ІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ


НазваІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Сторінка5/8
Дата07.04.2013
Розмір1.39 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

2.5. Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском

2.5.1. Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під

тиском

Посудиною, що працює під тиском, називають герметично закриту ємність, призначену для хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і транспортування газоподібних, рідких та інших речовин. Межею посудини є вхідні та вихідні штуцери. До посудин, що працюють під тиском, відносять котли, балони, цистерни, бочки.

Посудини, що працюють під тиском, виготовляють зварними або литими на підприємствах, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці. На заводі на поверхню посудин тавруванням наносять паспортні дані. Після виготовлення всі посудини підлягають випробуванню пробним тиском.

Під час експлуатації найчастіше причинами аварій і вибухів посудин є перевищення гранично допустимого тиску, порушення температурного режиму, втрата ними механічної міцності.

Посудини, що працюють під тиском, через можливість вибуху належать до устаткування підвищеної небезпеки, тому експлуатувати їх необхідно відповідно до "Правил будови і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском". Ці правила розповсюджуються на:

  • посудини, що працюють під тиском води з температурою вище 115°С або іншої рідини з температурою, яка перевищує температуру кипіння під тиском 0,07 МПа (без урахування гідростатичного тиску); посудини, що працюють під тиском пари чи газу понад 0,07 МПа;

  • балони, призначені для транспортування і зберігання стиснених, зріджених і розчинених газів під тиском понад 0,07 МПа;

  • цистерни і бочки для транспортування і зберігання зріджених газів, тиск пари яких за температури до 50°С перевищує 0,07 МПа;

  • цистерни і посудини для транспортування або зберігання стиснених, зріджених газів, рідин і сипких тіл, у яких тиск вищий за 0,07 МПа створюється періодично для їх опорожнення;

  • барокамери.

  • Вказані правила не розповсюджуються на:

  • посудини і балони місткістю не більше 0,025 м (25 л), для яких добуток тиску (р) в МПа на місткість (V) в м3 не перевищує 0,02;

  • посудини, що працюють під вакуумом;

  • прилади парового і водяного опалювання;

  • трубчасті печі, частини машин, що не є самостійними посудинами, та деякі інші.

Посудини, на які розповсюджуються "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", підлягають реєстрації і технічному обстеженню – огляду і випробуванню пробним тиском. Передбачена реєстрація деяких посудин в органах Держнаглядохоронпраці.

Реєстрації в цих органах не підлягають:

  • посудини холодильних установок і холодильних блоків у складі технологічних установок;

  • бочки для перевезення зріджених газів, балони місткістю до 100 л включно, встановлені стаціонарно, а також призначені для транспортування і (або) зберігання стиснених, зріджених і розчинених газів;

  • посудини для зберігання і транспортування зріджених газів, рідин і сипких тіл, що знаходяться під тиском періодично під час їх опорожнення;

  • посудини з стисненими і зрідженими газами, призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені, та деякі інші.

На підприємствах торгівлі і громадського харчування не використовуються посудини, що підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці. Проте на цих підприємствах наявні або є в обігу посудини (апарати), на які розповсюджуються вимоги "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском". До таких посудин належать апарати стаціонарних холодильних установок, автосатуратори, балони з різними газами.

Дозвіл на введення в експлуатацію посудин, які підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, видається особою, призначеною наказом по підприємству для здійснення нагляду за технічним станом і експлуатацією посудин, на підставі документації підприємства-виробника після перевірки представником організації обслуговування і, за необхідності, технічного огляду. Дозвіл на введення посудини в експлуатацію записується в її паспорт.

На поверхні посудини повинні бути такі дані: реєстраційний номер, дозволений робочий тиск, дата (число, місяць і рік) наступного огляду і випробування.

Посудина або група посудин, що входять в установку, запускаються в роботу на підставі письмового розпорядження адміністрації підприємства. Посудини, на які розповсюджуються вимоги вказаних вище правил, періодично в процесі експлуатації і, за необхідності, достроково піддаються технічному огляду. Об'єм, методи і періодичність технічних оглядів посудин (за винятком балонів) визначені підприємствами-виробниками, вказані в паспортах та інструкціях з монтажу і безпечної експлуатації. Технічний огляд посудин, цистерн, балонів і бочок може проводитися на спеціальних ремонтно-випробувальних пунктах, на підприємствах-виробниках, на наповнювальних станціях, а також на підприємствах власників.

На підприємствах повинні бути забезпечені утримання посудин в справному стані і безпечні умови їх роботи. Наказом по підприємству або об'єднанню підприємств призначається з числа інженерно-технічних працівників особа, відповідальна за справний стан і безпечну дію посудин, і особа, що здійснює нагляд за їх технічним станом і експлуатацією.

До обслуговування посудин, що працюють під тиском, допускаються особи, які досягли 18-річного віку, пройшли спеціальне навчання (у професійно-технічному училищі, навчально-курсовому комбінаті), атестацію і кваліфікаційні комісії та інструктаж щодо безпечного обслуговування посудин. Перевірка знань персоналу, що обслуговує посудини, проводиться не рідше, ніж раз на рік.

Інструкції щодо режиму роботи і безпечної експлуатації посудин повинні бути вивішені на робочих місцях і видані під розписку обслуговуючому персоналу. В разі порушення режимів роботи і появи несправностей експлуатація посудин має бути припинена.

Для управління роботою і забезпечення безпечної експлуатації посудини обладнані приладами для вимірювання тиску і температури, запобіжними пристроями, запірною арматурою і, за необхідності, показниками рівня рідини.

На посудинах для вимірювання тиску встановлюють манометри, перевірка яких з опломбуванням або тавруванням проводиться не рідше одного разу на рік. Не рідше за один раз на 6 місяців на підприємстві перевіряють покази робочих манометрів за контрольним; результати перевірки записують у журнал. Манометр повинен мати червону межу на поділці, яка відповідає дозволеному робочому тиску в посудині.

Запобіжні клапани бувають пружинної і важеле-вантажної дії. Запобіжні клапани повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-82."ССБП. Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні". Тиск настройки запобіжних клапанів повинен дорівнювати робочому тиску в посудині або перевищувати його, але не більше, ніж на 25 % . Робоче середовище, що виходить із запобіжного клапана, слід відводити в безпечне місце.

Запобіжні клапани перевіряють не рідше, ніж один раз на 6 місяців або один раз на рік, залежно від виду посудини, на якій вони встановлені. З проведенням періодичних перевірок запобіжний клапан після випробування і тарування повинен пломбуватися. Замість запобіжних клапанів можуть бути використані запобіжні пластини, що розриваються за тиску в посудині, який перевищує робочий не більше, ніж на 25 % .

Посудина, що працює під тиском, меншим за тиск джерела, що живить його, повинна бути обладнана автоматичним редукуючим пристроєм для пониження тиску газу. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку запускається газ. Такі пристрої-редуктори є, наприклад, в автосатураторах.

Запірну арматуру встановлюють на трубопроводах, якими до посудини підводяться або від неї відводяться рідини, пара або гази. Установка запірної арматури між посудиною і запобіжним клапаном не допускається. Не можна встановлювати запірні пристосування в трубах, які відводять газ або пару від запобіжних пристроїв.

Між посудиною з надзвичайно небезпечною або високонебезпечною речовиною, а також з пожежо- або вибухонебезпечним середовищем і насосом (компресором) встановлюють зворотний клапан, який автоматично закривається під дією тиску з посудини.

За необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають межу розділу середовищ, застосовуються показники рівня. Окрім показників рівня, на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем.

Експлуатацію парових і водонагрівальних котлів регламентують "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водонагрівальних котлів".

Парові котли з робочим тиском до 0,07 МПа повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.26-96 «Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0.7кгс/см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115С» .

2.5.2. Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів

Балони призначені для зберігання, транспортування і використання стиснених, зріджених і розчинених газів. На підприємствах торгівлі використовуються балони місткістю (V) до 0,04 м3 (40 л) з робочим тиском газу (р) до 15 МПа, на багато з яких (за вказаної вище умови V > 0,025 м, pV > 0,02) розповсюджується дія "Правил влаштування і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском". Ці балони в органах Держнаглядохоронпраці не реєструються. Облік їх ведеться на торговому підприємстві.

Безпечна експлуатація балонів забезпечується виконанням низки вимог.

  • Кожен балон має бути забезпечений вентилем.

  • Бічні штуцери вентилів для балонів, що наповнюються воднем та іншими горючими газами, повинні мати ліву різьбу, а для балонів, що наповнюються киснем та іншими негорючими газами, – праву різьбу.

  • Кожен вентиль балонів з вибухонебезпечними і горючими речовинами, а також з надзвичайно небезпечними і високонебезпечними шкідливими речовинами забезпечують заглушкою, що нагвинчується на бічний штуцер.

  • У балонах місткістю понад 12 л для захисту вентилів передбачені ковпаки, що нагвинчуються.

У верхній сферичній частині балона тавруванням наносять паспортні дані.

Усі балони після виготовлення, огляду і ремонту фарбують в колір, відповідний газу, з нанесенням розрізнювальних написів і смуг (табл.1).

Балони, що знаходяться в експлуатації, перевіряють один раз на 5 років. Балони, призначені для заповнення газом, що викликає значну корозію металу (хлор, фосген, сірководень та ін.), а також балони для зріджених газів, які застосовуються як паливо для автомобілів, піддають перевірці не рідше одного разу на два роки.

Балони з газом, що знаходяться на тривалому складському зберіганні, коли закінчується термін огляду, піддають вибірковому обстеженню:

  • 5 шт. з партії 100 балонів,

  • 10 шт. з партії до 500 балонів і

  • 20 шт. з партії понад 500 балонів.

У разі позитивних результатів огляду термін зберігання балонів може продовжитися, але не більше ніж на 2 роки. У випадку незадовільних результатів вибіркового огляду (допускається проводити його двічі) газ з балонів видаляють і кожен балон оглядається окремо.

Огляд балонів проводиться спочатку на заводах-виробниках, а надалі під час експлуатації – на наповнювальних станціях або випробувальних пунктах.

Балони з отруйними газами зберігають в спеціальних закритих приміщеннях, балони з іншими газами – як в спеціальних приміщеннях, так і на

відкритому повітрі із захистом від атмосферних опадів і прямих сонячних променів.

Під час транспортування і зберігання балонів необхідно вживати заходів, що запобігають їх падінню, пошкодженню і забрудненню. Перевозити балони слід тільки на ресорному транспорті або на автокарах в горизонтальному положенні з прокладками між рядами.

Для перевезення балонів у вертикальному положенні і переміщення їх за допомогою кранів використовують металеві контейнери. Балони, що перевозяться на далекі відстані, вкривають брезентом, який влітку змочують водою. При перевезенні балони розташовуються вентилями в один бік. На короткі відстані балони переміщають на візках.

Таблиця 1

Кольорове маркування балонів і написи на них


Найменування

газу

Забарвлення балонів

Текст

напису

Колір напису

Колір

смуги

Азот

Чорне

Азот

Жовтий

Коричневий

Аміак

Жовте

Аміак

Чорний

-

Ацетилен

Біле

Ацетилен

Червоний

-

Бутан

Червоне

Бутан

Білий

-

Водень

Темно-зелене

Водень

Червоний

-

Повітря

Чорне

Стиснене повітря

Білий

-

Гелій

Коричневе

Гелій

Білий

-

Кисень

Блакитне

Кисень

Чорний

-

Кисень медичний

Блакитне

Кисень медичний

Чорний

-

Сірководень

Біле

Сірководень

Червоний

Червоний

Сірчистий ангідрид

Чорне

Сірчистий ангідрид

Білий

Жовтий

Вуглець

Алюмінієве

Вуглець

Жовтий

-

Хладон R22

Фіолетове *)

Фреон 22

Чорний

2 жовті

Хладон R134а

Біле **)

R 134а

Чорний

-

Хлор

Захисне

-

-

Зелений

Етилен

Фіолетове

Етилен

Червоний

-

Усі інші горючі гази

Червоне

Найменування газу

Білий

-

Усі інші негорючі гази

Чорне

Найменування газу

Жовтий

-


Примітка: *) – поставка фірми Du Pont; **) – поставка з Німеччини.

Балони з газом, що встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися від радіаторів опалювання, інших опалювальних приладів і печей на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем – не меншій 5 м. З використанням газу залишковий тиск його в балоні має бути не менше ніж 0,05 МПа.

Забороняється зберігання і перевезення кисневих балонів разом з горючими речовинами, у тому числі і з балонами, наповненими горючими газами.

Цистерни і бочки призначені для перевезення зріджених газів.

Кожна цистерна оснащена вентилями з сифонними трубками для зливу і наливання речовини; вентилем для випуску її пари, пружинним запобіжним клапаном, штуцером для підключення манометра, показником рівня рідини.

Цистерни повинні бути забарвлені зовні в світло-сірий колір і мати відповідні написи та розрізняльні смуги. Вентилі цистерн фарбують у колір, присвоєний даному газу. Штуцер для рідинного вентиля позначають написом «Рідина» або буквою Р; для газового вентиля – «Газ» або буквою Г. Паспортні дані заводу-виробника наносять тавруванням на поверхню цистерни і табличку, що закріплюється на рамі.

Цистерни, в яких тиск вищий 0,07 МПа, створюється періодично для їх опорожнення, не реєструються в органах Держнаглядохоронпраці. Підлягають реєстрації в цих органах всі інші цистерни, наприклад, для перевезення аміаку.

Аналогічні з цистернами забарвлення, написи і розрізняльні смуги мають бочки, призначені для перевезення зріджених газів.

Під час транспортування, зберігання, навантаження і вивантаження бочок вживають заходи, що запобігають їх падінню, пошкодженню, нагріванню сонячними променями або іншими джерелами тепла.

Бочки не реєструються в органах Держнаглядохоронпраці, але обліковуються підприємством-власником за паспортними даними, вибитими на днищі.

2.5.3. Вимоги безпеки до облаштування й експлуатації автосатураторів

Для приготування газованої води використовують сатураторні установки. Газування води відбувається у змішувачі сатуратора в результаті розчинення в ній вуглекислого газу під надмірним тиском.

Сатураторні установки у зв'язку з наявністю в них балона з вуглекислим газом під тиском 5…7 МПа і сатуратора з надмірним тиском в межах 0,4 ... 0,5 МПа, повинні відповідати вимогам «Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».

До роботи на цих установках допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання, атестацію і мають відповідне посвідчення.

Сатураторні установки працюють під тиском газу 0,4...0,5 МПа і тиском води 0,1...0,6 МПа. З водопровідної мережі вода надходить до насоса через фільтруючий елемент і редуктор, що знижує її тиск, охолоджена вода уприскується через форсунку в змішувач сатуратора. Зворотному руху води перешкоджає встановлений перед форсункою клапан.

У змішувач сатуратора надходить вуглекислий газ під тиском 0,4 - 0,5 МПа з балона, який обладнаний редуктором, що має два манометри, вентиль, запобіжний клапан і регулювальний гвинт. Один манометр реєструє тиск газу, що надходить з балона в редуктор, інший – тиск в сатураторі. Регулювальним гвинтом установлюють необхідний робочий тиск вуглекислого газу в змішувачі сатуратора. Редуктор знижує тиск вуглекислого газу від 5...7 МПа (на виході з балона) до 0,4...0,5 МПа (у сатураторі). Приєднують сатуратор до редуктора за допомогою шлангів з харчової гуми, яка витримує тиск 0,8...1,0 МПа. На змішувачі сатуратора наявний повітряний кран для випуску вуглекислого газу в атмосферу.

Під час експлуатації сатураторної установки особливу увагу приділяють стану вуглекислотного балона і встановленого на ньому редуктора. Балон, зазвичай місткістю 40 л, має бути встановлений у вертикальному положенні і закріплений на опорі за допомогою хомута, ланцюга або іншим способом.

Запасні балони з вуглекислотою повинні зберігатися в прохолодному приміщенні у вертикальному положенні з нагвинченими запобіжними клапанами.

Справність редуктора перевіряють після приєднання його до балона і підключення сатуратора. При закритому вентилі редуктора відкручують регулювальний гвинт і потім обережно відкривають вентиль балона. В цьому випадку стрілка манометра низького тиску не повинна залишатися на нулі. При угвинчуванні регулювального гвинта і підвищенні внаслідок цього робочого тиску в сатураторі повинен відкритися запобіжний клапан. Якщо в цьому випадку клапан не відкривається, то редуктор несправний і підлягає заміні.

Під час експлуатації сатураторної установки слід дотримуватися таких заходів безпеки.

  • Подавати газ в сатуратор треба плавним поворотом вентиля на вуглекислотному балоні, спостерігаючи за показами манометрів на редукторі і не допускаючи перевищення допустимого робочого тиску в системі.

  • Якщо під час роботи сатуратора стрілка манометра низького тиску переходить червону межу і запобіжний клапан при цьому не відкривається, необхідно закрити вентиль балона і відкрити повітряний кран.

  • Не можна експлуатувати сатураторну установку у разі наявності в ній витоків води і газу, а також допускати обмерзання вентиля балона і редуктора. Вентиль і редуктор, що обмерзли, перекривають і потім відігрівають холодною водою або тканиною, змоченою в холодній воді.

  • Забороняється використовувати для відігрівання вентиля балона гарячу воду.

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Шановні пані та панове, керівники підприємств, підприємці та бізнесмени!
Побутова техніка та прилади; вбудована техніка та інше кухонне обладнання; кондиціонування; опалення; охоронне та пожежне обладнання;...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки в комп'ютерному класі. Робота з програ­мою на розвиток пам'яті Як...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...

ПЛАН КОНСПЕКТ проведення заняття з первинної підготовки пожежних...
Загальні положення правил безпеки праці в ДПО:інструктажі з питань охорони праці, порядок розслідування нещасник випадків, порядок...
Прикладне програмне забезпечення загального призначення (34 год.)
Техніка безпеки під час роботи на комп'ютері. Призначення презентації та її елементи. Структура слайду л
Заголовок, будова тексту. Абзац. Word Pad
Техніка безпеки при роботі з комп’ютером. Правила поведінки у комп’ютерному класі. Програма «Розгорни серветку»
Програма вивчення дисципліни „ Сходинки до інформатики” /2 4
Техніка безпеки при роботі з комп’ютером і правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму
ЗАТВЕРДЖУЮ Т. в о. начальника 16 ДПРЧ ТУ МНС у Миколаївській області капітан сл цив зах
ТЕМА: Розрахунок повітря ізолюючих протигазів. Оснащення ланки ГДЗС. Техніка безпеки при проведенні розвідки ланкою ГДЗС
Конспект уроку для другого класу інтегрованого курсу «Сходинки до інформатики»
Тема. Техніка безпеки при роботі з комп’ютером. Правила поведінки в комп’ютерному класі. Перегляд комп’ютерного мультфільму
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять по спеціальній підготовці з особовим...
ТЕМА: Техніка безпеки і надання першої медичної допомоги постраждалим при роботі на об‘єктах, пов‘язаних з застосуванням СДОР
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка