МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до лабораторних робіт з дисципліни «ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА»

Скачати 0.66 Mb.

Назва	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до лабораторних робіт з дисципліни «ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА»
Сторінка	5/6
Дата	08.04.2013
Розмір	0.66 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6

Контрольні питання:

1.Поясніть принцип дії фотодатчиків .

2.Вкажіть переваги та недоліки фоторезисторів порівняно з вакуумними фотоелементами.

3.Як визначити чуттєвість фотодатчика ? Наведіть приклад.

4.Яке використання фотодатчиків у схемах автоматики та автоматизації? Наведіть приклади .

5.Як зрозуміти "теневий" чи "світловий" струм фотодатчика ?

6.З якою метою та яким газом наповнюють фотоелементи ?

7.Поясніть принцип роботи фотодіода у фотоперетворювальному та фотогенераторному режимах .

8.З чим пов’язані переваги та недоліки фототиристора порівняно з фототріодом ( фототранзистором )?

9.Поясніть світлові та вольтамперні характеристики фотодатчиків .

10.Поясніть принцип роботи фотореле (рисунок 5).

11.Поясніть будову,принцип дії,використання оптронів .

12.Як змінюється опір досліджуємих датчиків від зміни світлового фотопотоку?
Література: [ 2 ] , c 95…132, [ 3 ] , c 63…78.

Завдання на самостійну роботу: зробити необхідні розрахунку,оформити звіт,вивчити теорію з літературних джерел.
Лабораторна робота № 7

Вивчення апаратури керування та захисту електрообладнання
Мета роботи: отримати навички в дослідженні, розрахунку, виборі та застосуванні апаратури керування та захисту електрообладнання.

Прилади та обладнання:

1. Апаратура керування та захисту електрообладнання (рубильники, проміжні реле, запобіжники, перемикачі, автоматичні вимикачі, теплові реле, реле часу, шляхові вимикачі, електромагнітні пускачі, кнопки керування, спеціальні захисні пристрої.

2. Прилад комбінований Ц 4352.

3. Універсальний лабораторний стенд.

4. Трифазний асинхронний електродвигун з КЗ ротором 1,5 кВт 1500 об/хв.

5. Лампи розжарювання.

6. Зۥєднувальні провідники.
Основні теоретичні положення:

Автоматичне керування електроприводами

Керування електроприводом — це комплекс дій, які забезпечують пуск, зупинку, гальмування, реверсування, регулювання і стабілізацію швидкості, здійснення заданого режиму роботи привода, сигналізацію про стан окремих його ланок, захист від ненормальних режимів роботи і аварій тощо. Залежно від участі в цих діях людини (оператора) розрізняють два способи керування: неавтоматичне (ручне) та автоматичне.

Неавтоматичним (ручним) називають керування, при якому оператор бере безпосередню участь як у створенні початкового керуючого імпульсу, так і в усіх наступних операціях по керуванню електроприводом (наприклад, комутація електричних кіл привода за допомогою рубильників і перемикачів, пакетних вимикачів і перемикачів та інших апаратів ручного керування).

Автоматичним вважають таке керування, при якому основні операції керування здійснюються без участі оператора. Його роль зводиться лише до подачі команд і контролю за їх виконанням. Часто і самі ці команди подаються різними автоматичними пристроями.

Автоматичне керування електроприводами дає можливість підвищити продуктивність робочих машин, зменшити витрати електроенергії на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції, значно знизити затрати і підвищити продуктивність праці обслуговуючого персоналу. При автоматичному керуванні створюються найсприятливіші умови для контролю за ходом технологічного процесу і забезпечення оптимального режиму роботи обладнання.

Під системою автоматичного керування електропривода розуміють сукупність механічних, електромеханічних, напівпровідникових та інших елементів, за допомогою яких здійснюється керування. Система автоматичного керування може бути розімкненою або замкненою.

Розімкненою називають таку систему автоматичного керування, при якій із зміною збурюючої дії (наприклад, навантаження на валу двигуна) змінюється раніше заданий режим роботи електропривода і відновлення цього режиму без втручання оператора неможливе.

Замкненою називають систему автоматичного керування, при якій із зміною збурюючої дії заданий режим роботи електропривода не змінюється. Заданий режим підтримується керуючими діями, що створюються за допомогою засобів зворотного зв'язку.

У сільськогосподарському виробництві в основному використовують розімкнені системи.

Принципи автоматичного керування електроприводами. В умовах сільськогосподарського виробництва здебільшого автоматизують керування пуском і гальмування асинхронних електродвигунів.

При пуску і гальмуванні з часом змінюються значення струмів у колах статора і ротора, обертаючий момент, швидкість обертання та інші параметри двигуна. Підтримувати величину цих параметрів в заданих межах можна відповідним перемиканням електричних кіл, зміною опору пускових і гальмівних резисторів, регулюванням напруги та іншими способами. Керування пуском і гальмуванням асинхронних двигунів переважно здійснюється у функції часу, струму або швидкості.

