об’єкті, на який передбачено автоматичне направлення сил і засобів за підвищеним номером (рангом) виклику, негайно повідомити про це ОДС ОКЦ;
про направлення додаткових сил і засобів, відомості, що надійшли з місця роботи караулу, про повернення караулу до постійного місця дислокації інформувати ОДС ОКЦ і посадових осіб у встановленому порядку;
встановлювати і підтримувати зв’язок з караулом, що виїхав на пожежу (аварію, катастрофу, стихійне лихо, на заняття тощо);
з урахуванням особливостей об’єкта з’ясовувати за допомогою довідкової літератури і документації, а також через відповідні служби, його оперативно-тактичну характеристику, рівень загазованості, радіаційну обстановку, зміни метеоумов, які передбачаються тощо і при отриманні додаткових відомостей негайно доповідати їх до ОДС ОКЦ і КГП;
за розпорядженням КГП сповістити та задіяти відповідні служби міста (об’єкту);
вживати всіх необхідних заходів до своєчасного отримання інформації про обстановку з місця роботи караулу і негайнопередавати отримані розпорядження й інформацію до ОДС ОКЦ;
виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу, який виїхав на пожежу (КГП);
виконувати обов’язки диспетчера ОДС ОКЦ, якщо на пункт зв’язку підрозділу покладені функції цієї служби гарнізону;
у разі отримання повідомлення про пожежу поза межами району виїзду даного пожежного підрозділу, негайно передати його на ОДС ОКЦ та до пожежної частини, в районі виїзду якої виникла пожежа, і доповісти про це начальнику караулу;
записувати у журнал пункту зв’язку підрозділу час отримання і зміст всіх повідомлень та розпоряджень, що надходять з місця пожежі ( у тому числі час виїзду, прибуття на місце пожежі та повернення до постійного місця дислокації чергового караулу або відділення).
З метою отримання найбільш повної та достовірної інформації про пожежу, аварію, стихійне лихо та визначення єдиної форми розмови з заявником встановлюється перелік питань, які підлягають з’ясуванню:
адреса і найменування об’єкта;
кількість поверхів у будівлях об’єкта;
місце пожежі (поверх), що горить, чи є загроза людям;
прізвище (посада) особи, яка повідомляє про пожежу;
іншу необхідну інформацію на розсуд начальника гарнізону.
Прийом повідомлення повинен проводитись в найкоротший термін з одночасним включенням сигналу “Тривога” (якщо не передбачено інше), з обов’язковим підтвердженням особі, яка повідомила, про факт прийняття повідомлення про пожежу і час реєстрації.
Відсутність даних про заявника не може служити підставою для затримання виїзду на пожежу підрозділу, коли відома адреса.
131. Диспетчер (радіотелефоніст) пожежно-рятувального підрозділу не має права зменшити кількість сил і засобів, виїзд яких передбачений Розкладом виїзду та Планами залучення сил і засобів.
132. На пожежу направляються додаткові сили і засоби, якщо цього потребує характер першого чи додаткового (послідуючого) повідомлення, або за розпорядженням КГП.
4.2 Обов’язки пожежного (старшого пожежного)
133. Під час гасіння пожежі пожежний зобов’язаний:
знати своє оперативне завдання, а також завдання відділення;
виконувати команди і накази командирів і начальників беззаперечно, точно та у зазначений термін;
не залишати своєї позиції без дозволу командира, крім випадків явної загрози життю або травмування;
підтримувати зв’язок з командиром і пожежними свого відділення;
діяти згідно з табелем розрахунку особового складу (Додаток 6);
проявляти ініціативу і винахідливість під час виконання завдання;
попереджати людей і вживати заходів для рятування у разі виявлення небезпеки для їх життя, про що доповідати командиру відділення;
надавати першу медичну допомогу потерпілим;
слідкувати за справністю пожежнотехнічного озброєння і спорядження та дбайливо поводитися з ним;
вміти працювати з пожежно-технічним озброєнням, оснащенням, спорядженням, та радіостанціями, знати та дотримуватись правил радіообміну;
дотримуватись правил безпеки праці;
перевіряти наявність закріпленого пожежно-технічного озброєння після закінчення робіт, про результати доповідати командиру відділення.
134. Пожежний, який входить до складу розвідки, зобов’язаний:
мати при собі необхідне пожежнотехнічне озброєння та спорядження;
невідлучно прямувати за особою, яка очолює розвідку;
уважно слідкувати за навколишньою обстановкою;
у разі виявлення людей, які знаходяться у небезпеці, виявлення вогню чи диму у приміщеннях та у пустотах конструкцій будівель та змін у поведінці несучих конструкцій негайно доповідати особі, яка очолює розвідку.
135. Під час рятування людей пожежний зобов’язаний:
мати при собі пожежно-технічне озброєння та спорядження, яке необхідне для вказаного командиром способу рятування;
сповістити при вході до приміщення людей, які рятуються, про надання їм допомоги (вживати заходів для недопущення паніки);
обрати найкоротший шлях і найбільш безпечний спосіб рятування, якщо вони не вказані командиром;
проходити з людиною, яку рятує, через зону підвищених температур і сильного задимлення тільки у винятковому випадку, при цьому вжити заходів для захисту її від дії небезпечних факторів пожежі.
136. Під час прокладання рукавної лінії пожежний зобов’язаний:
обирати найбільш безпечні, зручні і найкоротші шляхи до позицій ствольників;
уникати прокладання рукавів по гострих предметах або предметах, що горять, а також у місцях, де пролито їдкі речовини; якщо інших шляхів немає, для прокладання рукавів використовувати настил з підручних матеріалів та інші засоби для їх захисту від ушкоджень;
не завалювати рукавними лініями проходи і сходи будівлі, прокладати рукавні лінії у сходових клітках, переважно між маршами;
прокладати рукавні лінії по сторонах вулиці, дороги, двору, по можливості, поза проїжджими частинами, а через залізничне (трамвайне) полотно - під коліями (між шпалами);
захищати рукава, що прокладені на проїжджій частині дороги (вулиці) рукавними містками;
не допускати розміщення розгалуження на проїжджій частині дороги, перекручувань і заломів рукавів, ударів з’єднувальними головками по твердому покриттю дороги, а також різких згинань рукавів під час прокладання їх через перепони;
закріплювати рукавні лінії, які прокладаються на висоті, рукавними затримками;
створювати біля розгалуження необхідний для гасіння пожежі резерв пожежних рукавів для просування ствольників і для забезпечення маневрування стволом. У разі роботи пожежно-рятувальних підрозділів в умовах низьких температур прокладати резервну (другу) магістральну лінію;
нарощувати за необхідності рукавні лінії у ствола;
застосовувати всередині приміщень, як правило, прогумовані рукава;
розміщувати рукавну лінію на пожежній автодрабині посередині сходів, закріплюючи її рукавними затримками;
слідкувати за станом рукавних ліній, встановлювати затискачі рукавні на пошкоджені рукава або заміняти їх на інші.
137. Під час евакуювання майна пожежний зобов’язаний:
дотримуватись вказаної командиром послідовності евакуювання;
обережно ставитись до майна, що евакуюється, і вживати заходів для його збереження;
не захаращувати шляхи евакуювання.
138. Під час роботи зі стволом пожежний зобов’язаний:
підійти якомога ближче до місця горіння, створивши при цьому необхідний запас рукавної лінії;
просуватися уперед зі стволом, направляючи струмінь води до місць найбільш інтенсивного горіння, на конструкції та предмети, що горять;
направляти струмінь води назустріч вогню, що поширюється, у першу чергу на ті частини конструкцій, згоряння чи зміни міцності яких у разі нагрівання можуть призвести до обвалення всієї конструкції чи частини споруди;
направляти струмінь води зверху до низу у разі гасіння вертикальних поверхонь;
перекрити чи вивести ствол назовні після того, як горіння ліквідовано;
у разі зміни позиції тимчасово припинити подачу води чи перевести ствол, опущеним униз;
не торкатись і не направляти струмінь води на електропроводи, що знаходяться під напругою, якщо не виконані всі вимоги безпеки праці;
ліквідувати горіння за наявності крихкої чи скляної тари, за допомогою подачі розпиленої води чи піни;
захищати резервуари з займистими і горючими рідинами, балони зі стисненими газами, установки і апарати, які знаходяться під тиском, шляхом охолодження їх поверхонь;
захищати від теплової дії будівлі чи окремі частини будівель, направляючи струмінь води на конструкції, яким загрожує вогонь;
не направляти струмінь води в місця подачі піни або порошку;
не допускати надмірного проливання води;
139. Під час роботи з розкривання і розбирання конструкцій будівель пожежний зобов’язаний:
проводити роботу у межах, вказаних командиром відділення;
застосовувати пожежний механізований та немеханізований інструмент;
виконувати роботи з розкриття і розбирання конструкцій з найменшою шкодою для будівлі, обладнання і майна;
не допускати пошкоджень трубопроводів і арматури на них, а також ліній зв’язку й електромереж;
завалювати димові труби, опори чи частини будівель під безпосереднім керівництвом КГП (чи особи за його дорученням) після віддалення з небезпечної зони людей і техніки;
розкривати вікна і двері, за можливості, без пошкоджень.
140. При встановленні пожежного автомобіля на джерело водопостачання та прокладання рукавних ліній пожежний зобов’язаний:
знати розташування джерел водопостачання в районі виїзду підрозділу (на об’єкті) та вміти їх відшукати;
не допускати переїзду автотранспорту через рукави, що не захищені рукавними містками або іншими пристроями;
слідкувати за справним станом магістральних рукавних ліній; встановлювати рукавні затискачі на пошкоджені рукави, відмічаючи місця пошкоджень або замінювати пошкоджені рукави;
регулювати подачу води до робочих рукавних ліній;
підтримувати зв’язок з водієм та ствольниками.
141. пожежний – зв’язківець зобов’язаний:
отримавши та з’ясувавши накази командира (КГП), своєчасно передавати їх за належністю без спотворень;
швидко, вірно та за належністю передавати усні накази, після чого негайно повернутися до керівника і доповісти йому про передачу наказу;
встановити і підтримувати постійний зв’язок зі штабом на пожежі, ОДС ОКЦ, ПЗЧ за допомогою радіозв’язку, телефоном тощо;
мати при собі переносну радіостанцію, довідник телефонів, перелік позивних, блокнот, олівці та електричний ліхтар.
142. Пожежний (дозорний) на місці ліквідованої пожежі зобов’язаний:
спостерігати за територією, де ліквідовано пожежу, у разі виявлення осередків пожежі повідомити про них пожежний підрозділ і розпочати гасіння;
підтримувати періодичний зв’язок з начальником чергового караулу, доповідати йому про обстановку на дільниці, що охороняється;
не залишати об’єкт, що охороняється, без наказу посадової особи за розпорядженням якої виставлено дозор;
після отримання дозволу на повернення до підрозділу, повідомити про це адміністрацію об’єкта.
|