Керування функції часу полягає в тому, що перемикання електричних кіл, зміну опору пускових і гальмівних резисторів, підвищення або зниження напруги здійснюється в певний час, коли параметри двигуна(струм, момент, швидкість та інші) досягають заданих значень. Час контролюється за допомогою реле часу з відповідними видержками часу. Керування у функції часу можливе для усіх типів двигунів і на практиці найбільш поширене.

Керування пуском асинхронного двигуна з фазним ротором у функції часу (рис.1.) здійснюють так. Натисканням на кнопку «Пуск» SB2 подають напругу на котушку лінійного контактора КМ1. Він спрацьовує і своїми головними замикачами контактами вмикає обмотку статора двигуна в електричну мережу, а допоміжним замикаючим контактом закорочує кнопку SB2 і подає напругу на котушку реле часу КТ1. Двигун розганяється при ввімкненому в коло ротора блоці пускових резисторів R1…R6. Реле часу КТ1 спрацьовує і своїм замикаючим контактом з видержкою часу подає напругу на котушки контактора прискорення КМ2 та реле часу КТ2, внаслідок чого вони спрацьовують. При спрацюванні контактора КМ2 замикаються його головні замикаючі контактори і закорочують перший ступінь блока резисторів R1…R3. Двигун продовжує розганятися при зменшеному опорі роторного кола. При спрацюванні реле КТ2 з видержкою часу подається напруга на котушку контактора КМ3 на саможивлення, а допоміжним розмикаючим контактом розмикає кола котушок контактора КМ2 та реле КТ1 і КТ2, позбавляючи їх живлення. Далі двигун розганяється при повністю закороченому блоці резисторів R1…R6 до швидкості, що відповідає навантаженню на його валу.

Рис.1.Схема електрична принципова керування пуском асинхронного двигуна з фазним ротором у функції часу
Керування у функції струму здійснюється за допомогою реле струму, ввімкнених в коло якоря двигуна постійного струму або в коло статора чи ротора двигуна змінного струму. Коли струм в колі якоря(статора, ротора) досягає певного, наперед заданого значення, реле вмикають контактори або інші комутаційні апарати, які змінюють з’єднання електричних кіл двигуна, закорочують окремі ступені пускових, гальмівних і регулювальних резисторів тощо.

Спрощена принципіальна схема керування пуском асинхронного двигуна з фазним ротором у функції струму показана на рис.2. Пуск здійснюється так. Натисканням на кнопку «Пуск» SB2 подається напруга на котушку лінійного контактора КМ1. Він спрацьовує і своїми головними замикаючими контактами вмикає обмотку статора двигуна на напругу електромережі, а допоміжними замикаючими контактами закорочує кнопку SB2 і подає напругу на блокувальне реле KV. На початку пуску в колі ротора находять максимальний пусковий струм, тому реле струму КА1 і КА2, котушки яких ввімкнені в це коло, спрацьовують і розмикають свої розмикаючі контакти в колах котушок контакторів прискорення КМ2 і КМ3. Це відбувається раніше, ніж замикання контакту блокувального реле КV, власна тривалість спрацювання якого більше від тривалості спрацювання реле КА1 і КА2. Тому контакти контакторів КМ2 і КМ3 залишаються розімкненими і двигун розганяється при ввімкненому в коло ротора блоці пускових резисторів R1...R6. Швидкість обертання двигуна зростає, а пусковий стум зменшується. При певних значеннях струму реле КА1 і КА2 по черзі повертається у вихідне положення і своїми розмикаючими контактами подають напругу в котушки контакторів прискорення КМ2 і КМ3. При цьому спочатку спрацьовує контактор КМ2 і своїми головними замикаючими контактами закорочує перший ступінь R1 і R3,а потім, через деякий час, спрацьовує контактор КМ3 і скорочує другий ступінь R4…R6, блока пускових резисторів. Далі двигун розганяється до повної швидкості при закороченому блоці резисторів R1…R6.

Рис.2.Схема електрична принципова керування пуском асинхронного двигуна з фазним ротором у функції струму

Керування у функції швидкості можна здійснювати за допомогою реле швидкості, або реле, які реагують на зміну інших величин, що перебувають у прямій залежності від швидкості. Для двигунів постійного струму такою величиною є е.р.с., а для двигунів змінного струму – е.р.с., або частота струму ротора.

Керування пуском асинхронного двигуна з фазним ротором у функції частоти струму ротора (рис.3.) здійснюється за допомогою реле частоти KF, магнітний потік якого створює спільною дією протилежно направлених магніторушійних сил котушки і короткозамкненого витка реле. На початку пуску частота струму ротора висока, тому струм в короткозамкненому витку і його розмагнічуюча дія великі, тому магнітний потік реле порівняно малий. Через це реле KF не спрацьовує і двигун розганяється при ввімкненому в коло ротора блоці пускових резисторів R1…R3. При зростанні швидкості двигуна частота струму ротора знижується, струм в короткозамкненому витку і його розмагнічувальна дія зменшується, а магнітний потік реле збільшується. Коли швидкість двигуна і частота струму ротора досягають певних значень, KF спрацьовує і своїм замикаючим контактом подає напругу на котушку контактора прискорення КМ2. Контактор КМ2 спрацьовує і закорочує блок резисторів R1…R3. Далі двигун розганяється при закороченому блоці резисторів до швидкості, що відповідає його навантаженню. Якщо при пуску двигуна застосовують кілька ступенів блока резисторів, то стільки ж треба мати реле, відрегульованих на різні частоти струму.

Рис.3. Схема електрична принципова керування пуском асинхронного двигуна з фазним ротором у функції частоти струму ротора

Таблиця 1

Характеристика апаратури керування та захисту

№ п/п	Комутаційний апарат	Тип апарату	Основні параметри	Умовне графічне зображення у схемах автоматизації
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з інструкцією до виконання роботи, теоретичними матеріалами по вивченню пускової та захисної апаратури, підготувати звіт до фіксації результатів досліджень.

2. Підготувати робоче місце до виконання роботи, зібрати схему досліджень (рис. 1, а).

3. Отримавши дозвіл керівника робіт, включити живлення схеми досліджень.

4. Здійснити пуск, зупинку роботи трифазного асинхронного електродвигуна на стенді за допомогою пускової апаратури.

5. Виключити живлення стенду, повернути всі органи керування обладнання у первинне положення.

6. Отримавши зразки пускової та захисної апаратури, розглянути їх будову, роботу, характеристики та параметри, у звіт внести їх основні відомості (таблиця 1).

7. Закінчивши виконання роботи, прибрати робоче місце, повернути інструкції до виконання роботи та роздаточні матеріали керівнику робіт.

Підготуйтеся до захисту звіту з лабораторної роботи. Дайте відповіді на контрольні питання.
Контрольні питання :

1.Поясніть призначення та роботу пускозахисної апаратури в схемах керування електрообладнання.

2.Поясніть призначення блокувальних зв’язків у схемах керування електроприводами.

3.Поясніть будову, принцип дії ,основні параметри та характеристики пускової та захисної апаратури.

4.По яким параметрам та характеристикам здійснюють вибір пускової та захисної апаратури ?

5.Теплові та електромагнітні розчеплювачі автоматичних вимикачів - призначення, будова ,принцип дії.
Література : [ 6 ] , c 104-149.

Завдання на самостійну роботу: зробити необхідні розрахунки, оформити звіт, вивчити теорію з літературних джерел.

Лабораторна робота №8

Вивчення блокувальних зв’язків у схемах автоматичного керування електроприводами
Мета роботи: отримати навички в розрахунку, складанні та дослідженні блокувальних зв’язків у схемах керування електроприводами.

Прилади та обладнання:

1.Апаратура керування та захисту електрообладнання (рубильники, проміжні реле запобіжники, перемикачі, автоматичні вимикачі, теплові реле, реле часу, шляхові вимикачі, електромагнітні пускачі, кнопки керування, спеціальні захисні засоби).

2.Універсальний лабораторний стенд.

3.Комбінований прилад Ц4352.

4.Трифазні асинхронні електродвигуни з КЗ ротором 1,5 кВт 1500 об\хв.

5.Лампи розжарювання 220 В.

6.Зۥєднувальні провідники.
Основні теоретичні положення

Блокіровки в схемах керування. У схемах автоматичного керування електроприводами найчастіше застосовують блокіровки, що забезпечують задану послідовність або одночасність вмикання і вимикання кількох двигунів, не допускають одночасного вмикання контактів або інших апаратів, запобігають мимовільному пуску двигунів, нещасним випадкам і аваріям, які можуть виникнути внаслідок неправильних дій обслуговуючого персоналу, тощо.

Щоб забезпечити задану послідовність вмикання в електромережу двигунів М1 і М2 (рис.1),треба послідовно з котушкою електромагнітного контактора КМ2, призначеного для керування двигуном М2, ввімкнути допоміжний замикаючий контакт контактора КМ1, призначеного для керування двигуном М1. При цьому вмикання двигуна М2 буде можливим лише після замикання допоміжного замикаючого контакту контактора КМ1, тобто після вмикання двигуна М1.

Для того щоб двигуни М1 і М2(рис.2) вмикались тільки одночасно, треба послідовно з котушкою контактора КМ2, призначеного для керування двигуном М2, ввімкнути допоміжний замикаючий контакт контактора КМ1, призначеного для керування двигуном М1, а допоміжний замикаючий контакт контактора КМ2 приєднати паралельно кнопці „Пуск” SB2. Вмикання двигунів здійснюється так. Натисканням на кнопку SB2 подається напруга на котушку контактора КМ1. Він спрацьовує і своїми головними замикаючими контактами (на схемі не показані) вмикає двигун М1 в електромережу, а допоміжним замикаючим контактом подає живлення на котушку контактора КМ2. Контактор КМ2 теж спрацьовує і вмикає двигун М2. У тому випадку, коли з будь-яких причин контактор КМ2 не спрацьовує і двигун М2 не вмикається, при відпусканні кнопки SВ2 зупиняється і двигун М1. Одночасне вимикання обох двигунів здійснюється за допомогою кнопки “Стоп“ SВ1.

Щоб не допустити одночасного вмикання контакторів КМ1 і КМ2 (рис.3), а треба послідовно з котушкою контактора КМ1 приєднати допоміжний розмикаючий контакт контактора КМ2, а послідовно з котушкою контактора КМ2 - допоміжний розмикаючий контакт контактора КМ1. При цьому, якщо один з контакторів ввімкнути, то його допоміжний розмикаючий контакт в колі котушки другого контактора розімкнеться і вмикання другого контактора стане неможливим. Таку блокіровку можна здійснити також за допомогою здвоєних кнопок, що мають по одному розмикаючому і одному замикаючому контакту(рис.4). При натисканні на кнопку SB2 її замикаючий контакт замикає коло котушки контактора КМ1, а розмикаючий - розмикає коло котушки контактора КМ2. Якщо ж натиснути на кнопку SB3, то, навпаки, замкнеться коло котушки контактора КМ2 і розімкнеться коло котушки контактора КМ1. При одночасному натисканні на обидві кнопки розмикаються кола котушок обох контакторів і вони вимикаються. Одночасне вмикання обох контакторів неможливе.

Мимовільному пуску двигуна, що відбувається після зупинки його внаслідок значного зниження або повного зникнення напруги електромережі і наступного відновлення її, необхідно запобігати у тих випадках, коли такий пуск не можна допустити за умовами технологічного процесу або умовами техніки безпеки. Запобігають мимовільному пуску найчастіше за допомогою електромагнітного контактора і кнопки “Пуск“. Якщо напруга електромережі нормальна, то при натисненні на кнопку “Пуск” SB2 (рис.5) одержить живлення котушки контактора КМ. Він спрацює і своїми головними замикаючими контактами ввімкне двигун в електромережу, а допоміжним замикаючим контактом закоротить кнопку SB2. Після цього натискання на кнопку SB2 припиняють і вона повертається у вихідне положення, розмикаючи свій замикаючий контакт. Живлення котушки контактора КМ триває через контакт, що закорочує кнопку SB2. Якщо з будь-яких причин напруга електромережі значно знизиться або зникне, то контактор повернеться у вихідне положення і своїми головними контактами вимкне двигун з електромережі, а допоміжним розімкне коло своєї котушки. Наступний пуск двигуна після відновлення напруги можливий тільки після натискання кнопки “Пуск” SB2.

Нещасним випадкам і аваріям запобігають за допомогою кінцевих вимикачів, електричних замків та інших пристроїв. Як приклад на рис.6 показано схему блокувального кола, що забезпечує переміщення рухомого елемента робочої машини в заданих межах і вимикання приводного двигуна цієї машини, коли елемент переміститься за допустимі межі. При нормальному режимі роботи рух елемента вліво припиняється після розмикання кінцевого вимикача SQ1, а рух вправо - після розмикання кінцевого вимикача SQ2. Якщо з будь - яких причин кінцевий вимикач SQ1 або SQ2 не розімкнеться, то рухомий елемент машини переміститься за допустимі межі і розімкнеться відповідний аварійний кінцевий вимикач SQ3 або SQ4. При цьому котушка лінійного контактора КМ позбавиться живлення і він вимкне двигун з електромережі.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО... Поняття потенціалу, напруги, електрорушійної сили (ЕРС), сили струму, електричного опору	Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:...
Для магістрів державного управління Донецьк 2007р Методичні вказівки до лабораторних робіт до лабораторних робіт з нормативної дисципліни „Технології комп’ютерних мереж”	Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний... Методичні вказівки та завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...	Затверджено Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Інформатика» для студентів напряму підготовки 050101 – “Комп’ютерні науки...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний... Завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509 „Облік і аудит”/ Укл.:...	Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Фізичні... Рекомендовано до друку Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ Тематика курсових робіт з дисципліни “Технологія і організація туристичної діяльності”

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання